Вирок

від 20.01.2021 по справі 290/1184/20

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1184/20

В И Р О К

Іменем України

20 січня 2021 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Разіне Дзержинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, працюючого монтером колії Виробничого підрозділу Козятинської дистанції колії ПЧ- 7, одруженого, на утримані маючого одну неповнолітню дитину, не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

16 листопада 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_6 укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що 04.11.2020 близько 13 години ОСОБА_4 , з метою викрадення чужого майна, прибув на поле Р-7 з кадастровим номером 1821484200:07:000:0083, засіяне кукурудзою сорту ДКС 4351, що неподалік с. Разіне Романівського району Житомирської області, яке перебуває у оренді СТОВ «ім. Б.Хмельницького».

Перебуваючи на вище вказаному полі ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та охоронців, які могли перешкодити вчиненню кримінального правопорушення, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, наламав качани кукурудзи загальною вагою 92 кг., в загальній кількості 324 качани кукурудзи, завантажив їх до багажного відділення автомобіля марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 та з викраденим майном, на вказаному автомобілі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши СТОВ «ім. Б. Хмельницького» майнової шкоди на загальну суму 1458 гривень.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно з даною угодою потерпілий в особі представника та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та зазначив, що кримінальне правопорушення було скоєно за тих обставин, які вказані в обвинувальному акті і угоді, сторони угоди примирилися, шкода відшкодована. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 1 року обмеження волі. При цьому, з урахуванням кількох обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину) сторони угоди вважають за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі положень статей 75,76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Частиною 2 статті 75 КК України визначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В судовому засіданні прокурор не заперечував щодо затвердження угоди і вважає, що визначена в угоді міра покарання відповідає санкції статті та особі обвинуваченого. Представник потерпілого вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є кримінальним проступком.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому ці його дії кваліфікує за частиною 1 статті 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд приходить до переконання про можливість виправлення та перевиховання останнього без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, визначивши іспитовий строк в 1 рік та поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Згідно вимог статті 100 КПК України визнані речовими доказами качани кукурудзи сорту ДКС 4351 в кількості 324 шт., що передані на зберігання потерпілому, після набрання вироком законної сили, слід залишити останньому.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 16 листопада 2020 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази - качани кукурудзи сорту ДКС 4351 в кількості 324 шт., що передані на зберігання потерпілому, після набрання вироком законної сили залишити у потерпілого СТОВ «ім. Б.Хмельницького».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1