Рішення

від 22.01.2021 по справі 915/1283/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року Справа № 915/1283/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» , 54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 306 (код ЄДРПОУ 38841630)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» , 54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1 (код ЄДРПОУ 32655926)

про стягнення заборгованості

встановив:

19.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 19.10.2020 (вх. №13156/20 від 19.10.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» , в якій просить суд стягнути заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 02 від 01.07.2016 в сумі 543366, 10 грн.

Позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1283/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 26.10.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог п. 1 ч. 1, 2 ст. 164 України та встановлено 10-денний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

18.11.2020 позивачем подано суду уточнену позовну заяву з доказами її надіслання відповідачеві з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 23.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1283/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відзивом від 14.12.2020 відповідач не заперечує наявність заборгованості, має намір її погасити та просить суд надати відповідачу розстрочку виконання грошового зобов`язання у розмірі 543366,10 грн терміном на 6 місяців із погашенням рівними частинами щомісяця.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених вище норм Закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.07.2016 року між ТОВ "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП" (Продавець) та ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" (Покупець), був укладений договір № 02 на продаж та поставку нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався протягом терміну дії договору поставляти і передавати у власність Покупця, а Покупець приймати і оплачувати нафтопродукти, що надалі іменуються "Продукція", в кількості, асортименті, за цінами і на умовах, вказаних в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на продукцію переходить від продавця до покупця на умовах видаткових накладних, оформлених на підставі звітів, що підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 2.1 договору постачання продукції здійснюється автотранспортом, на підставі письмових або усних заявок покупця або на підставі погодженого сторонами графіка - шляхом доставки продукції на територію причалу № 9 Миколаївського морського торгівельного порту.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна договору складається із загальної вартості Продукції, поставленої Продавцем протягом терміну дії Договору, на підставі узгоджених Покупцем рахунків-фактур на Продукцію, та визначеного у підписаних Покупцем видаткових накладних, в тому числі ПДВ відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п. 3.5 договору умови і термін оплати узгоджуються Сторонами у кожному конкретному випадку. Якщо інше не погоджене Сторонами Покупець здійснює оплату за Продукцію протягом 7 календарних днів з моменту отримання відповідної партії продукції згідно видаткових накладних на відповідну партію продукції.

Відповідно до пункту п. 5.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні зобов`язань з договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням положень цього Договору .

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у випадку порушень строків оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період зазначеного порушення, за кожен день такого порушення від вартості Продукції, що має бути оплачена.

21.02.2020 року між ТОВ "ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП" та ТОВ "НІКМОРСЕРСІС НІКОЛАЄВ" була укладена додаткова угода № 1 до договору на продаж та поставку нафтопродуктів № 02 від 01.07.2016 року, на підставі якої внесено зміни у пункт 3.5 договору та викладено його в наступній редакції: « 3.5. Умови і термін оплати узгоджуються сторонами у кожному конкретному випадку. За домовленістю сторін оплата за продукцію може бути здійснена покупцем:

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця 100% авансовим платежем на підставі узгодженого рахунку-фактури або

- протягом 7 календарних днів з моменту отримання відповідної партії продукції згідно видаткових накладних на відповідну партію продукції» .

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №02 від 01.07.2016 в сумі 543366, 10 грн.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору № 02 від 01.07.2016 на продаж та поставку нафтопродуктів позивач поставив відповідачу нафтопродукти, що підтверджується видатковими накладними:

-№ 934 від 01.10.2019 року на суму 3754,80 грн;

-№937 від 02.10.2019 року на суму 9208,20 грн;

-№ 942 від 03.10.2019 року на суму 22171,20 грн;

-№ 946 від 04.10.2019 року на суму 22677,80 грн;

-№ 950 від 07.10.2019 року на суму 45474,80 грн;

-№ 954 від 08.10.2019 року на суму 12456,40 грн;

-№ 956 від 09.10.2019 року на суму 24257,20 грн;

-№ 960 від 10.10.2019 року на суму 11413,40 грн;

-№ 963 від 11.10.2019 року на суму 15168,20 грн;

-№ 967 від 15.10.2019 року на суму 50272,60 грн;

-№ 970 від 16.10.2019 року на суму 9595,60 грн;

-№ 973 від 17.10.2019 року на суму 16360,20 грн;

-№ 976 від 18.10.2019 року на суму 10817,40 грн;

-№ 977 від 21.10.2019 року на суму 32154,20 грн;

-№ 980 від 22.10.2019 року на суму 7122,20 грн;

-№ 982 від 23.10.2019 року на суму 8195,00 грн;

-№ 985 від 23.10.2019 року на суму 15138,40 грн;

-№ 988 від 24.10.2019 року на суму 11920,00 грн;

-№ 991 від 25.10.2019 року на суму 34001,80 грн;

-№ 995 від 28.10.2019 року на суму 49110,40 грн;

-№998 від 29.10.2019 року на суму 53401,60 грн;

-№ 1000 від 30.10.2019 року на суму 18595,20 грн;

-№ 1003 від 31.10.2019 року на суму 11324,00 грн;

-№ 1008 від 01.11.2019 року на суму 10459,80 грн;

-№ 1010 від 04.11.2019 року на суму 48365,40 грн;

-№ 1012 від 05.11.2019 року на суму 12754,40 грн;

-№ 1014 від 06.11.2019 року на суму 7450,00 грн;

-№ 1017 від 07.11.2019 року на суму 10579,00 грн;

-№ 1021 від 08.11.2019 року на суму 20442,80 грн;

-№ 1023 від 11.11.2019 року на суму 45027,80 грн;

-№ 1025 від 12.11.2019 року на суму 10698,20 грн;

-№ 1027 від 13.11.2019 року на суму 5125,60 грн;

-№ 1029 від 14.11.2019 року на суму 10489,60 грн;

-№ 1031 від 15.11.2019 року на суму 13797,40 грн;

-№ 1035 від 18.11.2019 року на суму 40021,40 грн;

-№ 1038 від 19.11.2019 року на суму 19370,00 грн;

-№ 1043 від 20.11.2019 року на суму 10608,80 грн ;

-№ 1044 від 21.11.2019 року на суму 12367,00 грн;

-№ 1047 від 22.11.2019 року на суму 9089,00 грн;

-№ 1050 від 25.11.2019 року на суму 37071,20 грн;

-№ 1052 від 26.11.2019 року на суму 19012,40 грн;

-№ 1054 від 27.11.2019 року на суму 26045,20 грн;

-№ 1058 від 28.11.2019 року на суму 16717,80 грн;

-№ 1062 від 29.11.2019 року на суму 19161,40 грн;

-№ 1066 від 02.12.2019 року на суму 51494,40 грн;

-№ 1068 від 03.12.2019 року на суму 39008,20 грн;

-№ 1071 від 04.12.2019 року на суму 31856,20 грн;

-№ 1073 від 05.12.2019 року на суму 35760,00 грн;

-№ 1077 від 06.12.2019 року на суму 27058,40 грн;

-№ 1080 від 09.12.2019 року на суму 44342,40 грн;

-№ 1086 від 10.12.2019 року на суму 25871,50 грн, та рахунками на оплату (т.1, а.с.40-250, т.2, а.с.1-141).

Відповідач за отриманий від позивача товар - нафтопродукти, в порушення умов договору №02 від 01.07.2016 на продаж та поставку нафтопродуктів, не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за отримані згідно Договору нафтопродукти склав 543366,10 грн.

Відповідачем наявність заборгованості в сумі 543366,10 грн не спростовано.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 02 від 01.07.2016 на продаж та поставку нафтопродуктів в сумі 543366,10 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у сумі 8150,50 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання грошового зобов`язання терміном на 6 місяців із погашенням рівними частинами щомісяця, суд зазначає наступне.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення, боржник вказує, що визнає наявність заборгованості, не відмовляється та не ухиляється від її погашення, однак зазначає про існування на сьогоднішній день обставин, що не залежать від нього, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом.

Боржник зазначає, що через дії третіх осіб та карантинні заходи протягом року, не мав можливість здійснювати господарську діяльність, не отримував достатніх грошових надходжень для виконання своїх грошових зобов`язань, що спричинило збитки, недоотримання грошових надходжень, втрату клієнтів та накопичення кредиторської заборгованості.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Господарський суд, керуючись принципами змагальності і диспозитивності, при вирішенні клопотання відповідача бере до уваги, що позивачем будь-яких заперечень щодо нього не подано, наявності підстав для розстрочення виконання рішення, на які посилається відповідач, не спростовано.

Враховуючи обставини, наведені відповідачем у відзиві, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також те, що ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» не ухиляється від виконання своїх грошових зобов`язань, визнає позов, висловлює намір погасити заборгованість, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити, розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 22.01.2021 у справі №915/1283/20 на шість місяців із погашенням рівними частинами щомісяця .

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1, код ЄДРПОУ 32655926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» (54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 306, код ЄДРПОУ 38841630) заборгованість за договором № 02 від 01.07.2016 на продаж та поставку нафтопродуктів в сумі 543366,10 грн.

3. Розстрочити виконання рішення суду на шість місяців в наступному порядку:

- січень 2021 року - 90561,01 грн.

- лютий 2021 року - 90561,01 грн.

- березень 2021 року - 90561,02 грн.

- квітень 2021 року - 90561,02 грн.

- травень 2021 року - 90561,02 грн.

- червень 2021 року - 90561,02 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ОЙЛ ГРУП» (54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 306, код ЄДРПОУ 38841630)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1, код ЄДРПОУ 32655926)

Повний текст рішення складено і підписано 22.01.2021.

Суддя В.О. Ржепецький