Рішення

від 21.01.2021 по справі 160/14735/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Справа № 160/14735/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення від 14.04.2020 р. №1526036/30643725 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС від 04.04.2020р. № 2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС від 04.04.2020 року № 2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн. датою подання її на реєстрацію, а саме 06.04.2020 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 06.04.2020 р. №9383 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.07.2020р. № 15478 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржувані рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації винесені з порушенням, є обгрунтованими та не об`єктивними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 12.11.2020 р. на адресу суду 03.12.2020р. надійшли письмові пояснення та відзив відповідача 1 на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у зв`язку з чим, рішення є обґрунтованими та законними. Крім того, зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування є похідною вимогою до ДПС України від вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до законодавства.

08.12.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та 11.12.2020р. клопотання про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу.

14.12.2020р. від відповідача -1до суду надійшли заперечення та додаткові пояснення щодо витрат на правничу допомогу. Відповідно до наданих пояснень, відповідач-1 зазначив, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт, а зміст і доводи заяв по суті є ідентичними доводам, викладеним у інших процесуальних документах, а наведене обґрунтування позиції сторони становить значно меншу частину документа, ніж сам документ.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС є юридичною особою, яке зареєстровано 23.12.1999р. та має статус платника податку на додану вартість з 01.06.2019р.

Основним видом економічної діяльності ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). Інші види діяльності: (КВЕД 46.17) діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; (КВЕД 46.19) діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; (КВЕД 46.21) оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, сінням і кормами для тварин; (КВЕД 49.41) вантажний автомобільний транспорт; (КВЕД 52.29) інша допоміжна яльність у сфері транспорту; (КВЕД 74.90) інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.

Судом встановлено, що ТОВ АНТАРЕ-СЕРВІС (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАГАРЛИК ЗЕРНОПРОДУКТ (Покупець) було укладено договір поставки соєвих бобів № 15/КЗП від 07.11.2019 р., відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується на умовах і в порядку передбаченими даним договором поставити і передати у власність Покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити оплату.Предметом даного договору є поставка соєвих бобів, насіння сої, призначене для кормових потреб, що має високий вміст рослинних білків.

На виконання зазначеного Договору у квітні 2020 року позивачем було реалізовано (передано у власність) ТОВ КАГАРЛИК ЗЕРНОПРОДУКТ товар, а саме: соєві боби у кількості 4,36 тон на загальну суму 388268,00 грн. у тому числі ПДВ 64711,33 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 04.04.2020р. У зв`язку з чим, позивачем було складено податкову накладну № 2 від 04.04.2020 р.та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, згідно з отриманою квитанцією реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена із зазначенням: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.04.2020р. №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Крім того, ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС отримано 06.04.2020 р. рішення від 06.04.2020 р. № 9383 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, в якому зазначено про те, що ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та зазначено: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках) .

На вищезазначену пропозицію позивачем було надіслано 09.04.2020р. засобами електронного зв`язку пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 2 від 04.04.2020 р. для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, рішенням Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) від 14.04.2020 р. № 1526036/30643725 було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.04.2020 р., з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.

Також, TOB АНТАРЕС-СЕРВІС надіслано 22.07.2020 засобами електронного зв`язку копії документів та пояснення щодо невідповідності критеріям ризику на рішення від 06.04.2020 року № 9383 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника.

За результатом розгляду Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення від 31.07.2020 р. № 15478 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, в якому зазначено про те, що ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та зазначено: з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.07.2020р. № 22072020-1прийняото рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковослті платника податку. Підстава - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках).

Позивачем було направлено скаргу від 02.09.2020р. на рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних разом з додатковими документами, проте, відповіді на скаргу позивач не отримав.

Позивач вважає вищезазначені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Даний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку№ 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з рішення від 06.04.2020 р. №9383 позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11 грудня 2019 року, проте, податковим органом не конкретизовано жодної податкової інформації яка слугувала для прийняття рішення, не зазначено яка саме операція є ризиковою і в чому полягає суть такої ризиковості.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, до суду не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій та не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.01.2021р. у справі № 640/11321/20.

Так, TOB АНТАРЕС-СЕРВІС було надіслано 22.07.2020 засобами електронного зв`язку пояснення щодо невідповідності критеріям ризику на рішення від 06.04.2020 року № 9383 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника та копії документів, а саме: договір оренди № 15-07/19 від 15.07.2019р. та додаткова угода №1; договір оренди № 01-01/20 від 01.01.2020р.; договір перевезення вантажу № 04/02/2020 від 02.04.2020р та додаток№1; договір поставки соєвих бобів № 15/КЗП від 07.11.2019р.; рахунки на оплату; банківські виписки; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; договори поставки.

Проте, за результатом розгляду Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення від 31.07.2020 р. № 15478 про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, в якому зазначено про те, що ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та зазначено: з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22.07.2020р. № 22072020-1 прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку. Підстава - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках).

Так, разом з запереченнями відповідачем -1 надано до суду копію службової записки від 31.07.2020р. щодо відпрацювання ризикового СГ, відповідно до якої зазначено, що проведеним аналізом, встановлено можливі ризики, а саме придбання продукції у підприємств, в яких не прослідковується придбання по ланцюгу постачання. Крім того, у ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС відсутні у достатньому обсязі власні або орендовані основні фонди (для тривалого зберігання великих партій товару. Підприємством не надані підтверджуючі документи до повідомлення, необхідних для визначення реальності здійснення фінансово-господарської діяльності.

Однак, суд звертає увагу на те, що згідно з ст.61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже, навіть у випадку наявності порушень з боку контрагентів негативні наслідки не повинні стосуватись ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС . Крім того, позивач має складське приміщення 150 кв.м та площадку з твердим покриттям які позивач орендує за договором оренди № 01-01/20 від 01.01.2020р. та використовує для зберігання придбаної продукції (бобів).

Таким чином, огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення 06.04.2020 р. №9383 та від 31.07.2020 р. № 15478 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягаютьє скасуванню.

Отже, враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності та руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами, а отже позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості підлягають задоволенню.

Посилання відповідача-1 на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 (К/9901/36283/19), від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 (№К/9901/18097/19), від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 (№К/9901/17394/19) в межах розгляду даної справи, суд вважає безпідставними, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), який втратив чинність 01.02.2020 р.

На даний час спірні правовідносини врегульовані Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що відповідно до Порядку № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, в даному випадку не може бути врахований судом під час розгляду даної справи, оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилося.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної було зупинено через те, що: ПН/РК відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивачем були подані до контролюючого органу пояснення та копії документів, які на його думку є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме, видаткова накладна № 2 від 04.04.2020р. та товарно-транспортна накладна від 04.04.2020р. № 4445. Проте, рішенням голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.04.2020 р. №1526036/30643725 було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.04.2020р. на загальну суму 388268,00 грн.

Так, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.04.2020р. зазначено наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства . Проте, суд звертає увагу на те, що податковим органом не зазначено конкретно, які саме документи складено з порушенням законодавства. У наданому суду відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях відповідачем-1 зазначено, що рішення від 14.04.2020 р. №1526036/30643725 було прийнято з причини не надання платником податків копій необхідних документів. Однак, доказів прийняття рішення саме в такій редакції та надіслання такого рішення позивачу суду не надано.

Суд звертає увагу на позицію висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості, а й визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Оскаржувані рішення не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до якого було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкової накладної перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.04.2020 р., що складені ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС , датою подання її на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.04.2020 р., що складені ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС , датою подання її на реєстрацію.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 6306,00 грн., що документально підтверджується копіями платіжних доручень № 112,№113 та №114 від 21.10.2020 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 6306,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -1.

Також, відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., останнім надано копію ордера серії АЕ № 1041738 на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності Яковлева Дениса Сергійовича серії ДП № 3321, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатського бюро Дениса Яковлева , договір про надання правової допомоги № 01/20.08.2020р. від 20.08.2020р. укладений між ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС та Адвокатським бюро Дениса Яковлева , додаткову угоду №1-ВП до Договору № 01/20.08.2020р., додаткову угоду 1-ВО до Договору № 01/20.08.2020р., акт № 1/Д від 05.11.2020р. про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 1-ВО до Договору 01/20.08.2020р., детальний опис робіт (наданих послуг) № 1/Д від 05.11.2020р. про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 1-ВП до Договору 01/20.08.2020р., детальний опис робіт (наданих послуг) № 2/Д від 07.12.2020р. про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 1-ВП до Договору 01/20.08.2020р., акт № 2/Д від 07.12.2020р. про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 1-ВО до Договору 01/20.08.2020р., платіжні доручення № 103 від 20.08.2020р. на суму 3000,00 грн., призначення платежу: правова допомога в складанні скарги на рішення від 14.04.2020 р. №1526036/30643725 про відмову в реєстрації податкової накладної та № 111 від 21.10.2020р. на суму 4000,00 грн., призначення платежу: призначення платежу: правова допомога в складанні скарги на рішення від 14.04.2020 р. №1526036/30643725, від 06.04.2020 р. №9383, від 31.07.2020р. № 15478 (суд. оскарж.1 інстанції).

При цьому, з Додаткової угоди №1 ВО від 20.08.2020р. до договору про надання правової допомоги №01/20.08.2020р. вбачається, що сторони за цією угодою погодили гонорар (витрати на правничу допомогу) за додатковою угодою 1-ВП у розмірі 7000,00 грн., а саме: досудове врегулювання спору стосовно рішення від 14.04.2020 р. №1526036/30643725, складення позову до суду (з додатками, допомога зі сплати судового збору) та відповіді на відзив - витрати часу 14 годин.

Отже, вартість послуг (гонорар) адвокатського бюро за договором про надання правової допомоги становить 7000,00грн.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00грн. підтверджені належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

Таким чином, з огляду на доведеність позивачем розміру фактично понесених витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00грн. , суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, шляхом стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00грн.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС (500426, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Павла Глазового, буд.26 код ЄДРПОУ 30643725) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04655, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.04.2020 р. №1526036/30643725 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС від 04.04.2020р. № 2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС від 04.04.2020 року № 2 на загальну суму 388268,00 грн., у тому числі ПДВ 64711,33 грн. датою подання її на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 06.04.2020 р. №9383 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.07.2020р. № 15478 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС-СЕРВІС з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ АНТАРЕС-СЕРВІС судовий збір у сумі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00грн. (сім тисяч гривень) в рівних частках.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В.Калита

21.01.2021

Рішення не набрало законної сили 21 січня 2021 р.

Помічник судді І.В.Калита