Рішення

від 11.01.2021 по справі 910/8186/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2021Справа № 910/8186/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБ СИРУ" (01032, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 119; ідентифікаційний код 36413692)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН КРС" (01042, м.Київ, Печерський район, БУЛЬВАР МАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО, будинок 1/27; ідентифікаційний код 31812335)

про стягнення заборгованості в розмірі 84 541,32 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛУБ СИРУ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН КРС" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 84 541,32 грн, що складається з 78 000,00 грн боргу, 2 641,32 грн пені та 3 900,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки № 580-2015 від 27.02.2020 в частині здійснення оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/8186/20, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Відповідач у визначений процесуальним законом строк відзив до суду не надав.

Щодо повідомлення відповідача та направлення ухвали про відкриття провадження в справі суд відзначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 22.06.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наявного в матеріалах справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474251434 вказана поштова кореспонденція не була вручена відповідачу із зазначенням на конверті інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки з пересилання поштового відправлення .

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.06.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

27.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю КЛУБ СИРУ , в особі Канівської філії ТОВ Клуб Сиру (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОРІОН КРС (далі - Постачальник) укладений Договір поставки за № 580-215 (далі - Договір) шляхом підписання документу та подальший обмін засобами електронної пошти.

Згідно пункту 2.1. Договору Постачальник бере на себе зобов`язання після підписання даного Договору передати Покупцю Товар в строки та на умовах встановлених цим Договором та Додатками до нього.

27.02.2020 Покупцем та Постачальником був укладений Додаток № 1 згідно якого Постачальник зобов`язується відвантажити Покупцю такий Товар: гофроящик 505*321*120, чотирьохклапаний Т-24, С, бурий, без печаті за ціною 3,10 грн за 1 шт. без ПДВ; перегородка 318*118, Т-23, В, Бурий за ціною 0,16 грн без ПДВ.

Строк відвантаження Товару становить 7 календарних днів за умови надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Умови оплати - 50 % попередня оплата від загальної вартості Товару на підставі виставленого рахунку та 50% відтермінування платежу до 30 календарних днів з моменту поставки Товару на склад Постачальника.

Згідно погодженого замовлення на поставку Товару Постачальником надано рахунок № 620 від 11.03.2020 на суму 156 480,00 грн. в т.ч. ПДВ. На підставі вказаного рахунку та на виконання умов Договору Покупцем було здійснено попередню оплату, що складала 50 % від загальної вартості Товару та становила 78 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 2111 від 20.03.2020.

Відповідно до умов Договору останній день належного виконання зобов`язань Постачальника настав 27.03.2020.

В обумовлені договором строки відповідач не здійснив поставку товару, натомість 03.04.2020 скерував гарантійний лист вих. №118, в якому повідомив про вимушене припинення своєї діяльності та поставку товару або повернення грошових коштів до 24.04.2020. Однак у строк до 24.04.2020 ані сплати грошових коштів, ані поставки товару не відбулось, що зумовило звернення із даним позовом до суду, в межах якого позивач просить суд стягнути 78 000,00 грн суми попередньої оплати, пеню в розмірі 2 641,32 грн та штраф у розмірі 3 900,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільний кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Норми вказаної статті кореспондуються із приписами статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 2111 від 20.03.2020 підтверджено, що позивачем було здійснено попередню оплату відповідачу за поставку товару на підставі рахунку № 620 від 11.003.2020.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем попередньої оплати, перерахованої позивачем для здійсненням поставки товару, тому, оскільки між сторонами не погоджувалися інші строки повернення оплати, то відповідно до статті 693 ЦК України відповідач повинен був повернути перераховану позивачем суму попередньої оплати у визначений вимогою семиденний й строк з дня пред`явлення вимоги.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, не оспорюється відповідачем, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 78 000,00 грн боргу.

Як вже вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків поставки товару за договором, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення пеню в розмірі 2 641,32 грн та штраф у розмірі 3 900,00 грн..

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Відповідно до пункту 8.2. Договору у випадку прострочення поставки за даним Договором Постачальник сплачує Покупцю пеню (штрафну санкцію) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості оплаченого, але непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. У випадку прострочення поставки Товару більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 5% від вартості оплаченого та непоставленого Товару.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку, що вони є вірними та арифметично правильними, а вимоги про їх стягнення такими, що підлягають задоволенню

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ КЛУБ СИРУ підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБ СИРУ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН КРС" про стягнення заборгованості в розмірі 84 541,32 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН КРС" (01042, м.Київ, Печерський район, БУЛЬВАР МАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО, будинок 1/27; ідентифікаційний код 31812335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБ СИРУ" (01032, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 119; ідентифікаційний код 36413692) 78 000,00 грн (сімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) попередньої оплати, пеню в розмірі 2 641,32 грн (дві тисячі шістсот сорок одну гривню 32 копійки) та штраф у розмірі 3 900,00 грн (три тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок) та 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