Ухвала

від 20.01.2021 по справі 752/9796/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_1.,

суддів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

секретаря - ОСОБА_4.,

за участю:

адвоката, яка діє в інтересах

власника майна Інституту

геологічних наук НАН України - ОСОБА_5.,

представника ТОВ «Інтербуд ТМ» - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7., на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

17 листопада 2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7., про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,638 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005), яка перебуває у власності Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва, в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), яка перебуває у власності Національної академії наук України, в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року у задоволенні вказаного клопотання прокурору відмовлено. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування не надано доказів, що підтверджують незаконність набуття земельних ділянок у користування, що дані ділянки є об'єктом злочинних посягань та зберігають на собі сліди злочину з огляду на кваліфікацію злочину.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7., подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, оскільки вона не забезпечує у даному кримінальному провадженні уникнення негативних наслідків у вигляді забудови земельних ділянок, які передані в користування в наслідок зловживання службовим становищем посадовими особами НАН України та проведення незаконних реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Прокурор стверджує, що у зв'язку із зловживанням посадовими особами НАН України та проведенням незаконних реєстраційних дій, на земельні ділянки державної власності отримано відповідні дозвільні документи та розпочато будівництво багатоквартирних житлових будинків з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури з висотою будівель 9 поверхів в межах історичного ареалу м. Києва, без відповідних погоджень уповноважених органів. Отже, встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення, перелік та вид майна, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказані у клопотанні об'єкти нерухомого майна відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, що згідно ч.3 ст.170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речового доказу з метою збереження. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на нерухоме майно, зазначене у клопотанні.

В судове засідання апеляційного суду не з'явився прокурор, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката, яка діє в інтересах власника майна Інституту геологічних наук НАН України ОСОБА_5. та представника ТОВ «Інтербуд ТМ - ОСОБА_6., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, ухвалу слідчого судді просили залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено факт надання посадовими особами НАН України, Інституту геологічних наук НАН України земельних ділянок державної власності в Голосіївському районі м. Києва, а також факт зловживання службовим становищем посадовими особами НАН України, Інституту геологічних наук НАН України у зв'язку з укладенням договорів на будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями на земельних ділянках по вул. Метрологічній, 7, вул. Академіка Заболотного, 152, вул. Академіка Лебедєва в м. Києві, внаслідок чого укладено договори щодо будівництва об'єктів наукового та житлово-соціального призначення на вказаних земельних ділянках з ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Гідроінж-буд» при відсутності відповідних погоджень президії НАН України та КМУ, а також договори про встановлення права користування вказаними земельними ділянками для забудови (суперфіцію) всупереч наданим повноваженням та вимогам земельного законодавства.

Постановою процесуального керівника земельні ділянки по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,638 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005), яка перебуває у власності Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва, в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), визнано речовими доказамиу кримінальному провадженні №12020100010001227 від 13.02.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.12.2020 року в задоволені клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, відмовлено.

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,638 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005), яка перебуває у власності Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва, в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), яка перебуває у власності Національної академії наук України, прокурор зазначив метою даного арешту майна, є забезпечення збереження речових доказів.

Однак, прокурором не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні. Не доведено значення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Натомість, власниками майна надані докази на підтвердження правомірності володіння земельними ділянками та їх використання. Зокрема вбачається, що земельні ділянки належать на праві постійного користування НАН України та організаціям, що перебувають у її віданні, та використовуються відповідно до земельного законодавства.

Між НАН України, організаціям, що перебувають у її віданні, та ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Гідроінж-БУД» укладено договори суперфіцію, що дають право користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших будівель. Записи про речове право на забудову (суперфіцій) внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріали судового провадження не містять даних про те, що зазначені вище договори визнані судом недійсними.

Жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що нерухоме майно у вигляді земельних ділянок зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

До того ж, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.06.2020 року вже накладався арешт на вказані земельні ділянки, дана ухвала слідчого судді за результатами її перегляду апеляційним судом, була скасована, через відсутність об'єктивних даних, які б підтверджували, що нерухоме майно у вигляді земельних ділянок зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.09.2020 року, було накладено арешт на зазначені земельні ділянки, які перебувають у власності НАН України, з метою збереження речових доказів, після чого ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року накладений був скасований та встановлено правомірність набуття ТОВ «Інтербуд ТМ» земельних ділянок у користування під забудову.

Крім цього, встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва була встановлена правомірність правочинів укладених між Інститутом геологічних наук Національної академії наук України та ТОВ «Інтербуд ТМ» про встановлення права користування земельними ділянками.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, чого не буде досягнуто при накладенні арешту на зазначене майно.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, матеріали клопотання не містять, а в судовому засіданні не доведено, наявність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,638 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005), яка перебуває у власності Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва, в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, необхідно залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,638 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005), яка перебуває у власності Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва, в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), яка перебуває у власності Національної академії наук України, в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3