Ухвала

від 22.01.2021 по справі 757/3062/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3062/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника особи в інтересах, якої подано клопотання адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Хенвік Систем» (код ЄДРПОУ 43126851) про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Хенвік Систем» (код ЄДРПОУ 43126851) про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №757/64689/19-к, від 07.02.2020 у справі №757/62144/19-к, від 05.11.2019 у справі №757/58495/19-к.

В засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому доводи та просив задовольнити в повному обсязі.

Сторона обвинувачення в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду провадження повідомлялася належним чином в установленому законом порядку, у зв`язку з чим його неявка в судове засіданні відповідно до вимог ст. 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку представника особи в інтересах, якої подано клопотання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, слідчими слідчого відділу СУ ФР ГУДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100000000126 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 218-1, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 212 КК України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

В ході здійснення розслідування зазначеного кримінального провадження, наступними ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, зокрема:

- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 11.12.2019 року у справі №757/64689/19-к;

- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 07.02.2020 у справі №757/62144/19-к;

- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 05.11.2019 у справі №757/58495/19-к, накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ТОВ «Хенвік Систем`Ю, а саме: нежила споруда загальною площею 5104.2 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-а та нежила споруда загальною площею 585.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, власник та/або представник власника вказаного майна, не був присутнім в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінальних правопорушень, є предметом кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №32016100000000126 від 20.10.2016.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що особа, майно якої арештоване є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

Крім того, враховуючи, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не містить жодних відомостей, щодо здійснення по відношенню до ТОВ «Хенвік Систем» або його посадових осіб розслідувань за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України, необхідних для застосування такого заходу забезпечення як арешту майна з метою конфіскації майна як виду покарання так і застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, а тому його застосування до майна ТОВ «Хенвік Систем» є безпідставним.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

З матеріалів клопотання, вбачається, що з дати постановлення ухвал про накладення арешту на майно по 22.01.2021, пройшло вже більше двох місяців, проте, органом досудового розслідування не надано слідчому судді достатніх та належних даних для висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного майна під арештом.

Разом з тим, слідчому судді в засіданнях не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, а саме, що вказане нерухоме майно набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також були одержані внаслідок вчинення злочину та/ або є доходами від такого майна.

Більш того, оцінюючи документи, які долученні до клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно ТОВ «Хенвік Систем» з підстав збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки в постанові від 01.11.2016 про визнання речовим доказом зазначено ТОВ «Едельмар», як власника майна, проте останнє перебуває у власності ТОВ «Хенвік Систем» та не є правонаступником ТОВ «Едельмар».

За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного майна у провадженні №757/64689/19-к, №757/62144/19-к, №757/58495/19-к відпала потреба й виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження та встановлені під час розгляду справи в суді, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Хенвік Систем» (код ЄДРПОУ 43126851) про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Хенвік Систем» (код ЄДРПОУ 43126851) про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 11.12.2019 у справі №757/64689/19-к; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 07.02.2020 у справі №757/62144/19-к; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 05.11.2019 у справі №757/58495/19-к на майно ТОВ «Хенвік Систем» (код ЄДРПОУ 43126851), а саме: нежилу споруду загальною площею 5104.2 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-а, реєстровий номер 405 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605542180000) та нежилу споруду загальною площею 585.9 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-б, реєстровий номер 406 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605492280000), в тому числі:

- скасування заборони державному реєстратору або будь-якому іншому суб`єкту державної реєстрації (Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які дії, в тому числі, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, будь-які зміни, у тому числі зміни, що стосуються зміни адреси до таких записів, відносно нерухомого майна за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-а (загальною площею 5104.2 кв.м.), реєстровий номер 405 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605542180000), та нерухомості за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-б (загальною площею 585.9 кв.м.), реєстровий номер 406 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605492280000);

- скасування заборони державному реєстратору або будь-якому іншому суб`єкту державної реєстрації (Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно утвореного шляхом поділу/виділення/об`єднання майна (його часток) за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-а (загальною площею 5104.2 кв.м.), реєстровий номер 405 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605542180000), та нерухомості за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 10-б (загальною площею 585.9 кв.м.), реєстровий номер 406 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 605492280000).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В. Підпалий