Рішення

від 21.01.2021 по справі 580/4797/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року справа № 580/4797/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтостроймонтаж" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтостроймонтаж" (далі - відповідач) в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 210506,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за період серпень 2017 - вересень 2020 року відповідачу, відповідно до вимог Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, нараховано до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по Списку №1 та Списку №2 на загальну суму 210506,25 грн. Розрахунки сум відшкодування направлялись відповідачу, ним не оскаржені та є узгодженими. Невиконання відповідачем вимог Закону №1058 зумовило дане звернення до суду за примусовим стягненням.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк, як і станом на час розгляду даної справи, відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтостроймонтаж" знаходиться за адресою: 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв. 78.

Разом з тим, судова кореспонденція, направлена судом за вказаною адресою, повернута до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів а - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII по Списку №1 та Списку №2, згідно з вимогами Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з виплатою та доставкою пенсій колишнім працівникам відповідача за період серпень 2017 - вересень 2020 року на загальну суму 210506,25 грн.

Органами пенсійного фонду направлено розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтостроймонтаж" від 07.06.2017р. №3494/04, від 03.11.2017р. №53057/05/25, від 21.11.2017р. №7066/08, від 07.12.2017р. №6937/04, від 07.11.2017р. №6210/04, від 11.01.2018р. №278/04, від 11.01.2018р. №358/06, від 05.01.2018р. №253/061-71, від 05.01.2018р. №780, від 19.01.2018р. №214/9-04, від 04.01.2018р. №218/06.2, від 16.01.2018р. №1711/05/25, від 18.01.2018р. №552/08, від 18.01.2018р. №2036/14-03 від 04.05.2018р. №8941/05-03, від 04.04.2018р. №4553/061-29, від 13.04.2018р. №2874/06, від 10.05.2018р. №18780/05-03, від 05.06.2018р. №27536/05-03, від 05.07.2018р. №38057/05-03, від 03.07.2018р. №4561/06-2, від 06.08.2018р. №47440/05-03, від 03.08.2018р. №5300/06-2, від 06.09.2018р. №55207/05-03, від 10.07.2018р. №6668/16, від 09.10.2018р. №65548/05-03, від 06.11.2018р. №70134/05-03, від 06.12.2019р. №78625/05-03, від 11.08.2020р. №0581/18-9/8769, від 07.08.2020р. №0580-14-10/9553.

Зазначені повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачу за адресою реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтостроймонтаж": вул. Робоча, 46, м. Донецьк, а в подальшому - Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв. 78.

На підставі зазначених розрахунків, сума боргу відповідача на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період серпень 2017 - вересень 2020 року становить 210506,25 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами а , б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до підпунктів а , б - з частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019р. у справі №809/602/17, від 28.02.2019р. у справі №808/329/17, від 12.03.2019р. у справі №809/602/17 від 25.04.2019р. у справі №816/3653/15.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663.

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно пункту 6.1 вказаної Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» :

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Згідно пункту першого статті першої Закону України від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Абзацом другим пункту першого статті четвертої Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (стаття 3 Закону №400/97-ВР).

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , частини 6 статті 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальники зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII за Списком №1 та Списком №2 за період серпень 2017 - вересень 2020 року на загальну суму 210506,25 грн. На виконання вимог Інструкції №21-1, зазначені розрахунки направлялись позивачем за адресою реєстрації відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем оскаржені не були, а отже є узгодженими.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій а Списком №1 та Списком №2 у розмірі 210506,25 грн. підтверджується розрахунком заборгованості, наявним у матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України у розмірі 210506,25 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 28.05.2020р. у справі №826/7913/17.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення позивачем вказаних витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтостроймонтаж" (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв. 78, код ЄДРПОУ - 30555440) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 210506 (двісті десять тисяч п`ятсот шість) грн. 25 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко