ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2021м. ДніпроСправа № 904/2606/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний код 24992147)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 25522449)
про розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007, договору купівлі-продажу від 26.09.2005, скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю та зобов`язання повернути земельної ділянки загальною площею 0,5783 га
Представники:
Від позивача: не з`явився
Від відповідача-1: не з`явився
Від відповідача-2: Присяжний Д.М. довіреність, представник
Від третьої особи: не з`явився
В засіданні бере участь: Волкогон Т.В., службове посвідчення, прокурор відділу
СУТЬ СПОРУ:
Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №04/38-4659вих-20 від 13.05.2020 про:
1) розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за №4510, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу" щодо об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27;
2) скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про державну реєстрацію права власності Підприємства "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу, що міститься у реєстрі прав власності за реєстраційним номером майна 19572859;
3) зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" повернути на користь територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 0,5783 га (кадастровий номер: 1211000000:04:102:0002), яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, за актом приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Криворізькою місцевою прокуратурою №2 Дніпропетровської області за результатами вивчення стану законності у сфері комунальної власності та земельних відносин встановлені порушення вимог законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" під час виконання умов договору купівлі-продажу від 08.08.2007 та під час використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський (раніше - Жовтневий) район, вул. Кропивницького, 27, що стало підставою для ініціювання прокурором питання про розірвання вказаного договору купівлі-продажу, скасування запису про реєстрацію права на об`єкт незавершеного будівництва та повернення земельної ділянки у судовому порядку.
Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі №904/9180/17, яке набрало законної сили 12.02.2018, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" виконати умови п.5.3 договору, а саме: завершити розбирання об`єкта незавершеного будівництва будинку молоді, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. № 27. Встановлені рішенням суду факти є порушенням вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" та є підставою для розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007 №4510 (в редакції чинній на момент постановлення судового рішення). Вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі №904/9180/17, яке набрало законної сили 12.02.2018 до цього часу не виконано. Разом з цим, Криворізькою міською радою, упродовж тривалого часу, а саме з моменту набрання рішення суду у справі №904/9180/17 законної сили, тобто понад 2 роки, заходів щодо розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007 №4510 та повернення територіальній громаді земельної ділянки, на якій вказаний об`єкт був розташований, не вжито. Тобто, встановлені порушення вимог чинного законодавства з 12.02.2018 та до теперішнього часу не усунуто, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення захисту інтересів держави, у зв`язку з чим вбачаються підстави для звернення Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" на теперішній час земельну ділянку за актом приймання-передачі не повернув, від будівельного сміття не звільнив, у зв`язку з чим Криворізька міська рада позбавлена права користування та розпоряджання вказаною земельною ділянкою. Однак, враховуючи, що факт невиконання умов договору купівлі-продажу від 08.08.2007 №4510 є підставою для його розірвання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" зобов`язане Криворізькій міській раді повернути орендовану земельну ділянку.
Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 зазначає, що необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у судовому порядку, забезпечення раціонального використання землі. Порушення інтересів держави полягає в тому, що невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" зобов`язань за договором купівлі-продажу від 08.08.2007, а також порушення товариством вимог земельного законодавства в частині належного утримання об`єкта нерухомості, обмеження вільного доступу, наявності огорожі та охорони незавершеного будівництва нерухомого майна, розбирання якого не завершено, створює небезпеку для суспільства, порушує правила безпеки під час використання та спричиняє шкоду навколишньому природному середовищу.
Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2606/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець".
Ухвалою суду від 25.05.2020 зупинено провадження у справі №904/2606/20 за позовом керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум"; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець" про розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007, скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та зобов`язання повернути земельної ділянки загальною площею 0,5783 га до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
До суду 04.08.2020 надійшло клопотання Керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 про поновлення провадження у справі №904/2606/20 оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у справі №904/2606/20 усунуто. Великою палатою Верховного Суду від 26.05.2020 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №912/2385/18 скасовано з направленням справи №912/2385/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (оприлюднено 20.07.2020).
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою суду від 26.08.2020 поновлено провадження у справі №904/2606/20 та призначено підготовче засідання на 15.09.2020 о 12:30год.
До суду 14.09.2020 надійшла заява позивача про проведення підготовчого засідання 15.09.2020 без участі представника Криворізької міської ради у зв`язку з відсутністю можливістю забезпечити явку представника Криворізької міської ради.
До суду 15.09.2020 третьою особою-2 подані заперечення щодо позовних вимог в яких зазначає, що на запит прокурора від 30.04.2020, 06.05.2020 виконкомом Криворізької міської ради, яку прокурор вважає позивачем, надано відповідь, де указано, що належним позивачем по справі є Управління комунальної власності міста. Крім того Управлінням Комунальної власності здійснювалась заходи що до захисту інтересів держави, а саме підготовлено позов до відповідача про зобов`язання виконати умови договору купівлі продажу та зобов`язання завершити розбирання будівлі незавершеного будівництва - будинку молоді, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27.
Крім того, третя особа-2 зазначає, що Управлінням комунальної власності оскаржувалась бездіяльність державного виконавця про невиконання наказу суду по справі 904/9180/17. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2018 скарга задоволена (справа№904/9180/17). Цей факт підтверджує, що належний компетентний орган місцевого самоврядування (держави) мав та має змогу самостійно захищати інтереси держави в судовому порядку.
Що стосується вимоги прокурора про повернення земельної ділянки, третя особа-2 зазначає, що належним позивачем на нашу думку дійсно є Криворізька міська рада, але прокурором щодо повернення земельної ділянки ніякі вимоги не ставились, позивач про необхідність звернення до суду не попереджався.
Підготовче засідання 15.09.2020 відкладено на 22.10.2020 о 12:00 год.
На електрону пошту суду 19.10.2020 надійшли пояснення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради в яких зазначає, що відразу після завершення терміну розбирання об`єкта (31.03.2017) і встановлення факту невиконання умов договору - управлінням було вжито заходи з метою захисту інтересів територіальної громади, а саме: завершити розбирання об`єкту незавершеного будівництва. Саме тому управління листом від 22.05.2017 за №1599, пропонувало відповідачу з метою врегулювання спору в 30-денний термін з дня отримання даного листа, вирішити питання розбирання об`єкта та надати відповідні підтверджуючі документи. Даний лист залишився без відповіді, а об`єкт не розібрано. У зв`язку з неможливістю добровільного врегулювання спору, управління звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області, який рішенням від 19.01.2018 (справа №904/9180/17) зобов`язав ТОВ "Підприємство Соціум" виконати умови договору і завершити розбирання об`єкта. Таким чином управлінням, в межах норма діючого законодавства, вживались заходи з метою захисту інтересів територіальної громади. Одна із форм такого захисту - судове рішення щодо зобов`язання виконати умови договору. З огляду на вищезазначене твердження керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області про формальність здійснення управлінням контролю за виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу майна комунальної власності за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27 - є безпідставними і таким, що не базується на фактичних обставинах справи та не підтверджується належними доказами.
Також Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради зазначає, що листом № 12/6/3219 від 06.05.2020 було повідомлено Криворізьку місцеву прокуратуру № 2, що з метою захисту інтересів територіальної громади м. Кривого Роги здійснювались заходи як претензійно-позовного так і судового характеру, стосовно зобов`язання відповідача виконати умови договору та розібрати об`єкт. Стосовно повернення земельної ділянки, яка є предметом позову, було повідомлено, що Орендар, тобто ТОВ "Підприємство Соціум", зобов`язаний до підписання акту приймання-передачі (повернення) привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан - згідно умов договору оренди цієї земельної ділянки (державна реєстрація від 01.06.2010 3 041010800453), з додатковою угодою (державна реєстрація від 29.08.2012 №121100004001615).
Таким чином, Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради активно вживались і продовжують вживатись заходи із захисту інтересів територіальної громади із даного питання, а твердження органу прокуратури про "усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення інтересів захисту держави" - є безпідставним і таким, що не враховує всі фактичних обставинах та нормативно-правові акти. Стосовно строків позовної давності управління зазначає, що термін розбирання об`єкта (тобто виконання умови договору купівлі -продажу) завершився 31.03.2017 і саме з цього моменту порушення прав територіальної громади управлінням відразу були здійснені відповідні заходи по захисту інтересів територіальної громади м. Кривого Рогу.
За допомогою системи "Електронний суд" 21.10.2020 надійшло клопотання представника Криворізької міської ради про проведення підготовчого засідання на 22.10.2020 без участі представник Криворізької міської ради.
Підготовче засідання 22.10.2020 відкладено на 03.11.2020 о 12:45 год.
Керівником Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області до суду 02.11.2020 подана заява про зміну позовних вимог, а саме просить суд:
1) розірвати договір купівлі-продажу від 08.08.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за №4510, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу" щодо об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27;
2) розірвати договір купівлі-продажу від 26.09.2005, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за № 5894, укладений між Управлінням комунальної власності Виконавчого комітету Криворізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (код ЄДРПОУ 32411432) щодо об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27;
3) скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, об`єкт незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27, проведену за Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу (код ЄДРПОУ 24992147), на підставі рішення державного реєстратора Криворізького міського управління юстиції Дутчак Т.Г. №24915613 від 30.09.2015 з одночасним припиненням речових прав Підприємства "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу (код ЄДРПОУ - 24992147) на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 19572859);
4) скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, об`єкт незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (код ЄДРПОУ - 32411432), на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2005 (03.10.2005 посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. та зареєстровано в реєстрі від номером 5894) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (код ЄДРПОУ 32411432) на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 19572859);
5) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. №11, код ЄДРПОУ 24992147) повернути на користь територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) земельну ділянку загальною площею 0,5783 га (кадастровий номер: 1211000000:04:102:0002), яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, за актом приймання-передачі.
Заява обґрунтована тим, що обов`язок щодо розбирання об`єкта незавершеного будівництва виник на підставі договору від 26.09.2005 між Управлінням комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" та у подальшому договором від 08.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" та Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу" лише замінено сторону, уповноважену на розбирання об`єкта незавершеного будівництва. Таким чином, зобов`язання щодо розбирання об`єкта незавершеного будівництва перед Управлінням комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" на підставі договору від 26.09.2005. У подальшому, договором від 08.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" та Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу" замінено боржника за вказаним зобов`язаннями.
Таким чином, Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області стверджує, що наразі не виконаними є умови насамперед договору від 26.09.2005 укладеного між Управлінням комунальної власності міста Криворізької міської ради та ТОВ "Хуторець", та як наслідок договору від 08.08.2007 між ТОВ "Хуторець" та ТОВ "Підприємство "Соціум - акціонерне товариство закритого типу", яким змінено особу покупця комунального майна з ТОВ "Хуторець" на ТОВ "Соціум - акціонерне товариство закритого типу". Враховуючи вищевикладене розірвання договору від 08.08.2007 між ТОВ "Хуторець" та ТОВ "Підприємство "Соціум - акціонерне товариство закритого типу" та скасування державної реєстрації права власності, що виникло у ТОВ "Підприємство "Соціум - акціонерне товариство закритого типу" на підставі вказаного договору не в повній мірі забезпечить захист та відновлення порушеного права територіальної громади на право володіння та розпоряджання майном та земельною ділянкою комунальної форми власності.
Також 02.11.2020 Керівник Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області звернувся до суду із клопотанням про залучення у якості співвідповідача за позовом прокуратури у справі № 904/2606/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з одночасним виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Клопотання обґрунтовано тим, що враховуючи, що змінені позовні вимоги стосуються договору купівлі-продажу від 26.09.2005, укладеного між ТОВ "Хуторець" та Управлінням комунальної власності Виконкому Криворізької міської ради, та реєстрації права власності на підставі вказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець" необхідно залучити до справи у якості співвідповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області про залучення у якості співвідповідача за позовом прокуратури у справі № 904/2606/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з одночасним виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Згідно з ч. 3 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із заміною неналежного відповідача, залученням співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали.
Щодо заяви про зміну позовних вимог суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Відповідно до частини 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Таким чином, у даному випадку зміна предмету позову пов`язана з залученням до участі у справі співвідповідачем та виникнення вимог до останніх, при цьому суд зазначає, що підстави позову не змінилися.
Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з чим приймає її до розгляду.
Також Керівником Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області до суду 02.11.2020 надані відповіді на пояснення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" в яких зазначає наступне. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі №904/9180/17, яке набрало законної сили 12.02.2018 до цього часу не виконано та Криворізькою міською радою, упродовж тривалого часу, а саме з моменту набрання рішення суду у справі №904/9180/17 законної сили, тобто понад 2 роки, заходів щодо розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007 №4510 та повернення територіальній громаді земельної ділянки, на якій вказаний об`єкт був розташований, не вжито. Таким чином, обраний спосіб захисту інтересів держави є неналежним та не призвів до відновлення порушених прав, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, діючи в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України. Ураховуючи зазначені обставини, прокурор мав не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів.
До суду 03.11.2020 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" про розгляд справи без участі останнього.
За допомогою системи "Електронний суд" 03.11.2020 до суду надійшло клопотання Криворізької міської ради про проведення підготовчого засідання 03.11.2020 без участі представника Криворізької міської ради.
Ухвалою суду від 03.11.2020 заяву Криворізька місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області про зміну позовних вимог прийнято до розгляду, задоволено клопотання Керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області про залучення у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець", продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03 грудня 2020 року о 11:30 год.
На електрону пошту суду 02.12.2020 надійшло клопотання Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про відкладення розгляду справи.
За допомогою системи "Електронний суд" до суду 03.12.2020 надійшло клопотання Криворізької міської ради про проведення підготовчого засідання 03.12.2020 без участі представника останнього.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" до суду 03.12.2020 подані заперечення на позовну заяву в яких зазначає, що в позовній заяві прокурором не указані причини, які могли б бути підставами для розірвання договору від 26.09.2005. Всі свої зобов`язання по договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець" по строкам виконало. Додатковою угодою було передбачене розбирання будови протягом 5 років з моменту підписання договору, тобто до 2010 року. У 2007 році будівля була продана Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум", і відповідно до договору купівлі-продажу до останнього перейшли всі права і обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець". Крім того в додатковий договір ТОВ "Підприємство Соціум" та виконкомом Криворізької міськради внесені зміни і термін розбирання об`єкта продовжено до 03.10.2015. Тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з 2007 року не впливав та не міг впливати на виконання договору.
Крім того, відповідач-2 вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності на розірвання договору від 26.09.2005, плин якого почався з моменту продажі будівлі відповідачу-1, тобто 08.08.2007.
Ухвалою суду від 03.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 12.01.2021 о 14:30год.
На електрону пошту суду 11.01.2021 надійшли пояснення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради щодо зміненого позову в яких зазначає, що відповідно до договору, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" виникли зобов`язання у строк до 03.10.2010 завершити розбирання об`єкта. 8 серпня 2007 року між ТОВ "Хуторець" та Підприємством "Соціум" було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного об`єкта. Всі обов`язки ТОВ "Хуторець" перед Управлінням за договором купівлі-продажу від 03.10.2005, перейшли у повному обсязі до нового власника по цьому договору - Акціонерне товариство закритого типу Підприємства "Соціум" - АТЗТ. Правонаступником Підприємства "Соціум" - Акціонерного товариства закритого типу є ТОВ "Підприємство Соціум". Отже, відповідно до договору купівлі-продажу від 03.10.2005 та додаткової угоди до нього від 30.07.2007 - ТОВ "Підприємство Соціум" має зобов`язання щодо розбирання об`єкта. Таким чином, станом на момент укладання договору між ТОВ "Хуторець" та ТОВ "Підприємство Соціум" (07.08.2007) строк виконання зобов`язань ТОВ "Хуторець" перед Управлінням комунальної власності міста, а саме: розібрати об`єкт, не настав. Отже, третя особа стверджує, що висновки/твердження керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області, про невиконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Хуторець", є безпідставними. ТОВ "Хуторець" виконані всі умови договору купівлі-продажу від 26.09.2005, укладеного з органом приватизації, будь-які зобов`язання відсутні, що також підтверджується актами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу.
Крім того, третя особа зазначає, що органом приватизації погоджено відчуження об`єкта приватизації у відповідності до наказу Фонду державного майна України №1338 від 23.05.2005 "Про затвердження Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження об`єктів, придбаних покупцями державного майна за договором купівлі-продажу" (в редакції чинній станом на 07.08.2007), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30.05.2005 за №596/10876 та діючого на той час Порядку приватизації об`єктів комунальної власності міста та незавершеного будівництва, затвердженого рішенням Криворізької міської ради №292 від 27.09.2006 - за відсутності заборгованості з виконання зобов`язань. З огляду на вищезазначене, враховуючи правомірність укладання 03.10.2005 за №5894 договору купівлі-продажу об`єкта між Управлінням та ТОВ "Хуторець", належне виконання зазначеним покупцем своїх зобов`язань перед Управлінням (оскільки строк виконання зобов`язань з розбирання об`єкта не настав) - будь-які правові підстави для розірвання зазначеного договору відсутні.
Також третя особа вважає, що в інтересах територіальної громади міста Кривого Рогу є примусове виконання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі № 904/9180/17, щодо зобов`язання відповідача виконати умови договору і розібрати об`єкт. Третя особа просить суд взяти до уваги, що управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради активно вживались і продовжують вживатись заходи із захисту інтересів територіальної громади із даного питання, а твердження органу прокуратури про "усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення інтересів захисту держави" - є безпідставним і таким, що не враховує всі фактичних обставинах та норми діючого законодавства.
За допомогою системи "Електронний суд" до суду 21.01.2021 надійшло клопотання Криворізької міської ради про проведення судового засідання 12.01.2021 о 14:30 год. без участі представника останнього.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 12.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши прокурора та представників учасників справи, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Так, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Так, порушення інтересів держави полягає в тому, що невиконання відповідачами зобов`язань за договорами купівлі-продажу, а також порушення вимог земельного законодавства в частині належного утримання об`єкта нерухомості, обмеження вільного доступу, наявності огорожі та охорони незавершеного будівництва нерухомого майна, розбирання якого не завершено, створює небезпеку для суспільства, порушує правила безпеки під час використання та спричиняє шкоду навколишньому природному середовищу. Також необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у судовому порядку, забезпечення раціонального використання землі.
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушено інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме : подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.
Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.
При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зі ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає територіальні громади, сільські, селищні, міські ради, сільських, селищних, міських голів, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно пп. 1 п. "а" ч. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об`єктів приватизації здійснює орган приватизації.
Згідно з Положенням про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 27.07.2016 №754, основними завданнями та функціями Управління є здійснення заходів щодо приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу, укладення договорів купівлі-продажу, здійснення контролю за виконанням покупцями умов договорів купівлі-продажу майна комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу.
З огляду на зазначене, враховуючи, що органами уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, не забезпечено належного захисту інтересів держави, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, діючи в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України.
Криворізька міська рада в листі від 06.05.2020 за №12/6/3219 повідомила прокуратуру про невжиття нею заходів цивільно-правового характеру.
Відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою місцевою прокуратурою №2 направлено лист - повідомлення від 13.05.2020 за № 04/38-4660 вих-20 до Криворізької міської ради про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом направлення позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області.
Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 Дніпропетровської області за результатами вивчення стану законності у сфері комунальної власності та земельних відносин встановлені порушення вимог законодавства України відповідачами під час виконання умов договорів купівлі-продажу від 08.08.2007 та від 26.09.2005 та під час використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський (раніше - Жовтневий) район, вул. Кропивницького, 27, що стало підставою для ініціювання прокурором питання про розірвання вказаних договорів купівлі-продажу, скасування записів про реєстрацію права на об`єкт незавершеного будівництва та повернення земельної ділянки у судовому порядку.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.
Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності підстав для розірвання договорів купівлі-продажу щодо об`єкта незавершеного будівництва від 08.08.2007 та від 26.09.2005, скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю та зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,5783 га (кадастровий номер: 1211000000:04:102:0002), яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, за актом приймання-передачі.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (далі - відповідач-2, покупець) та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - третя особа, продавець) 26.09.2005 укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (далі - договір віл 26.09.2005), будівельна готовність якого складала 60% - будинку молоді за адресою: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького (03.10.2005 посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. та зареєстровано в реєстрі від номером 5894).
Відповідно до п.5.3 договору договору від 26.09.2005 покупець зобов`язаний закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю не пізніше п`яти років з дня підписання договору.
Відповідно до п.5.6 договору від 26.09.2005 в разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням органу приватизації та районним виконавчим комітетом міської ради з укладенням додаткової угоди до договору.
Додатковою угодою від 30.07.2007 до договору купівлі-продажу від 03.10.2005, укладеною між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець", змінено п.5.3. розділу 5 договору купівлі-продажу та викладено в новій редакції, а саме: "5.3. Покупець зобов`язаний завершити розбирання об`єкта не пізніше п`яти років з дня підписання цього Договору" (30.07.2007 посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциною Н.В. та зареєстровано в реєстрі під номером №4333).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (далі - відповідач-2, продавець) та Підприємством "Соціум" - акціонерним товариством закритого типу, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум", (далі - відповідач-1, покупець) 08.08.2007 укладено договір купівлі-продажу (далі - договір від 08.08.2007) об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27 (08.08.2007 посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі під № 4510).
Державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" на підставі договору від 08.08.2007 проведено 10.08.2007, про що відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 19572859.
Згідно з п.12 договору від 08.08.2007 всі обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" перед Управлінням комунальної власності міста за договором купівлі-продажу від №5894 від 03.10.2005, зокрема розділ 5 цього договору, а також за додатковою угодою до цього договору №4333 від 30.07.2007, переходять у повному обсязі до нового власника по цьому договору - Підприємства "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу.
Таким чином, обов`язком Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" було розбирання об`єкт незавершеного будівництва - будинок молоді, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. № 27, у строк до 03.10.2010.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" протягом тривалого часу неодноразово зверталося до Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради з вимогою щодо подовження строків розбирання вказаного об`єкту, за результатами розгляду яких приймались рішення тимчасової комісії з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу комунального майна, зняття таких договорів з післяприватизаційного контролю, про подовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" термінів завершення розбирання об`єкту незавершеного будівництва за вищевказаною адресою.
У порядку здійснення заходів щодо приватизації об`єктів комунальної власності, відділом приватизації та оцінки майна Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради здійснювався контроль за виконанням відповідачем-1 договору купівлі-продажу майна комунальної власності за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, шляхом проведення перевірок та складання актів від 21.09.2015, від 30.11.2016 та від 30.03.2017 (а.с. 59-61 том 1).
Рішенням тимчасової комісії Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу комунального майна, зняття таких договорів з післяприватизаційного контролю від 29.12.2016, враховуючи лист виконкому Покровської районної у місті ради від 11.11.2016 №6/26-4801, відповідачу-1 було надано строк на виконання умов п. 5.3 договору від 08.08.2007, зареєстрованого в реєстрі за №4510, а саме завершити огородження території об`єкту до 31.01.2017, демонтаж об`єкту до 28.02.2017, вивіз будівельного сміття лютий-березень 2017 року та рекультивація земельної ділянки до 31.03.2017.
Про факт продовження терміну розбирання об`єкта незавершеного будівництва строком до 31.03.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" проінформовано листом №207 від 23.01.2017.
30 березня 2017 року Управлінням комунальної власності міста та представниками виконкому Криворізької міської ради: управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин, інспекції з благоустрою і виконкому Покровської районної у місті ради, було комісійно обстежено об`єкт, без участі представника ТОВ "Підприємство Соціум" та складено акт поточної перевірки виконання умов відповідного договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, розташованого за адресою: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27. У акті було зафіксовано, що умови договору від 03.10.2005 та додаткової угоди від 30.07.2007, листа виконкому Криворізької міської ради від 12.01.2011 №6/6-115, зняття таких договорів з післяприватизаційного контролю від - 29.12.2016 станом на 30.03.2017 року не виконано. Листом №971 від 05.04.2017 Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради було надіслано ТОВ "Підприємство Соціум" на підпис два примірники вищезазначеного акту.
Управління комунальної власності міста листом від 22.05.2017 №1599, пропонувало ТОВ "Підприємство Соціум" з метою врегулювання спору, в 30-денний термін з дня отримання даного листа, вирішити питання розбирання об`єкта та надати відповідні підтверджуючі документи. Даний лист 27.06.2017 повернувся до управління комунальної власності міста у зв`язку із завершенням терміну зберігання.
Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі №904/9180/17, яке набрало законної сили 12.02.2018. Зазначеним рішенням зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" виконати умови п.5.3 договору від 03.10.2005, зареєстрованого в реєстрі за №5894 (з урахуванням Додаткової угоди від 30.07.2007 зареєстрованої в реєстрі за №4333), а саме: завершити розбирання об`єкта незавершеного будівництва - будинку молоді, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, буд. 27.
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до норм Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХП від 4 березня 1992 року (в редакції чинній під час укладення договору купівлі-продажу від 08.08.2007 та до 06.03.2018) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
За таких обставин, до правовідносин про розірвання договорів купівлі-продажу підлягають застосуванню положення Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХП від 4 березня 1992 року, Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" №1953-111 від 14.09.2000, в редакціях чинних на момент укладення договору від 08.08.2007 та норми Цивільного кодексу України, які регулюють питання щодо розірвання договорів.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на час укладення договору та порушення відповідачем умов договору), зокрема, передбачено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, у тому числі, є невиконання або неналежне виконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об`єкта.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Таким чином, наразі не виконаними є умови насамперед договору від 26.09.2005 укладеного між Управлінням комунальної власності міста Криворізької міської ради та ТОВ "Хуторець", та як наслідок договору від 08.08.2007 між ТОВ "Хуторець" та ТОВ "Підприємство "Соціум - акціонерне товариство закритого типу", яким змінено особу покупця комунального майна з ТОВ "Хуторець" на ТОВ "Соціум - акціонерне товариство закритого типу". Доказів виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі №904/9180/17, яке набрало законної сили 12.02.2018, не надано.
Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до норм ст. 256 Цивільного кодексу України, позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи-носія порушеного права (інтересу).
При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
На позовні вимоги поширюється положення ст. 257 Цивільного кодексу України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 у справі №904/9180/17 встановлено та підтверджено факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" умов п. 5.3 договору купівлі-продажу щодо проведення розбирання об`єкту незавершеного будівництва-будинок молоді за адресою: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27.
Таким чином, початок строку перебігу позовної давності у цій справі має визначатися від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Враховуючи, що датою, коли орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій - Криворізька міська рада, довідався про порушення прав і законних інтересів є 12.02.2018, тобто дата набрання законної сили рішення суду у справі №904/9180/17, то відлік позовної давності для прокурора обчислюється з часу, коли особа, право якої порушено, довідалася про таке порушення тобто з 12.02.2018.
Таким чином, наразі не виконаними є умови насамперед договору від 26.09.2005 укладеного між Управлінням комунальної власності міста Криворізької міської ради та ТОВ "Хуторець", та як наслідок договору від 08.08.2007 між ТОВ "Хуторець" та ТОВ "Підприємство "Соціум - акціонерне товариство закритого типу", яким змінено особу покупця комунального майна з ТОВ "Хуторець" на ТОВ "Соціум - акціонерне товариство закритого типу".
На підставі зазначеного позовні вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за №4510, та договору купівлі-продажу від 26.09.2005, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за № 5894, підлягають задоволенню.
В свою чергу наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції
Так, п. 2, 3 ч. З ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/2589/19.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу з скасуванням державної реєстрації права власності попереднього власника сприятиме реальному відновленню триваючого порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" повернути на користь територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 0,5783 га (кадастровий номер: 1211000000:04:102:0002), яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, за актом приймання-передачі, суд зазначає наступне.
У зв`язку із укладення договорів купівлі-продажу об`єкта комунальної власності за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, Криворізькою міською радою з Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу, укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5783 га, яка знаходиться по вул. Кропивницького, 27, у Покровському (Жовтневому) районі м. Кривого Рогу, кадастровий номер 1211000000:04:102:0002 (договір № 041010800453 від 01.06.2010), строк дії якого продовжено додатковою угодою від 29.08.2012 за № 121100004001615.
Зазначену земельну ділянку було передано відповідно до акту прийому-передачі від 01.06.2010, який є додатком до договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" земельну ділянку за актом приймання-передачі не повернув, від будівельного сміття не звільнив, у зв`язку з чим Криворізька міська рада позбавлена права користування та розпоряджання вказаною земельною ділянкою.
Однак, враховуючи, що факт невиконання умов договору купівлі-продажу від 08.08.2007 №4510 є підставою для його розірвання, відповідач-1 зобов`язаний повернути орендовану земельну ділянку Криворізькій міській раді.
Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1 витрати по сплаті судового збору покладаються на останнього.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум"; до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007, договору купівлі-продажу від 26.09.2005, скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю та зобов`язання повернути земельної ділянки загальною площею 0,5783 га задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір купівлі-продажу від 08.08.2007 , який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за №4510, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" з Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу" (код ЄДРПОУ код 24992147) щодо об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27.
Розірвати договір купівлі-продажу від 26.09.2005 , який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за № 5894, укладений між Управлінням комунальної власності Виконавчого комітету Криворізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (код ЄДРПОУ 32411432) щодо об`єкта незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27.
Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю , об`єкт незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27, проведену за Підприємством "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу (код ЄДРПОУ 24992147), на підставі рішення державного реєстратора Криворізького міського управління юстиції Дутчак Т.Г. №24915613 від 30.09.2015 з одночасним припиненням речових прав Підприємства "Соціум" - акціонерне товариство закритого типу (код ЄДРПОУ - 24992147) на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 19572859).
Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю , об`єкт незавершеного будівництва - будинок молоді, готовність недобудованого будівництва складає 60%, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Кропивницького, 27, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (код ЄДРПОУ - 32411432), на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2005 (03.10.2005 посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. та зареєстровано в реєстрі від номером 5894) з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуторець" (код ЄДРПОУ 32411432) на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 19572859).
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" (69000, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. №11, ідентифікаційний код 24992147) повернути на користь територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) земельну ділянку загальною площею 0,5783 га (кадастровий номер: 1211000000:04:102:0002), яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 27, за актом приймання-передачі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Соціум" (69000, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. №11, ідентифікаційний код 24992147) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, ідентифікаційний код 02909938) 10 510,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Дата складення повного судового рішення - 21.01.2021.
Суддя Е.М. Бондарєв
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2021 |
Оприлюднено | 22.01.2021 |
Номер документу | 94286261 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні