Постанова

від 14.01.2021 по справі 440/4414/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 р.Справа № 440/4414/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.,

представників сторін : позивача - Зайця С.І., відповідача - Оніпченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, по справі № 440/4414/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит-Сервіс"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ

13.11.2019 Приватне підприємство "Транзит-Сервіс" (надалі - ПП "Транзит-Сервіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (відповідач, контролюючий орган, податковий орган, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0011301401.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході проведення перевірки контролюючим органом за відсутності підстав встановлено порушення позивачем вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено хибний висновок про заниження податку на прибуток на загальну суму 368100,00 грн, в т.ч. по періодах: за 2018 рік - 368100,00 грн, внаслідок чого вважає, що прийняте спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Стверджує, що ним не допускалося жодних порушень вимог Податкового кодексу України, описаних в акті, при цьому, висновки перевіряючих щодо завищення "Інші операційні витрати" ґрунтуються лише на загальних формулюваннях, без посилання на конкретні первинні та облікові документи, дослідження яких свідчило б про допущення вказаного порушення, а цифрові показники різняться між собою. Також вважає, що Акт перевірки був складений з порушенням пунктів 3, 4, 5 Наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами", що має наслідком недоведення контролюючим органом обставин зайвого віднесення позивачем до складу р.2180 "Інші операційні витрати" суми за 2018 рік у розмірі 2 044 999,00 грн без підтверджуючих документів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 замінено відповідача у справі №440/4414/19 за позовом Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі № 440/4414/19 адміністративний позов Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (вул. Шевченка, буд. 24/43, кв. 24, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24564184) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0011301401 від 23.08.2019.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (вул. Шевченка, буд. 24/43, кв. 24, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24564184) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6901,88 (шість тисяч дев`ятсот одна гривня вісімдесят вісім копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (ст.134 Податкового кодексу України) та порушення норм процесуального права (ст.ст.72, 90, 242 КАС України), просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі № 440/4414/19, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що за наслідками проведеної перевірки позивача встановлено за даними платника віднесення останнім до складу рядка 2180 ф.2 Інші операційні витрати показника на суму у розмірі 29750000 гривень, а за даними бухгалтерського обліку (головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік, звітних данних по ф. 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 р.) - 27705000,61 гривень, що свідчить про розбіжність на суму у розмірі 2044999 грн, яка виникла між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, та підтверджує порушення ПП "Транзит-Сервіс" пп.134.1.1. п.134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 (завищення загальної суми по коду рядка 2180 Інші операційні витрати по ф.2 Звіт про фінансовий (майновий) стан підприємства) на загальну суму 2044999 грн, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 368100 грн за 2018 рік. Вказані висновки акту перевірки вважає законними та обґрунтованими, як і спірне податкове повідомлення-рішення. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки вищенаведеному, що зумовлює скасування судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав та мотивів, викладених в скарзі, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в наданому до суду апеляційної інстанції письмовому відзиві та у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі № 440/4414/19. Наполягав на безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки перевіркою не доведено жодного порушення податкового, валютного чи іншого законодавства, а твердження про зайве віднесення до складу р. 2180 Інші операційні витрати зроблено без підтверджуючих документів . В судовому засіданні також звертав увагу колегії суддів на те, що в розділі 3.3.1 акту перевірки Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій жодних порушень не виявлено.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суд першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Транзит-Сервіс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 24564184.

Видами діяльності ПП "Транзит-Сервіс" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зокрема: код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 25 червня 2019 року по 22 липня 2019 року фахівцями ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Транзит-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (а.с. 23-43 т. 1).

У розділі 4 Акту перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області зроблено висновок про порушення ПП "Транзит-Сервіс" п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом МФУ від 28.03.2013 №433, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 368100,00 грн, в т.ч. по періодах: за 2018 рік - 368100,00 грн.

Висновки акту перевірки зводяться до того, що позивачем без підтверджуючих документів зайво віднесено до складу р.2180 "інші операційні витрати" суму за 2018р. у розмірі 2044999,00 грн. (відображена перевіряючими розбіжність), яка виникла між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, що встановлено при перевірці даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 "Інші операційні витрати" за 2018 рік на загальну суму інших операційних витрат 27705000,61 грн. та звітними даними по ф.2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік по рядку 2180 "Інші операційні витрати" на загальну суму 29750000,00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки ПП "Транзит-Сервіс" було подано заперечення до Акту перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184.

Однак, листом від 20.08.2019 №35468/10/16-31-14-01-18 ГУ ДФС у Полтавській області повідомило, що висновки акту перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184 залишаються без змін, а подане заперечення без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184, ГУ ДФС у Полтавській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011301401 від 23.08.2019 відповідно до якого ПП "Транзит-Сервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 460125,00 грн, з яких 368100,00 грн за основним платежем та 92025,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.144 т.1).

Не погодившись з прийнятим ГУ ДФС у Полтавській області рішенням, ПП "Транзит-Сервіс" 06.09.2019 до ДФС України було подано скаргу (а.с.146-149 т.1).

Рішенням ДПС України від 05.11.2019 №8277/6/99-00-08-05-01 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.150-153 т.1).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з акту перевірки не можливо встановити яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов встановлених ним висновків, в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання, відсутні чіткість та системність викладу обставин порушення податкового законодавства, а цифрові показники різняться між собою, а тому податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків такого акту підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0011301401 слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184, про порушення позивачем пп.134.1.1. п.134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433, що призвело до завищення загальної суми по коду рядка 2180 Інші операційні витрати по ф.2 Звіт про фінансовий (майновий) стан підприємства) на загальну суму 2044999 грн та відповідно заниження податку на прибуток на загальну суму 368100 грн за 2018 рік

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст. 137 ПК України).

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

За змістом п.п. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 (надалі - П(С)БО № 16 Витрати ), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно п.7 П(С)БО № 16 Витрати , витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені .

Відповідно до п.20 П(С)БО № 16 Витрати до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов`язані з продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено заниження прибутку по рядку 2290 за 2018 рік на загальну суму 2044999,00 грн.

В ході перевірки зафіксовано, що позивачем до складу рядка 2180 Інші операційні витрати віднесено показник на суму у розмірі 29750000,00 грн, але, при перевірці даних бухгалтерського обліку: головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік виявлено, що інші операційні витрати складаються з внесків на соц. заходи - 4331,16 грн, інших витрат господарської діяльності - 3393279,08 грн, обслуговування виробничого процесу - 150249,00 грн, загально-виробничих матеріальних витрат - 4950,00 грн, операційної курсової різниці - 1542720,25 грн, інших прямих витрат - 4558,71 грн, собівартості реалізованої валюти - 17388781,75 грн, собівартості реалізованих виробничих запасів - 5204921,90 грн, штрафів - 11208,76 грн, що в цілому складає суму 27705000,61 грн, в результаті чого, з посиланням на дані головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік, дані між звітними та фактичними даними, зроблено висновок про виникнення розбіжності на суму у розмірі 2044999,00 грн без підтверджуючих документів.

Колегією суддів при досліджені наданої позивачем оборотно-сальдової відомості по рахунку № 94 за 2018 р. (т. 1 а.с. 158), встановлено, що інші операційні витрати складаються з внесків на соц. заходи - 4331,16 грн, інших витрат господарської діяльності - 3393279,08 грн, обслуговування виробничого процесу - 150249,00 грн, загально-виробничих матеріальних витрат - 4950,00 грн, операційної курсової різниці - 1542720,25 грн, інших прямих витрат - 4558,71 грн, собівартості реалізованих виробничих запасів - 5204921,90 грн, штрафів - 11208,76 грн, собівартості реалізованої валюти - 19647044,75 грн, що в цілому складає суму 29963263,61 грн.

Таку різницю між сумою відображеною на рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік та сумою зазначеною позивачем у рядку 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансовий результат за 2018 рік у розмірі 213263,61 грн, позивач пояснює технічними причинами та великим документообігом.

Вказане свідчить про заниження позивачем сум інших операційних витрат усього на суму 213263,61 грн, що в свою чергу призвело до сплати позивачем податку на прибуток у більшому розмірі аніж це потрібно було здійсвнити за дійсних фактичних обставин у справі, що в свою чергу та не може бути розцінене як недоплата до бюджету з вказаного податку.

При співставленні елементів витрат, які зазначені перевіряючим на стор.5 Акту перевірки та елементів витрат, які відображені у рахунку бухгалтерського обліку 94 Інші операційні витрати , колегією суддів встановлено, що наявна різниця тільки по собівартості реалізованої валюти, а саме: згідно перевірки - собівартість реалізованої валюти становить 17388781,75 грн; згідно рахунку бухгалтерського обліку 94 Інші операційні витрати - собівартість реалізованої валюти становить 19647044,75 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що твердження перевіряючого про зайве віднесення без підтверджуючих документів до складу р.2180 Інші операційні витрати суми за 2018 рік у розмірі 2044999,00 грн стосується саме собівартості реалізованої валюти, при цьому за якими господарськими операціями (вид, календарна дата) пов`язано завищення інших операційних витрат, а саме Собівартість реалізованої іноземної валюти на суму 2044999,00 грн ані в акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву, ані у апеляційній скарзі відповідачем не зазначено.

Колегія суддів зазначає, що для відображення операцій продажу інвалюти у бухгалтерському обліку використовується субрахунок 334 Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті . Тобто, фактичною датою здійснення операції продажу (дата у правому нижньому куті заяви про продаж іноземної валюти) валюту потрібно списати з поточного валютного рахунка (субрахунки 312 Поточні рахунки в іноземній валюті та 314 Інші рахунки в банку в іноземній валюті ) до дебету субрахунку 334.

Інформація про доходи від реалізації інвалюти узагальнюється на субрахунку 791 Результат операційної діяльності визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 Доходи від реалізації , 71 Іншій операційний дохід ), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 Собівартість реалізації , 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут , 94 Інші витрати операційної діяльності ).

Одночасно на субрахунку 942 Собівартість реалізованої іноземної валюти відображається вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації, яка ...з метою бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти... .

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують також рахунки класу 8 Витрати зa елементами , на цьому рахунку також відображають собівартість реалізованих оборотних активів (окрім готової продукції і фінансових інвестицій).

За дебетом рахунку 84 Інші операційні витрати відображається сума визнаних витрат. При обліку витрат з використанням рахунків класів 8 і 9 ті самі витрати відображатимуться спочатку на рахунку 84, а рахунок 84 буде закриватися на субрахунок 942.

Колегією суддів при досліджені наданих позивачем оборотно-сальдової відомості по рахунку № 94 за 2018 р. (т. 1 а.с. 158), оборотів по рахунку № 942 за 2018 рік (т. 1 а.с. 159), картки рахунку № 942 за 2018 рік (т. 1 а.с. 160), та картки рахунку № НОМЕР_1 за 2018 рік (т. 1 а.с. 161-171) встановлено, що до складу інших операційних витрат віднесено, зокрема собівартість реалізованої валюти саме у розмірі 19647044,75 грн.

Під час проведення перевірки, і це не спростовується відповідачем по справі, перевіряючим вибірковим порядком досліджувались первинні документи (договора, акти виконаних робіт, видаткові накладні, ТТН, дорожні листи, банківські виписки), оборотно-сальдові відомості, оборотні відомості по рахункам бухгалтерського обліку (в тому числі і по рах. 94, 84, 791, ін.).

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку визначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку. Фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 4 розділу III Порядку чітко наведено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення, викласти зміст порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки контролюючим органом не наведено ані фактичних обставин існування розбіжності у складі інших операційних витрат на суму 2044999,00 грн між звітними та фактичними даними, ані посилання на первинні та бухгалтерські документи, які б підтверджували наявність таких розбіжностей. Також акт перевірки містить посилання на те, що первинні та бухгалтерські документи досліджувалися у вибірковому порядку. Вказане свідчить про те, що такі документи не були досліджені суцільним порядком, у зв`язку з чим неможливо встановити яким чином контролюючий орган дійшов висновків про заниження позивачем суми податку на прибуток за 2018 рік на суму 368100,00 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, викладені у ньому висновки є необґрунтованими, тобто зробленими без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), упереджено, недобросовісно, нерозсудливо та непропорційно, зокрема з без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковим органом не доведено неправильне віднесення позивачем сум до складу інших операційних витрат у розмірі 2044999,00 грн за 2018 рік та наявності будь-яких розбіжностей даних звіту позивача та фактичних даних його бухгалтерського обліку.

Окрім того, колегії суддів враховує, що в розділі 3.3.1 акту перевірки Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій допущення позивачем жодних порушень не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0011301401 про збільшення грошового зобов`язання за платежем по податку на прибуток належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказані в акті перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184 щодо встановлення порушень позивачем пп.134.1.1. п.134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433, яке виявилося у завищенні загальної суми по коду рядка 2180 Інші операційні витрати по ф.2 Звіт про фінансовий (майновий) стан підприємства) на суму 2044999 грн, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 368100 грн за 2018р., слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0011301401 таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач, приймаючи його, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 440/4414/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 20.01.2021.