Постанова

від 20.01.2021 по справі 640/2453/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2453/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

при секретарі судового засідання Шуст Н.А.,

представника позивача - адвоката Тарантаєва І.А.,

представника відповідача - Ісаєва С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд Будагрокапітал до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд Будагрокапітал (далі - позивач, АТ Будагрокапітал ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №016088408, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що товариство податковими пільгами упродовж звітного періоду не користувалося, з огляду на що звільнено від обов`язку подання звіту 1-ПП, натомість відповідачем на власний розсуд трактуються положення чинного податкового законодавства в цій частині.

Такі обставини стали передумовою звернення АТ Будагрокапітал до адміністративного суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №016088408 від 23.10.2019р.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 28 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, допущено порушень норм процесуального права, зокрема, апелянт зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі результатів проведеної камеральної перевірки АТ Будагрокапітал , якою встановлено, що товариством з порушенням термінів подано до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг за 12 місяців 2018 року при граничному терміні подання 11 лютого 2019 року, чим порушено підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, встановлено строк до 13 січня 2021 року для надання відзиву іншим учасником процесу.

Від АТ Будагрокапітал надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що судом першої інстанції повно та всебічно розглянуто справу, ухвалено законне рішення з урахуванням того, що товариство не звільнено від сплати податку та збору, або сплати їх у меншому розмірі, тому не зобов`язано подавати звіт 1-ПП. Виходячи з такого, за порушення строків подання звіту товариство не може бути притягнуто до відповідальності.

В судовому засіданні представники сторін надали свої пояснення, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено колегією суддів, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 29.10.2019 Акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд Будагрокапітал засобами поштового зв`язку отримало податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0160884408, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акту перевірки від 24.09.2019 №721/26-15-12-08-20/39976492.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0160884408 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн. на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, не погоджуючись з чим позивач оскаржив останнє в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.12.2019 №15126/6/99-00-08-05-05 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.10.2019 №0160884408 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Згідно підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Таким чином, приписами чинного податкового законодавства встановлено обов`язок платника податків подавати суб`єктам владних повноважень відомості щодо отриманих ним податкових пільг.

Зі спірного податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 №016088408 вбачається, що до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог пп. 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. При цьому, згідно спірного рішення, останнє прийнято на підставі акту перевірки від 24.09.2019 №721/26-15-12-08-20/39976492.

Як стверджує позивач, що в свою чергу не спростовано відповідачем, зазначеного акту перевірки позивач не отримував, зі змістом останнього належно та вчасно не ознайомлений.

Колегія суддів зазначає, що і в апеляційній скарзі відповідачем зазначених обставин не спростовано, доказів протилежного не надано.

Відповідно до п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, у двох примірниках складається акт, який протягом трьох робочих днів надсилається платнику податків за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Системний аналіз вищеозначених законодавчих приписів свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки.

Отже, прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового Кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 липня 2018 року (справа №813/2868/17).

Положеннями частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначається у рішенні судом першої інстанції, від Головного управління ДПС у м. Києві витребувано відповідний акт перевірки, проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ані акту перевірки, на висновках якого ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ані відзиву на адміністративний позов не надано, про причини неподання витребуваних документів та відзиву не повідомлено, не заявлялося також клопотань про продовження процесуального строку на його подання.

Отже, суд першої інстанції, виходячи з обставин відсутності доказів на підтвердження направлення та вручення позивачу акту перевірки від 24.09.2019 №721/26-15-12-08-20/39976492, дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №016088408 прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та процедури вручення результатів перевірки (акту) позивачу.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплати ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1233 від 27.12 2010 р. (далі - Порядок № 1233).

Відповідно до п.2 Порядку №1233 суб`єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком до Порядку №1233.

Пунктом 3 Порядку № 1233 передбачено, що звіт про суми податкових пільг подається за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб`єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Отже, вказана норма прямо вказує на відсутність обов`язку подавати відповідні звіти, у разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується.

Позивач стверджує, що 27.02.2019 ним подана податкова декларація та фінансова звітність за 2018 рік, тобто в строк передбачений законодавством, при цьому товариство не звільнено від сплати податку та збору, або сплати їх у меншому обсязі, і тому не зобов`язано подавати звіт 1-ПП і за порушення строків його подання, як наслідок - не може бути притягнуто до відповідальності за зазначене порушення.

Відповідача вищезазначених обставин в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано, належних, достатніх та обґрунтованих пояснень з цього приводу не надано, як і не вказано в чому конкретно полягає використання пільг позивачем.

За таких обставин, відповідачем не доведено обставин користування позивачем податковими пільгами, встановленими Податковим кодексом України, та наявності необхідності подання відповідного звіту, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.10.2019 №016088408 правомірно визнано судом першої інстанції протиправним та скасовано.

Колегія суддів зазначає також, що апелянтом не наводиться доводів та аргументів стосовно іншої частини рішення суду першої інстанції, зокрема в частині відшкодування витрат позивача на правову допомогу, тому колегією суддів в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів доводи апеляційної скарги відхиляє, не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко