Рішення

від 19.01.2021 по справі 120/6217/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 січня 2021 р. Справа № 120/6217/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 198721 від 20.10.2020 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що працівниками Управління Укртрансбезпеки у Одеській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої зупинено транспортний засіб марки DAF 95XE 430//VAN HOOL 3B0011 (державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ), який належить йому на праві власності. За результатами перевірки складено Акт від 28.08.2020 № 241245; розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 28.08.2020.

Позивач зазначає про те, що ознайомившись із Розрахунком йому незрозуміло до якого Акту він складений, адже в ньому зазначено номер Акту 030273 від 28.08.2020, маршрут с. Кароліна Вінницька область - с. Визирака, склад автопоїзду DAF 95XE 430 // Van HOOL НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 ..

На підставі вказаних документів 20.10.2020 відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 198721.

Позивач вважає постанову протиправною, із таких мотивів:

- при проведенні зважування не надано свідоцтво про повірку вимірювального пристрою вагового комплексу;

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.08.2020 № 241245 не містить характеристик вимірювального та зважувального обладнання;

- неправомірно застосовано Методику виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі;

- результат зважування не підтверджує факт зважування транспортного засобу вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, та має свідоцтво про державну метрологічну атестацію.

Тому з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 03.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

Відповідач копію ухвалу про відкриття провадження від 03.11.2020 отримав 27.11.2020, що підтверджується розпискою про вручення, однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, тому суд у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дата прийняття рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період із 16 по 31 грудня 2020 року в додатковій відпустці на підставі Наказу від 01.12.2020 № 152-в/к та в період з 04 по 06 січня 2021 року в щорічній відпустці на підставі Наказу від 01.12.2020 № 154-в/к.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 28.08.2000. Номер запису: 21720170000002213, вид діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.20-22).

28.08.2020 у пункті зважування Дачне на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса 452 км.+811 м., посадовими особами Укртрансбезпеки у Одеській області було проведено габаритно-ваговий контроль належного на праві власності позивачу транспортного засобу марки DAF 95 НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки VAN HOOL ЗВ0011 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно Акту від 28.08.2020 № 241245 під час зважування транспортного засобу встановлено перевищення передбачених законодавством вагових норм на понад 10 % але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій транспортного засобу відмовився від ознайомлення з актом (а.с.14).

Згідно результатів зважування 28.08.2020 на пункті зважування Дачне осьове навантаження (нормативно допустиме: 11,22/11,22/24,48 т.; фактичне: 7,29/12,2/23,4 т). При цьому, повна маса автомобіля складала 42,89 т, при нормативно допустимій 46,92 т. (а.с.16).

Того ж дня, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нараховано до сплати позивачу 326,43 євро (а.с.15).

Постановою управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 20.10.2020 № 198721 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. на підставі норми абз 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.17).

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон 30.06.1993 № 3353-XII), Закон України, "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон від 08.09.2005 № 2862-IV), Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України № 1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ст. 33 Закону від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.03.1994 № 198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 ПДР України № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п.п. 4 п. 2 ч. 1 Порядку № 879).

Згідно з п. 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Як передбачено п. 23 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Частиною 1 та 2 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що 28.08.2020 у пункті зважування Дачне на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса 452 км.+811 м., посадовими особами Укртрансбезпеки у Одеській області було проведено габаритно-ваговий контроль належного на праві власності позивачу транспортного засобу марки DAF 95 НОМЕР_4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки VAN HOOL ЗВ0011 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Актом від 28.08.2020 № 241245 задокументовано, що під час зважування вказаного транспортного засобу виявлено перевищення встановлених законодавством вагових норм на понад 10 % але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій транспортного засобу відмовився від ознайомлення з актом (а.с.14).

Згідно результатів зважування 28.08.2020 на пункті зважування Дачне осьове навантаження (нормативно допустиме: 11,22/11,22/24,48 т.; фактичне: 7,29/12,2/23,4 т). При цьому, повна маса автомобіля складала 42,89 т, при нормативно допустимій 46,92 т. (а.с.16).

Отже, за результатом зважування транспортного засобу встановлено, що навантаження на другу вісь перевищує допустиме на 0,98 т.

Постановою управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 20.10.2020 № 198721 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. на підставі норми абз 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.17).

Відповідно до абз. 15 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи норми абз. 15 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ суд дійшов висновку, що підставою для застосування передбаченої у ній санкції є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Однак, як встановлено судом, показник перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм у спірних правовідносинах склав 8,73 %. Вказаний показник обчислено виходячи із інформації, що міститься у звіті про результат зважування транспортного засобу, (норма т. 11,22 т., фактичне навантаження 12,2 т, відхилення 0,98 т., що у відсотковому еквіваленті становить 8,73 %).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач помилково застосував до позивача штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, адже позивач не вчинив порушення передбаченого диспозицією абз. 15 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Щодо тверджень позивача про те, що:

- відповідачем не надано свідоцтво про повірку вимірювального пристрою вагового комплексу;

- Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.08.2020 № 241245 не містить характеристик вимірювального та зважувального обладнання;

- результат зважування не підтверджує факт зважування транспортного засобу вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, та має свідоцтво про державну метрологічну атестацію, суд зазначає наступне.

Пункти 12, 13 Порядку № 879 не встановлюють обов`язку для посадових осіб Укртрансбезпеки надавати водієві протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника, повідомляти назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль. Також законодавчо не встановлено вимоги щодо зазначення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд характеристик вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю. Тобто ненадання посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність їхніх дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

Окрім того, з матеріалів справи не вбачається, що водій ОСОБА_2 під час здійснення зважування транспортного засобу просив посадових осіб управління Укртрансбезпеки надати для ознайомлення документи, що підтверджуються сертифікацію вимірювального засобу (ваг). Крім того судом встановлено, що водій ОСОБА_2 взагалі відмовився від ознайомлення з Актом перевірки від 28.08.2020 № 241245.

Щодо твердження позивача, що відповідачем неправомірно застосовано Методику виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, оскільки вантаж є сипучим, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 19 Порядку № 879 було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Проте, оскільки за змістом ст. 4 і 29 Закону 30.06.1993 № 3353-XII , ст. 33 Закону від 08.09.2005 № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідний орган Укртрансбезпеки, суд вважає, що суб`єктом владних повноважень правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та складено відповідні довідку.

Аналогічна висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.09.2018 по справі № 804/5296/17, від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17.

Крім того суд критично оцінює посилання позивача на правову позицію Верховного Суду висловлену у постановах від 12.04.2018 у справі № 816/2329/13, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13, від 12.06.2018 у справі № 821/597/17, оскільки предметом розгляду цих справ є оскарження податкових повідомлень - рішень, що жодним чином не стосується предмету розгляду цієї справи.

Таким чином, суд відхиляє вказані доводи позивача як такі, що є необґрунтованими.

Разом з тим, суд зазначає, що помилкове застосування відповідачем норм матеріального права (абз. 15 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ) при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови № 198721 від 20.10.2020 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 грн, адже позивач не вчинив порушення передбачене диспозицією абз. 15 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ так як відхилення від нормативу навантаження у відсотковому еквіваленті становило 8,73 %, а не більше 10 % як зазначив відповідач.

Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи, що Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (територіальний орган Укртрансбезпеки) не є юридичною особою, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Щодо витрат на правничу допомогу, то позивачем повідомлено, що розрахунок витрат на правничу допомогу буде наданий в судовому засіданні. Тому, питання про розподіл вказаних судових витрат може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення після надання позивачем доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в порядку та строки передбачені ст.ст. 139, 143, 252 КАС України.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 143, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 198721 від 20.10.2020 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036) територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Богоніс Михайло Богданович