Рішення
від 21.01.2021 по справі 922/3513/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3513/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомФермерського господарства "Татьяна ЛТД" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Куленкова, 28, код ЄДРПОУ 21791997) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙ Ф" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 40514620) про стягнення 195 221,77 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Татьяна ЛТД" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" 179 999,67 грн заборгованості за товар, отриманий за договором №1032 від 01.07.2020 та 1 000 000,00 грн відсотків за користування грошовими коштами за період з 29.07.2020 по 29.10.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2020 було залишено позовну заяву без руху.

23.11.2020 позивачем подано до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 27195) про усунення недоліків, згідно якої, позивач, також вказує на помилковий розрахунок суми позовних вимог, та відповідно до уточнених вимог просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" 180 000,00 грн заборгованості за товар, отриманий за договором №1032 від 01.07.2020, 10 737,42 грн пені, 1 800,00 грн інфляційних втрат та 2 684,35 грн 3% річних.

Судові витрати, які складаються з 2 928,33 грн судового збору, просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та поштові повідомлення, які повернулися на адресою суду з відміткою про їх отримання.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2020 між ФГ Татьяна ЛТД (Позивач, Продавець) та TOB ТД ФІДЛАЙФ (Відповідач, Покупець) було укладено договір постачання товару №1032 відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити сировину для виробництва комбікорму (зернові, зернобобові та ін. технічні культури) в кількості та відповідності до підписаних сторонами Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору (далі - Договір №1032 від 01.07.2020).

Пунктом 4.1 Договору №1032 від 01.07.2020 передбачено, що оплата поставленого Постачальником товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі отриманих від Постачальника рахунків, на умовах, зазначених у Специфікаціях.

Умовами поставки згідно Інкотермс 2010 -DDP є автотранспорт, до складу Покупця (с. Бариниківка, вул. Зарічна 124, Кремінський район Луганської області), транспортні витрати за рахунок Постачальника.

Відповідно до Специфікації №1 від 01.07.2020 до Договору №1032 від 01.07.2020. сторони погодили поставку пшениці в кількості 15 тонн (+/-20%) за ціною 4900,00 грн за 1 тону.

Специфікацією №2 від 13.07.2020 до Договору №1032 від 01.07.2020 сторони погодили поставку пшениці в кількості 160 тонн (+/-20%) за ціною 4900,00 грн за 1 тону.

Пунктом 2.6. Договору №1032 від 01.07.2020 року визначено, що датою поставки Товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.

Умовами Специфікацій №1, та №2 до Договору №1032 від 01.07.2020 року сторони визначили умови оплати Товару. Так, Покупець здійснює оплату 80% вартості товару протягом 10 банківських днів з моменту постачання відповідної партії, та 20% вартості товару оплачується Покупцем протягом 2 банківських днів після надання податкової накладної складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, правові відносини, що склалися між учасниками справи, є правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у Відповідача, внаслідок передання йому Позивачем товару виникає обов`язок оплатити його вартість.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого Відповідач повинен оплатити отриманий товар, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем виконано умови Договору №1032 від 01.07.2020 щодо поставки товару Відповідачу згідно підписаних специфікацій №1 та №2, так, ФГ Татьяна ЛТД здійснило наступні поставки Відповідачу:

1 - за видатковою накладною №7 від 08.07.2020 Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товару на суму 72 814,00 грн.

30.07.2020 ФГ Татьяна ЛТД здійснено реєстрацію податкової накладної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, що підтверджується квитанцією про реєстрацію.

Таким чином, враховуючи умови договору та підписаної до нього специфікації, у Відповідача 22.07.2020 (10-й банківський день з дня отримання товару) виник обов`язок оплати Позивачу коштів за отриманий товар в сумі 58 251,20 грн (80% від вартості товару), а з 23.07.2020 Відповідач вважається таким, що порушив строк виконання цього обов`язку та 03.08.2020 (2-й банківський день з дня реєстрації податкової накладної) виник обов`язок оплати Позивачу коштів за отриманий товар в сумі 14 562,80 грн (решта 20% від вартості товару), а з 04.08.2020 Відповідач вважається таким, що порушив строк виконання цього обов`язку.

2 - за видатковою накладною №9 від 16.07.2020 Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товару на суму 587 020,00 грн.

04.08.2020 ФГ Татьяна ЛТД здійснено реєстрацію податкової накладної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, що підтверджується квитанцією про реєстрацію.

Таким чином, враховуючи умови договору та підписаної до нього специфікації, у Відповідача 30.07.2020 (10-й банківський день з дня отримання товару) виник обов`язок оплати Позивачу коштів за отриманий товар в сумі 469 616,00 грн (80% від вартості товару), а з 31.07.2020 Відповідач вважається таким, що порушив строк виконання цього обов`язку та 06.08.2020 (2-й банківський день з дня реєстрації податкової накладної) виник обов`язок оплати Позивачу коштів за отриманий товар в сумі 117 404,00 грн (решта 20% від вартості товару), а з 07.08.2020 Відповідач вважається таким, що порушив строк виконання цього обов`язку.

3 - за видатковою накладною № 10 від 17.07.2020 Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товару на суму 189 532,00 грн.

04.08.2020 ФГ Татьяна ЛТД здійснено реєстрацію податкової накладної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, що підтверджується квитанцією про реєстрацію.

Таким чином, враховуючи умови договору та підписаної до нього специфікації, у Відповідача 31.07.2020 (10-й банківський день з дня отримання товару) виник обов`язок оплати Позивачу коштів за отриманий товар в сумі 151 625,60 грн (80% від вартості товару), а з 03.08.2020 Відповідач вважається таким, що порушив строк виконання цього обов`язку та 06.08.2020 (2-й банківський день з дня реєстрації податкової накладної) виник обов`язок оплати Позивачу коштів за отриманий товар в сумі 37 906,40 грн (решта 20% від вартості товару), а з 07.08.2020 Відповідач вважається таким, що порушив строк виконання цього обов`язку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 669 366,00 грн, а саме з наданої Позивачем виписки по рахунку, встановлено, що Відповідачем були зроблені наступні платежі:

15.07.2020 на суму 9 366,00 грн,

16.07.2020 на суму 40 000,00 грн,

17.07.2020 на суму 25 000,00 грн,

21.07.2020 на суму 75 000,00 грн,

22.07.2020 на суму 50 000,00 грн,

28.07.2020 на суму 50 000,00 грн,

29.07.2020 на суму 25 000,00 грн,

31.07.2020 на суму 125 000,00 грн,

03.08.2020 на суму 25 000,00 грн,

07.08.2020 на суму 25 000,00 грн,

14.08.2020 на суму 25 000,00 грн,

14.09.2020 на суму 15 000,00 грн,

21.09.2020 на суму 10 000,00 грн,

22.09.2020 на суму 25 000,00 грн,

23.09.2020 на суму 25 000,00 грн,

24.09.2020 на суму 15 000,00 грн,

25.09.2020 на суму 10 000,00 грн,

28.09.2020 на суму 25 000,00 грн,

30.09.2020 на суму 25 000,00 грн,

09.10.2020 на суму 25 000,00 грн,

12.10.2020 на суму 10 000,00 грн,

16.10.2020 на суму 10 000,00 грн,

Таким чином, Відповідачем не було сплачено отриманий товар на суму 180 000,00 грн.

Суд, з урахування дат в які було зроблено оплати Відповідачем, дійшов висновку, що Відповідачем не було порушено строків оплати товаруз а накладною №7 від 08.07.2020, втім, останнім не своєчасно та не в повному обсязі було оплатено товар, отриманий за накладними №9 від 16.07.2020 та №10 від 17.07.2020.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Сума непогашеної заборгованості становить 180 000,00 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 180 000,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у сірок, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 5.2 Договору №1032 від 01.07.2020р. встановлено, що в разі порушення строків оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати відповідачем за отриманий товар перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми Калькулятор Ліга, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» , Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що Позивачем не вірно було нараховано розмір річних, а саме, при розрахунку не було враховано, що строк виконання зобов`язання по оплаті встановлено сторонами саме у банківських днях, а тому у відповідача обов`язок по оплаті за накладними №9 та №10 виник пізніше, ніж вказано позивачем, а тому розмір 3% річних становить 2 676,61 грн, а не 2 684,35 грн, як то зазначено в позовній заяві.

Розмір же інфляційних втрат за період жовтень -листопад 2020 року становить 4 158,00 грн, однак, Позивач просить стягнути з Відповідача 1800 грн. При цьому, суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 10 706,84 грн, річних в сумі 2 676,61 грн 3% річних та 1800 грн інфляційних обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті позову суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 554,52 грн.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 40514620) на користь Фермерського господарства "Татьяна ЛТД" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Куленкова, 28, код ЄДРПОУ 21791997) 180 000,00 грн заборгованості, 10 706,84 грн пені, 2 676,61 грн 3% річних, 1800,00 грн інфляційних та 2 927,75 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи:

Позивач - Фермерське господарство "Татьяна ЛТД" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Куленкова, 28, код ЄДРПОУ 21791997).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 40514620).

Повне рішення складено "21" січня 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров

Дата ухвалення рішення21.01.2021
Оприлюднено25.01.2021
Номер документу94320120
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/3513/20

Рішення від 21.01.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 30.11.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 30.11.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 06.11.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні