Рішення

від 12.01.2021 по справі 146/220/20

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Мухи Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом Корнійчука Сергія Анатолійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису про проведену державну реєстрацію іншого речового права, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Корнійчук С А. звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14 листопада 2016 року № 3/Р та скасувати запис про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 0523985200:01:000:0265, зареєстрованого за ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина на підставі договору оренди землі за № 3/Р від 14 листопада 2016 року), номер запису про інше речове право: 17446103 від 14 листопада 2016 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 отримала 14 листопада 2013 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 3,3362 га на території Рожнятівської сільської ради. В травні 2017 року проводячи в житловому будинку покійного батька ремонт, ОСОБА_2 знайшла договір оренди земельної ділянки укладений між її батьком та ФГ АГАТ Поділля від 01 березня 2007 року строком на 10 років, який було зареєстровано 02 серпня 2007 року. Позивач звернулася до відділу у Томашпільському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з метою отримання інформації щодо договору оренди земельної ділянки, з відповіді якого вбачається, що 16 листопада 2016 року державний реєстратор Костаревич А.В. провів державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 3/Р від 14 листопада 2016 року, не перевіривши, що існує інший договір оренди земельної ділянки, провів реєстрацію договору оренди земельної ділянки, чим порушив права позивача, як власника земельної ділянки. Позивачем 14 листопада 2016 року був укладений договір оренди земельної ділянки з ТОВ Агрокомплекс Зелена долина , державна реєстрація якого проведена 16 листопада 2016 року.

23 березня 2020 року від відповідача ТОВ Агрокомплекс Зелена долина на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає, що права та законні інтереси позивача не були порушені, оскільки ОСОБА_2 добровільно уклала договір оренди з відповідачем, в повному обсязі отримувала орендну плату, в позовній заяві доказів недійсності договору оренди землі № 3/Р від 14 листопада 2016 року не навела.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак представник позивача адвокат Корнійчук С. А. надіслав на адресу суду заяву, в якій попросив позов задовольнити, справу слухати без його участі та його довірителя.

Представник відповідача Ціхомський М.П. в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив слухання справи провести без його участі за наявними матеріалами у справі, позов не визнав.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного

захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власниками земельної ділянки і орендарем.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди, який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про оренду землі", що вже укладений договір підлягає державній реєстрації, а ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 листопада 2013 року виданого державним нотаріусом Іськовою Н.М., ОСОБА_2 успадкувала від ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 3,3362 га на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (а.с. 9).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 листопада 2013 року, який виданий нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., власником земельної ділянки площею 3,3362 га на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, власником земельної ділянки є ОСОБА_2 (а. с. 11-12).

Як вбачається з відповіді відділу у Томашпільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 18 липня 2017 року К-137/0-0.35-223/146-17, в Державному реєстрі земель наявний запис про державну реєстрацію договору оренди земельної частки паю між покійним ОСОБА_4 та ФГ АГАТ Поділля від 02 серпня 2007 року за № 040785200017 на земельну ділянку площею 3,34 га, кадастровий номер 0523985200:01:000:0265 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном оренди на 10 років, який закінчується 02.08.2017 року (а.с. 8).

Згідно копії договору оренди землі № 3/Р від 14 листопада 2016 року, який укладено між ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс Зелена долина , в оренду передана земельна ділянка площею 3,3362 га кадастровий номер 0523985200:01:000:0265 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 26-27).

Відповідно до відомостей про нарахування орендної плати за оренду земельних паїв ОСОБА_2 від ТОВ Агрокомплекс Зелена долина отримує орендну плату за оренду земельних паїв (а.с. 28-34).

Тобто на момент укладення договору оренди між позивачкою та відповідачем, земельна ділянка перебувала в оренді ФГ АГАТ Поділля .

Незважаючи на подвійну реєстрацію договору оренди, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки судом не встановлено, яке саме право ОСОБА_2 порушене. У 2017 році попередній договір втратив чинність, ОСОБА_2 добровільно підписала договір оренди з ТОВ Агрокомплекс Зелена долина ( що не заперечується самою позивачкою), отримує орендну плату.

Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у цивільній справі за № 587/2110/16-ц, суд звертає увагу на те, що у даному випадку звернулося з позовом Фермерське господарство, яке довело своє порушене право орендаря.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 95, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Корнійчука Сергія Анатолійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування запису про проведену державну реєстрацію іншого речового права - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної через Томашпільський районний суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2021 року.