Постанова

від 13.01.2021 по справі 300/1350/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Главач І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1350/20 пров. № А/857/13069/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представника позивача: Лазоришин І.В.

представника апелянта: Липчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 300/1350/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Ерлакер до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

18.06.2020р. позивач Приватне підприємство Ерлакер (надалі ПП Ерлакер ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.05.2020р. № 00983345133 про застосування штрафу в розмірі 9130 грн. 30 коп. та нарахування пені в розмірі 1073 грн. 43 коп. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2020р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача Лазоришин І.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник апелянта Липчук В.І. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 17.03.2010р. здійснено державну реєстрацію ПП Ерлакер , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 18.03.2010р. перебуває на обліку в Калуській Державній податковій інспекції Калуського управління Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

У вересні 2019 року позивач змінив своє місцезнаходження з села Копанки Калуського району на м. Калуш що, в свою чергу, призвело до зміни контролюючого органу по відношенню до підприємства як платника єдиного внеску та зміни реквізитів для зарахування єдиного соціального внеску. Сплата єдиного внеску повинна була здійснюватися на відповідний рахунок Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області для платників єдиного внеску з місцем реєстрації у м. Калуші, а не у Калуському районі, як раніше.

Проте, з технічних причин, ПП Ерлакер помилково протягом листопада - грудня 2019 року продовжував сплачувати належні до сплати суми єдиного внеску на попередній рахунок НОМЕР_1 .

Так, саме на попередній рахунок НОМЕР_1 позивач 16.10.2019р. сплатив 2380,79 грн. єдиного внеску (платіжне доручення № 736 від 16.10.2019р.); 22.10.2019р. - 5616,00 грн. (платіжне доручення № 748 від 22.10.2019р.); 06.11.2019р. - 8660,29 грн. (платіжне доручення № 773 від 06.11.2019р.); 22.11.2019р. - 7596,40 грн. (платіжне доручення № 815 від 22.11.2019р.), 06.12.2019р.- 9172,70 грн. (платіжне доручення № 858 від 06.12.2019р.); 11.12.2019р. 2716,71 грн. (платіжне доручення № 871 від 11.12.2019 р.), 17.12.2019р. - 2392,92 грн. (платіжне доручення № 885 від 17.12.2019р.); 20.12.2019р. - 7156,40 грн. (платіжне доручення № 899 від 20.12.2019р.), а всього на загальну суму - 45 692,21 грн. єдиного внеску.

Після виявлення помилки у реквізитах, на які сплачувалися суми єдиного внеску, 17.01.2020р. ПП Ерлакер звернулось до податкового органу із заявою про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 37695,42 грн. з рахунка № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .

При цьому, вказана заява задоволена та відповідні кошти переказані на належний рахунок податкового органу.

Однак, Головне управління державної податкової служби в Івано-Франківській області прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0098345133 від 13.05.2020р., яким на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано до Приватного підприємства Ерлакер штраф у розмірі 9130,63 грн. за період з 21.11.2019р. - 27.01.2020р. та нараховано пеню у розмірі 1073,43 грн.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Із змісту п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування видно, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

п.2 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із ч.7 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

В абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у редакції з 12.05.2016р. до 01.01.2018р. встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у п.4 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Редакцією абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2018р. передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У відповідності до ч.10 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

ч.11 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 вказаного Закону).

В п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Як видно із матеріалів справи, позивач з 16.10.2019р. - 20.12.2019р. сплачував єдиний внесок на загальну суму - 45 692,21 грн., що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.

При цьому, після виявлення помилки у реквізитах, на які сплачувалися суми єдиного внеску 17.01.2020р. ПП Ерлакер звернувся із заявою про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 37 695,42 грн. з рахунка № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 , яка контролюючим органом задоволена.

ч.13 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Із змісту п.п.9, 10 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016р. N 6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2016р. за N 193/28323 видно, що для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 органу доходів і зборів, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 органу доходів і зборів, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку. Повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

Таким чином, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок.

При цьому, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Подібна правова позиція неодноразово викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018р. (справа № 813/1008/16) та від 14.08.2018р. (справа №821/1897/17).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 300/1350/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.Я. Макарик

Суддя З.М. Матковська

Постанова в повному обсязі складена 22.01.2021р.