Постанова

від 21.01.2021 по справі 600/1037/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1037/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір В.О.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

21 січня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Ізмаїл" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Ізмаїл" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

у липні 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон-Ізмаїл (ТОВ Фалькон-Ізмаїл ) про стягнення з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих товариство, суму заборгованості по адміністративних штрафах та штрафних санкціях за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних та тютюнових виробів на суму 286000,00 грн.

12 жовтня 2020 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про узгодженість суми заборгованості, а також не встановлено природу виникнення заборгованості.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснено фактичну перевірку ТОВ "Фалькон-Ізмаїл" з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення обігу товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, за результатами якої складено акт від 02.01.2018р. №1/15-32-40-01/41769022.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2019р. про застосування штрафних санкцій всього у розмірі 286000грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача 29.01.2019 року та отримано ним 05.02.2019 року.

Податкове повідомлення-рішення відповідач оскаржив в адміністративному порядку, за результатами розгляду його скарги рішенням ДФС України від 10.04.2019 року залишило без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

За таких обставин, ГУ ДПС в Одеській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 22.03.2019 №27218-52, яка отримана відповідачем 29.07.2019 року (а.с. 12), проте вказана заборгованість відповідачем не погашена.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та не погашено податковий борг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, згідно із п.14.1.175 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

На виконання вказаної вимоги посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області виставлено відповідачу податкову вимогу від 22.03.2019 №27218-52 на суму 286000,00 грн., яка отримана відповідачем 29.07.2019 року.

Проте, вжиті позивачем заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до погашення податкового боргу.

При цьому, враховуючи те, що в адміністративному порядку скарга відповідача була залишена без розгляду, а доказів оскарження податкової вимоги відповідачем до суду не надано, сума податкового зобов`язання з штрафних санкцій є узгодженою та станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.3 ст.95 ПК України).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених законом, а тому адміністративний позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Ізмаїл" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.