Ухвала

від 21.01.2021 по справі 600/2894/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2894/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №24-2607/14-20-СГ від 18.09.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області затвердити погоджений проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з подальшою передачею у власність, йому, громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7323088300:02:003:0436 площею 1,8800 га для ведення особистого селянського господарства на території Тарасовецької сільської ради за межами с. Тарасівці, Новоселицького району, Чернівецької області.

Ухвалою суду від 28.12.2020 р. позовну заяву залишити без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

Копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 р. про залишення позовної заяви без руху надіслано за адресою вказаною позивачем в позовній заяві.

Вказану ухвалу отримано позивачем 04.01.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано лише документ про сплату судового збору.

Перевіривши виконання позивачем вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 р. щодо усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, суд вважає, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачам, оскільки не усунуто недоліки, наведені у мотивувальній частині ухвали суду.

Більше того, із поданої заяви видно, що підпис, зроблений у ній від імені позивача суттєво відрізняється (не відповідає) від підпису ОСОБА_1 , який міститься у копії його паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , що доданий до позовної заяви, а також позовній заяві.

Водночас, до позову не було додано жодних доказів зміни ОСОБА_1 , власного підпису, зробленого ним у його паспорті громадянина України № НОМЕР_1 .

Інших документів, на яких би містився підпис, який зазначений у паспорті № 001297844, до позовної заяви не додано, що унеможливлює ідентифікацію особи підписанта поданої заяви.

На переконання суду, зазначене свідчить про те, що заява підписана не позивачем.

Доказів того, що заяву підписано особою, яка має право його підписувати від імені ОСОБА_1 та представляти інтереси останнього в суді до позовної заяви чи до заяви на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду також не додано.

Більше того, суд наголошує, що у строк встановлений судом, позивач недоліки зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху не усунув.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк визначений судом, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30.08.2013 р. набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а останній не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду її справи, тому логічним є застосування до нього передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано через Чернівецький окружний адміністративний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький