Рішення

від 11.01.2021 по справі 916/2639/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2639/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

за участю представників:

від прокуратури: Врублевська О.О.- посвідчення ,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився ,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2639/20

за позовом: Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області (пр-кт Шевченка, № 10, м. Подільськ, Одеська обл., 66300) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01011) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Канатна, 83, кім. 1411, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20990849)

до відповідача: Фермерського господарства БАС (вул. Лугова, №18, смт. Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 33802863)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фермерського господарства Юлія-А (вул. Лугова, № 18, смт. Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 36007325)

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору та короткий зміст аргументів учасників справи.

09.09.2020 року за вх. №2733/20 до Господарського суду надійшла позовна заява Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства БАС , в якій прокурор просить суд в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Юлія - А перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств за договором № 15 від 23.12.2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100 000 грн. звернути стягнення на майно (нежитлову будівлю, загальною площею 1682,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Саврань, вул. Миру, 178А, яка належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва на праві власності на нерухоме майно від 29.08.2008р.) за договором застави від 02.03.2011р., посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Одеської області Ізосімовою К.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 366, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилаэться на порушення договору № 15 від 23.12.2010 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100 000 грн. та договору застави від 02.03.2011р., посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Одеської області Ізосімовою К.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 366.

Так, прокурор зазначає, що відповідно до Договору № 15 від 23.12.2010р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, укладеному між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Юлія-А , останнє на поворотній основі отримало 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 24.12.2010 року.

Оскільки зобов`язання щодо повернення фінансової підтримки у сумі 100 000 грн Фермерським господарством Юлія-А виконано не було, 13.04.2018р. Котовська місцева прокуратура звернулася з позовом до Господарського суду Одеської області про стягнення такої заборгованості.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.07.2018 року у справі №916/833/18 позов прокуратури задоволено у повному обсязі. Наразі відповідне рішення Фермерським господарством Юлія-А також не виконано.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, передбачених Договором № 15 від 23.12.2010р. про надання фінансової підтримки (допомоги) Фермерському господарству Юлія-А , 02.03.2011 року укладено Договір іпотеки на нерухоме майно між ФГ БАС та Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, згідно до якого ФГ БАС заставляє належне йому майно, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 1682,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Саврань, віл. Миру, 178а та яка належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва на праві власності на нерухоме майно серії САВ № 880499 від 29.08.2008р.

Враховуючи невиконання ФГ Юлія-А умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 23.12.2010 №15 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2018р. у справі №916/833/18, Заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури вважає, що є підстави для звернення стягнення за заставне майно, яке належить ФГ "Струмок Агросервіс" відповідно до договору застави від 25.05.2007р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання вирішені судом .

09.09.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від позовна заява вх. № 2733/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

14.09.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву (вх. № 2733/20) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2639/20. Постановлено розглядати справу №916/2639/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження на "01" жовтня 2020 р. об 11:20 год.

01.10.2020 року ухвалою суду залучено до участі у справі Фермерське господарство Юлія-А в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Того ж дня, в судовому засіданні 01.10.2020 року було оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 20.10.2020р. о 14:20 год.

05.10.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Фермерське господарство БАС та Фермерське господарство Юлія-А були поідомлені про дату та час підготовчого судового засідання по справі №916/2639/20 в порядку ст. 120 ГПК України.

20.10.2020 року в судовому засіданні судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 17.11.2020р. о 14:20 год. у зв`язку з неявкою учасників справи та з метою належного їх повідомлення.

20.10.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області, постановленою в порядку ст.120 ГПК України, були повідомлені Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Фермерське господарство БАС та Фермерське господарство Юлія-А про дату та час підготовчого судового засідання у справі №916/2639/20.

17.11.2020р. в судовому засіданні було проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №916/2639/20 та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2020р. о 11:00год.

Ухвалою суду від 17.11.2020р. у справі №916/2639/20 Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Фермерське господарство БАС та Фермерське господарство Юлія-А були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 10.12.2020р. судом було оголошено перерву при розгляді справи по суті на 11.01.2021р. о 12:00 год., про що Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Фермерське господарство БАС та Фермерське господарство Юлія-А були повідомлені ухвалою суду від 10.12.2020р., постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

В судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення щодо заявленого позову, просив суд задовольнити його повністю.

Представники позивача, відповідача та третьої особи про час та місце судових засідань повідомлялися належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на їх юридичні адреси, у судові засідання не з`являлися, про поважність причин відсутності не повідомляли, пояснень/відзиву на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Саме до таких висновків прийшов ВС КГС в своєї постанові у справі № 911/1163/17 від 03.03.2018.

Враховуючи належне повідомлення позивача, відповідача та третьої особи про час та місце судових засідань, відсутність з їх боку будь-яких клопотань, суд дійшов висновку про належне повідомлення зазначених учасників справи та можливість розглянути справу за їх відсутності.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи № 916/2639/20.

В судовому засіданні, 11.01.2020р. Господарським судом Одеської області був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України по виходу з нарадчої кімнати проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

23.12.2010р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) в особі директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Юлія-А (далі - ФГ Юлія-А ) було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №15, відповідно до умов якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов`язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству Юлія-А в сумі 100 000 грн, а Фермерське господарство зобов`язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у договором строк.

На виконання умов договору, Укрдержфондом було перераховано на користь Фермерського господарства Юлія-А 100 000 грн фінансової підтримки, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 24.12.2010р.

З даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що у травні 2018р. Керівник Котовської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовною заявою до Фермерського господарства Юлія-А про стягнення 100 000,00 грн .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.07.2018р. по справі №916/833/18 позов Керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства Юлія-А на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 100 000 грн. основної заборгованості .

Приймаючи рішення у справі №916/833/18, суд встановив, що Фермерське господарство Юлія-А , в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, у встановлений договором строк кошти не повернуло, з огляду на що Одеське відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств направляло відповідачу претензії з вимогою повернути кошти фінансової допомоги: № 015/170 від 09.09.2014р.; № 015/303 від 17.12.2014р.; № 015/99 від 24.04.2015р., №015/251 від 22.09.2015, №015/333 від 04.12.2015р., №015/32 від 09.10.2016р. які залишились без відповіді та задоволення.

Із змісту доданого прокурором до позовної заяви листа Савранського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №16.62-52-4183ВИХ-20 від 19.05.2020р. судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу №916/833/18, виданого Господарським судом Одеської області 10.08.2018р. про стягнення з ФГ Юлія-А на користь Укрдержфонду боргу у сумі 100 000,00 грн. За результатом вжиття державним виконавцем передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішення встановлено відсутність зареєстрованих транспортних засобів, нерухомого майна, рахунків у банківських установах, в які виконавцем було зроблено запити.

Відповідно до постанови державного виконавця від 30.06.2020р. про повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, що у боржника ФГ Юлія-А відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідні заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Доказів виконання судового наказу №916/833/18 ФГ Юлія-А матеріали справи також не містять.

Поряд з цим судом також встановлено, що 02.03.2011р. між Фермерським господарством БАС (Іпотекодавець), що діє як майновий поручитель Фермерського господарства Юлія-А , та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, відповідно до якого Іпотекодавець надає в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлова будівля загальною площею 1682,3 кв.м . , яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Савранський р-н, смт. Саврань, вул. Миру, № 178а, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності - свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Савранської селищної ради 29.08.2008р.

Згідно п. 1.2. договору іпотекою за цим договором забезпечуються виконання зобов`язань Позичальника, що випливають з договору №15 від 23.12.2010р. та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким Іпотекодержатель зобов`язується надати Позичальнику фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 100 000 грн, а боржник зобов`язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Кредитному договорі, повернути Іпотекодержателю кредит, сплати пеню та інші платежі, передбачені ним .

За умовами п.1.6. договору в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотек нерухоме майно (надалі сумісно - предмет іпотеки), шо є приватною спільною сумісною власністю Іпотекодавця, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 1682,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вулиця Миру, під номером 178 а, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності - свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконкомом Савранської селищної ради 29 серпня 2008 року на підставі рішення виконкому Савранської селищної ради від 24.07.2008 року за № 12 та зареєстрований передбаченим законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності на нерухоме майно Савранським РБТІ 29 серпня 2008 року , номер запису 187 в книзі 22 - 199, що підтверджується витягом № - 20053019 від 29.08.2008р.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майко від 29.08.2008 року, виданого Сизранською селищною радою, нерухоме майно, шо є предметом, іпотеки за цим договором в цілому складається з: А - свинарник, 1682.3 кв.м.

Предмет іпотеки передається в іпотеку з невід`ємними приналежностями, які знаходяться в ноьму. Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладення цього договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені Іпотекодавцем в період дії цього договору, всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміні, доробки тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки.

Предметом іпотеки за цим договором також стає нерухоме майно, яке буде збудоване в майбутньому і стане власність Іпотекодавця після укладення цього договору за умови, що Іпотекодавець може документальнопідтвердити право набування ним у власність відповідного майна у майбутньому.

Відповідно до п. 1.1 0 . договору оціночна вартість предмета іпотеки згідно звіту ПП Експерт ВМ про незлежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі від 31.05.2010р. складає 883280,00 грн .

За умовами п. 1.16. договору у випадку невиконання (часткового невиконання) Іпотекодавцем положень Кредитного договору Іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також видатки, по зверненню стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Підпунктом 2.1.8.1. пункту 2.1.8. сторони узгодили, що з метою задоволення своїх вимог Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконанні.

Як передбачено п. 3.1 вищевказаного договору іпотеки, Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог Кредитним договором і за цим договором, яке виникає у Іпоктекодержателя у випадку невиконання (часткового невиконання) Позичальником своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором, у випадку невиконання (часткового невиконання) Іпотекодавцем своїх зобов`язань за даним договором та і інших випадках, передбачених цим договором.

За умовами п. 3.2. договору звернення стягненняі реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання або примусовому порядку. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення предмета іпотеки .

Реалізація предмета іпотеки, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде встановлено цим договором або законодавством, чинним на момент реалізації предмету іпотеки. Початкова ціна предмету іпотеки для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, визначеному в п. 1.10. даного договору, або, за вимогою Іпотекодержателя, визначається незалежними суб`єктами оціночної діяльності, призначеними Іпотекодержателем (п.3.4.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору цей договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та всім додатковим угодам до нього, та Іпотекодавцем всіх зобов`язань за цим договором та всім додатковим угодам до нього .

Враховуючи невиконання Фермерським господарством Юлія-А своїх зобов`язань з повернення суми фінансової підтримки, з огляду на те, що уповноваженим органом - Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств впродовж тривалого часу не приймаються належні заходи реагування, направлені на звернення стягнення на заставне майно, керівника Котовської місцевої прокуратури звернувся до суду з відповідним позовом з метою захисту інтересів держави.

4. Норми права застосовані судом

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 31 ч. І ст.2 Бюджетного кодексу України, кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), га операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Частиною. 1 ст. 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Виконання цивільного обов`язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.14 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України Про фермерське господарство (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про фермерське господарство Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку .

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статі 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1102 (у редакції, що діяла на момент надання фінансової допомоги), фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 100 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорації земель.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, фермерське господарство несе відповідальність згідно з законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Копни фінансової підтримки , наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Визначення іпотеки передбачено й у статті 575 Цивільного кодексу України, згідно з якою іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України Про іпотеку передбачено, зокрема, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону України Про іпотеку основне зобов`язання - це зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються зобов`язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Безпосередньо Законом України Про іпотеку визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а отже, іпотека не може існувати самостійно без основного зобов`язання.

Суб`єктами іпотечних правовідносин Закон України Про іпотеку визначає іпотекодавця та іпотекодержателя.

Відповідно до визначень, що містяться в статті 1 цього ж Закону, іпотекодержателем є кредитор за основним зобов`язанням.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов`язань, регулювання якого здійснюється статтями 572-593 глави 49 ЦК України і спеціальним законом .

Згідно зі ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту ст. 590 ЦК вбачається, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У ч. 6 ст. 3 цього ж Закону у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Ст. 11 Закону України Про іпотеку передбачено, що Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч. 4 ст. 33 цього ж Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

За умовами ч. 2, 3, 4 ст. 39 Закону України Про іпотеку , у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

5. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до Господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України .

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Котовська місцева прокуратура Одеської області звернулась до Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств листом №16.62-52-2625ВИХ-20 від 25.03.2020р., у відповідь на який листом від 25.03.2020р. №015/82 Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств було повідомлено про відсутність у нього відповідно до кошторису на 2020р. по КЕКВ2800 видатків для сплати судового збору за подачу позовних заяв до судів для захисту своїх інтересів для стягнення заборгованості. В якості додатків до вказаного листа відділенням було надано прокуратурі також копію кошторису на 2020 рік .

Отримання такої відповіді і стало підставою прокурора для звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18, вирішуючи виключну правову проблему щодо представництва інтересів держави прокурором, зробила такі висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд зазначає про правомірність звернення прокуратури з позовом та про наявність у останньої підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Надаючи оцінку вимогам прокурора про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вказує наступне.

З огляду на не виконання обов`язку з повернення фінансової підтримки (допомоги), а також відсутність у ФГ Юлія-А майна на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 15 від 23.12.2010, у позивача виникло право на задоволення своїх вимог, тому суд вважає правомірним заявлення прокурором вимог до Фермерського господарства БАС про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Положеннями ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Вирішуючи питання щодо переліку відомостей, які підлягають включенню судом до резолютивної частини рішення, суд враховує, що прокурором загальний розмір вимог визначено на рівні 100 000 грн; вимоги щодо включення відомостей стосовно заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, прокурором не заявлялись; договором застави визначено, що задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду шляхом його продажу на публічних торгах; інформація щодо вимог інших обтяжувачів у суду відсутня.

При вирішенні питання щодо початкової ціни предмета застави, суд враховує, що п. п.3.4.1. договору іпотеки сторони погодили, що початкова ціна предмету іпотеки для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, зазначеному в п. 1.10. цього договору (тобто 883280,00 грн), або, за вимогою Іпотекодержателя, визначається незалежними суб`єктами оціночної діяльності, призначеними Іпотекодержателем.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про звернення стягнення на майно (нежилову будівлю, загальною площею 1682,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Саврань, вул. Миру, № 178а, яка належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.08.2008р.)) за договором іпотеки від 02.03.2011р., посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Ізосімовою К.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 366, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Юлія-А (вул. Лугова, № 18, смт. Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 36007325) перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Канатна, 83, кім. 1411, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20990849) за договором №15 від 23.12.2010р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100 000 грн. звернути стягнення на майно (нежитлову будівлю, загальною площею 1682,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Саврань, вул. Миру, 178а, яка належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва на праві власності на нерухоме майно від 29.08.2008р.) за договором застави від 02.03.2011р., посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Одеської області Ізосімовою К.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 366, що належить Фермерському господарству БАС (вул. Лугова, №18, смт. Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 33802863), шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

3. Стягнути з Фермерського господарства БАС (вул. Лугова, №18, смт. Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 33802863) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3 код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 13 249 (тринадцять тисяч двісті сорок дев`ять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 січня 2021 р.

Суддя О.В. Цісельський