Постанова

від 18.01.2021 по справі 915/2411/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/2411/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Принцевської Н.М.;

суддів : Головея В.М., Діброви Г.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» - Шульга О.Р., довіреність, №1, від 02.01.20;

Від Державного підприємства „Стивідорна компанія „Ольвія» - Красюк О.О., довіреність, № 01-9/27-17, від 23.02.19;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020

у справі №915/2411/19

за позовом Державного підприємства „Стивідорна компанія „Ольвія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М»

про стягнення штрафу в сумі 97200,00 грн. та зобов`язання усунути недоліки проектної документації та передати проектну документацію фактично виконану станом на 10.12.2018 р. у чотирьох паперових примірниках та на електронному носії,

(суддя першої інстанції: Ткаченко О.В., дата та місце ухвалення рішення: 09.09.2020, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 22)

13.12.2019 ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. № 01-2/2371 від 11.12.2019, в якій просить суд стягнути з ТОВ «Інпроектсервіс-М» штраф в сумі 97200,00 грн, а також зобов`язати ТОВ «Інпроектсервіс-М» усунути недоліки проектної документації та передати проектну документацію фактично виконану станом на 10.12.2018 у чотирьох паперових примірниках та на електронному носії.

Позовні вимоги ДП Стивідорна компанія Ольвія обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду від 20.12.2016 №16-01(372В-2016).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Інпроектсервіс-М» на користь ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» штраф в сумі 75775,0 грн. та 31788,32 грн. судових витрат, зобов`язано ТОВ «Інпроектсервіс-М» усунути недоліки проектної документації «Реконструкція складу №4 (інв.№6747) з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м.Миколаєві, а/с 170. Робочий проект» , зобов`язано ТОВ «Інпроектсервіс-М» передати ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» проектну документацію фактично виконану станом на 10.12.2018 у чотирьох примірниках та на електронному носії, в іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський в оскаржуваному рішенні зазначив, що з урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги є законними, спрямовані на реальне відновлення порушених прав позивача, обґрунтовані нормами чинного законодавства України та умовами договору, тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом першої інстанції здійснено перерахунок суми штрафу, яка становить 73775,4 грн., у зв`язку з чим задоволено позовні вимоги ДП „Стивідорна компанія „Ольвія» частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Інпроектсервіс-М звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 по даній справі скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Так, відповідач не згоден з ухваленим рішенням, вважає його прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Апелянт з посиланням ст.653 Цивільного кодексу України зазначив, що при прийнятті рішення суд помилково застосував до спірних правовідносин пункти та умови основного договору №16-01 від 20.12.2016 щодо якості, повноти виконання робіт, прав та обов`язків підрядника. Розірвання договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

На думку заявника апеляційної скарги твердження позивача про те, що ТОВ Інпроектсервіс-М передало замовнику неякісну, неналежну проектну документацію не відповідає дійсним обставинам справи. Те, що позивач називає недоліками проектної документації, насправді не є недоліками, а є незавершеною роботою внаслідок припинення дії договору підряду.

Апелянт зазначає, що судом безпідставно проігноровано ті обставини, що в період 2016-2017 років зазнали змін і нормативні документи України у галузі будівництва, проте завдання на проектування залишилось старим, що стало наслідком неможливості завершення проектних робіт по договору підряду, №16-01 від 20.12.2016.

Відповідач зазначає, що внаслідок дострокового розірвання договору, за відсутності послідовного складання документації в умовах дотримання всіх етапів проектування зі всіма наявними вихідними даними, передана позивачу документація не може оцінюватись по тим самим критеріям як і завершена, до неї не можуть бути застосовані вимоги як до проектної документації. Передана документація відповідає умовам Додаткової угоди №3 від 11.12.2018 та вимогам, що звичайно ставляться до роботи такого характеру (незавершеного). Вказана документація не може вважатись проектною, так як не могла бути виконана в повному обсязі та є незавершеною.

Крім того, місцевий господарський суд, на думку заявника, порушив вимоги ст.86, 104 Господарського процесуального кодексу України та неправомірно прийняв висновок експерта та визнав його допустимим доказом по справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 по справі №915/2411/19 залишено без руху.

30.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 по справі №915/2411/19, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5763 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №915/2411/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.12.2020 року о 10-30 год. в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

20.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства „Стивідорна компанія „Ольвія» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 по справі №915/2411/19.

У відзиві позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з підстав, викладених письмово.

03.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» про участь в судовому засіданні, яке призначене на 14.12.2020 року о 10-30 год., в режимі відеоконференції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» про проведення судового засідання по справі №915/2411/19 в режимі відеоконференції, доручено Миколаївському апеляційному суду (54001, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 2) забезпечити проведення судового засідання по справі №915/2411/19, розгляд якої призначено на 14.12.2020 року о 10-30 год., в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду.

В судовому засіданні 14.12.2020 по даній справі оголошено перерву до 18.01.2021.

В судове засідання 18.01.2021 з`явились представники сторін, які підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2016 року за №16-01 (№372В-2016) між ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» , як замовником, та ТОВ «Інпроектсервіс-М» , як підрядником, був укладений договір підряду на виконання робіт.

Відповідно до умов вказаного договору підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, на власний ризик виконати за плату за завданням замовника роботи з проектування «Реконструкція складу №4 (інв. №6747), з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м.Миколаєві, а/с170 Робочий проект» , а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі (п.1.1).

Відповідно до умов п.1.3 технічні вимоги до проектної документації, вказаної у п.1.1 договору, викладені у завданні на проектування, що затверджується замовником.

Склад та оформлення проектної документації, розроблюваної підрядником згідно з договором, викладені у ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» .

Відповідно до умов пункту 2.1 договору, підрядник зобов`язався за завданням замовника виконати роботи на умовах, викладених у цьому договорі; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати у власність замовника результати робіт (проектна документація) за актом здавання-приймання, у визначені цим договором строки; забезпечити якість робіт та їх результатів відповідно до вимог, які узгоджені підрядником із замовником; інформувати замовника за його запитом про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, вжиті для їх усунення; не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам.

Умовами п.2.3 договору передбачено, що замовник зобов`язався надати підряднику затверджене завдання на проектування; сплатити підряднику загальну ціну робіт на умовах, викладених у цьому договорі; прийняти від підрядника результати виконаних робіт (предмет підряду) за актом здавання-приймання, якщо виконані роботи відповідають умовам договору, та оплачувати їх у розмірах і у строки, передбачені цим договором; забезпечувати підрядника інформацією, необхідною для виконання робіт.

Умовами пункту 3.2 договору його учасники узгодили, що виконані роботи та їх результати (проектна документація) мають відповідати умовам договору та вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» .

Вартість робіт за договором встановлена в сумі 972000,0 грн. (п.4.1 договору).

Відповідно до п.5.1 замовник після підписання договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку підрядника перераховує на його розрахунковий рахунок аванс у розмірі 50% від суми договору, що складає 486000,0 грн.

Згідно з п. 6.1 договору, підрядник зобов`язався виконати всі роботи за цим договором протягом 180 робочих днів з дати отримання від замовника авансу згідно п.п.5.1, 3.1, 5.4 цього договору, але не раніше дати отримання від замовника завдання та вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації.

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом здавання-приймання виконаних робіт (п.6.2).

Замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення, з внесенням відповідних змін до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору, здавання підрядником результатів виконаних робіт (проектної документації) та приймання їх замовником оформлюється актом здавання-приймання виконаних робіт, який надається підрядником у чотирьох екземплярах замовнику протягом 5 календарних днів з моменту закінчення виконання робіт за договором.

Замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання всіх документів (проектної документації) розглядає їх, підписує акт здачі-приймання робіт, скріплює печаткою замовника і один примірник акта повертає підряднику або направляє підряднику письмову мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. У разі виявлення під час приймання результатів робіт (проектної документації) відступів від умов цього договору, недоліки якості виконаних робіт, які виникли з вини підрядника або субпідрядників, замовник має право не приймати виконані роботи, а також затримати оплату неякісно виконаних робіт до усунення підрядником своїми силами та за свій рахунок зазначених недоліків. Перелік недоліків, що підлягають усуненню, і терміни їх усунення встановлюються двостороннім актом, що підписується обома сторонами. Замовник також має право усунути зазначені недоліки за власний рахунок з правом відшкодування підрядником витрат замовника на це усунення або відповідного зменшення вартості виконання робіт. При наявності в виконаних роботах істотних відступів від умов цього договору або інших недоліків, які не можуть бути усунені, а також в разі, якщо недоліки не були усунуті в строки, узгоджені сторонами, замовник має право відмовитись від цього договору і вимагати відшкодування збитків (п. 7.2 договору).

Відповідно до умов п. 10.1 договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною на умовах, викладених у цьому договорі.

Згідно з п. 10.4 договору, за порушення підрядником умов зобов`язання щодо якості (комплектності) робіт, замовник має право стягнути штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) робіт.

18 вересня 2017 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до вказаного договору, якою, зокрема, виклали пункт 6.1 договору у новій редакції, зазначивши, що підрядник зобов`язання виконати всі роботи за цим договором до 08.06.2018, а також змінили строк дії договору, погодивши, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2018 але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами.

Додатковою угодою №2 від 07.06.2018 сторони внесли зміни до договору, зокрема знову змінили строк виконання робіт за договором - до 25.12.2018 включно, визначили строк дії договору - до 31.01.2019, а також виклали у новій редакції пункт 7.2 договору, яким визначили, що замовник протягом 20 календарних днів з моменту отримання всіх документів (проектної документації) розглядає їх, підписує акт здачі-приймання-виконаних робіт, скріплює печаткою замовника і один примірник направляє підряднику письмову мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу аванс за проектно-вишукувальні роботи в сумі 486000,0 грн., що підтверджується виставленим відповідачем рахунком-фактурою №ІМ-0000002 від 26.12.2016 та випискою з банківського рахунку від 27.12.2016. (а.с.60-61 т.1).

Позивач листом від 25.07.2018 №01-5/1543 передав відповідачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (а.с.58-59 т.1).

11 грудня 2018 року за №3 сторони уклали додаткову угоду до договору №16-01, відповідно до умов якої, керуючись ст. 188 Господарського кодексу України, у відповідності до п.12.3 договору, сторони: домовились припинити дію договору з 10 грудня 2018 року; дійшли згоди, що станом на 11.12.2018 вартість фактично виконаних робіт складає 486000,0 грн.

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди сторони узгодили, що з моменту набуття чинності цієї додаткової угоди сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, на винятком обов`язку підписати акт здавання-приймання фактично виконаних робіт протягом 20 календарних днів з дня отримання замовником відповідної документації.

Листом від 18.12.2018 №54/Пр відповідач направив відповідачу виконавчі кошториси на проектні роботи за спірним договором, виконані фактично відповідно до додаткової угоди №3 від 11.12.2018.

18.12.2018 відповідач за накладною №15 від 18.12.2018 передав позивачу технічну документацію у одному екземплярі згідно з переліком (а.с.69 т.1, а.с.115 в т.ч.звор.бік т.2) та акт здавання-приймання виконаних робіт по ДУ №2 від 07.06.2018 та ДУ №3 від 11.12.2018 до договору №16-07 (№372В-2016), підписаний зі сторони відповідача.

Позивач не підписав наданий акт та листом від 02.01.2019 за вих. №01-5/4 повідомив відповідача, що під час перевірки наданої ним технічної документації були виявлені наступні недоліки та невідповідності: 1) згідно затвердженому завданню на проектування, яке є в додатках до договору, пунктом 16 передбачено, що техніко-економічний розрахунок виконується першочергово та погоджується згідно ДБН А.2.2-3:2014. Наданий відповідачем техніко-економічний розрахунок 1601-00-ТЕР не відповідає вимогам зазначеного ДБН, а саме: відсутні вихідні положення, в яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність будівництва об`єкта в цілому; відсутнє обґрунтування проектної потужності об`єкта будівництва; відсутнє обґрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу; відсутні оцінка впливу на навколишнє середовище; відсутні основні рішення та показники з енергоефективності та з охорони праці; відсутні основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих; відсутні висновки з визначенням вибраного варіанта запропонованих рішень та пропозицій. У наданому техніко-економічному розрахунку було розроблено тільки один розділ «Загальні положення» , в якому присутні три підпункти: «Загальні характеристики і цільове призначення земельної ділянки» , «Характеристика існуючого технічного стану об`єкту реконструкції» , «Мета реконструкції складу генеральних вантажів №4 та проектні параметри об`єкта» . Також підшиті технічні умови від наглядових органів, технічне завдання та листи замовника, комерційна пропозиція на поставку обладнання від «Зернової столиці» , відомість обсягів робіт та технічні креслення, у котрих нумерація не послідовна, та у багатьох взагалі відсутня. Ніяких розрахунків і обґрунтувань з економічної доцільності об`єкта будівництва, його проектної потужності та чисельності працівників, показників з енергетичної ефективності та ін., для чого перш за все розробляється техніко-економічний розрахунок, у наданій документації не має. Таким чином, наданий розрахунок, який повинен бути виконаний першочергово, не виконаний в повному обсязі та не відповідає умовам укладеного договору та вимогам ДБН А.2-3:2014; 2) при перевірці розділу робочого проекту «Технологічні рішення 1601-00-ТХ» було виявлено наступне: проект починається одразу з розділу 3 «Технологія виробництва» , перші два розділи відсутні; після п.3.1 «Механізація і автоматизація виробництва» йде п.2.2.11 «Організація та технічні заходи щодо забезпечення безпеки та охорони праці» ; у проекті підшиті «Вихідні вимоги на розробку проекту» , які повинні бути у техніко-економічному розрахунку, до того ж вони також не пронумеровані; генеральний план який надано у розділі «Технологічні рішення» відрізняється відсутністю споруд, які прийняті рішенням Генерального плану розділу ТЕР, до того ж зазначено, що склад №4 проектується а норій на вежа №1 реконструюється, що не відповідає дійсності; на багатьох кресленнях надписи та пояснення зроблені російською мовою; на аркуші 10 у центральній частині креслення, взагалі написано недоречну фразу «или мне по технологи все равно» ; у текстовій частині «Технологічних рішень» також присутні помилкові фрази, зокрема, на арк. 23: «до обслуговування обладнання допускаються особи вивчили керівництва і правила пожежної безпеки» , «пристроєм місць обігріву працюють на відстані не більше 75 м від робочого місця» , «АБК ДП СМП «Ольвія» зміст яких важко зрозуміти. Всі ці аркуші перевірені та затверджені посадовими особами ТОВ «Інпроектсервіс-М» ; 3) при перевірці робочого проекту розділів КБ, КМ та ЕО було виявлено наступне: у проекті 1601-07,09…13 КБ аркушами 7 та 8 вшиті креслення з шифром 1601-03,04,08,14…28 КБ які у наданому проекті взагалі відсутні; у проекті 1601-08,29-КМ аркуш 16 на розділах 1-1 та 4-4, висотна відмітка +16,598 стоїть між відмітками +10,800 та +14,700; на кресленнях опор з шифром проекту 1601-208, 29-КМ вказано, що відомість елементів дивитись на аркуші КМ-2. В свою чергу, у таблиці відомостей елементів на аркуші КМ-2 поз. ОП-1 у свою чергу посилаються на аркуш КМ-25. На аркуші КМ-25 відображені опори ОП-5 та ОП-6, котрі мають зовсім іншу конструкцію; на опорі ОП-2 шифру 1601-09-КМ на аркуші 14 сума відстаней проміжних відміток опори більша від вказаної її загальної висоти на 190 мм; на аркуші 14 шифру 1601-10,11,12,13-КМ відображена та сама опора ОП-2 з аркушу 14 шифру 1601-09-КМ з тими самими помилками по висоті та відстаням; крім того, види та посилання вузлів та перетинів не відповідають аркушам та видам на які вони посилаються; при цьому всі ці листи перевірені та затверджені посадовими особами ТОВ «Інпроектсервіс-М» .

Так, позивач відмовився прийняти проект «Реконструкція складу №4 (інв.. №6747) з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напільного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м.Миколаєві, а/с170 та вимагав від відповідача доопрацювання, а також просив надати розрахунок за яким було визначено відсоток виконання робіт по кожному проекту окремо та відзначив, що згідно з п. 7.1 договору проектна документація надається замовнику у чотирьох примірниках.

Відповідач листом від 09.01.2019 №1/Пр відмовився від доопрацювання проектної документації, пославшись на умови п. 3 додаткової угоди №3 від 11.12.2018 та наполягав на підписанні акту здавання-приймання фактично виконаних робіт.

В подальшому, відповідач листом від 22.01.2019 №3-Пр направив позивачу виправлений виконавчий кошторис на проектні (вишукувальні) роботи на загальну суму 636,308 тис.грн.

Позивач листом від 08.02.2019 за №01/5-307 повідомив відповідача, що згідно п.2.3.3 договору замовник зобов`язаний прийняти від підрядника результати виконаних робіт (предмет підряду) за актом здавання-приймання, якщо виконані роботи відповідають умовам договору. Акт здавання-приймання підписується відповідно до фактичних об`ємів виконаних робіт та наданий раніше відповідачем акт здавання-приймання не був підписаний у зв`язку із виявленою великою кількістю помилок та недоліків у отриманому проекті про що листом №01-5/4 вже відповідачу повідомлялось. На підставі викладеного позивач вдруге просив виправити недоліки у проектній документації на виконання робіт та надати відповідний акт здавання-приймання робіт з фактично виконаними об`ємами робіт.

Відповідач листом від 20.02.2019 №4-Пр повідомив позивача, що керуючись додатковою угодою №3 від 11.12.2019, він передав позивачу за накладною №15 комплект незавершеної технічної документації, що розроблювалась за затвердженою замовником технологічною схемою та наявними технічними умовами, подальше розроблення якої припинено за взаємною згодою сторін станом на 10.12.2018. Вказана документація не може вважатись проектною, так як не могла бути виконана у повному обсязі та є незавершеною з причин, які не залежали від проектувальника, зокрема у зв`язку з тим, що завдання на проектування до договору не відповідає затвердженим технологічним рішенням та не було відкориговане замовником за погодженням з проектувальником. Також відповідач повідомляв, що фактичні витрати проектувальника на виконання проектних робіт значно перевищує фінансування замовника, однак сторони дійшли згоди оцінити виконані проектні роботи в розмірі сплаченого авансу, та пропонував підписати акт здавання-приймання фактично виконаних робіт у сумі 486000,0 грн. і повернути примірник підписаного акту.

Позивач листом від 06.03.2019 №01-2/498 зазначив, що його вимоги до відповідача полягають не у доробці ним документації, а у виправленні помилок, про які вже повідомлялось та відмовився сплачувати додаткові кошти за виправлення помилок та підписувати акт здавання-приймання фактично виконаних робіт.

У зв`язку з відмовою відповідача у добровільному порядку виправити недоліки у фактично виконаній частині проектної документації та передати обумовлену договором кількість примірників такої проектної документації, позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з відповідними позовними вимогами.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як визначено ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищевказаних норм Цивільного кодексу України, суб`єкт господарювання має можливість укладати договори, визначати зміст або утримуватися від їх укладання на свій розсуд.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалося раніше, 20 грудня 2016 року за №16-01 (№372В-2016) між ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» , як замовником, та ТОВ «Інпроектсервіс-М» , як підрядником, було укладено договір підряду на виконання робіт.

Відповідно до умов вказаного договору підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, на власний ризик виконати за плату за завданням замовника роботи з проектування «Реконструкція складу №4 (інв. №6747), з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м.Миколаєві, а/с170 Робочий проект» , а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі (п.1.1).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Умовами ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

В ст.889 Цивільного кодексу України закріплено обов`язки замовника, який має, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно зі ст.890 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний: 1)виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт…

Відповідно до ст.891 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, дію спірного договору за взаємною згодою припинено, відповідачем було передано позивачу частину виконаної проектної документації.

Разом з тим, позивачем було виявлено, що та частина виконаної проектної документації, переданої відповідачем, містить технічні, граматичні та інші помилки. Також позивачем виявлено, що відповідач в порушення умов п. 7.1 договору передав лише 1 екземпляр виконаної частини проектної документації.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до судового експерта та замовив будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставив питання щодо відповідності/невідповідності частини проектної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, щодо наявності/відсутності у частині проектної документації помилок/недоліків та чи може така проектна документація з цими недоліками бути в подальшому доопрацьована (завершена) без їх виправлення.

Згідно експертного звіту щодо виявлення помилок/недоліків і недотримання нормативних вимог у проектній документації (а.с.153-179 т.2), фактично виконана частина проектної документації «Реконструкція складу №4 (інв. №6747), з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м.Миколаєві, а/с170. Робочий проект» не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Невідповідність полягає в тому, що в розробленій частині цієї проектної документації мать місце помилки/недоліки і інші невідповідності вимогам нормативних документів, які детально в розрізі аркушів наявної проектної документації зазначено у таблиці 1, що розташовується на аркушах 9-50 даного висновку (а.с.157-177 т.2); у фактично виконаній частині проектної документації «Реконструкція складу №4 (інв. №6747), з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м.Миколаєві, а/с170. Робочий проект» наявні помилки/недоліки, і інші невідповідності вимогам нормативних документів детально зазначено в Таблиці 1, що розташовується на аркушах 9-50 даного Висновку. В узагальненому вигляді мають місце наступні помилки/недоліки та порушення вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва при виготовленні виконаної частини проектної документації «Реконструкція складу №4 (інв.№6747), з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м. Миколаєві, а/с170. Робочий проект.» :

- в таблиці 3.1 «Основні техніко-економічні показники об`єкта, які характеризують наміри забудови» , що розміщується на аркуші 6. Альбому «Містобудівний розрахунок із техніко-економічними показниками» , рядок 6 графи 2, в якому передбачено позначення інформації про мінімальні відступи від суміжних будівель/споруд, від інженерних мереж та комунікацій, та від об`єктів з іншими планувальними обмеженнями, не заповнений. Тому невідомо, чи відстані між об`єктами відповідають нормативним, чи ні. Натомість замість цього просто надано результуючу відповідь, що нормативні відстані дотримано;

- розміри одних і тих же конструкцій, чи їх окремих фрагментів, а також відносні чи

абсолютні відмітки їх улаштування на різних креслення є різними, що практично

унеможливлює використання таких креслень в роботі через таку невизначеність;

- параметри одного і того ж матеріалу (наприклад товщини та щільності утеплювача, який повинен улаштовуватися на конструкціях стін та покрівлі, а також окремих елементів металоконструкцій) на різних аркушах креслень є різними, що взагалі унеможливлює використовувати ці креслення;

- параметри дверей за напрямком відчинення полотен та їх розташування на будівлі операторської на різних кресленнях є різними, тобто - неузгодженими;

- прийнято хибне рішення про утеплення будівлі компресорної, в тому числі і цокольної її частини, тоді як така будівля, взагалі немає підвальних приміщень, і згідно з прийнятим конструктивним рішенням є неопалювальною;

- окремі креслення виконано без нумерації із написом «вимоги до розроблення» , тоді як на стадії «робочий проект» (РП) виконання таких креслень згідно з ДБН А.2.2-3:2014 не передбачається;

відсутній розрахунок потреби води протипожежного запасу, хоча на самі резервуари води протипожежного запасу окремі креслення складено. Такий розрахунок проводиться на початковій стадії і повинен передувати розробці креслень. Відсутність вказаного розрахунку ставить під сумнів правильність вибору проектного рішення. Тобто таке конструктивне рішення є необґрунтованим;

- на окремих кресленнях вказані розміри на розмірних лініях за підсумком не співпадають із різницею показників висотних відміток;

- мають місце невідповідності висотних відміток конструкцій, коли конструкція, яка згідно із схемою розташування розташовується вище, має на кресленні висотну відмітку меншу, аніж конструкція, яка згідно з кресленнями, розташовується нижче. Такі креслення в роботі використовувати неможливо;

- фундамент будівлі операторської на одному й тому ж аркуші, але на різних його кресленнях зображено по-різному: в одному випадку - у вигляді бетонної плити; в іншому - стовпчастим. Це є два взаємовиключні конструктивні рішення. Наявність таких неоднозначних конструктивних рішень фактично унеможливлює будівництво будівлі операторської;

- об`ємно-планувальні параметри (ширина, довжина та висота приміщення) будівлі операторської на станції розвантаження автомобілів на різних кресленнях проекту є різними, що фактично унеможливлює зведення такої будівлі;

- конструктивні рішення окремих анкерних болтів, за допомогою яких колони кріпляться до фундаментів, зокрема їх діаметри, на різних кресленнях є різними. Не може один і той же елемент мати різні розміри на різних зображеннях;

- запроектована електрична установча потужність (Ру) та розрахункова потужністю(Рр) секції №1 менша, ніж загальна сума навантаження обладнання, що до неї підключена;

- на штампі ряду креслень зазначено, що такі були виготовлені підприємством ПП «Хлібопродукти» , тоді як таке підприємство (ПП «Хлібопродукти» ) взагалі немає ніякого відношення до розроблюваної проектної документації. Ці креслення являються розробками підприємства ПП «Хлібопродукти» , і не є типовим альбомом, на який можна зробити посилання у разі наявності на проектованому об`єкті типового рішення конструктивних елементів;

- в проектній документації зроблено посилання на нечинні будівельні норми, а деякі проектні рішення не відповідають нормативним актам в галузі будівництва; окремі аркуші оформлено не у відповідності до вимог стандартів.

Експертом зроблений також висновок, що такі помилки/недоліки, з огляду на їх кількість, є значними і мають в тому числі конструктивний характер. В багатьох випадках прийнято неправильні конструктивні рішення. Це призводить до неможливості визначення фактичного розташування окремих об`єктів, їхніх параметрів, а також кількості застосовуваних матеріалів, в тому числі таких основних матеріалів, як металоконструкцій, монолітного бетону, арматури тощо, об`ємів виконання будівельно-монтажних робіт, що в свою чергу фактично унеможливлює достовірне складання кошторисної документації. Фактично виконана частина проектної документації «Реконструкція складу №4 (інв.№6747), з метою приймання та відвантаження зернових вантажів за технологією напольного зберігання ДП «СК «Ольвія» у м. Миколаєві, а/с170. Робочий проект.» із вказаними недоліками в подальшому не може бути доопрацьована (завершена) без виправлення зазначених помилок/недоліків та невідповідностей її вимогам нормативних документів у галузі будівництва. Однозначному виправленню підлягають ті аркуші креслень, на які зроблено посилання в Таблиці 1, що розташовується на аркушах 9-50 даного Висновку. В наявному за станом на час проведення даної експертизи вигляді фактично виконана частина проектної документації є непридатною для подальшого використання і підлягає перегляду після виправлення всіх помилок/недоліків та порушень вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Умовами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень а також науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 не передбачено неможливості проведення експертизи на відповідність частини виконаної проектної документації нормам чинного законодавства України.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи апелянта в частині того, що незавершена не може бути предметом експертного дослідження, оскільки експертиза проводилась саме щодо частини фактично виконаної проектної роботи відповідачем. Крім того, як вбачається з самого висновку експерта, останнім враховано, що проектна документація є незавершеною і дослідження проводилось саме виконаної частини проектних робіт.

З огляду на зазначене, місцевим господарським судом обгрунтовано взято до уваги висновок експерта, наданий позивачем по справі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія, з огляду на вищенаведені обставини, зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що передана документація не потребує усунення недоліків та помилок.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині того, що наявні у документації помилки/недоліки, виявлені експертом, стосуються саме цієї частини проектної документації та за своїм походженням не залежать від розроблення іншої частини проектної документації.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, зо відповідач взагалі відмовляється від доопрацювання фактично здійсненої проектної документації, посилаючись на укладену сторонами додаткову угоду про припинення договору.

Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта, що договір був достроково розірваний за ініціативою позивача, тому у відповідача була відсутня можливість належним чином виконати свої зобов`язання з розробки проектної документації, оскільки матеріали справи свідчать, що строк виконання робіт та дії договору неодноразово продовжувався, та до закінчення строку виконання всіх робіт за договором (до 25.12.2018) відповідно до умов додаткової угоди №2 від 07.06.2018 на момент його розірвання (10.12.2018) залишалось 15 календарних днів, що не може свідчити про належне виконання відповідачем умов договору та розроблення проектної документації у повному обсязі та у відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, ДБН А.2.2-3-2014.

Крім того, доводи заявника апеляційної скарги в частині того, що виконана робота - це не недоліки, а результат дострокового припинення виконання проектувальних робіт, також не приймаються до уваги, оскільки припинення договірних відносин між сторонами не виключає необхідності належним чином виконати умови Договору підряду щодо якості (комплектності) робіт в частині, обумовленій сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, вимагати від підрядника, зокрема, безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк.

Згідно з ч.1 ст. 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Статтею ст. 890 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Згідно зі ст. 891 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 10.4 договору, за порушення підрядником умов зобов`язання щодо якості (комплектності) робіт, замовник має право стягнути штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) робіт.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наведены норми чинного законодавства, а також умови укладеного між сторонами договору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позивач набув право стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених умовами п. 10.4 договору, а також на усунення недоліків виконаних робіт.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині розміру суми штрафу, яка підлягає стягненню, яка в даному випадку випадку становить 73775,4 грн. (368877,0 - 20%), і підлягає стягненню.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта в частині неправильності нарахування суми штрафу, оскільки місцевим господарським судом надано обгрунтування та розрахунок нараїованої суми штрафу, яка становить 73775,4 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта в частині неможливості виготовлення проектної документації на підставі застарілих норм та невідповідності завдання на проектування діючим будівельним нормам, оскільки чинним законодавством (ст.851 ЦК України) та укладеним між сторонами договором передбачена можливість не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, у разі неможливості її виконання.

Стосовно вимоги про передачу проектної документації у 4 примірниках, судова колегія зазначає про обгрунтованість вимог позивача в цій частині, з огляду на умови укладеного між сторонами договору. (п.1.4, п.7.1)

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено усі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку, а доводи апелянта не спростовуються вірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2411/19 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2411/19 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інпроектсервіс-М» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2411/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 у справі №915/2411/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст.287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2021 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

В.М. Головей