Рішення

від 11.01.2021 по справі 200/8419/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 р. Справа№200/8419/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., при секретарі судового засідання - Кабановій А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496; 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення від 17.03.2020 № 484 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.03.2020 № 484 у відповідності до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 02.10.1989 по 21.08.1992 та з 12.11.1993 по 09.04.2012.

В обґрунтування позову посилається на те, що 13.03.2020 звернулася до відповідача із заявою № 484 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.03.2020 № 484 їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 у відповідності до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

До пільгового стажу позивача не зараховано період її роботи з 02.10.1989 по 21.08.1992 у зв`язку з тим, що, на думку відповідача, професія електрослюсаря (слюсаря чергового) з ремонту устаткування на дільниці Зв`язок не відноситься до Списку № 2.

Крім того, період роботи позивача з 12.11.1993 по 09.04.2012 не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки поданням Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 20.03.2012 № 12/43 скасовані результати проведення атестації робочих місць в частині визначення права на пільгову пенсію телефоністам дільниці Зв`язок за наказами про проведення атестації робочих місць від 12.12.1996 № 2156к, від 11.04.2002 № 684к, від 10.04.2007 № 402к.

Вважає, що вказані періоди роботи неправомірно не зараховано відповідачем до її пільгового стажу за Списком № 2, а також відповідачем неправомірно не враховано висновки Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, у зв`язку з чим рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, надав до суду відзив, вмотивований тим, що позивач 13.03.2020 звернулася із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Період роботи позивача з 02.10.1989 по 21.08.1992 не зараховано до її пільгового стажу за списком № 2 у зв`язку з тим, що у вказаний період остання працювала за професією електрослюсаря (слюсаря чергового) із ремонту устаткування на дільниці Зв`язок , яка, на думку відповідача, не відноситься до Списку № 2 у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, яка була чинною на час виконання вказаних робіт позивачем. Натомість, зазначеною постановою до Списку № 2 віднесено професію слюсаря (електрослюсаря) чергового та з ремонту устаткування, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятих на шахтах, в розрізах, кар`єрах.

Крім того, період роботи позивача з 12.11.1993 по 09.04.2012, на думку відповідача, також не підлягає зарахуванню за Списом № 2 у зв`язку з тим, що поданням Державної експертизи з умов праці від 20.03.2012 № 12/43 припинило прийняття рішень по пільговому пенсійному забезпеченню робочих місць за професією телефоніст дільниці Зв`язок про проведення атестації робочих місць від 12.12.1996 № 2156к, від 11.04.2002 №684к, від 10.04.2770 № 402к), оскільки професію телефоніста місцевого телефонного зв`язку підприємств і організацій не віднесено до Списку № 2.

Щодо застосування висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020, відповідач зазначив, що основним законом, який регулює правовідносини у сфері призначення пенсії за віком на пільгових умовах є Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , положення якого є чинними та неконституційними не визнавались.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.11.2020.

12.11.2020 підготовче засідання відкладено на 08.12.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті 11.01.2021.

У визначений день у судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , про що свідчать наявні в матеріалах справи копія ID-картки громадянина України № НОМЕР_2 та довідки про реєстрацію місця проживання.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

13.03.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою № 484 про призначення пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.13).

Рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.03.2020 № 484 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 у відповідності до положень ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.14-15).

Період роботи позивача з 02.10.1989 по 21.08.1992 не зараховано до її пільгового стажу за списком № 2 у зв`язку з тим, що у вказаний період остання працювала за професією електрослюсаря (слюсаря чергового) з ремонту устаткування на дільниці Зв`язок , яка, на думку відповідача, не відноситься до Списку № 2 у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, яка була чинною на час виконання вказаних робіт позивачем. Зазначеною постановою до Списку № 2 віднесено професію слюсаря (електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятих на шахтах, в розрізах, кар`єрах.

Крім того, період роботи позивача з 12.11.1993 по 09.04.2012, на думку відповідача, також не підлягає зарахуванню за Списом № 2 у зв`язку з тим, що поданням Державної експертизи з умов праці від 20.03.2012 № 12/43 припинено прийняття рішень по пільговому пенсійному забезпеченню робочих місць за професією телефоніст на дільниці Зв`язок (накази про проведення атестації робочих місць від 12.12.1996 № 2156к, від 11.04.2002 № 684к, від 10.04.2770 № 402к), оскільки професію телефоніста місцевого телефонного зв`язку підприємств і організацій не віднесено до Списку № 2.

На думку відповідача, страховий стаж позивача складає 34 роки 06 місяців 13 днів.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , копія якої наявна в матеріалах справи, остання у спірні періоди працювала на шахті Південнодонбаська ВО Донецьквугілля, яка на час розгляду справи має назву ДП Шахта ім. М.С. Сургая :

- з 02.10.1989 по 12.11.1993 в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання 3-го розряду (нак. 944к від 02.10.1989);

- з 12.11.1993 по 04.01.1994 в якості телефоністки ІІ класу на дільниці Зв`язок;

- з 04.01.1994 по теперішній час в якості телефоністки І класу (а.с. 18-19).

Відповідно до довідки Шахта ім. М.С. Сургая від 13.03.2020 № 86 ОСОБА_1 у період з 02.10.1989 по 21.08.1992 працювала на вказаному підприємстві у якості електрослюсаря (слюсаря) чергового із ремонту устаткування на дільниці Зв`язок та у період з 12.11.1993 по 09.04.2012 - у якості телефоніста на дільниці Зв`язок. За всіма підземними професіями з повним робочим днем під землею у виробництві - гірничі роботи у особливих умовах праці в шахтах, що передбачені Списком № 2 розділом 1 підпунктом 1 (а.с. 20).

Наказом шахти Південнодонбаська № 3 Донецького виробничого об`єднання з видобутку вугілля Донецьвугілля від 12.12.1996 № 2156к проведено атестацію робочих місць за умовами праці та затверджено перелік робочих місць, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1, № 2, відповідно до якого професію телефоніста ДЗ віднесено до Списку № 2 (Розділ ХХІХ позиція 23100000 код 19095) (а.с. 24-25).

Наказом ДВАТ Шахта Південнодонбаська № 3 від 11.04.2002 № 684к проведено атестацію робочих місць та затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких за результатами атестації робочих місць передбачено пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, відповідно до якого професію телефоніста на дільниці Зв`язок віднесено до Списку № 2 (код 23100000-19095) (а.с. 26-27).

Наказом ВП Шахта Південнодонбаська № 3 ДП Донецька вугільна енергетична компанія від 10.04.2007 № 402-к затверджено перелік робіт, професій, посад та показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на додаткову відпустку, на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до якого професію телефоніста на дільниці Зв`язок віднесено до Списку № 2 (код 1.1а) (а.с.28-29).

Висновком державної експертизи умов праці № 12/59 на проведення експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування Списків №1, №2 результати атестації робочих місць за умовами праці, проведеної у 2002 році, визнано неякісними. Призупинено дію наказу від 11.04.2002 № 684к Про результати атестації робочих місць до усунення виявлених недоліків (а.с.33-34).

Висновком Державної експертизи умов праці від 18.06.2007 № 10/31 встановлено, що у підсумковому наказі за результатами атестації безпідставно підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 робітникам поверхневого комплексу, так як відсутні документи про проведення атестації робочих місць (а.с.37).

Поданням Державної експертизи з умов праці від 20.03.2012 № 12/43 запропоновано припинити з моменту отримання вказаного подання прийняття рішень по пільговому пенсійному забезпеченню для робочих місць телефоністів дільниці Зв`язок ВП Шахта Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая (накази від 12.12.1996 №2156-к, від 11.04.2002 № 684к та від 10.04.2007 № 402-к), оскільки телефоністи місцевого телефонного зв`язку підприємств і організацій не передбачені розділом ХХІХ Зв`язок Списку № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (а.с.39).

Як вбачається з довідки ДП Донецька вугільна енергетична компанія від 13.07.2007 № 5-188, на балансі ВП Шахта Південнодонбаська № 3 з 1985 року знаходяться два комутатори типу УРТС 100/600 з 200 номерами прямих телефонів та 700 номерами багатократного поля, 18 з`єднувальних ліній включно із 4 лініями столу замовлень (07) та довідкового бюро. Автоматична станція АТСК 100/2000 не має виходу на міжміські та міжнародні лінії (а.с. 40).

Відповідно до вказаної довідки, телефоністки шахти виконують функції міжміської телефоністки, місцевої телефоністки, телефоністки довідкового бюро.

Згідно відповіді ВП Шахта Південнодонбаська № 3 ДП Донецька вугільна енергетична компанія від 13.07.2007 на припис № 959 в комутаційному залі АТС шахти Південнодонбаська № 3 змонтовано два комутатори типу УРТС 100/600 монтованою ємністю 200 номерів прямих абонентів та 700 номерів багатократного поля. Комутатори мають 18 з`єднувальних ліній для зв`язку з іншими АТС, прямий зв`язок з комутаторами МВП, ДП ДВЕК , шахти Південнодонбаська № 3 здійснюється в ручному режимі.

