Постанова

від 21.01.2021 по справі 640/17576/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17576/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суддя Добрянська Я.І.) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Арт-Трейдінг" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Арт-Трейдінг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 267328-17 від 05 червня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 267328-17 про опис майна у податкову заставу від 05 червня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованої картки платника (товариства з обмеженою відповідальністю Арт-Трейдінг ) у ІТС Податковий блок , якими виключити заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю Арт-Трейдінг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 82354,98 (вісімдесят дві тисячі триста п`ятдесят чотири гривні 98 копійок).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у м. Києві вказує, що заборгованість у позивача виникла у зв`язку подачею податкової декларації з податку на прибуток підприємств №1400024992 від 03.03.2014 у сумі 359370, 12 грн., проте сплачено було лише 224740,00 грн., і застосовуючи штрафну санкцію контролюючим органом при проведені камеральної перевірки, позивач набув зобов`язання щодо сплати самостійно визначеного зобов`язання у розмірі у сумі 359370, 12 грн., а сплачено було лише 224740,00 грн., а сплата 134703,00 здійснена частинами 06.10.2015, 15.10.2015, 16.11.2015, 10.12.2015 відповідно сплату позивач затримав на 639 календарних днів.

Також, апелянт вказує, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, майно такого платника податків передається у податкову заставу (у ПП Арт-Трейдінг на момент взяття майна у податкову заставу була наявна заборгованість зі сплати податків та зборів).

05.01.2021 до суду апеляційної інстанції від приватного підприємства "Арт-Трейдінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року - без змін, оскільки таке є законним та обґрунтованим.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкову вимогу №267328-17 від 05.06.2019 року, відповідно до якої станом на 04.06.2019 року сума податкового боргу Приватного підприємства Арт-Трейдінг з податку на прибуток приватних підприємств становить 82354,98 грн. та рішення №267328-17 від 05.06.2019 року про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись із вказаною податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заяву, позивач 08.07.2019 подав до Державної фіскальної служби України скаргу №4-п на податкову вимогу від 05.06.2019 №267328-17 та на рішення №267328-17 від 05.06.2019 про опис майна у податкову заставу.

23.07.2019 Державна фіскальна служба України рішенням №35003-/6/99-99-17-05-15 продовжила строк розгляду скарги позивача по 06.09.2019 року (включно) для з`ясування обставин справи.

За результатами розгляду скарги позивача №4-П від 08.07.2019, ДФС України 23.08.2019 рішенням №40956/6/99-99-17-05-15 залишила без змін податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві від 05.06.2019 №267328-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.06.2019 №267328-17, а скаргу ПП АРТ-ТРЕЙДІНГ від 08.07.2019 №4-П - без задоволення.

Підставою для відмови у задоволенні скарги позивача стала інформація наявна у інтегрованій картці платника (позивача) в ІТС Податковий блок .

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено задекларовані податкові зобов`язання з податку на прибуток, в тому числі за період 2014 p., крім того, у даній справі встановлено своєчасна та в повному обсязі сплата позивачем податку на прибуток за період 2014-2017 p.p.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, яка діяла час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016, положеннями якого визначено, що: Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І). З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі Апеляційне та судове оскарження підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків .

Відповідно до п.2 цього Розділу Порядку №422 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є, в тому числі, рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України), а до первинних показників належать, зокрема, такі дані первинних документів, як сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

Як зазначає відповідач, заборгованість позивача виникла у зв`язку з подачею податкової декларації з податку на прибуток підприємств №1400024992 від 03.03.2014 року у сумі - 359370,12 грн., позивачем було сплачено за цією декларацією лише 224740,00 грн., заборгованість у сумі 134703,00 грн. позивачем сплачена лише частинами 06.10.2015, 15.10.2015, 16.11.2015, 10.12.2015, затримка по сплаті податку у позивача склала 639 календарних днів, а тому, на думку відповідача, вказаний факт дає йому вважати, що майно позивача має бути передано у податкову заставу та для прийняття документів, а саме:

- податкової вимоги №267328-17 від 05.06.2019 року;

- рішення №267328-17 від 05.06.2019 року про опис майна у податкову заставу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно було здійснено сплату податку на прибуток за 2013 рік, що підтверджується судовими рішеннями, а саме:

- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2014 року у справі №826/13991/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.06.2016 (№К/800/11532/15);

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 року у справі №826/18815/16;

- рішенням Окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року у справі №826/8480/18;

- ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року у справі №826/8480/18;

- ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 року у справі №826/18815/16.

Так, Окружний адміністративний суд м. Києва у постанові від 05.12.2014 у справі № 826/13991/14 дійшов до висновку про безпідставне неврахування податковим органом сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток під час визначення розміру грошового зобов`язання, яке підлягає сплаті по зазначеному податку у зв`язку з подання податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, враховуючи доведення позивачем оплати всієї суми грошового зобов`язання, яка визначена ним у податковій декларації, протиправність винесення відповідачем податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Однак, контролюючий орган не взяв до уваги постанову Окружного адміністративного суд м. Києва у постанові від 05.12.2014 у справі № 826/13991/14 та не визнав своєчасну сплату позивачем податкових платежів з податку на прибуток.

Контролюючим органом 12.07.2016 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 12.07.2016 за № 9444/26-58-12-05-30-33145092.

Як вбачається із вказаного Акту, позивачу не зараховано сплату податку на прибуток на суму - 134 703 грн., хоча із матеріалів справи вбачається, що судом у справі №826/13991/14 встановлено факт своєчасної сплати суми зобов`язання з податку на прибуток за 2013 р. у розмірі - 134703,00 грн. ще 07.03.2014 .

Крім того, питання, щодо сплати позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток задекларованих позивачем за період 2013 - 2017 роки розглядалось судами неодноразово, а саме у справах № 826/18815/16 та № 826/8480/18.

Як встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/8480/18 (рішення набрало законної сили 26.03.2019), позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено задекларовані податкові зобов`язання з податку на прибуток, в тому числі за період 2014 p., що підтверджено належними та допустимими доказами. Крім того, у даній справі встановлено своєчасна та в повному обсязі сплата позивачем податку на прибуток за період 2014-2017 p.p.

Крім того, у матеріалах справи наявні докази належної та своєчасної сплати ТОВ Арт-Трейдінг податкових зобов`язань та подання податкової звітності, а саме:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 рік. (звітна);

- квитанція № 2 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 р. за реєстраційним № 9087104451 від 08.02.2013 р.;

- виписка банку від 14.02.2013 p., що підтверджує сплату податку на прибуток за 4-й кв. 2012 p., у розмірі-19712,00 грн.;

- виписка банку від 15.01.2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за 1 кв. 2013 р. у розмірі - 27000,00 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, за реєстраційним № 1400024992, що прийнята 03.03.2014 р. (звітна);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік. (уточнююча);

- квитанція № 2 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 р. за реєстраційним № 9091203874 від 06.03.2014 р.;

- платіжне доручення № 51 від 19 лютого 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 р, у розмірі - 25000,00грн.;

- платіжне доручення № 99 від 19 березня 2013 р., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 р, у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 137 від 19 квітня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2013 р, у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 183 від 28 травня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за травень 2013 р, у розмірі -19948,00 грн.;

- платіжне доручення № 2202 від 18 червня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за червень 2013 р, у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 2221 від 17 липня 2013 р., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за липень 2013 р, у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 2256 від 14 серпня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за серпень 2013 p., у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 2288 від 16 вересня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2013 p., у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 2316 від 18 жовтня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2013 p., у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 2345 від 14 листопада 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за листопад 2013 р, у розмірі - 22474,00 грн.;

- платіжне доручення № 2382 від 19 грудня 2013 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2013 р, у розмірі - 22475,00 грн.;

- платіжне доручення № 15 від 17 січня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за січень 2014 р, у розмірі - 22474,00грн.;

- платіжне доручення № 45 від 18 лютого 2014 р. що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2014 р, у розмірі - 22474,00грн.;

- платіжне доручення № 61 від 07 березня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за березень 2014 р, у розмірі - 67 281,00 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 р. (звітна);

- квитанція № 2 від 26.02.2015 р. про прийняття податкової декларації за 2014 рік, за реєстраційним № 9081077062;

- виписка банку від 14.03.2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за березень 2014 p., у розмірі - 29954,00 грн.;

- виписка банку від 10.04.2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2014 p., у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 31 від 29 травня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за травень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 4 від 19 червня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за червень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 38 від 18 липня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 65 від 18 серпня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за серпень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 105 від 17 вересня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 135 від 17 жовтня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.

- платіжне доручення № 159 від 18 листопада 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за листопад 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 189 від 22 грудня 2014 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2014 р, у розмірі - 29954,00 грн.;

- платіжне доручення № 205 від 13 січня 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за січень 2015 р, у розмірі - 29954,00грн.;

- платіжне доручення № 235 від 17 лютого 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 р, у розмірі - 29954,00грн.;

- лист Позивача № 05/15 від 03.03.2015 р. до ДПІ Солом`янського р-ну ГУДФС у м. Києві з проханням зарахувати переплату авансових платежів з податку на прибуток за 2014 р. в розмірі - 93950,00 грн. в рахунок оплати авансових платежів з податку на прибуток за 2015 р.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2015 р. (звітна);

- квитанція № 2 від 25.02.2015 р. про прийняття податкової декларації за 2015 рік, за реєстраційним № 9276086691;

- платіжне доручення № 350 від 16 липня 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за липень 2015 р, у розмірі - 16670,00 грн.;

- платіжне доручення № 376 від 19 серпня 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за серпень 2015 р, у розмірі - 22124,00 грн.;

- платіжне доручення № 2 від 09 вересня 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2015 р, у розмірі - 22124,00 грн.;

- платіжне доручення № 37 від 15 жовтня 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2015 р, у розмірі - 22124,00 грн.;

- платіжне доручення № 65 від 16 листопада 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за листопад 2015 р, у розмірі - 22124,00 грн.;

- платіжне доручення № 94 від 10 грудня 2015 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2015 р, у розмірі - 22124,00 грн.;

- платіжне доручення № 129 від 19 січня 2016 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за січень 2016 р, у розмірі - 22124,00грн.;

- платіжне доручення № 153 від 25 лютого 2016 p., що підтверджує сплату авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2016 р, у розмірі - 22124,00грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 р. (звітна);

- квитанція № 2 від 24.02.2017 p. про прийняття податкової декларації за 2016 рік, за реєстраційним № 9270316701;

- платіжне доручення № 432 від 27 лютого 2017 p., що підтверджує сплату податку на прибуток за 2016 р, у розмірі - 218179,00 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2017 р. (звітна);

- квитанція № 2 від 20.02.2018 р. про прийняття податкової декларації за 2017 рік, за реєстраційним № 9298904094;

- платіжне доручення № 697 від 20 лютого 20918 p., що підтверджує сплату податку на прибуток за 2017 p., у розмірі - 523191,00 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2018 р. (звітна);

- квитанція № 2 від 26.02.2019 р. про прийняття податкової декларації за 2018 рік, за реєстраційним № 9310910378;

- платіжне доручення № 961 від 27 лютого 2019 p., що підтверджує сплату податку на прибуток за 2018 p., у розмірі - 472356,00 грн.

З аналізу вказаних документів колегія суддів приходить висновку, що відповідач порушив вимоги пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, відповідно до якої джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел; з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів

Аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти висновку, що за результатами отримання податкової декларації по податку на прибуток підприємств та встановивши наявність коштів, сплачених як авансових внесків по такому податку на прибуток, податковий орган зобов`язаний був погасити грошове зобов`язання по зазначеному податку визначене у податковій декларації і тільки в разі їх недостатності встановлювати факт наявності у позивача несплаченої узгодженої суми грошового зобов`язання, що зроблено не було з невідомих причин.

З огляду на що, відповідач як суб`єкт владних повноважень не спростував доводи та надані позивачем докази, на які посилається ТОВ Арт-Трейдінг , а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який ним, в даному випадку, не виконано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О. О. Беспалов