Постанова

від 21.01.2021 по справі 813/2519/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 813/2519/17

адміністративне провадження № К/9901/49380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у складі головуючого судді Кухар Н.А. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, ухвалену у складі колегії суддів: Гудим Л.Я., Довгополов О.М., Ільчишин Н.В., у справі №813/2519/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія електромагнітних інновацій" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія електромагнітних інновацій" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

1.1. Згідно з заявою про зміну позовних вимог позивач просить суд:

1.1.1. - визнати протиправними дії ГУ ДФС у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року;

1.1.2. - скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001091201 від 19.04.2017 року ГУ ДФС у Львівській області;

1.1.3. - зобов`язати ГУ ДФС у Львівській області відновити задекларовані показники по декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року та повернути на розрахунковий рахунок в банку ТОВ Лемі суму ПДВ в розмірі 83 333, 34 грн, зняту з заявленого товариством бюджетного відшкодування за лютий 2017 року по взаєморозрахунках із ТзОВ Технопроект .

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, адміністративний позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року.

2.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001091201 від 19.04.2017 ГУ ДФС у Львівській області.

2.3. В решті позовних вимог відмовлено.

2.4. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія електромагнітних інновацій судові витрати в сумі 3200 грн.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Головним управлінням державної фіскальної служби у Львівської області (далі - відповідач) проведено камеральну перевірку ТзОВ "ЛЕМІ" ЄДРПОУ 36026840 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року, за результатами якої складено акт від 18.04.2017 за № 6/13-01-12-02/36026840.

3.2. Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено: підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2017 року в розмірі 19718, 66 грн, порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за січень 2017 року ТзОВ ЛЕМІ у розмірі 83333,34 грн, що спричинило завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (рядок 19 декларації) за лютий 2017 року в розмірі 83333,34 грн; завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 20.2.1 декларації) за звітні (податкові) періоди за лютий 2017 року в розмірі 83333,34 грн.

3.3. На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми В1 від 19.04.2017 №0001091201, яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8333,34 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20833,34 грн.

3.4. Позивач не погоджується з діями податкового органу щодо проведення камеральної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року та податковим повідомленням-рішенням від 19.04.2017 №0001091201.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

4.1. Під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком; документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші; якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

4.2. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої встановлено нереальність здійснення господарської операції у зв`язку з відсутністю технічних умов для надання послуг та відсутністю кваліфікованих трудових ресурсів, суди дійшли висновку, що податковим органом фактично було перевірено порядок визначення складу податкових зобов`язань та повнота їх нарахування, а це, відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

4.3. За таких обставин суди дійшли висновку про протиправність дій Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року та наявність підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 19.04.2017 року №0001091202.

4.4. У той же час, позовну вимогу позивача щодо зобов`язання ГУ ДФС у Львівській області відновити задекларовані показники по декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року та повернути на розрахунковий рахунок в банку ТОВ Лемі суму ПДВ в розмірі 83333,34 грн., зняту з заявленого товариством бюджетного відшкодування за лютий 2017 року по взаєморозрахунках із ТзОВ Технопроект , суди визнали такою, що не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною, а визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення камеральної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001091201 від 19.04.2017 року ГУ ДФС у Львівській області, є достатнім та повним захистом порушених прав та інтересів позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Головне управління ДФС у Львівській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

5.1. Зазначає, що господарські операції ТОВ ЛЕМІ із ТОВ Техпротект Плюс не мали реального товарного характеру.

5.2. Скаржник указує на те, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматись як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення перевірки.

6. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено про безпідставність викладених в касаційній скарзі доводів, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1. Позивач зазначає, що касаційна скарга контролюючого органу є необґрунтованою, а містить лише виклад акту камеральної перевірки від 18.04.2017.

6.2. Позивач зауважує, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

6.3. Зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення камеральної перевірки, а також на безпідставність висновків, наведених у акті камеральної перевірки.

7. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2018 відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

10. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

10.1. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

11. Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

12. З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

13. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

14. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

15. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

16. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

17. Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

18. Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

19. Як встановили суди попередніх інстанцій, в ході спірної камеральної перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ Техпроект плюс придбало такі товари, засоби для миття, комп`ютерну техніку, спортивний одяг (взуття), паливо, побутову техніку та реалізовує товари (роботи, послуги): вугілля, труби, засоби гігієни, побутову хімію, телефони, послуг з розробки рухомого повітряного комплексу для магнітометрії земних шарів, розробки та дослідження структури матеріалів для виготовлення геофізичних електродів. Виходячи із вищенаведеного на підприємстві ТОВ Техпроект плюс відбувається обрив ланцюга по придбаних товарах та перетворення (пере сорт) реалізованого товару, що свідчить про порушення податкового законодавства та формування схемного податкового кредиту.

20. Отже, відповідачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої встановлено нереальність здійснення господарської операції у зв`язку з відсутністю технічних умов для надання послуг та відсутністю кваліфікованих трудових ресурсів, що свідчить про те, що контролюючим органом було фактично перевірено порядок визначення складу податкових зобов`язань та повнота їх нарахування, а це, відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

21. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про протиправність дій Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2017 року та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2017 року №0001091202.

22. Указана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.05.2018 у справі №826/5165/17, від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 10.05.2018 у справі №826/1975/17.

23. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області містить лише загальний виклад фактичних обставин проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія електромагнітних інновацій" із зазначенням порушень, зафіксованих в акті проведеної перевірки.

24. Водночас, подана скаржником скарга взагалі не містить жодного аргументу в обґрунтування допущення судами попередніх інстанцій невірного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

25. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

28. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

29. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 - залишити без змін.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко