Рішення

від 24.12.2020 по справі 911/2748/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2748/20

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Діамант-Сервіс» , Київська обл., м. Бровари

про стягнення 17170,49 грн.

За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Єгоров В.С. (дов. № 14-183 від 13.05.2019 р.);

від відповідача: не з`явився.

встановив:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Діамант-Сервіс» (відповідач) про стягнення 4322,37 грн. пені, 847,54 грн. 3% річних та 12000,58 грн. збитків, всього 17170,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за переданий позивачем природний газ відповідно до укладеного між ними договору постачання природного газу № 2796/18-ТЕ-17 від 25.10.2018 р. та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив п. 6.1 Договору, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути 847,54 грн. 3% річних, 4322,37 грн. пені відповідно до п. 7.2 Договору та 12000,58 грн. збитків відповідно до п. 2.1, 3.13 та 5.7 Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання призначено на 05.11.2020 р.

Представник позивача у судових засіданнях 05.11.2020 р., 10.12.2020 р. та 24.12.2020 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 05.11.2020 р., 10.12.2020 р. та 24.12.2020 р. не з`явився, відзив до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0103275123939 та № 0103275638513.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (перейменоване на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ) (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Діамант-Сервіс» (споживач) було укладено договір № 2796/18-ТЕ-17 постачання природного газу.

В подальшому в договір № 2796/18-ТЕ-17 від 25.10.2018 р. постачання природного газу було внесено зміни додатковими угодами № 1 від 29.10.2018 р. та № 2 від 02.11.2018 р.

Додатковою угодою № 3 від 23.11.2018 р. викладено розділи 1-12 договору № 2796/18-ТЕ-17 від 25.10.2018 р. в новій редакції, з огляду на що умови договору надалі зазначено в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу за період з 01.10.2018 р. по 30.04.2019 р. (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 215,00 тис. куб. м., у тому числі за місяцями: жовтень 2018 р. - 0; листопад 2018 р. - 35; грудень 2018 р. - 35; січень 2019 р. - 40; лютий 2019 р. - 40; березень 2019 р. - 35; квітень 2019 р. - 30.

Відповідно до п. 3.8 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника, і діє в частині реалізації природного газу до 30.04.2019 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 662480,55 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 р. на суму 128124,77 грн., від 31.12.2018 р. на суму 169817,88 грн., від 31.01.2019 р. на суму 161182,94 грн., від 28.02.2019 р. на суму 117723,94 грн., від 31.03.2019 р. на суму 85623,53 грн., від 30.04.2019 р. на суму 7,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем було сплачено 661829,10 грн. , а саме: 22.12.2018 р. - 50000,00 грн.; 27.12.2018 р. -20000,00 грн.; 09.01.2019 р. - 20000,00 грн.; 18.01.2019 р. - 48000,00 грн., з яких 38124,77 грн. за зобов`язаннями листопада 2018 року та 9875,23 грн. за зобов`язаннями грудня 2018 року; 24.01.2019 р. - 50000,00 грн.; 29.01.2019 р. - 17000,00 грн.; 06.02.2019 р. - 20000,00 грн.; 15.02.2019 р. - 72942,65 грн., 26.02.2019 р. - 50000,00 грн.; 05.03.2019 р. - 45000,00 грн.; 14.03.2019 р. - 73665,55 грн., з яких 66182,94 грн. за зобов`язаннями січня 2019 року та 7482,61 грн. за зобов`язаннями лютого 2019 року; 19.03.2019 р. - 50000,00 грн.; 20.03.2019 р. - 50000,00 грн.; 22.03.2019 р. - 17723,90 грн., з яких 10241,33 грн. за зобов`язаннями лютого 2019 року та 7482,57 грн. за зобов`язаннями березня 2019 року; 10.05.2019 р. - 43000,00 грн.; 30.09.2019 р. - 14950,00 грн.; 01.10.2019 р. - 19547,00 грн. (двома платежами у сумі 4597,00 грн. та 14950,00 грн.), з яких 19539,26 грн. за зобов`язаннями березня 2019 року та 7,49 грн. за зобов`язаннями квітня 2019 року, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за період з 22.12.2018 р. по 01.10.2019 р. Крім того, на підставі листа № 51 від 14.08.2019 р. переплата відповідача у сумі 651,70 грн. за іншим договором зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором від 25.10.2018 р. № 2796/18-ТЕ-17.

Таким чином, відповідач за отриманий у листопаді 2018 року, грудні 2018 року, січні 2019 року, лютому 2019 року, березні 2019 року та квітні 2019 року природний газ розрахувався в повному обсязі, проте з порушенням строку оплати, встановленого п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 847,54 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості за загальний період з 27.12.2018 р. по 30.09.2019 р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 847,54 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 4322,37 грн. пені.

Згідно з п. 7.2 договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.) у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1 та 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .

Позивач просить стягнути 4322,37 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо, із врахуванням дат виникнення заборгованості, за загальний період з 27.12.2018 р. по 30.09.2019 р. з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 4322,37 грн. пені підлягає задоволенню.

Також, позивач, посилаючись на те, що відповідач у березні та квітні 2019 року спожив природний газ в меншому обсязі, ніж погоджено п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.), просить стягнути з відповідача 12000,58 грн. збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем пункту 2.1 договору, які розраховані на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору та пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу.

Відповідно до п. 1 Розділу VІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р. (в редакції, що була чинною на момент існування спірних правовідносин), відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та, зокрема, в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Пунктом 3.13 договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається, зокрема, таким чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (пп. 3.13.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.).

Пунктом 5.7 договору передбачено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 договору та не надав акт приймання-передачі використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до пп. 8 п. 6.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору.

Згідно з пп. 4 п. 6.3 договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування постачальнику збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1 цього договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Як вже зазначалось, пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.) сторони погодили, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 215 тис. куб м., зокрема, в березні 2019 року - 35 тис. куб м. та в квітні 2019 року - 30 тис. куб м..

Актом приймання-передачі від 31.03.2019 р. сторони зафіксували розмір фактично переданого природного газу у обсязі 11,443 тис.куб.м.

Актом приймання-передачі від 30.04.2019 р. сторони зафіксували розмір фактично переданого природного газу у обсязі 0,001 тис.куб.м.

Отже, відповідач у березні та квітні 2019 року фактично спожив природний газ, в меншому обсязі ніж було погоджено сторонами у пункті 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2018 р.), а саме: у березні 2019 року на 23,557 тис.куб.м, а у квітні 2019 р. на 29,999 тис.куб.м.

Таким чином різниця між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного за договором № 2796/18-ТЕ-17 від 25.10.2018 р. перевищує 5%.

23.05.2019 р. та 22.06.2019 р. позивачем на адресу відповідача направлено Акти-претензії № 26-1455-19 від 21.05.2019 р. та № 26-2363-19 від 19.06.2019 р., в яких позивач на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору та пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу вимагав від відповідача сплатити протягом 20 робочих днів з дати отримання Акта-претензії збитки згідно з розрахунком, наведеним у вказаних Актах-претензіях. Направлення вказаних Актів-претензій підтверджується копіями фіскальних чеків, копіями накладних Укрпошта експрес , копіями описів вкладення у цінний лист та копіями поштових повернень рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № 0100109001079 та № 0100171228675.

21.11.2019 р. позивачем на адресу відповідача направлено листи від 19.11.2019 р. № 26-3657-19 та № 23/2-3658-19, в яких зазначено, що позивачем зроблено перерахунок суми збитків, виставленої в Актах-претензіях № 26-1455-19 від 21.05.2019 р. та № 26-2363-19 від 19.06.2019 р. Сума збитків, яка підлягає відшкодуванню за порушення договірної величини споживання газу у березні 2019 року становить 5389,45 грн. та у квітні 2019 р. становить 6611,13 грн.

Однак, збитки у розмірі 12000,58 грн. (5389,45 + 6611,13) відповідачем не відшкодовано.

Позивачем вірно визначено відхилення від обсягу замовленого газу та інші показники, отже, розрахунок збитків є обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи, відтак вимога позивача щодо стягнення 12000,58 грн. збитків підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Діамант-Сервіс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261, код 40886706) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 4322,37 грн. (чотири тисячі триста двадцять дві грн. 37 коп.) пені, 847,54 грн. (вісімсот сорок сім грн. 54 коп.) 3% річних, 12000,58 грн. (дванадцять тисяч грн. 58 коп.) збитків та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 22.01.2021 р.

Суддя О.О. Рябцева