Рішення

від 14.01.2021 по справі 923/1019/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1019/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу

за позовом: Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України (74988, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Незалежності, буд. 11, код ЄДРПОУ 01034656)

до: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73000, м.Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638)

про визнання недійсним акту про опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку № 228548 від 22.05.2020

за участю представників сторін:

від позивача: Балацька А.В., представник, довіреність № 18/22-20 від 02.01.2020;

Шешеня Є.В., заступник начальника, довіреність № 18/19-21 від 12.01.2021;

від відповідача: Дереза Т.І., юрисконсульт, довіреність № 07/021-20 від 02.01.2020.

Управління Північно-Кримського каналу звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Херсонобленерго в особі Олешківської розподільної мережі, в якій просить суд визнати повністю недійсним акт про порушення № 228548 від 22.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.10.2020 суд відкрив провадження у справі, визначив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 24.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.11.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 08.12.2020.

Розгляд справи у підготовчому засіданні розпочатий 08.12.2020 з перервою до 14.12.2020 відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України.

14.12.2020 позивач звернувся до суду з клопотанням про заміну предмету позову та просив змінити предмет позову та викласти п.2 прохальної частини позовної заяви в редакції: " визнати повністю недійсним акт про опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку № 228548 від 22.05.2020" (т.1 а.с.154-155).

Суд прийняв зазначену заяву до уваги та ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.12.2020 постановив:

- замінити первісного відповідача Акціонерне товариство "Херсонобленерго" в особі Олешківської розподільної мережі на належного - Акціонерне товариство "Херсонобленерго";

- змінити предмет позову та викласти п.2 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: "визнати повністю недійсним акт про пломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку № 228548 від 22.05.2020".

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12 січня 2021 року о 10:00

В судовому засіданні 12.01.2021 оголошено перерву до 14 год 15 хв. 14.01.2021.

В судовому засіданні 14.01.2021 оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Стислий виклад позиції позивача

Між Управлінням Північно - Кримського каналу та Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонська обласна енергопостачальна компанія укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 190 від 23.03.2020.

Пункт 2.1. договору передбачає, що за цим договором Постачальник (ТОВ Херсонська обласна енергопостачальна компанія ) продає електричну енергію Споживачу (Управлінню Північно - Кримського каналу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Строк поставки за договором визначено до 31.12.2020; місце постачання: ... об`єкти, розташовані на території Олешківського району Херсонської області (п.п.3.4, 3.5 договору), ЕІС - код точки комерційного обліку - 62Z3602187413047 (заява - приєднання про постачання електричної енергії споживача, Дренажна насосна станція № 1).

Відповідно до п.5.10. договору сторони домовились, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта Споживача від електропостачання у випадку порушення Споживачем строків оплати за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Управління Північно - Кримського каналу свої фінансові зобов`язання упродовж дії договору виконує належним чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість зі сплати електричної енергії відсутня.

22 травня 2020 року представниками Акціонерного товариства Херсонобленерго в особі Олешківської розподільної мережі складений акт про пломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку № 228548.

Згідно акту причиною для складання акту є наявність заборгованості за електроенергію.

Позивач вважає, що Відповідачем перевищені межі своїх повноважень, порушені ряд нормативно - правових актів, що регулюють діяльність учасників роздрібного ринку електричної енергії.

Позивач зазначив, що на день складання спірного акту у нього відсутня заборгованість за електроенергію, в підтвердження він долучив до матеріалів справи документальні докази відсутності такої заборгованості.

Він також пояснив, що Олешківські розподільні мережі, за даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є філією (відокремленим підрозділом) Акціонерного товариства Херсонобленерго , одним з видів діяльності Відповідача є розподілення електроенергії (КВЕД 35.13), надання послуг, які пов`язані з процесом передачі електричної енергії та інших відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 11.5.12 Кодексу системи розподілу, Електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (ЕІС-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. Попередження про припинення електроживлення надсилається ОСР одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії.

Позивач доводить, що як оператор системи розподілу, АТ Херсонобленерго в особі Олешківські розподільні мережі мало право здійснювати відключення виключно за зверненням Постачальника (ТОВ Херсонська обласна енергопостачальна компанія ). Жодних повідомлень від Відповідача про обмеження\припинення розподілу електричної енергії за зверненнями Постачальника на адресу Управління Північно - Кримського каналу не надходило.

На запит управління від 25.09.2020 №11/779-20, ТОВ Херсонська обласна енергетична компанія надала відповідь, відповідно до якої компанія не здійснювало звернення до Оператора системи розподілу щодо відключення об`єктів, зазначених в листі № 11/779-20.

Позивач доводить, що відповідно до ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії , електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

На думку позивача, оскільки ТОВ Херсонська обласна енергопостачальна компанія є Постачальником електричної енергії, не вважає свої права порушеними та не зверталась до АТ Херсонобленерго в особі Олешківські розподільні мережі, останнім перевищені межі своїх повноважень, дії Відповідача є незаконними.

Тобто, позивач доводить, що Відповідачем за власною ініціативою здійснено відключення об`єкта управління, а саме дренажної насосної станції № 1, що призвело до порушення прав та інтересів управління та на даний час створює загрозу для прилеглих населених пунктів.

Позивач доводить, що оспорюваний акт порушує права та охоронювані законом інтереси управління , а саме. За своєю сутністю Управління Північно - Кримського каналу - це не тільки водна магістраль, що забезпечує життєдайною вологою посушливі землі півдня України, але й великий меліоративний комплекс, до складу якого входять гідротехнічні споруди, діяльність яких без постачання електричної енергії та розподілу електричної енергії, неможлива. За допомогою цих споруд відбувається регулювання водного балансу у руслі каналу, забезпечується безпека від підтоплення прилеглих населених пунктів та попередження виникнення надзвичайних станів.

Відповідно до Закону України Про основні засади забезпечення кібербезпеки України , критично важливі об`єкти інфраструктури (далі - об`єкти критичної інфраструктури) - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов`язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров`я людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83 Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави , Управління Північно - Кримського каналу включено до цього переліку і є саме таким об`єктом.

Тобто, за всіма ознаками управління є об`єктом критичної інфраструктури, а незаконні дії Відповідача спричиняють довготривалі перепони у діяльності управління, що можуть призвести до негативних наслідків.

Аналітичною запискою Загрози критичній інфраструктурі та їх вплив на стан національної безпеки (моніторинг реалізації Стратегії національної безпеки) Національного інституту стратегічних досліджень , визначено наступне:

загрози критичної інфраструктури в разі їх реалізації проявлятимуться у вигляді припинення надання послуг та товарів, що є життєво важливими для населення, економіки, державного управління. Такими є забезпечення населення, суб`єктів господарювання та органів влади електроенергією, зв`язком, послугами з транспортних перевезень, водопостачання, водовідведення, каналізації тощо. Припинення надання таких послуг та товарів, в деяких випадках навіть суттєве підвищення вартості тарифів, може призводити до соціально-політичної нестабільності, загострення внутрішньополітичних конфліктів, значних економічних втрат, послаблення інститутів влади.

Таким чином, позивач доводить, про неможливість виконання функцій та обов`язків, покладених на Управління Північно - Кримського каналу, належним чином та у повному обсязі, через припинення постачання електричної енергії, та, як наслідок, забезпечення гідротехнічних споруд електричною енергією, матиме негативний вплив не тільки на діяльність заявника (Позивача), але й на соціально - політичну, економічну ситуацію у Херсонській області в цілому.

Позивач зазначає, що дренажна насосна станція № 1 за своїм технічним призначенням, забезпечує відведення фільтраційних вод вздовж русла Північно - Кримського каналу та прилеглих до нього територій, тим самим захищаючи від підтоплення прилеглі пункти та упереджує виникнення надзвичайних ситуацій.

Позивач наголошує, що складання оспорюваного акту про порушення № 228548 від 22.05.2020 з наступним припиненням електропостачання призвело до ряду порушень прав та інтересів Позивача, а саме, неможливість отримання електричної енергії від енергопостачальної організації ТОВ Херсонська обласна енергопостачальна компанія , діяльність диспетчерської служби та контроль за регулюванням рівнів води у магістральному каналі з метою недопущення виникнення надзвичайної Ааварійної ситуації та недопущення підтоплення прилеглих населених пунктів, функціонування дренажної насосної станції № 1 належним чином.

Позивач обґрунтовує свої вимоги законодавчими та нормативними актами, які порушив Відповідач, складаючи спірний акт.

Зокрема, він зазначає, що за ч.3 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії : - оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу.

Також він посилається на п. 11.5.12 Кодексу системи розподілу, за яким Електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (ЕІС-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. Попередження про припинення електроживлення надсилається ОСР одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії.

Позивач доводить, що відповідачем порушено п.5.1.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії: оператор системи розподілу тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричноюнергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Позивач звертає увагу, що за пунктом 5.1.2.8. Правил передбачено, що припиняти у випадках та в порядку, визначених Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі та цими Правилами, електроживлення споживача за зверненням електропостачальника відповідно до умов договору з електропостачальником.

Разом з тим, п.7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач доводить, що взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем врегульовані, зокрема Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №120 від 01.01.2019 (далі - Договір), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ, Правила), Законом України "Про ринок електричної енергії"" та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затверджений Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (далі - ККО).

Відповідач звернув увагу, що відповідно до п.п.2.1, 2.3 Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".

Відповідач доводить, що в розумінні п.78 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та з урахуванням вимог цього Договору.

Згідно п.2.3.1 Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (2.3.2 ПРРЕЕ).

Відповідач доводить, що за змістом п.2.3.3 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень. Положеннями п.2.3.4 Правил встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до п.5.2.27 ККО факт установлення пломб, а також індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті пломбування, що складається відповідно до вимог цього Кодексу в необхідній кількості примірників представниками оператора мережі у присутності замовника та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється вузол обліку, або уповноважених ними осіб та підписується ними. По одному примірнику акта пломбування передається замовнику та власнику об`єкта, де встановлений вузол обліку.

Положеннями п.п.5.5.1, 5.5.6 ККО унормовано, що власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ОСОБА_1 , пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів). Відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО та іншого обладнання ВОЕ покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом.

А отже, на думку відповідача, в розумінні законодавства України, яким врегульовані відносини на ринку електричної енергії Акт про опломбування це двосторонній документ, яким фіксується факт установлення пломб (відбитків їх тавр), ЗКО та індикаторів. Тобто, даний Акт складається між учасниками ринку електричної енергії, в даному випадку ОСР та Споживачем, в якому Сторони на виконання вимог законодавства України, яким врегульовані відносини на ринку електричної енергії, фіксують певну інформацію щодо виконання умов договору споживача про надання послуг з розподілу учасників та жодного відношення не має до акту застосування права, який приймається в односторонньому порядку та має обов`язковий характер для учасників правовідносин (а не конкретного учасника), що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Також відповідач зазначає, що відповідно до п.10.1 Договору розподіл електричної енергії Споживачу може бути обмежено або припинено Оператором системи з повідомленням Споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком 4 "Порядок розрахунків" до цього Договору.

Згідно п.п.1, 6, 8 Додатку №4 до Договору розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії здійснюються у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок оператора системи. Строк оплати рахунків, становить 5 робочих днів з дня їх отримання. За дату оплати рахунка приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Оператора системи розподілу.

Відповідач звернув увагу, що за пунктом 6.2 Договору на Споживача покладено обов`язок, серед іншого виконувати умови цього Договору та, у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи, здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком №4 до цього Договору.

В свою чергу за Оператором системи закріплено право на отримання від Споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії, а також обмежувати або припиняти розподіл електричної енергії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ (п.7.1. Договору).

За змістом п. 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.

Відповідач пояснює, що у зв`язку із заборгованістю УПКК перед АТ "Херсонобленерго" за послуги з розподілу по Договору №120 в сумі 6782,03 грн., Відповідачем на адресу Позивача було направлено Повідомлення за вих.№62/13-025461 від 13.05.2020 про припинення розподілу електричної енергії з 09:00 год. 22.05.2020, яке останній отримав 14.05.2020, що підтверджується листом УПЮС за вих.№ 11/395-20 від 18.05.2020.

Відключення електроустановок Позивача від електромережі здійснювалося в присутності представника останнього, який і підписав двосторонній Акт про опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку №228548 від 22.05.2020, оформленого у відповідність приписам ПРРЕЕ, ККО. В зазначеному Акті описані дії представників ОСР, які були виконані в присутності Споживача 22.05.2020 після відключення останнього від електрозабезпечення за порушення умов Договору №120.

В розумінні п.1.1.2 Правил відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки.

Відповідач звернув увагу, що відповідно до п.9.1 Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України. Строк виконання зобов`язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Аналогічне закріплено ч.2 ст.218 ГК України, згідно якої учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На думку відповідача, позивач порушив зобов`язання по Договору №120 в частині внесення плати АТ "Херсонобленерго" за послуги з розподілу електричної енергії, наслідком дій яких і слугувало припиненню розподілу електричної енергії Позивачу.

В свою чергу, на думку відповідача, позивачем не доведено, що порушення умов Договору №120 виникло з вини ОСР (АТ "Херсонобленерго") та/або внаслідок дії обставин непереборної сили, а отже, і за наслідки неналежного виконання господарського зобов`язання відповідає саме Позивач.

Також відповідач прийшов до висновку, що Акт про опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку №228548 від 22.05.2020, який Позивач просить суд скасувати, в розумінні ст.20 ГК України не є актом ненормативного характеру. Як вже вище зазначалося, спірний Акт у справі №923/1019/20 є лише документом, в якому зафіксовано певну інформацію по виконанню Договору №120 з врахуванням чинного законодавства України.

Відповідач доводить, що такий вид захисту порушеного права, як визнання повністю недійсним Акту про опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку№228548 від 22.05.2020, не передбачено чинним законодавством, оскільки Акт про опломбування є службовим документом, що підтверджує виконання Сторонами певних дій та обов`язків по Договору №120.

Отже, відповідач вважає, що враховуючи, що держава гарантує судовий захист, але лише у випадку порушення прав та законних інтересів заявника, у даному випадку права та інтереси Позивача складеним 22.05.2020. Актом про опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку №228548 від 22.05.2020 не порушені.

Відповідач доводить, що управління своїми діями порушило законодавство в галузі енергетики та умови Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №120 від 01.01.2019, за порушення яких для останнього настали правові наслідки у вигляді припинення розподілу електричної енергії.

Правові висновки суду за результатами розгляду справи та

мотивувальна частина рішення

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004р. за №18-рп/2004 (справа 1-10/2004, далі - Рішення) щодо офіційного тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" ("законний інтерес"), у контексті припису, що всяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу" зазначив, що суб`єкти правовідносин, мають звертатися до судових органів за захистом охоронюваних законом інтересів лише як "безпосередні учасники спірних правовідносин, тобто суб`єкти правовідносин (заінтересовані особи), чиї безпосередні права та пов`язані з ними інтереси порушені у справі". Заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу. Тобто, прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом охоплюється змістом суб`єктивного права, яке полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону.

Конституційний суд України зазначає, що охоронюваний законом інтерес є правовим феноменом, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Крім того, відповідно до вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, у відповідності до наведеного рішення, особа може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання.

Управління Північно-Кримського каналу звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про визнання недійсним акту опломбування 228548 від 22.05.2020.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічні положення містяться в ст. 4, 5 ГПК України.

За змістом статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів; кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються визначеним шляхом.

Так, ч. 2 ст. 20 ГК України, яка кореспондується з положенням ст. 16 ЦК України встановлює, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єктів господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Отже, право особи на звернення до суду не є безумовним. Визначеними статтями передбачена можливість звернення до суду лише з підстав фактичного порушення права та/або інтересу особи.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті4 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність доведення наявності порушень прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду.

Акт застосування права (або Індивідуально-правовий акт, Правозастосовний акт, Акт правозастосування, Акт індивідуальної дії) - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов`язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.

В той же час, відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Із огляду на предмет спору, суд прийшов до висновку, що складений працівниками АТ "Херсонобленерго" акт про опломбування ПРРЕЕ є лише фіксацією такої дії, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору.

Таким чином, вимоги про визнання недійсним актів опломбування, встановлення індикаторів, застосування датчиків вбудованих в прилад обліку на засобах вимірювальної техніки точки комерційного обліку, які не встановлюють для споживача будь-яких обов`язків, не підлягають розгляду в судах, адже такий спосіб захисту прав осіб не передбачено чинним законодавством.

З зазначеного вище слідує, що спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання недійсним акту опломбування сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Враховуючи, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів, позивач в своїй позовній заяві зобов`язаний був навести обставини, які б свідчили про порушення його прав (інтересу). Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку АТ "Херсонобленерго''.

Доводи позивача, що за усіма ознаками управління є об`єктом критичної інфраструктури, а незаконні дії відповідача спричинять довготривалі перепони у діяльності управління, що можуть призвести до негативних наслідків ніяким чином та ніякими доказами в ході розгляду справи не підтверджені.

Також не знайшли свого підтвердження належними допустимими та достовірними доказами доводи позивача, що складання оспорюваного акту № 228548 від 22.05.2020 з наступним припиненням електропостачання призвело до ряду порушень прав та інтересів Позивача: неможливість отримання електричної енергії від енергопостачальної організації ТОВ Херсонська обласна енергопостачальна компанія , діяльність диспетчерської служби та контроль за регулюванням рівнів води у магістральному каналі з метою недопущення виникнення надзвичайної аварійної ситуації та недопущення підтоплення прилеглих населених пунктів, функціонування дренажної насосної станції №1.

Зазначені доводи позивача побудовані тільки на його припущеннях. Позивачем не надано жодного доказу, що після складання спірного акту 22.05.2020 мало місце підтоплення будь-яких населених пунктів, органи самоврядування яких пред`явили будь-які претензії позивачу через відключення електроенергії. Також позивач не надав доказів наявності будь-яких інших негативних наслідків, що пов`язані із складанням спірного акту.

В ході розгляду справи, позивач доводив, що спірний акт складено за відсутності заборгованості за електроенергії, а відповідач наполягав, що на день складання спірного акту заборгованість позивача перед відповідачем за розподіл електроенергії складає суму 6782,03 грн.

Судом в ході розгляду справи досліджувалась наявність /відсутність заборгованості позивача перед відповідачем на день складання спірного акту від 22.05.2020.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В розумінні ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.77 ГПК України).

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що відповідач на підставі зобов`язань, викладених в р.5 "Ціна договору, оплата послуг з розподілу електричної енергії" договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого він приєднався на підставі заяви-приєднання від 19.11.2018 № 120 та додатку № 4 "Порядок розрахунків споживачів за послуги розподілу" споживачів-ОСР (онлайн) прийняв на себе зобов`язання самостійно вносити показники лічильника в особистому кабінеті, здійснювати повну поточну оплату вартості розподілу електричної енергії. Повідомляючи позивача про майбутнє відключення, відповідач діяв на підставі договору, п.11.5.2 Кодексу системи розподілу (КСР), п.5.1.1 "Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) (т.1. а.с.112-118) Відключення планувалось на підставі плану відключень соціально-важливих об`єктів боржників (т.1 а.с.132).

Своїм листом № 11/396-20 від 18.05.2020 позивач повідомив, що повідомлення про припинення розподілу електричної енергії управління отримало. В листі позивач просив начальника Олешківського РЕМ АТ "Херсонобленерго" не припиняти електропостачання. Також він зазначив, що за умови вирішення питання з підписання договорів АТ "Херсонобленерго" управління гарантує сплату за фактично надані послуги у повному обсязі (т.1 а.с.133).

Отже зазначені гарантії позивача свідчать, що він визнає факт наявності неоплачених наданих послуг відповідачем, а останній діяв на підставі чинних нормативно-правових актів.

В ході розгляду справи позивач пояснював, що він не спростовує дію договору № 120 від 27.12.2018. Разом з тим, для проведення оплати за послуги відповідача через органи Держказначейської служби України його необхідно укласти з АТ "Херсонобленерго" окремі договори по кожному об`єкту своєї структури.

Із матеріалів справи витікає, що відповідач повідомленням про припинення розподілу електричної енергії (відключення) від 13.05.2020 3 62/13-025461 повідомляв, що 22.05.2020 з 9 год. буде відключений від електромережі у зв`язку з наявною заборгованістю, що виникла по договору про розподіл електричної енергії № 120 за квітень 2020 і станом на 27.04.2020 складає суму 6782 грн.03 коп. (т.1 а.с.131).

Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки у позивача не виникло право на звернення до господарського суду, оскільки, по-перше, ним не доведено, що акт опломбування за чинним законодавством може бути оскаржено до суду, по-друге, що складанням спірного акту порушені його права. Крім того, в ході розгляду спору по суті, судом було встановлено факт наявності заборгованості за розподіл електроенергії станом на 22.05.2020, що витікає із умов договору та який він визнав в листі. Однак, не зареєстрував в органах Державної казначейської служби України як зобов`язання.

Відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення оформлено і підписано 22.01.2021

Суддя Л.М. Немченко