Постанова

від 20.01.2021 по справі 826/5011/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5011/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аркапласт до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аркапласт (далі - позивач, ТОВ Аркапласт) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати: наказ відповідача від 29.12.2017 № 15291 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Аркапласт , вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2018 № Ю-0409140302 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.02.2018 № 0410140302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2017 року у справі №1-кс/295/4569/17 (кримінальне провадження № 32016060000000038, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2016 року, за ознаками кримінальною правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212-1 Кримінального кодексу України) задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області про проведення документальної перевірки, призначено документальну позапланову перевірку ТОВ Аркапласт з питань дотримання вимог по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за період з 1 січня 2015 року по дату фактичного початку перевірки. У разі відсутності платника за місцем реєстрації (неможливості встановлення його службових осіб), наявності інших підстав, які можуть перешкоджати відпрацюванню СГД, з метою якісного проведення перевірки, з врахуванням норм статті 83 Податкового кодексу України, провести невиїзну перевірку ТОВ Аркапласт , відобразивши податкову інформацію з питань підтвердження (не підтвердження) господарських відносин з підприємствами-контрагентами щодо правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість по ланцюгу постачання, за період діяльності з 01 січня 2015 року по 18 жовтня 2017 року. Проведення перевірки доручено спеціалістам ГУ ДФС у м. Києві його підпорядкованим та структурним підрозділам у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, абзацу другого пункту 13.1 статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування на виконання ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2017 року у справі №1-кс/295/4569/17 відповідачем 29 грудня 2017 року прийнято наказ № 15291 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Аркапласт з питань дотримання вимог сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 тривалістю 10 робочих днів з 16 січня 2018 року.

Уповноваженими представниками ГУ ДФС у м. Києві на виконання вимог ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 жовтня 2017 року та наказу ГУ ДФС у м. Києві від 23 грудня 2017 року № 15291 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Аркапласт проведено перевірку позивача, за результатами якої 12 лютого 2018 року складено Акт №65/1/26-15-14-03-02/35646626.

Згідно висновків Акту перевірки, позивачем порушено: пункт 1 частини першої статті 4, абзац перший пункту 1 частини першої статті 7, абзац перший пункту 5 статті 8, пункт 7 статті 8, абзац перший пункт 8 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування , в результаті чого встановлено заниження суми нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, виплаченої на користь найманих працівників (застрахованих осіб) ТОВ Аркапласт у загальній сумі 882 475,50 грн., встановлено заниження суми утриманого єдиного внеску з сум заробітної плати, виплаченої на користь найманих працівників (застрахованих осіб) ТОВ Аркапласт , у загальній сумі 39 064,22 грн.

Окрім того, на підставі отриманих первинних документів, пояснень найманих працівників та фактів, встановлених у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016060000000038, перевіркою встановлено, що значна частина найманих працівників ТОВ Аркапласт здійснюють діяльність за основним місцем роботи, повний робочий день (місяць), водночас протягом періоду, що перевірявся, на їх користь здійснювалося нарахування заробітної плати на рівні мінімального законодавчо встановленого розміру, без врахування обсягу виконуваних завдань та навичок необхідних для їх виконання. Одночасно з цим встановлено, що заробітна плата (нарахування якої відбувалося згідно документів наданих посадовими особами ТОВ Аркапласт ) в переважній більшості випадків виплачувалась працівникам 1 раз на місяць (без виплати авансу). Виплату основної частини заробітної плати найманим працівникам ТОВ Аркапласт за рахунок необлікованих коштів (без відображення в обліку) на загальну суму 3 237 768,69 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві 26 лютого 2018 року прийнято рішення № 0410140302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 460769,86 грн та вимогу № Ю-0409140302 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 921 539,72 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначених рішень, Державною фіскальною службою України 11 квітня 2018 року прийнято рішення № 12395/6/99-99-11-07-02-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки) - без змін.

Такі обставини стали передумовою звернення ТОВ Аркапласт до адміністративного суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС в м. Києві від 29.12.2017 № 15291 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Аркапласт ; визнано протиправним та скасовано вимогу Головного управління ДФС в м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2018 №Ю-0409140302; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС в м. Києві від 26.02.2018 №0410140302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, допущено порушень норм процесуального права, зокрема, апелянт зазначає, що директор ТОВ Аркапласт в порушення вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.04.2009 року №12-1, пункту 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не сплатив єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва , що призвело до ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, оскільки вказана сума більше ніж у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Упродовж 2015-2016 років ТОВ Аркапласт здійснювало активну фінансово-господарську діяльність, а суми витрачених підприємством у вказаний період коштів значно перевищували суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування товариства, які підлягали до сплати.

Отже, директор ТОВ Аркапласт , будучи службовою особою підприємства, вчинив умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у сумі 921 539,72 грн., що є значним розміром.

Апелянт стверджує, що в рамках розслідування кримінального провадження встановлені та підтверджені обставини вчинення директором ТОВ Аркапласт злочину, передбаченого частиною першою статті 212 КК України, який визнав свою провину у вчиненні зазначеного злочину та за клопотанням прокурора відділу прокуратури міста Києва, задоволеним судом, звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.

У цьому зв`язку апелянт вважає, що під час перевірки позивача, складання Акту від 12 лютого 2018 року , а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ГУ ДПС у м. Києві діяло на підставі та у межах наданих повноважень. При цьому ж апелянт наводить аргументи щодо одноразовості застосування наказу про проведення перевірки , який вичерпав свою дію фактом виконання, тому існує спір щодо податкових повідомлень-рішень, натомість позивач оскаржує вичерпані своєю дією підстави для їх винесення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, встановлено строк до 13 січня 2021 року для надання відзиву іншим учасником процесу.

Від ТОВ Аркапласт надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що підстави для призначення та проведення перевірки скасовані судом апеляційної інстанції, внаслідок чого оскаржуваний наказ втратив силу з дня його винесення. Відповідно наслідки проведеної перевірки на підставі протиправного наказу також є протиправними та підлягають скасуванню. Отже, судом першої інстанції ухвалено законне та справедливе рішення з урахуванням практики Верховного Суду у подібних правовідносинах.

В судове засідання сторони та їхні представники не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи, та з урахуванням чого колегією суддів вирішено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено колегією суддів, у даній справі вже ухвалювалися судові рішення по суті позовних вимог а саме: рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.06.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено оскаржуване відповідачем рішення від 22 вересня 2020 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Як вбачається з наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29.12.2017 № 15291 документальна позапланова виїзна перевірка TOB Аркапласт проведена на виконання ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2017 у справі №295/11875/17 (1-кс/295/4569/17), винесеної в кримінальному провадженні за №32016060000000038 від 14.07.2016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212-1 КК України.

Вказаною ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2017 призначено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Аркапласт з питань дотримання вимог сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2015 по дату фактичного початку перевірки.

Разом з тим, ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16.03.2018 у справі №295/11875/17 скасовано ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2017 та відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області по кримінальному провадженні №32016060000000038 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB Аркапласт . При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам КПК України, оскільки КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, більше того, в КПК України відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань. Також зазначено, що посилання прокурора при зверненні з відповідним клопотанням до суду, а також посилання слідчого судді при вирішенні вказаного клопотання на вимоги Податкового кодексу України, яким врегульовано проведення відповідних перевірок за ухвалою суду, за відсутності закріплення таких повноважень безпосередньо в КПК України, є безпідставними.

За таких обставин, слідчим суддею не дотримано вимог закону при задоволенні клопотання прокурора, яке не передбачено положеннями кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2017 скасовано.

Аналізуючи такі обставини справи, суд першої інстанції виходив з того, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, а результати перевірки є доказом в кримінальному провадженні. У свою чергу, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді. При цьому винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді про проведення перевірки позивача, Апеляційний суд Житомирської області констатував, що вирішення слідчим суддею клопотання про призначення документальної позапланової перевірки не віднесено до його повноважень і така процесуальна дія не передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України. Тобто, розгляд слідчим суддею подібного клопотання було визнано судом вищої інстанції позапроцесуальним, а постановлену за його результатами ухвалу - незаконною.

У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане протиправним, мали місце вже на час прийняття такого акту.

Отже, оскільки ухвала слідчого судді про призначення документальної позапланової перевірки позивача скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, то у такому разі відсутні підстави для проведення перевірки, призначеної Головним управлінням ДФС у м. Києві наказом від 29.12.2017 № 15291.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, та такими, що відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Зокрема, визначальним моментом у цьому спорі є те. що у разі скасування незаконного судового рішення як єдиної правової підстави для проведення перевірки, відсутні й підстави для проведення останньої.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 320/6748/18, від 15 січня 2020 року у справі №820/609/18.

Поряд з цим, суд зазначає, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень або інших рішень про визнання податкових зобов`язань у разі встановлення порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності правових підстав для проведення перевірки відсутні й повноваження на прийняття податковим органом відповідних рішень за висновками такої перевірки.

Отже, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22 серпня 2018 року у справі №812/1283/17, від 20 вересня 2019 року у справі № 0340/1931/18, від 24 квітня 2020 року у справі №0440/5997/18.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд зазначає, що у даному випадку скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави для прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування такого наказу та усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом за її результатами.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства не спростовують факту протиправності призначення та проведення перевірки позивача.

Таким чином, враховуючи, що оскаржені у цій справі вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.02.2018 № Ю-0409140302 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.02.2018 № 0410140302 за наслідками незаконної перевірки, колегія суддів приходить до висновку, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів також звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 17 червня 2020 року у цій же справі, згідно яких проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, а результати перевірки є доказом в кримінальному провадженні. У свою чергу, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави для прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування такого наказу та усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.

Така властивість індивідуальних адміністративних актів як їх чинність є необхідною передумовою дії цих актів, яка означає наявність у акту юридичної сили та дає змогу говорити про акт як явище правової дійсності.

Відмінність від встановлення протиправними актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів є істотною та полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлене законом або не застережене судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.

У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акту.

Відповідно до доктрини з умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованої Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2018 року (справа №822/573/17), від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18) та ухвалі від 18 листопада 2019 року (справа №320/6748/18).

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів доводи апеляційної скарги відхиляє, не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко