Рішення

від 20.01.2021 по справі 360/4589/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4589/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі також відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.10.2020 № 5543/2020 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII з дня звернення, тобто з 16.07.2020.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 16.07.2020 позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.

Відповідно до частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ І прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення в період з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року вислуги років не менше 24 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

На день звернення до відповідача за призначенням пенсії вислуга років, що дає право на пенсію згідно з частиною першою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ, склала 24 роки 06 місяців і 7 днів, у тому числі 16 років 11 місяців 6 днів роботи на посадах прокурора.

Рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у адміністративній справі № 428/3100/17, яке вступило в силу та не скасовано, частково задоволено позовні вимоги позивача до УПФУ в м. Сєвєродонецьку та станом на 30.09.2016 судом встановлено вислугу років, що дає мені право на пенсію, яка складає 20 років 9 місяців 26 днів.

До вислуги років, що дає позивачу право на пенсію також підлягають зарахуванню наступні періоди: з 01.10.2016 до 02.03.2020, тобто 03 роки 05 місяців 2 дні, безперервно працював на посадах прокурора в прокуратурі Луганської області, що у загальному обчисленні складає 24 роки 02 місяці 28 днів, з яких на посадах прокурора 16 років 11 місяців 6 днів; з 04.04.2020 по 16.07.2020 (дата звернення із заявою до УПФУ в м. Сєвєродонецьку), тобто 03 місяці 16 днів, проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, що складає 24 роки 06 місяців 7 днів, з яких на посадах прокурора 16 років 11 місяців 6 днів.

Однак, УПФУ в м. Сєвєродонецьку рішенням від 22.07.2020 № 5543/2020 відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугу років по Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VІІ, яке оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Згідно відповіді першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 22.07.2020 № 5543/2020 скасовано.

05.11.2020 позивачем отримано повторне рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 26.10.2020 № 5543/2020 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років по Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Відмова обґрунтована тим, що на час звернення вислуга років позивача, що дає право на пенсію (з урахуванням навчання у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України з 24.09.1993 по 12.07.1997) складає 20 років 08 місяців та 22 дні, в тому числі стаж на посадах прокурора - 15 років 11 місяців 14 днів.

Окрім того, рішенням від 26.10.2020 № 5543/2020 до страхового стажу та до стажу роботи за вислугу років зараховано період служби у Збройних силах України з 01.05.2020 по 16.07.2020.

Тобто, відповідачем проігноровано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили, у адміністративній справі № 428/3100/17 за позовом позивача до Фонду про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому серед іншого зазначено, що «Оскільки строк навчання у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України підлягає зарахуванню у повному обсязі, вислуга років ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років станом на 30.09.2016, складає 20 років 09 місяців 26 днів...», що є встановленим судом юридичним фактом та не потребує додаткових перевірок, оскільки всі надані позивачем та відповідачем докази досліджувались у судових засіданнях.

Позивач вважає, що рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 26.10.2020 № 5543/2020 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся з позовною заявою до суду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке (а.с. 73-74).

На момент звернення позивача про призначення пенсії діє Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.

Статтею 86 Закону № 1697- VІІ визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.

Так, відповідно до частини 1 статті 86 Закону № 1697- VІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

За змістом ч.ч. 6-8 цієї статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Згідно трудової книжки та довідки № 212 стаж роботи Позивача на посадах прокурора складає 15 років 11 місяців 14 днів з 21.06.2002 по 05.09.2014, з 01.09.2015 по 02.03.2020.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 428/3100/17 скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 4921/2016 від 06.10.2016 про відмову в призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-1697- VІІ та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2016 про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» із зарахуванням до вислуги років строку навчання у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України з 24.09.1993 по 12.07.1997.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 відкрито касаційне провадження по справі 428/3100/17, на даний час перебуває на розгляді. На виконання судового рішення, згідно наданих документів стаж роботи за вислугу років Позивача (з урахуванням всього періоду навчання у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України з 24.09.1993 по 12.07.1997) складає - 20 років 08 місяців 22 дні, що не відповідає вимогам Закону «Про прокуратуру».

Згідно довідки Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 №735/ФЕС від 26.08.2020 про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові суми до страхового стажу та до стажу роботи за вислугу років зараховано період служби з 01.05.2020 по 16.07.2020.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.07.1997 по 03.04.2000. Неможливо зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 13.08.1997 по 03.04.2000 до стажу роботи за вислугу років, оскільки згідно відповіді Ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області №6/2-206 лк від 21.08.2020 на запит Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку №1216-0-8/3845 від 14.08.2020 Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, які не відносяться до посад начальницького складу. До вислуги років згідно ст. 86 п. б Закону «Про прокуратуру», що дає право на пенсію, зараховується час роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ.

У зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до стажу за вислугу років неможливо зарахувати періоди військової служби 01.01.2015 по 31.08.2015

Також неможливо зарахувати до стажу за вислугу років період військової служби з 06.09.2014 по 31.12.2014 з 02.04.2020 по 30.04.2020 у зв`язку з відсутністю довідки про проходження військової служби в особливий період і про сплачені суми страхових внесків.

На підставі вищевказаного прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно з Законом України «Про прокуратуру» за заявою від 16.07.202, оскільки це не передбачено діючим законодавством.

Статтею 15 Закону № 1697-1697- VІІ визначена категорії посад, які підпадають від визначення прокурора органу прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Аналіз наведених діючих норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття «вислуги років, що дає право на пенсію» як загального стажу і «стажу роботи на прокурорських посадах» як спеціального стажу лише на визначених законом посадах. При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах, тобто до спеціального стажу, і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на посадах в органах прокуратури.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення Позивача до Управління з заявою про призначення пенсії, його вислуга років (з урахуванням всього строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі,) складала лише 21 рік 09 місяців 16 днів (згідно розпорядження від 22.07.2020).

Враховуючи те, що загальна вислуга років позивача, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1697-УІІ, на час його звернення до відповідача була недостатньою для призначення пенсії за вислугу років згідно Закону №1697-УІІ, вважаємо, що Управління правомірно відмовило Позивачеві в задоволенні його заяви про призначення пенсії.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 752/20817/16-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 211/3177/17, від 16 травня 2018 року у справі № 607/14236/16-а, від 18 жовтня 2018 року у справі №641/607/17.

З огляду на вищенаведене, УПФУ в м.Сєвєродонецьку просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав заяву про розгляд справа за його відсутності (а.с. 50, 51, 750).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с. 46-47).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

16.07.2020 позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ. Одночасно позивачем було надані: паспорт НОМЕР_3 від 10.10.2019; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; диплом про навчання НОМЕР_4 від 12.07.1997; довідка про стаж роботи на прокуроро-слідчих посадах № 212 від 16.07.2020; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 № 18-488 вих 20, №18-489 вих 20; посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_5 від 18.05.2015; трудова книжка НОМЕР_6 від 03.04.2000 (а.с. 55-62, 63).

За наслідками розгляду заяви позивача та доданих до неї документів рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 22.07.2020 № 5543/2020 «Про відмову в призначенні пенсії» відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» за заявою від 16.07.2020, оскільки це не передбачено законом, яке оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с. 24, 67, 25).

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.08.2020 № 2019-2264/1-01/8-1200/20 рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 22.07.2020 № 5543/2020 скасовано (а.с. 26).

Рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 26.10.2020 № 5543/2020 «Про відмову в призначенні пенсії» відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» за заявою від 16.07.2020, оскільки це не передбачено законом.

Прийняте рішення обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 1 статті 86 Закону України «про прокуратуру» № 1697- VІІ право на пенсійне забезпечення за вислугу років мають прокурори в період з 1 жовтня 2019р. по 30 вересня 2020р. при наявності стажу роботи за вислугу років 24 роки 6 місяців, в тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Згідно трудової книжки та довідки № 212 стаж роботи ОСОБА_1 на посадах прокурора складає 15 років 11 місяців 14 днів з 21.06.2002 по 05.09.2014, з 01.09.2015 по 02.03.2020, що відповідає вимогам статті 86 Закону «Про прокуратуру».

Згідно наданих документів стаж роботи за вислугу років (з урахуванням навчання у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України з 24.09.1993 по 12.07.1997) складає - 20 років 08 місяців 22 дні, що не відповідає вимогам Закону «Про прокуратуру».

Згідно довідки Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 №735/ФЕС від 26.08.2020 про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові суми до страхового стажу та до стажу роботи за вислугу років зараховано період служби з 01.05.2020 по 16.07.2020.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.07.1997 по 03.04.2000. До вислуги років згідно з пунктом 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», що дає право на пенсію, зараховується час роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ.

Неможливо зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 13.08.1997 по 03.04.2000 до стажу роботи за вислугу років, оскільки згідно відповіді Ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області №6/2-206 лк від 21.08.2020 на запит Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку №1216-0-8/3845 від 14.08.2020 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, які не відносяться до посад начальницького складу.

У зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до стажу за вислугу років неможливо зарахувати періоди військової служби з 01.01.2015 по 31.08.2015.

Також неможливо зарахувати до стажу за вислугу років період військової служби з 06.09.2014 по 31.12.2014, з 02.04.2020 по 30.04.2020 у зв`язку з відсутністю довідки про проходження військової служби в особливий період і про сплачені суми страхових внесків (а.с. 27-28, 68-69).

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_7 , виданого 06.09.2014, позивач 30.10.2014 вибув у район виконання завдань за призначенням у зону проведення антитерористичної операції відповідно до наказу командира в/ч ппВ1913 від 24.10.2014 № 9; 01.09.2015 вибув з району виконання завдань за призначенням із зони проведення антитерористичної операції відповідно до наказу командиру по в/ч п/п НОМЕР_8 від 01.09.2015.

Згідно запису військового квитка позивач 04 квітня 2020 року на підставі контракту зарахований на військову службу за контрактом у Збройні Сили України. 03 жовтня 2020 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 242-рс від 22.09.2020 звільнений в запас у зв`язку із закінченням строку контракту (а.с. 16-19).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 18.05.2015 на ім`я ОСОБА_1 , пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с.20).

Дослідженням копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 (а.с. 10-15, 55-57) встановлено, що у ній наявні такі записи:

- з 24.09.1993 по 03.04.2000 безперервна служба в органах внутрішніх справ, вислуга

років у календарному обчисленні складає 06 р. 06 м., у пільговому обчисленні 07 р. 01.м. 29 дн.;

- з 05.04.2000 по 20.06.2002 юрисконсульт в Товаристві з обмеженою

відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Рембудналогодження»;

- з 22.01.2002 по 21.01.2002 юрисконсульт в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Транспортне підприємство «Флагман»;

- з 21.06.2002 по 23.03.2003 слідчий прокуратури Лутугинського району Луганської області;

- з 24.03.2003 по 21.01.2004 прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Луганської області;

- з 30.01.2004 по 18.05.2006 - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони при проваджені оперативно-розшукової діяльності, дізнання та судового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Луганської області;

- з 19.05.2006 по 19.03.2007 заступник Луганського транспортного прокурора Луганської області;

- з 20.03.2007 по 26.03.2007 - виконувач обов`язків заступника прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області;

- з 27.03.2007 по 17.03.2013 - заступник прокурора міста Сєвєродонецька Луганської області;

- з 18.03.2013 по 01.12.2013 - заступник прокурора Новоайдарського району Луганської області;

- з 02.12.2013 по 09.12.2013 - прокурор відділу правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури Луганської області;

- з 10.12.2013 по 01.09.2015 - заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області;

- з 02.09.2015 по 17.02.2016 - заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області;

- з 18.02.2016 по 19.09.2016 - начальник відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області;

- з 20.09.2016 по 16.03.2017 начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації, управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області.

- з 17.03.2017 по 08.07.2019 заступник начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області.

- з 09.07.2019 по 02.03.2020 - начальник відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції, управління, представництва інтересів держави в суді прокуратури Луганської області.

Із довідки прокуратури Луганської області № 11/156вих-16 від 23.09.2016, вислуга років позивача, що дає йому право на пенсію згідно із статтею 86 Закону України «Про прокуратуру», станом на 23.09.2016 складала 18 років 10 місяців 18 дні, або станом на 30.09.2016 - 18 років 11 місяців 01 день, як зазначено в оскаржуваному рішенні відповідача. Стаж роботи ОСОБА_1 на прокурорсько-слідчих посадах відповідно довідки складає 14 років 03 місяці 03 дні (а.с. 58).

Згідно постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 428/3100/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.04.2017 у справі № 428/3100/17 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задоволено частково. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 4921/2016 від 06.10.2016 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2016 про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» із зарахуванням до вислуги років строку навчання у Луганському інституті внутрішніх справ МВС України з 24.09.1993 по 12.07.1997. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 29-35). Рішення набрало законної сили 30.05.2017.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 428/3100/17 встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років, станом на 30.09.2016 складає 20 років 9 місяців 26 днів.

04.04.2020 між позивачем та Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на шість місяців (а.с. 21-22).

Наказом командира військової частини від 04.04.2020 № 102 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, з 04.04.2020 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 23), що також підтверджується військовим квитком (а.с.16-19).

Судом встановлено, що обставини, які підлягають доказуванню, є наявність у позивача права на пенсію за вислугу років за Законом України «Про прокуратуру» та необхідного стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, визначено засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Згідно абз. 11 частини 1 статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, серед іншого, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року вислуги років не менше 24 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Також частиною 8 вказаної статті визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята статті 86 Закону № 1697-VII).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, дана процесуальна норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (частина перша статті 370 КАСУ).

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина друга статті 370 КАСУ).

Судом першої інстанції досліджена копія постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 по справі № 428/3100/17 та погоджуються обставини, встановлені вказаною постановою у цій адміністративній справі, а також правова оцінка, надана цим судом факту обчислення вислуги років ОСОБА_1 станом на 30.09.2016. У зв`язку з чим відсутні підстави для відхилення від правової оцінки, наданої Донецьким апеляційним адміністративним судом у постанові від 30.05.2017 по справі № 428/3100/17 факту обчислення вислуги років ОСОБА_1 станом на 30.09.2016, на підставі ч. 7 статті 78 КАС України.

Таким чином, вислуга років ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислу років, станом на 30.09.2016 складає 20 років 09 місяців 26 днів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи з 01.10.2026 по 02.03.2020 позивач працював органах прокуратури та вислуга років за цей період склала 03 роки 05 місяців 02 дня.

Також матеріалами справи достовірно встановлено, що в період з 04.04.2020 по 03.10.2020 позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, при цьому на підставі посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 18.05.2015, позивач безтерміново має статус ветерана війни.

Як наслідок, станом на 16.07.2020 дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 мав вислугу років 24 роки 6 місяців 07 днів, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів більше 14 років 6 місяців;

Як наслідок, у позивача наявні умови, які надають йому право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії 16.07.2020 мав статус ветерана війни, що відповідає положенням частини 8 статті 86 Закону № 1697-VII.

Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII, надавши документи в повному обсязі, які відповідають чинному законодавству та підтверджують його право на призначення пенсії відповідно до абз. 11 частини першої статті 86 Закону № 1697-VII.

Однак відповідач внаслідок неправильного застосування частин шостої, восьмої статті 86 Закону № 1697-VII стосовно обчислення періоду навчання позивача у вищому навчальному закладі МВС України невірно визначив загальний стаж роботи, протиправно відмовивши у призначенні пенсії.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав усі необхідні документи, які надають йому право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» як особі, яка на день звернення 16.07.2020 має стаж роботи за вислугою років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.

Таким чином, позивачем для призначення йому пенсії на зазначених умовах були виконані всі умови, визначені законом.

Судом не виявлено, а відповідачем не зазначено та не надано доказів тому, що в разі надання особою до пенсійного органу необхідного пакету документів, які відповідають визначеним законом умовам, пенсійний орган має право діяти на власний розсуд. Як наслідок, за таких умов у відповідача як суб`єкта владних повноважень не передбачене право діяти на власний розсуд, що вказує на наявність підстав у суду зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію на умовах, визначених ст. 86 Закону № 1697-VII.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні заявлених вимог на довідку військової частини НОМЕР_1 №735/ФЕС від 26.08.2020 стосовно того, що нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові суми до страхового стажу та до стажу роботи за вислугу років зараховано період служби з 01.05.2020 по 16.07.2020, є незмістовним, оскільки сплата страхових внесків відноситься до обов`язків роботодавця, а не робітника. За даних спірних правовідносин період проходження служби позивачем в період з 04.04.2020 по 16.07.2020 підтверджується даними військового квитка, які мають підписи командира військової частини та гербову печатку (а.с.16).

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні заявлених вимог на відповідь Ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області №6/2-206 лк від 21.08.2020, згідно якої ОСОБА_1 у період з 13.08.1997 по 03.04.2000 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах, які не відносяться до посад начальницького складу, є незмістовним, оскільки відповідач не надав копії такої відповіді. Натомість, згідно довідки Прокуратури Луганської області від 23.09.2016 № 11/156 вих-16 в період з 13.07.1997 по 03.04.2000 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу. Зазначена довідка була в розпорядженні відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, зазначений період перевірявся Донецьким апеляційним адміністративним судом та згідно постанови від 30.05.2017 у справі № 428/3100/17 встановлено, що в період з 13.07.1997 по 03.04.2000 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні заявлених вимог на відсутність інформації про сплату страхових внесків за період військової служби з 01.01.2015 по 31.08.2015, з 06.09.2014 по 31.12.2014, з 02.04.2020 по 30.04.2020 є незмістовним, оскільки сплата страхових внесків не відноситься до обов`язку позивача як військовослужбовця. Проте, періоди служби у зазначені періоди підтверджені записами у трудовій книжці позивача, довідкою від 01.09.2015 року про безпосередню участь позивача у вказаний період в проведенні Антитерористичної операції та території Луганської та Донецької областей, довідкою Прокуратури Луганської області від 23.09.2016 № 11/156 вих-16, які були в розпорядженні відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки у даній справі позов задовольняється, судовий збір у розмірі 768,40 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код: 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.10.2020 № 5543/2020 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» як особі, яка на день звернення 16.07.2020 має стаж роботи за вислугою років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців, починаючи з 16.07.2020 (з дня звернення із заявою про призначення пенсії).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця