Рішення

від 18.01.2021 по справі 280/5239/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2021 року Справа № 280/5239/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» (69600, м.Запоріжжя, вул. Базова, 1, код ЄДРПОУ 30651102) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати акт опису майна № 195/49-830 від 28.04.2020; зобов`язати відповідача звільнити майно позивача, яке перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна № 195/49-830 від 28.04.2020 та виключити його з відповідних державних реєстрів; встановити судовий контроль виконання рішення, визначивши відповідачу строк - 5 днів з дня набрання законної сили рішення у цій справі для подачі до суду звіту про його виконання.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач отримав акт опису майна № 195/49-830 від 28.04.2020, за змістом якого податковим керуючим ОСОБА_1 проведено опис майна: будівля магазину, загальна площа 196,8 кв.м., розташований за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Петро-Михайлівка, вул. Миру, 99, реєстраційний номер обєкта майна 13192320. Підставою для взяття майна у податкову заставу є податковий борг ТОВ «Рігма» з 2004 по 2018 роки. Вважає такий акт протиправним та просить його скасувати як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки рішення про опис майна у податкову заставу підприємству не надсилалось та не вручалось, до складання акта опису майна позивач не запрошувався, зміст акту не містить підписів понятих, оцінка майна не проводилась, вартість майна не визначалась.

Ухвалою від 10.08.2020 було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.09.2020.

28.08.2020 на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому він заперечує проти задоволення позову та просить відмовити, оскільки згідно даних баз податкових органів ТОВ «Рігма» , станом на 20.08.2020 має податковий борг 36287.04 грн. Первина сума боргу по податку на додану вартість виникла на підставі ППР від 12.11.2014. Борг оскаржувався підприємством у судовому порядку та за результатами апеляційного розгляду, тобто після набрання законної сили постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.07.2005 (прийнята на користь ДПІ) оскаржувана сума рахувалась в ІКП, як податковий борг, але підприємством не сплачувалась.

22.06.2009 прокуратура Шевченківського району в інтересах держави в особі ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя звернулась з вимогами про стягнення податкового боргу та штрафних санкцій, нарахованих на підставі податкових декларацій та актів перевірок на суму 29223,81 грн. з них 5940.78 заборгованість по податку на додану вартість за період з жовтня 2008 по березень 2009рр, 346,26 грн. пеня за просрочення платежу, 22936,77 заборгованість по 1ТПР. По справі 2а-2526/09-0870 ЗОАС позов задоволено частково. Стягнути з ТОВ «Рігма» заборгованість у сумі 22953,72 коп. Борг стягнуто в повному обсязі 21.03.2013 по виконаному листу від 05.12.2012.

03.12.2013 ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі ЗОАС) з поданням до ТОВ «Рігма» щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1325,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті подання до ДПІ декларації з податку на додану вартість від 19.11.2013, відповідно до якої відповідач самостійно задекларував податкові зобов`язання у сумі 1325,00 грн. 16.12.2013 позов по справі 808/9204/13-а задоволено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції 10.05.2015 ТОВ «Рігма» подано апеляційну скаргу до ДААС, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені подання про стягнення податкового боргу з ПДВ у розмірі 1308,00 грн. Підприємством TOB «Рігма» до суду надано платіжне доручення, щодо сплати вищезазначеної декларації. Постановою ДААС апеляційну скаргу TOB «Рігма» задоволено.

31.12.2013 ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з поданням до TOB «Рігма» щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1308,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті подання до ДПІ декларації з податку на додану вартість за листопад 2013, відповідно до якої відповідач самостійно задекларував податкові зобов`язання у сумі 1308,00 грн. 30.01.2014 позов по справі 808/10329/13-а задоволено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції 14.05.2015 TOB «Рігма» подано апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені подання про стягнення податкового боргу з ПДВ у розмірі 1308,00 грн. Підприємством TOB «Рігма» до суду надано платіжне доручення, щодо сплати вищезазначеної декларації. Постановою ДААС апеляційну скаргу TOB «Рігма» задоволено.

26.03.2014 ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя подано до ЗОАС позов про стягнення боргу по податку на додану вартість на суму 10904,70 грн., який виник за результатами самостійно задекларованих зобов`язань по Деклараціям з квітня по вересень 2013 року та ППР від 29.07.2005 в сумі 1335,50 грн. По справі 808/368/14 ЗОАС постановою відмовив у стягненні податкового боргу в повному обсязі.

Останній позов про стягнення податкового боргу на суму 36881,89 грн. подано до ЗОАС. 24.09.2018 рішенням по справі 808/2315/18 Запорізького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволені позову у повному обсязі. 15.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області надано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного. У звязку з несплатою судового збору апеляційну скаргу повернено. Поточні нарахування за період з 2005 по теперішній час підприємство сплачує в повному обсязі, але за цій період були застосовані штрафні санкції у розмірі 26352,92 грн., та нарахована пеня у розмірі 4601,82 грн. Просить в позові відмовити.

Ухвалою від 10.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі 280/5239/20 строком на 30 (тридцять) днів, відкладено підготовче судове засідання на 04 листопада 2020 року.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, просив розглянути справу в порядку письмового провадження, в якій він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

02.11.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі 280/5239/20 у зв`язку з тим, що актом опису майна податковий орган лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом , зобов`язуючий до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображені на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документа. Також дану думку має, Верховний суд (постанова від 20.08.2020 № 808/2726/16) та вважає, що акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача, а тому такий акт як і дії про його складенню не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підлягає під судову юрисдикцію взагалі. Просив клопотання та справу розглянути в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 04.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на той же день.

Ухвалою суду від 18.01.2021 клопотання представника відповідача - задоволено частково, закрито провадження у справі № 280/5239/20 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта опису майна № 195/49-830 від 28.04.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням зазначених обставин, згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю «Рігма» (код ЄДРПОУ 30651102) зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості юридичної особи.

Судом встановлено, що 28.04.2020 податковим керуючим, призначеним наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.04.2020 № 874 «Про призначення податкових керуючих» , на підставі рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 09.03.2005 №196 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, було складено Акт № 195/49-830 опису майна. До акту опису включено будівлю магазину, розташованого за адресою: Запорізька область, с. Петро-Михайлівка, вул. Миру, буд. 99, загальною площею 196,8 м. кв., реєстраційний номер об`єкта майна 13192320, яка належить ТОВ «Рігма» на праві приватної власності; опис здійснено за даними реєстру прав власності на нерухоме майно.

Не погоджуючи з даним описом з підстав, викладених у позові, ТОВ «Рігма» звернулось до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Податковий кодексом України (далі по тексту - ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок №586).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пункт 89.2 ст. 89 ПК України встановлює, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

За правилами, встановленими п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно п. 89.6 ст. 89 ПК України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Аналогічний механізм застосування податкової застави викладений у Порядку №586, норми якого не суперечать ПК України та кореспондуються з ним.

Зміст статті 89 ПК України свідчить про необхідність вчинення контролюючим органом дій, які передують опису майна у податкову заставу, зокрема винесення рішення керівником податкового органу; визначення балансової вартості майна.

Акт опису майна від 28.04.2020 №195/49-830 складений на підставі рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 09.03.2005 №196.

На думку представника відповідача, фіскальним органом дотримано вимоги ст. 89 ПК України, вищевказане рішення може слугувати підставою для проведення опису майна ТОВ «Рігма» , оскільки товариство має податковий борг з 2004 року по 2019 рік.

Суд не погоджується з такими твердженнями ГУ ДПС у Запорізькій області у зв`язку з наступним.

Суд, з урахуванням ч. 4 ст. 78 КАС України, при розгляді справи бере до уваги обставини, встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили, та їх виконання, зокрема постанову Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 2а-2526/09/0870, у якій заборгованість у сумі 22953,72 грн. було стягнуто з позивача та видано виконавчий лист, постанови Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/9204/13-а та № 808/10329/13-а, які скасовані були постановою ДААС, у звязку зі сплатою позивачем боргу. Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2014 по справі №808/368/14 за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Міндоходів у Запорізькій області до ТОВ «Рігма» про стягнення податкового боргу, залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014. Також рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/2315/18 у задоволенні позову про стягнення податкового боргу з ТОВ «Рігма» у сумі 36881,89 грн. було відмовлено. Дане рішення набрало законної сили.

Вказаними рішеннями судів встановлено, що у позивача відсутній податковий борг з податку на додану вартість.

Також суд звертає увагу на приписи п. 6 р. ІІ Порядку №586, відповідно до яких у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідачем не доведено, що балансова вартість описаного у межах спірних правовідносин майна відповідає сумі податкового боргу платника податків, а у разі, якщо балансова вартість такого майна не була визначена на дату складання оскаржуваного акта, не надав суду доказів оцінки майна, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Всупереч приписів ст.89 Податкового кодексу України та Порядку № 586 акт опису майна у податкову заставу складено у відсутності платника податків та без залучення понятих.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що за період існування заборгованості були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, оскільки наявність грошових зобов`язань відповідачем не підтверджено документально.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.02.2020р. у справі № 560/495/19, адміністративне провадження №К/9901/27005/19, суд дійшов висновку про те, що акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Стаття 92 Податкового кодексу України передбачає порядок узгодження операцій із заставленим майном. Згідно з пунктом 92.3 вказаної статті у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, перебування майна позивача у податковій заставі без жодних правових підстав порушує її конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до п.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем та позивачем обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Також суд наголошує, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов`язку доказування, принципу правової визначеності слід трактувати будь-які «сумніви» не інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов`язку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача звільнити майно позивача, яке перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна № 195/49-830 від 28.04.2020 та виключити його з відповідних державних реєстрів підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю виконання рішення, визначивши відповідачу строк - 5 днів з дня набрання законної сили рішення у цій справі для подачі до суду звіту про його виконання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області звільнити з податкової застави майно, що включене до акта опису майна № 195/49-830 від 28.04.2020, та виключити таку заставу шляхом подання заяви про припинення обтяження і виключення запису про реєстрацію обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про податкову заставу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» (69600, м.Запоріжжя, вул. Базова, 1, код ЄДРПОУ 30651102) сплачену суму судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 18.01.2021.

Суддя М.С. Лазаренко