Телефоністки цілодобово виконують обов`язки довідкового бюро для абонентів АТС шахти Південнодонбаська № 3 .

З номерів АТС шахти немає виходу на міжміську телефонну мережу, тому набор інших міст та мобільної мережі здійснює безпосередньо телефоністка шахти (а.с.41).

Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною другою статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Як вже зазначалось судом раніше, позивач, у відповідності до записів у її трудовій книжці, у спірні періоди працювала на шахті Південнодонбаська ВО Донецьквугілля, яке на час розгляду справи має назву ДП Шахта ім. М.С. Сургая :

- з 02.10.1989 по 12.11.1993 в якості електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання 3-го розряду (нак. 944к від 02.10.1989);

- з 12.11.1993 по 04.01.1994 в якості телефоністки ІІ класу на дільниці Зв`язок;

- з 04.01.1994 по теперішній час в якості телефоністки І класу.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (Далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 затверджено списки виробництв, цехів, професій, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Вказаною постановою визначено, що до Списку № 2 віднесено професію слюсаря (електрослюсаря) чергового з ремонту обладнання, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятих в шахтах, розрізах та кар`єрах.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача та надана довідка про підтвердження пільгового стажу не містять відомостей щодо безпосередньої зайнятості позивача з 02.10.1989 по 21.08.1992 у якості електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання 3-го розряду в шахтах, розрізах та кар`єрах, а, отже, виконувана позивачем робота за вказаний період не відноситься до професій, які віднесено до Списку № 2

Щодо періоду роботи позивача з 12.11.1993 по 09.04.2012, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі також - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі також - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 в адміністративній справі № 372/403/17.

Суд зазначає, що чинним законодавством не встановлені наслідки для роботодавця чи працівника, які можуть настати в результаті призупинення рішення роботодавця про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, у зв`язку з чим, вважає, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявності у такому правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 в адміністративній справі № 295/12644/16-а та від 12.07.2019 в адміністративній справі №348/2182/16-а.

Таким чином, суд не приймає доводів відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоду її роботи з 12.11.1993 по 09.04.2012, оскільки у вказаний період на підприємстві було проведено атестацію робочого місця позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та достатні докази, що підтверджують наявність у позивача права на зарахування до її пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи з 12.11.1993 по 09.04.2012.

Щодо позовних вимог про врахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах висновків Конституційного Суду, викладених у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент звернення позивача до УПФУ і на момент досягнення нею 50 років) установлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року.

Відповідно до вимог статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року.

Разом з тим, Конституційний Суд України у рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020р. визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст.13, ч.2 ст.14, п.п. б - г ст.54 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991р. Про пенсійне забезпечення , зі змінами, внесеними Законом України № 213-VIII від 02.03.2015р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення та які втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020р. встановлено, що застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, п.п. б - г ст.54 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991р. Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України № 213-VIII від 02.03.2015р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що змінами, внесеними Законом України №213-VIII від 02.03.2015р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення , якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать ч.1 ст.8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, з 23.01.2020р. (дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020р. в справі № І-р/2020) діють положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Разом з тим, залишилися чинними відповідні положення Закону № 1058-IV.

Відтак, з 23.01.2020р. в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, за якими пенсії за віком призначаються на пільгових умовах, а саме: пункт б статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2148-VІІІ.

У спірних правовідносинах норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає: 50 років за ст. 13 Закону 1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ); 55 років за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2148-VІІІ.

За таких умов, суд вважає за можливе застосувати правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного і того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на користь невладного суб`єкта - приватної особи.

Враховуючи, що на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивачці виповнилось 50 років, суд дійшов висновку про те, що вона досягла необхідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020р.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано належних документів на підтвердження її пільгового стажу роботи з 12.11.1993 по 09.04.2012, і приходить до висновку про протиправність його дій щодо незарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу позивача за Списком № 2 з підстав їх необґрунтованості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 17.03.2020 № 484 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яким певні періоди роботи позивача не зараховано до її пільгового стажу за Списком № 2.

Отже саме це рішення як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень безпосередньо впливає на права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідача щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати його протиправним та скасувати.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до трудового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.03.2020 № 484 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторонни, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем відповідно до квитанції № 0.0.17582661120.1 від 06.07.2020 сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496; 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496; 85700, Донецька обл., м.Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) від 17.03.2020 № 484 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496; 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) від 13.03.2020 № 484 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496; 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 січня 2021 року, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 січня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко