Рішення

від 20.01.2021 по справі 280/5933/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2021 року Справа № 280/5933/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (вул.Преображенська, буд. 3, с. Преображенка, Оріхівський район, Запорізька область,70545), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою від 15.04.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 15.04.2020 звернулась до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,038 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Преображенської сільської ради, що розташована в с. Червона Криниця, для подальшої передачі її у власність. Відповідачем було надано відповідь за № 01.02-10/521 від 24.06.2020, згідно якої заява позивачки була розглянута на черговому 53 пленарному засіданні Преображенської сільської ради 18.06.2020 та за результатами голосування проект рішення Про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийнятий.

Позивачка 30.07.2020 та 07.08.2020 звернулася до сільського голови із заявою щодо пояснення причин відмови та отримала відповідь за № 01-02-10/656/к-22 від 17.08.2020, що в результаті голосування депутатами Преображенської сільської ради проект рішення не набрав необхідної кількості голосів, а тому не був прийнятий. Крім того, повідомлено, що відповідно до облікових карток обєктів погосподарського обліку № 130052-1 та № 130053-1 земельні ділянки площею 0,52 га та 0,51 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , обліковуються за гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_2 вже звернулася до сільської ради з питанням щодо приватизації земельної ділянки, яка їй належить. Вважає таку бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України є протиправною та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 07.10.2020.

02.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказується, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, оскільки депутатами при розгляді заяви позивачки було зясовано, що ОСОБА_1 звернулась до сільської ради не з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а із заявою про передачу у приватну власність земельної ділянки. Крім того, позивачкою не було надано письмової згоди землевласників на вилучення земельної ділянки із землекористування чи володіння та зясовано, що земельні ділянки знаходяться на землях житлової забудови та надавалисть для будівництва і обслуговування жилоого будинку, господарських будівель і споруд. З урахуванням досліджених документів відповідачем не було прийнято рішення, так як не вистачило голосів для його прийняття. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

05.10.2020 позивачкою подано додаткові поясснення, де зазначено про безпідставність пояснень відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог та не прийняття мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.10.2020 підготовче засідання по справі було відкладено на 04.11.2020.

Ухвалою суду від 04.11.2020 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.12.2020.

Ухвалою від 02.12.2020 клопотання позивачки від 06.11.2020 було залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 02.12.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 12.01.2021.

Представник позивача 12.01.2021 подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував, про що свідчить відповідна відмітка на клопотання.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом установлено, що ОСОБА_1 15.04.2020 до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області було подано заяву з проханням надати у приватну власність земельну ділянку площею 1,038 га для ведення особистого селянського господарства з земель, власників земельних ділянок в минулому, мешканців с. Червона Криниця, ділянка № НОМЕР_1 (0,526 га) ОСОБА_4 , ділянка № НОМЕР_2 ОСОБА_5 (0,512 га). В якості додатків до вказаної заяви подано копію паспорта, копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платників податків, копію схеми земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 105487 з присвоєним кадастровим номером 2323987800:07:001:0001.

Представником відповідача до суду надано, міститься в матеріалах справи та досліджений судом проект рішення без дати та без номера Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки .

Згідно витягу з протоколу від 18.06.2020 пленарного засідання Преображенської сільської ради сьомого скликання 53 сесії п. 9 проекту денного стояло питання надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке за результатами поіменного голосування не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття: усього депутатів - 22 депутата, присутні - 15 депутатів, за - немає, проти - 11 осіб, утрималися - 5 осіб, не голосували - немає.

Як вбачається з матеріалів справи супровідним листом від 24.06.2020 № 01-02-10/521 позивачку було повідомлено, що її заява від 15.04.2020 розглянута на черговому 53 пленарному засіданні Преображенської сільської ради 18.06.2020 та за результатами голосування проект рішення Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийнятий.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є ЗК України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у ст. 118 ЗК України.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У ч. 7 ст. 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як установлено судом, позивачем до Преображенської сільської ради надано заяву про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,038 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно витягу з протоколу від 18.06.2020 пленарного засідання Преображенської сільської ради сьомого скликання 53 сесії п. 9 проекту денного стояло питання надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке за результатами поіменного голосування не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття: усього депутатів - 22 депутата, присутні - 15 депутатів, за - немає, проти - 11 осіб, утрималися - 5 осіб, не голосували - немає.

Суд зауважує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що факт отримання позивачкою ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищеозначеної земельної ділянки у власність не є безумовним свідченням того, що ця земельна ділянка буде передана їй у власність.

Суд також зазначає, що у ч. 7 ст. 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Відповідно до приписів статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Таким чином, вирішення заяви ОСОБА_1 від 15.04.2020 року відноситься до повноважень Преображенської сільської ради.

Нормами статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З системного аналізу зазначених норм судом встановлено, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній вказане питання по суті не розглянув, будь-яке рішення не прийняв.

Суд зазначає, що відсутність оформленого рішення Преображенської сільської ради, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі рішення, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Таким чином, заява ОСОБА_1 не була вирішена Преображенською сільською радою у встановленому законом порядку.

Наданий відповідачем витяг з протоколу засідання сесії ради від 18.06.2020 та проект рішення Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки свідчить про неприйняття відповідачем відповідного рішення за наслідком розгляду поданої позивачкою заяви. Обставина неприйняття відповідачем у встановлені Земельним кодексом України строки рішення за наслідком розгляду поданої позивачкою заяви не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Відтак, суд зауважує, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення ним як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно не розгляду поданої позивачем заяви.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити).

Враховуючи те, що фактично відповідачем не приймалося будь-якого рішення за наслідком розгляду питання про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки відповідачем у визначені Земельним кодексом України строки, враховуючи встановлені під час розгляду цієї справи обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобовязання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (вул.Преображенська, буд. 3, с. Преображенка, Оріхівський район, Запорізька область,70545), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.04.2020, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Преображенську сільську раду Оріхівського району Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,038 га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (вул.Преображенська, буд. 3, с. Преображенка, Оріхівський район, Запорізька область,70545) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.01.2021.

Суддя А.В. Сіпака