Постанова

від 12.01.2021 по справі 540/2869/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2869/19

Категорія: 111020300 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Час і місце ухвалення: 16:00, м. Херсон

Дата складання повного тексту: 17.03.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Таврійський водоканал" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до комунального підприємства "Таврійський водоканал" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2019 року Головне управління (далі ГУ) ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з позовом до комунального підприємства (далі КП) "Таврійський водоканал" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу в сумі 380 159,93 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з часу направлення податкової вимоги по момент звернення до суду з даним позовом, податковий борг є безперервним, а тому у відповідача наявний несплачений в добровільному порядку податковий борг у розмірі 380 159,93 грн.

У відзиві на адміністративний позов, відповідач зазначив, що КП "Таврійський водоканал" 23 жовтня 2017 року уклав Договір №13 про організацію взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю централізованого водопостачання для погашення податкового боргу на додану вартість у сумі 276 424,64 грн. та 14 грудня 2017 року уклав Договір №27 про організацію взаєморозрахунків за субвенцією державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю централізованого водопостачання для погашення податкового боргу на додану вартість у сумі 63 493,48 грн.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позовні вимоги ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено повністю.

Стягнуто податковий борг з рахунків КП "Таврійський водоканал" (код ЄДРПОУ 37787048) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 380 159,93 грн. (триста вісімдесят тисяч сто п`ятдесят дев`ять грн. 93 коп) (отримувач УК м. Новій Каховці /м. Нова Каховка/ 14060100, код отримувача - 38053504, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UА438999980000031118029021002, код бюджету - 14060100).

В апеляційній скарзі КП "Таврійський водоканал" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, КП "Таврійський водоканал" зазначає, що між ним та територіальним органом Казначейства у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, управлінням фінансів Новокаховської міської ради було укладено договори про організацію взаєморозрахунків за субвенцією для погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

У відзиві ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги КП "Таврійський водоканал", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем визнано позов, а податковим органом дотримано вимоги ст.ст. 20, 59, 89, 95 ПК України та встановлено відсутність яких-небудь порушень законодавства при направленні податкової вимоги, при прийнятті рішення про опис майна у податкову заставу та дотриманні процедури звернення до суду, щодо стягнення податкового боргу.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, помилково не враховано наявні в матеріалах справи договори про організацію взаєморозрахунків в рахунок погашення податкового боргу, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із пп.20.1.34 п.20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог п.95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Частиною 2 ст. 97 БК України передбачено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України постановою від 18 травня 2017 року №332 затверджено Порядок та умови надання у 2017 році вищевказаної субвенції (далі Порядок №332), де визначено детальний механізм виділення коштів субвенції та проведення взаєморозрахунків.

Пунктом 3 Порядку №332 передбачено, що підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору.

Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок джерел, зазначених у ст. 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених п.п.13 і 14 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1. Головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінрегіон (абз.2, 3 п.1 Порядку №332).

Відповідно до п.п.7, 8, 9 Порядку №332 місцеві фінансові органи на підставі отриманих відповідно до п.6 цих Порядку та умов документів формують узагальнені реєстри договорів, які надсилаються разом з копіями договорів про організацію взаєморозрахунків щомісяця до 5 і 20 числа структурним підрозділам з питань фінансів обласних, Київської міської держадміністрацій для їх узагальнення та подання щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, - договорів про організацію взаєморозрахунків.

Казначейство перевіряє договори про організацію взаєморозрахунків та подає щомісяця до 9 і 24 числа Мінфіну та Мінрегіону інформацію про зобов`язання, що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції, в розрізі надавачів послуг.

Мінрегіон узагальнює подані відповідно до пункту 7 цих Порядку та умов документи, формує узагальнений реєстр договорів про організацію взаєморозрахунків та подає його щомісяця до 10 і 25 числа Мінфіну.

Мінфін на підставі поданої Казначейством інформації та поданого Мінрегіонрозвитку узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків приймає рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, яке доводиться до відома Казначейства.

Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 року №1132, і Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24 грудня 2012 року №1407.

Розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених пунктами 13 і 14 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2017 року між територіальним органом Казначейства у Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, управлінням фінансів Новокаховської міської ради та КП "Таврійський водоканал", укладено договір №13 від 23 жовтня 2017 року про організацію взаєморозрахунків на суму 276 424,64 грн. для погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Крім того, 14 грудня 2017 року було укладено аналогічний договір №27 про організацію взаєморозрахунків на суму 63 493,48 грн. для погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетом, передбаченою ст. 31 Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" відповідно до Порядку №332.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту даних договорів вбачається, що сторони дійшли згоди погасити податковий борг КП "Таврійський Водоканал" за рахунок коштів субвенції з державного бюджету для погашення заборгованості з різниці у тарифах.

За таких обставин, в даних спірних правовідносинах Держава в особі територіального органу Казначейства у Херсонській області, Департамента фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, управління фінансів Новокаховської міської ради зобов`язалась перерахувати субвенцію для погашення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість.

Отже, стягнення податкового боргу в цій частині в судовому порядку може призвести до подвійного зарахування цих сум в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість на підставі судового рішення, а також на підставі вищезазначених договорів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за КП "Таврійський водоканал" також обліковується податковий борг

- податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2018 року №0091411201 на суму 27 141,50 грн., прийнятого на підставі акту перевірки від 15 серпня 2018 року №2502/21-22-12-01/37787048 "Про результати термінів реєстрації податкових накладних та податкових накладних в ЄРПН КП "Таврійський водоканал" (код ЄДРПОУ 37787048) за червень 2018 року";

- податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2018 року №0083121201 на суму 79 565,00 грн., прийнятого на підставі акту перевірки від 18 липня 2018 року №2288/21-22-12-01/37787048 "Про результати камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН КП "Таврійський водоканал" (код СДРПОУ 37787048) за лютий-травень 2018 року".

Матеріалами справи не містять доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень рішень,а отже, вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

За таких обставин, податковий борг на суму 106 706,50 грн. підлягає стягненню з КП "Таврійський водоканал", шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись п.1 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.

Суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.

З огляду на те, що вимоги позивача задоволені частково на суму 106 706,50 грн., що становить 28% в процентному співвідношенні до розміру заявлених позовних вимог, судова колегія доходить висновку, що судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з рахунку бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь КП "Таврійський водоканал" у розмірі 6 345,89 грн.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Таврійський водоканал" задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Таврійський водоканал" (код ЄДРПОУ 37787048) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 106 706,50 грн. (сто шість тисяч сімсот шість гривень 50 коп.) на рахунок UА438999980000031118029021002, отримувач УК м. Новій Каховці /м. Нова Каховка/ 14060100, код отримувача - 38053504, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, код бюджету - 14060100).

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 43143201) на користь комунального підприємства "Таврійський водоканал" (74988, Херсонська область, м. Таврійськ, пров. Комунальний, 3, код ЄДРПОУ 37787048) судовий збір у розмірі 6 345,89 (шість тисяч триста сорок п`ять гривень 89 коп.) за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 21 січня 2021 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.