ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" січня 2021 р. Справа № 924/332/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
- ОСОБА_1 с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області
- ТОВ „ФОРК" м. Київ
про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд", на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ ОСОБА_1 ;
про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ ОСОБА_1 , за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
Представники сторін:
від позивача: Таращан Ю.Л. - згідно посадової інструкції
від відповідача : не з`явився
від третьої особи: не з`явився
від третьої особи: не з`явився
від прокуратури: Веселовська О.П. - прокурор відділу облпрокуратури
В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В С Т А Н О В И В:
Керівник Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд", на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ ОСОБА_1 ; про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ ОСОБА_1 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20596-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0106) для ведення особистого селянського господарства. В подальшому на підставі договору купівлі - продажу від 25.10.2017 № 4347 право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ТОВ "Форк". Зазначає, що шляхом об`єднання земельних ділянок, у тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0158 площею 40 га. На підставі договору купівлі - продажу від 14.12.2017 право власності ТОВ "Форк" на дану земельну ділянку припинено та зареєстровано за ТОВ "Агро-Еко-Граунд". 03.01.2018 об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0158 закрито шляхом поділу, утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:03:003:0161 площею 38 га та 6822455800:03:003:0162 площею 2 га, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Агро-Еко-Граунд". Прокурор зазначає, що рішенням Кам`янець - Подільського міськрайонного суду від 20.06.2019р. визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20596-СГ, оскільки гр. ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію та всупереч нормам закону повторно отримала земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Посилаючись на приписи ст.ст. 317, 387, 388 ЦК України, прокурор вважає, що наявні підстави для витребування земельної ділянки у ТОВ "Агро-Еко-Граунд". Також прокурор зазначає, що відновлення державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є умовою відновлення державної реєстрації прав власності на неї у Державному реєстрі прав, її статусу як окремого об`єкта цивільних прав. В зв`язку з невжиттям ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів, спрямованих на захист інтересів держави та нездійсненням відповідних повноважень як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 31.03.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження та зупинено провадження у справі №924/332/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (з опублікуванням повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.09.2020р. поновлено провадження у справі №924/332/20 та призначено підготовче засідання на 01.10.2020р.
За результатами підготовчого засідання 01.10.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 19.10.2020р.
Ухвалою суду від 19.10.2020р. в задоволенні заяви Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури про зміну предмету позову відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/332/20 на тридцять днів, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Лесюна В.В., ТОВ „ФОРК" м. Київ та підготовче засідання у справі №924/332/20 відкладено на 04.11.2020р.
За результатами підготовчого засідання 04.11.2020р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 26.11.2020р.
Ухвалою суду від 26.11.2020р. поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив на позовну заяву, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/332/20 до судового розгляду по суті на 17.12.2020р.
За результатами судового засідання 17.12.2020р. постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на іншу дату на 12.01.2021р.
Прокурор в судовому засіданні 12.01.2021р. підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник позивача підтримав позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у відповідача.
Представник відповідача в судове засіданні 12.01.2021р. не з`явився, причини неявки суду не повідомив. В письмових поясненнях від 24.11.2020р. вказує, що вимога про витребування земельних ділянок у добросовісного власника на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області грубо порушує право особи на мирне володіння майном, передбачене та гарантоване ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод. Зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що втручання у "володіння майном" має забезпечити "справедливу рівновагу" між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав особи. Ухвалення рішення про витребування земельної ділянки спричинить невиправдане та грубе втручання у право ТОВ "Зарус-Інвест" і його учасників та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" і його учасників на мирне володіння майном, що є порушенням Конвенції. Вказує, що втручання у мирне володіння майном є незаконним виходячи з наступного: 1) звернення до суду здійснюється з порушенням процесуального законодавства особою (прокурором), який не мав права підписувати позовну заяву; 2) у даній справі відсутній суспільний інтерес; 3) порушується принцип "пропорційності", оскільки не буде прийнято рішень щодо справедливої компенсації, у зв`язку з припиненням права власності через відсутність такої вимоги. Також зазначає, що зважаючи на тривале добросовісне користування земельною ділянкою відповідачем, який протиправних дій для заволодіння земельною ділянкою у певному розмірі не вчиняв, втручання держави у право відповідача на мирне володіння спірною земельною ділянкою має ознаки непропорційного втручання. Тому цілком обґрунтованим є висновок щодо необхідності застосування у даному випадку практики Європейського Суду з прав людини та відмови у задоволенні позову. Крім того, представник відповідача 2 вказує, що сама лише вимога про витребування земельної ділянки є неефективним способом захисту та не призведе до необхідних результатів, адже вказана вимога нерозривно пов`язана з правом власності на таку ділянку та іншими речовими правами. Тому без вимог щодо скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності земельних ділянок 6822455800:03:003:0161 та 6822455800:03:003:0162 не може бути і витребувана спірна земельна ділянка. З вказаних підстав просить у позові відмовити.
Треті особи в судове засідання 12.01.2021 не з`явилися, причин неявки не повідомили, письмових пояснень не подали. Ухвали суду надсилались третій особі ТОВ "Форк" за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а третій особі ОСОБА_1 за відомою суду адресою. Таким чином, треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
До Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою звернувся ОСОБА_1 та просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із зміною виду використання в межах категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства в землі для ведення особистого селянського господарства та передати у власність земельну ділянку, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20596-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:03:003:0106); змінено вид цільового призначення земельної ділянки з «для ведення фермерського господарства» на «для ведення особистого селянського господарства»; надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0106) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 21.11.2018) за ОСОБА_1 21.10.2017 на праві приватної власності зареєстровано земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822455800:03:003:0106 за адресою: Староушицька селищна рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (підстава виникнення права власності наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20596-СГ). Також довідка містить відомості про реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки 25.10.2017 на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Форк» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №4347 від 25.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., та про закриття об`єкта нерухомого майна і погашення права власності 07.11.2017 на підставі об`єднання об`єктів нерухомого майна.
Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 25.11.2019 №190129217), 07.11.2017 за ТОВ «Форк» зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 40 га кадастровий номер 6822455800:03:003:0158 на території Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (підстава виникнення права власності зокрема, заява від 01.11.2017 №4155, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф.). У подальшому, 14.12.2017 право приватної власності на земельну ділянку площею 40 га кадастровий номер 6822455800:03:003:0158 зареєстровано за ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2017 №4927, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. 03.01.2018 зареєстровано запис про поділ об`єкта нерухомого майна.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.11.2019 №190123143 та від 23.01.2020 №197336291 містить відомості про те, що 03.01.2018 за ТОВ «Агро-Еко-Граунд» зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 38 га кадастровий номер 6822455800:03:003:0161 та земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822455800:03:003:0162 на території Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (на підставі, зокрема заяви від 15.12.2017 №4979, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф.), зазначено дату державної реєстрації земельних ділянок: 27.12.2017, відділом у Кам`янець-Подільському районі Міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м. Кам`янець-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Також 23.03.2018 внесено відомості про арешт земельних ділянок на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі №686/4632/18; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області.
Рішенням Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 20.06.2019 у справі №676/253/19 задоволено позов Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Форк», про визнання незаконним наказу. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20596-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0106), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Суд у рішенні встановив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20596-СГ від 17.10.2017 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0106) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. В подальшому державним реєстратором комунального підприємства «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі вказаного наказу зареєстровано право власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку. На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2017 №4347 ОСОБА_1 продав спірну земельну ділянку ТзОВ «Форк». Дана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, приєднаних до матеріалів справи. Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області за №10-15316/15-17-сг від 15.08.2017 отримав у приватну власність (право зареєстровано 31.08.2017) земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3224087800:04:022:0033, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шаліївської сільської ради, Сквирського району, Київської області. Тобто на час отримання спірної земельної ділянки в Хмельницькій області (наказ № 22-20596-СГ від 17.10.2017), вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.
Суд дійшов висновку, що при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Отже, земельна ділянка 2 га, кадастровий номер 6822455800:03:003:0106, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.
Рішення містить відмітку про набрання ним законної 01.08.2019.
Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом від 16.09.2019, в якому повідомив про визнання недійсними наказів Управління, якими для ведення особистого селянського господарства неправомірно передано земельні ділянки громадянам, які раніше скористались правом на безоплатну приватизацію земель для аналогічних потреб. Разом з тим, земельні ділянки відчужені громадянами на користь юридичних осіб. Просив повідомити про заходи, які вжито Управлінням для захисту державних інтересів у вказаних правовідносинах.
У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 30.09.2019 зазначило, що з огляду на Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, ст. 19 Конституції України та судову практику, чітко не визначено категорію позовів, що пред`являються Держгеокадастром. Крім того, значна частина коштів, виділених на сплату судового збору, витрачається на справи, де управління є відповідачем. При цьому зауважило, що строк позовної давності для позовів про витребування земельних ділянок встановлено у три роки.
До вказаного листа ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області долучено лист Відділу у Кам`янець - Подільському районі від 30.09.2019, який містить інформацію з приводу того, у складі яких земельних ділянок на даний час знаходиться спірна земельна ділянка та про вчинення відповідних реєстраційних дій державними кадастровими реєстраторами. Зокрема у п. 52 зазначено, що земельна ділянка із кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 була об`єднана в земельну ділянку 6822455800:03:003:0158 та внаслідок поділу знаходиться у складі земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0161, власником якої є ТОВ "Зарус-Інвест".
Заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури у листі до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (від 11.12.2019), посилаючись на визнання недійсними наказів Управління, якими для ведення особистого селянського господарства неправомірно передано земельні ділянки громадянам, які раніше скористались правом на безоплатну приватизацію земель для аналогічних потреб, звернення до Управління з листом від 16.09.2019 з метою вжиття заходів до повернення земельних ділянок у власність держави, вказуючи на ризик відчуження земельних ділянок, зазначив, що незаконне вибуття з державної власності земельних ділянок призводить до їх поділу, об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, що в подальшому унеможливлює всю повноту захисту права власності. Просив повідомити про вжиті управлінням заходи, в тому числі звернення до суду з позовними вимогами з метою повернення в державну власність, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 (рішення суду від 20.06.2019 у справі №676/253/19).
У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 23.12.2019 зазначило, що з огляду на Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, ст. 19 Конституції України та судову практику, чітко не визначено категорію позовів, що пред`являються Держгеокадастром. Крім того, значна частина коштів, виділених на сплату судового збору, витрачається на справи, де управління є відповідачем.
Оскільки Головне управління Держгеокадасту у Хмельницькій області не звернулося до суду із позовом з метою захисту порушених інтересів держави, то керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури подав до суду позовну заяву про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, поновлення запису про державну реєстрацію вказаної ділянки.
Також в матеріалах справи знаходиться лист Земельно-аграрного центру "Карат" № 71 від 26.03.2018, згідно з яким повідомлено прокуратуру Хмельницької області, що орієнтовна ринкова вартість земельних ділянок по Кам`янець-Подільському району Хмельницької області становить 6-6,5 грн. за кв.м.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.
Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України, встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
З матеріалів справи слідує, що заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом (від 11.12.2019), посилаючись на визнання недійсними наказів Управління, якими для ведення особистого селянського господарства неправомірно передано земельні ділянки громадянам, які раніше скористались правом на безоплатну приватизацію земель для аналогічних потреб, вказуючи на ризик відчуження земельних ділянок, незаконне вибуття з державної власності земельних ділянок, що призводить до їх поділу, об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, що в подальшому унеможливлює всю повноту захисту права власності, просив повідомити про вжиті Управлінням заходи, в тому числі звернення до суду з позовними вимогами з метою повернення в державну власність, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106.
У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 23.12.2019 повідомило про невизначеність категорії позовів, що пред`являються Держгеокадастром, про витрати коштів, виділених на сплату судового збору, на справи, де управління є відповідачем, зауваживши про трирічний строк позовної давності для позовів про витребування земельних ділянок.
Таким чином, невжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заходів щодо захисту інтересів держави шляхом витребування спірних земельних ділянок в судовому порядку за умови обізнаності Управління про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з Управлінням, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовом про витребування земельних ділянок на користь держави.
Як убачається з матеріалів справи, позивач з урахуванням обізнаності з порушеннями інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджуване порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжив. При цьому, наявності підстав для представництва інтересів держави у суду прокурором позивачем не заперечено, навпаки, висловлено позицію про підтримання заявлених прокурором позовних вимог.
Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимог у даній справі керівник Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, оскільки ГУ Держгеокадастру в області не вживало заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.
За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).
Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України зокрема встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб
Приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).
У контексті частини третьої статті 16 ГПК України, до позовів щодо захисту речових прав на нерухоме майно відноситься зокрема віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Зміст приписів ст. 387 ЦК України, свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення майна з чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Стаття 388 ЦК України, встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України, залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 20.06.2019 у справі №676/253/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0106) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. У рішенні суд встановив, що ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Дерземкадастру у Хмельницькій області із заявою надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Тобто на час отримання земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:03:003:0106 ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, а тому земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:03:003:0106 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання. Крім того, вищенаведеним судовим рішенням встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2017 №4347 ОСОБА_1 продав спірну земельну ділянку ТОВ «Форк». Вказане рішення набрало законної сили 01.08.2019.
Наведені обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 25.11.2019 №190129217, від 25.11.2019 №190123143 та від 23.01.2020 №197336291).
Крім того, з вищенаведених документів слідує, що ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 об`єднана ТОВ «Форк» з раніше сформованими земельними ділянками у земельну ділянку площею 40 га із кадастровим номером 6822455800:03:003:0158, яка була відчужена та зареєстрована за ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2017. У подальшому ТОВ «Агро-Еко-Граунд» здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0158, за наслідками якого утворені земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:03:003:0161 площею 38 га, 6822455800:03:003:0162 площею 2 га.
З урахування вищенаведеного, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20596-СГ, визнаного недійсним у судовому порядку рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 20.06.2019 у справі №676/253/19 через його незаконність, суд доходить до висновку, що вказана земельна ділянка вибула з володіння держави з порушенням установленого порядку, волі держави на таке вибуття не було, внаслідок чого право державної власності порушено.
Судом зважаться, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 ).
При цьому формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України (правова позиція, висловлена у п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц).
Судом зважається й на те, що земельна ділянка не перестала існувати у натурі внаслідок її об`єднання в одну земельну ділянку з іншими. За досліджуваних обставин не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо (правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, у постанові ВС від 25.07.2018 у справі 640/8456/16-ц).
Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника, чим спростовуються доводи відповідача про неналежність та неефективність обраного прокурором способу захисту інтересів держави.
З огляду на зазначене, беручи до уваги вищенаведені обставини та норми законодавства, ефективність обраного прокурором способу захисту інтересів держави, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь держави.
При цьому, враховуючи висновки щодо ефективності обраного способу захисту, відсутність серед позовних вимог про поновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав, скасування речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки, відповідні посилання відповідача, в тому числі на необхідність одночасного визнання, зміни чи припинення рішенням речових прав, обтяжень, на відсутність доказів відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації припинення речових прав, є безпідставними та не спростовують вищенаведених висновків суду про можливість витребування земельної ділянки у відповідача.
З огляду на наведене критично оцінюються і посилання відповідача на накладення на земельні ділянки арешту ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі №686/4632/18, оскільки ухвалення рішення у справі, що розглядається, цього арешту не скасовує. При цьому суд зазначає, що наявність (відсутність) арешту не впливає на вирішення питання про витребування майна на користь власника і не скасовує пов`язаних з арештом обмежень щодо земельної ділянки.
Зокрема, за висновками Великої Плати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. ст. 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Крім того, звертається увага на доводи позивача, прокурора про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження саме з метою унеможливлення подальшого відчуження земельних ділянок та захисту інтересів держави як їх власника.
З приводу аргументів відповідача щодо порушення його прав на мирне володіння майном внаслідок витребування у відповідачів земельних ділянок судом враховується таке.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Стаття 80 Земельного кодексу України, закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що держава реалізує право власності на землі державної власності через відповідні органи державної влади.
З огляду на наведене, положення ст. 14 Конституції України, ст. ст. 84, 122 Земельного кодексу України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає (позиція Верховного Суду у постанові від 12.11.2020 у справі №487/688/18).
Таким чином, право держави як власника витребувати незаконно, безпідставно відчужені земельні ділянки, які їй належали, визначене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і регламентування підстав для витребування з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.
Суспільний інтерес у поверненні спірних земельних ділянок до державної власності спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності на землю. Незаконність вибуття спірних земельних ділянок із державної власності також позбавляє можливості інших осіб на отримання відповідних земельних ділянок у власність чи користування у законний спосіб за умови дотримання передбаченого законодавством порядку.
Одночасно суд вважає за необхідне зауважити, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків (правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц у постанові від 29.05.2019).
Зважаючи на особливості принципів диспозитивності та змагальності у господарському процесі України, у цій справі неможливо вирішити питання щодо належної компенсації кінцевим набувачам з огляду на те, що останні розпорядилися їхніми процесуальними правами, не заявили відповідні зустрічні позови, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання та самостійно збирати докази для встановлення розміру означеної компетенції. Крім того, суд не мав об`єктивних відомостей, які б могли дозволити оцінити розмір шкоди, заподіяної відповідачам, оскільки майновий тягар, так і тягар розчарування у результаті задоволення позовних вимог і повернення спірної земельної ділянки власникові, може бути належно компенсований відповідачами в іншому судовому процесі.
За таких обставин, результат розгляду судом позову не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищенаведене у сукупності позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховується позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №672/1788/18 .
Щодо позовної вимоги про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, то суд зазначає наступне.
Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі Порядок).
Пунктом 107 Порядку визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки (п.п. 49, 50 Порядку).
Згідно з п. 51 Порядку внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.
Пунктом 60 Порядку передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 57 Порядку Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
Так, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання (п.114 Порядку).
Суд враховує, що внаслідок об`єднання спірної земельної ділянки в земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0158, державна реєстрація спірної земельної ділянки була скасована, а Поземельна книга на дану ділянку закрита. В подальшому в зв`язку з поділом ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0158 на дві ділянки з кадастровими номерами 6822455800:03:003:0161 та 6822455800:03:003:0162 також закрита Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0158.
Таким чином, на даний час в Державному земельному кадастрі містяться відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6822455800:03:003:0161 та 6822455800:03:003:0162 та саме на вказані земельні ділянки відкриті Поземельні книги, записи в яких можуть поновлюватись Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду згідно з 60 Порядку.
Суд зазначає, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі № 916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16).
Оскільки поновлення запису у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є неможливим, то звернення прокурора до суду з такою вимогою не є належним способом захисту прав, так як не призведе до реального відновлення порушеного права позивача.
В зв`язку із вказаним суд вважає за необхідне відмовити у задоволені зазначеної позовної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області, ТОВ „ФОРК" м. Київ про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд", на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ ОСОБА_1 ; про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 № 22-20596-СГ ОСОБА_1 , за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити частково.
Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд», (Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Колодіївка, вул. Центральна, буд. 7, код 40738781) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, (м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1, код 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20596-СГ ОСОБА_1 .
У задоволенні позовних вимог про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0106 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Еко-Граунд, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Колодіївка, вул. Центральна, буд. 7 (код 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Рішення підписано 22.01.2021р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук: 6 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська,4/1) (реком. з повід.)
3 - відповідачу 1 ( АДРЕСА_1 ) (реком. з повід.)
4- прокуратуру (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова,11)(реком. з повід.)
5 - третій особі ( ОСОБА_1 (с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області)(реком. з повід.)
6 - третій особі (ТОВ „ФОРК" 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз,6/2)(реком. з повід.)
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2021 |
Оприлюднено | 10.08.2022 |
Номер документу | 94320280 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні