20.01.2021 227/4327/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Здоровиці О.В.
розглянувши в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має з відповідачем спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає з нею та знаходиться на її матеріальному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, вихованням дитини не займається. У зв`язку з викладеним, позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді від 09 листопада 2020 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідачем у встановлений судом строк, надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що він визнав позовні вимоги частково в розмірі стягнення 1/6 частини аліментів. Визнаючи позовні вимоги частково відповідач зазначав, що з позивачем не підтримує стосунків з квітня 2020 року. Донька проживає разом з матір`ю, на утримання якої вн добровільно, щомісячно сплачує аліменти, що підтверджується фіскальними чеками, тому доводи позивача в частині не надання ним добровільно допомоги на утримання доньки вважає такими, що не відповідають дійсності. Відповідач також зазначав, що на даний час не працює, не має постійного високого доходу. Крім того, має дитину від першого шлюбу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої сплачує аліменти в розмірі ј частини заробітку. Враховуючи його матеріальний, сімейний стан просив задовольнити позов частково.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Від спільного подружнього життя сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої. В свідоцтві батьками ОСОБА_3 значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.11).
Факт проживання дитини з позивачем відповідачем не оспорювався та підтверджується довідкою про склад сім`ї, яка видана відділом реєстрації Добропільської міської ради 22.09.2020 року за № 16.01-08/4758, яка свідчить малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом зі своєю матірью ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
З відзиву на позовну заяву та доданих документів (а.с.30-34), вбачається, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу позивачу на утримання своєї доньки ОСОБА_3 сплачуючи аліменти на користь ОСОБА_1 . Так відповідачем було перераховано аліменти на ім"я ОСОБА_1 за червень в розмірі 1600 грн., за липень та серпень в розмірі 3000 грн. та 1190 грн, за вересень та жовтень - 3000 грн.
Досліджені судом матеріали підтверджують, що відповідач, крім доньки ОСОБА_3 має ще дитину, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої (а.с.25).
З відзиву та наданих відповідачем документів вбачається, що на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти в розмірі ј частини заробітку, що підтверджується копією судового наказу Тульчинського районного суду Винницької області від 17.09.2018 року (а.с.23) та листом Добропільського міськрайонного ВДВС від 26.11.2020 року за № 17-27-20555 (а.с.24).
Копією трудової книжки НОМЕР_1 , яка видана на ім"я ОСОБА_2 (а.с.26-27) підтверджується, що останній запис в ній датований 01.07.2014 року і з того часу інші записи про працевлаштування останнього у трудовій книжці відсутні. Останній запис в трудовій книжці свідчить про звільнення відповідача з ПАТ АПК-Інвест .
З відзиву відповідача встановлено, що він працює в Польщі.
Згідно ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи встановлені наведені норми законодавства та встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітної дитини є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог, а саме про стягнення аліментів з відповідача в розмірі 1/4 частки його доходів суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, заперечуючи частково проти позовних вимог відповідач вказував на те, що його матеріальний та сімейний стан не дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки його доходу.
Відповідач в своєму відзиві зазначив, що він не має змоги сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 саме в розмірі ј частини заробітку, оскільки не працює та не має постійного і високого доходу.
При цьому, відповідач у відзиві вказуючи на те, що він знаходиться на заробітках у Польщі і зазначаючи, що він не має постійних високих доходів, взагалі не зазначив розмір свого доходу та не підтвердив свої доводи належними та допустимими доказами.
В той же час, суд звертає увагу на те, що аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 відповідач сплачує саме в розмірі 1/4 частки своїх доходів, про що свідчить копія доданого відповідачем судового наказу, виданого Тульчинським райсудом Вінницької області. Даних, які б свідчили про те, що відповідачем були вчинені дії на зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.
Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що відповідач в наслідок свого матеріального стану на одну дитину може сплачувати аліменти в розмірі ј частини його доходу, а на іншу внаслідок цих же обставин ні.
Також, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про стан здоров`я останнього, у зв`язку з чим витрати на утримання самого себе є збільшеними.
Аналіз норми ст.182 СК України свідчить про те, що при вирішені питання про розмір аліментів беруться до уваги ряд обставин у їх сукупності.
При цьому суд також звертає увагу на те, що утримання відповідачем іншої дитини та добровільна матеріальна допомога позивачу не є безумовною підставою для стягнення аліментів на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частки доходу, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою .
Враховуючи наведене, а також те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає, що в судовому засіданні відповідачем не підтверджено неможливість внаслідок майнового стану сплачувати аліменти на користь позивача в розмірі ј частки доходу, у зв`язку з утримання дитини від іншого шлюбу, власного забезпечення та відсутністю відповідного доходу.
Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду 30 жовтня 2020 року. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Що стосується питання судових витрат, то суд, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 840,80 грн., оскільки позивачку на підставі ЗУ Про судовий збір звільнено від сплати судового збору.
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я останнього та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, що передбачено ст.192 СК України. Тобто, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним і тому, в разі настання зазначених обставин, які будуть підтверджені належними та допустимими доказами, відповідач має право звернутися до суду з вимогою про зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст.ст.180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 30 жовтня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 виданий 20 жовтня 2006 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт № НОМЕР_4 виданий органом № 1430, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя О.В.Здоровиця
20.01.2021
Суд | Добропільський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2021 |
Оприлюднено | 22.01.2021 |
Номер документу | 94302812 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Здоровиця О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні