Рішення

від 21.01.2021 по справі 923/1229/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Справа № 923/1229/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №923/1229/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія"

до: Фермерського господарства "Вобліков"

про стягнення 98420грн. 54коп.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Стислий виклад позиції позивача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (надалі по тексту рішення - позивач, ТОВ "Аграрно-хімічна компанія") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Вобліков" (надалі по тексту рішення - відповідач, ФГ "Вобліков") 98420,54грн., що становлять 91 137,16 грн. боргу та 7283,38 грн. штрафу у правовідносинах за договором поставки №13.02/22 від 13.02.2020.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження було задоволено та роз`яснено відповідачу його право в строк до 09.12.2020 подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач наданим йому правом не скористався, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подавав.

Ухвалою суду від 22.12.2020 з підстав наведених в ухвалі суду було відкладено розгляд справи на 21.01.2021.

Представник позивача в судове засідання 21.01.2021 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю (вх.№9793/20 від 22.12.2020)

Представник відповідача у судове засідання 21.01.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Копії ухвал Господарського суду Херсонської області від 30.11.2020 та 22.12.2020 направлялися на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (Херсонська область, Бериславський район, с.Раківка, код ЄДР 19234210), однак ухвала суду від 22.12.2020 повернута відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Окрім того, судом на офіційній сторінці суду у мережі Інтернет було розміщено оголошення для відповідача про час та місце проведення судового засідання (а.с.38).

Згідно ч.ч.3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99 1 , 99 2 , 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку (з посиланням) на відсутність (вибуття адресата), відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштовою відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №916/2349/17 від 21.03.2019р. та по справі №909/359/19 від 24.12.2019р.).

При цьому, суд зазначає, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Із змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були направленні відповідачу за адресою вказаною у ЄДР, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Рішення підписано на підставі ч.4 ст.240 ГПК України без його проголошення у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: факт поставки товару позивачем відповідачу, наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, факт того, що відповідач своєчасно не розрахувався за поставлений товар, розмір суми боргу.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

13.02.2020 між ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" (продавець) та ФГ "Вобліков" (покупець) укладено договір поставки №13.02/22 (а.с. 7-8) за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупцю у встановлений строк товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах визначених цим договором (п.1.1 договору).

Предметом постачання по договору є мікродобрива (надалі-товар), кількість, асортимент, ціна та вартість яких передбачаються в Специфікації до цього договору, що є невід`ємною його частиною (п.п.1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору, товар зазначений в п. 1.2. договору, поставляється в кількості та асортименті, передбаченому у Специфікації, що є додатком та невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.5.1 договору товар постачається продавцем після отримання від покупця попередньої оплати у розмірі та порядку обумовлених договором. Поставка товару здійснюється до 15.03.2020.

Сторони у п.6.1. та п.6.2 договору узгодили, що ціна за одиницю товару, що постачається за даним договором, вказується в Специфікації до цього договору. Ціна товару та загальна його вартість встановлюються у гривні, а також сторони визначає еквівалент ціни товару у Євро. Зважаючи на те, що товар є імпортованим та враховуючи непередбачувані коливання курсів валют, сторони домовилися, що ціна за одиницю товару та вартість товару, вказані в цьому договорі і Специфікації до нього, є попередніми та підлягають зміні (коригуванню) Продавцем відповідно до курсу продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку на день, що передує відповідному дню + 0,5 %, а саме: (1) на день виписки рахунку на оплату товару (у порядку, закріпленому в п. 6.4.1. п. 6.4. цього Договору ) та (2) на день проведення розрахунку за отриманий товар (у порядку закріпленому в п. 6.4.2. п. 6.4. та п. 6.5. цього Договору). Інформація про курси продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку розміщується на Інтернет-сторінці: http://minfin.com.ua/currency/mb/.

Загальна вартість товару на день укладення договору складає 93965,47грн в т.ч. ПДВ -15660,91грн (п.6.3. договору).

У п.6.4.1 та 6.4.2 договору сторони передбачили, що покупець зобов`язується сплатити продавцю попередню оплату в сумі, що становить 5% від вартості товару, зазначеної в рахунку наданому продавцем, протягом 2-х банківських днів з дати виписки такого рахунку. Залишок вартості товару, тобто сума, що становить 95% вартості товару, вказаної в накладних на товар з урахуванням коригування (дооцінки), що проводиться продавцем на підставі п.6.2. цього договору у порядку викладеному нижче в цьому пункті договору, сплачується покупцем не пізніше 20 жовтня 2020 року.

Коригування (дооцінка) залишку вартості товару здійснюється продавцем на дату кожного платежу проведеного покупцем за товар, з застосуванням наступної формули:

S 1 =(A 1 /A 0 )*S

де

S 1 - розмір залишку вартості товару, що підлягає сплаті покупцем після коригування (дооцінки);

A 1 - курс продажу Євро до гривні, встановлений на міжбанківському валютному ринку на день попередній до дня коригування (дооцінки), розміщений на Інтернет-ресурсі, +0,5%;

A 0 - курс продажу Євро до гривні, встановлений на міжбанківському валютному ринку на день попередній до дня виписки рахунку на оплату товару, +0,5%;

S - сума залишку вартості товару до коригування (дооцінки).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019, проте у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків по цьому договору. (п. 9.1. Договору).

Специфікацією №13.02/22 від 13.02.2020 до договору (а.с.9) сторонами погоджено найменування товару, одиницю виміру та кількість товару, ціну за одиницю в доларах Євро, ціну за одиницю в гривнях без ПДВ та вартість товару, визначивши її в сумі з ПДВ - 93965,47 грн.

Позивач стверджує, що відповідач 03.03.2020 сплатив попередню оплату за поставлений товар у сумі 4700грн, що становить 5% від загальної вартості товару за договором. На підтвердження означеного, позивачем надано виписку по рахунку ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" у банку АТ "Прокредит банк" за період з 03.03.2020 по 03.03.2020.

На виконання умов договору ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" поставлено ФГ "Вобліков" товар на загальну суму 77534,4грн, що підтверджується накладною №19/02 від 17.03.2020 (а.с.11), яка підписана представниками сторін без зауважень та заперечень. Окрім того, накладна скріплена печатками підприємств.

Відповідач за поставлений товар не сплатив, з урахуванням попередньої оплати у розмірі 4700,6грн за відповідачем рахується заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 72833,8грн.

Відповідно до п.6.5 договору у випадку несвоєчасного або неповного розрахунку покупцем за отриманий товар, при необхідності визначити розмір заборгованості за товар покупця на будь-який день, наприклад, у зв`язку з обчисленням позовних вимог, продавець має право застосувати формулу, наведену у пп. 6.4.2 п.6.4 договору. В такому випадку значення показника S в формулі визначатиметься як прострочена частина вартості товару.

Застосувавши п.6.5 договору, позивачем було визначено, що розмір заборгованості за поставлений товар на момент подачі позову, а саме станом на 18.11.2020 складає 91137,16грн з урахуванням коригування.

Під час розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

За ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості поставленого позивачем товару.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, позивач, укладаючи із відповідачем господарський договір, мав на меті поставити товар та отримати кошти за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас, згідно вимог ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Оплату за поставлений товар відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, а саме не сплатив залишок вартості товару (95% вартості товару) до 20.10.2020, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.4.2 договору.

Матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар з урахуванням коригування (дооцінки) на підставі п.6.5. договору станом на 18.11.2020 у розмірі 91137,16грн.

Враховуючи означене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 91137,16грн. вартості поставленого товару є правомірними та підлягають задоволенню.

З приводу заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7283,38грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.10.4 договору у разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за договором понад десять календарних днів, але не більше двадцяти календарних днів, покупець, на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши розрахунок розміру штрафу, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 10% від суми неоплаченого товару на суму 7283,38грн. Розрахунок штрафу здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Отже, нарахування штрафу в сумі 7283,38грн є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування позовних вимог та на спростування суми заявленої до стягнення з відповідача.

Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2102грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Вобліков" (74312, Херсонська обл., Бериславський р-н, село Раківка, код ЄДР 19234210) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (03040, м.Київ, вул. Стельмаха, 6а, код ЄДР 41694117) заборгованість за поставлений товар у розмірі 91137грн.16коп., штраф у розмірі 7283грн.38коп. та 2102грн. компенсації по сплаті судового збору.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 21.01.2021.

Суддя Н.А. Павленко