Постанова

від 14.01.2021 по справі 440/2147/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 р.Справа № 440/2147/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кукоба О.О., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.07.20 року по справі № 440/2147/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава"

до Головне управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2020 №0000660501 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність застосування до ТОВ "Агрозахист Полтава" штрафних (фінансових) санкцій за не надання на письмову вимогу (запит) контролюючого органу первинних документів, пов`язаних з предметом податкової перевірки, оскільки відповідачем у запиті не зазначено переліку документів, а лише вказано про необхідність надання пояснень та документів з питань економічної доцільності формування фонду заробітної плати за грудень 2017 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 позов задоволено.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.01.2020 №0000660501.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, а розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що контролюючим органом надано платнику податків запити від 24.12.2019 №1, №2, №3, від 26.12.2019 №4 та №5 про надання пояснень та їх документальних підтверджень (а.с. 26, 28, 31, 35, 62).

27.12.2019 посадовими особами контролюючого органу складено акт №1614/16-31-05-01-10/38276813 про ненадання документів в ході проведення перевірки (а.с. 63).

16.01.2020 на підставі зазначеного вище акта Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0000660501 про застосування до ТОВ "Агрозахист Полтава" штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України у розмірі 510,00 грн. (а.с. 9).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України (а.с. 37-40), за результатами розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 19.03.20 №10185/6/99-00-08-0505-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000660501 від 16.01.2020, а скаргу - без задоволення (а.с. 43-44).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням податкового органу позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.

Відповідно до пп.пп. 16.1.5, 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абз. 1 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.п. 85.4, 85.5 ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до абз. 1-5, 20 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Визначення поняття "первинний документ" міститься у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів зазначає, що з моменту початку проведення перевірки у платника податків виникає обов`язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки із зазначенням конкретного переліку документів та інформації, що запитуються. Невиконання платником таких вимог має наслідком застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище положень Податкового кодексу України у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №816/1901/16 та від 10.06.2019 у справі №804/5840/16.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №826/11830/18, штрафні санкції не можуть бути застосовані за ненадання документів, обов`язковість ведення яких не встановлена чинним законодавством.

Зі змісту залученого до матеріалів справи копія запиту про надання документів від 26.12.2019 №5 про ненадання документів в ході проведення перевірки встановлено, що висновок про невиконання платником податків вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України відповідач дійшов з огляду на не надання на вимогу посадових осіб контролюючого органу пояснень та копій документів, засвідчених підписом посадової особи та скріплені печаткою з питання економічної доцільності формування фонду заробітної плати у грудні 2017.

Однак, вище перелічені документи не є первинними документами для ведення податкового обліку у розумінні закону, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у платника податків відсутній обов`язок щодо їх ведення, зберігання та надання на вимогу посадових осіб контролюючого органу під час проведення податкової перевірки.

До того ж, суд враховує, що у акті про ненадання копій документів №1614/16-31-05-01-10/38276813 від 27.12.19 відповідачем чітко визначено, копій яких саме документів не було надано, а саме: табелю робочого часу за грудень 2017, відомості про виплату заробітної плати за грудень 2017, платіжного документа установи банку про перерахування сум заробітної плати працівникам, колективного договору чи іншого документа про оформлення трудових відносин, наказу про облікову політику товариства, наказу чи будь-якого іншого документа про виплату додаткової заробітної плати із зазначенням підстав для її нарахування, тоді як запит контролюючого органу від 26.12.2019 №5 вказівки на конкретно визначений перелік документів не містив.

Крім того, в акті про ненадання копій документів №1614/16-31-05-01-10/38276813 від 27.12.19 всупереч приписам пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України відсутній запис про відмову платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта.

Крім того посилання відповідача на той факт, що на адресу ТОВ "Агрозахист Полтава" надсилався лист від 29.11.19 вих.№12221/10/16-31-05-07-22 з переліком запитуваних документів (табелю робочого часу за грудень 2017, відомості про виплату заробітної плати за грудень 2017, платіжного документа установи банку про перерахування сум заробітної плати працівникам, колективного договору чи іншого документа про оформлення трудових відносин, наказу про облікову політику товариства, наказу чи будь-якого іншого документа про виплату додаткової заробітної плати із зазначенням підстав для її нарахування) є необґрунтованими з огляду на таке.

Доказів направлення позивачу вищевказаного листа, як і засвідченої належним чином копії цього листа відповідачем суду не надано. Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством визначена форма, в якій контролюючий орган може запитувати документи у платника податків, зокрема, це письмовий запит про подання інформації (належним чином оформлена письмова вимога контролюючого органу відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Також, запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, бути оформленим у відповідності до закону, а також, містити печатку контролюючого органу.

Обов`язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає виключно за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07.07.2019 у справі №808/553/18 (адміністративне провадження №К/9901/64182/18) та від 20.12.2019 у справі №520/2207/19 (адміністративне провадження №К/9901/23646/19).

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію запиту Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.11.19 №5 встановлено, що він не скріплений печаткою контролюючого органу (а.с. 62).

У свою чергу, відсутність печатки контролюючого органу на запиті про надання інформації, незазначення у останньому підстав для направлення та/або зазначення підстав, не передбачених Кодексом, недотримання інших вимог є порушенням порядку його оформлення (складання), що у свою чергу призводить до виникнення у платника податків права не надавати запитувану інформацію.

Посилання контролюючого органу про те, що недоліки допущені відповідачем в оформлені письмового запиту не впливають на обов`язок платника податків надати всю необхідну інформацію за запитами контролюючих органів, є необґрунтованими, оскільки податковим органом при оформленні спірного запиту порушено пряму вказівку визначену Податковим кодексом України щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможливо віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскільки письмовий запит контролюючого органу про надання інформації оформлено з порушенням законодавчо встановленого порядку, відтак позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

У спірних відносинах мало місце проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків, а матеріали справи не містять доказів перешкоджання позивачем у виконанні посадовими особами контролюючого органу своїх обов`язків, зокрема, щодо безпосереднього дослідження документів та матеріалів за місцем розташування платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням того, що відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, суд першої інстанції з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов правомірного висновку про вихід за межі позовних вимог та ухвалення рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 16.01.2020 №0000660501.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року по справі №440/2147/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 22.01.2021 року