Постанова

від 13.01.2021 по справі 300/944/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/944/20 пров. № А/857/10599/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Стельмаха П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хеміпласт ,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (суддя - Микитин Н.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складення повного тексту - не зазначено),

в адміністративній справі №300/944/20 за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Хеміпласт ,

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

встановив:

У травні 2020 року позивач ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ТОВ Хеміпласт , в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) ТОВ Хеміпласт за адресою: вул.Шкільна,16, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив прийняти судове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) ТОВ "Хеміпласт" (код ЄДРПОУ 37794783) за адресою: вул.Шкільна,16, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

З рішенням суду першої інстанції від 22.07.2020 року не погодився відповідач ТОВ Хеміпласт та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є протиправним, уваленим внаслідок неповного з`ясування усіх обставин справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий адміністративний суд помилково виходив із того, що суб`єктом, який має обов`язок щодо вжиття заходів протипожежної безпеки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач. Зазначає апелянт, що лише у період з 04.01.2019 по 31.12.2019 ТОВ "Хеміпласт" було суборендаторем частини вказаного приміщення площею 100 м.кв., а власником усього приміщення являється ТОВ Станіславська торгова компанія , а отже обов`язок відповідача, як суборендаря щодо забезпечення дотримання вимог протипожежної безпеки частини приміщення по вул. Шкільна, 16 у м. Івано-Франківську на час розгляду даної справи був об`єктивно відсутній. За наведеного вказує, що ТОВ Хеміпласт не є належним відповідачем у даній справі. Зазначає апелянт, що резолютивна частина оскаржуваного рішення в частині заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) не відповідає ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України, якою передбачено лише зупинення певних процесів. Окрім того, резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить необхідної інформації про ідентифікаційні дані (перелік) відповідних приміщень (споруд і будівель) дитячого садка по АДРЕСА_1 , що суперечить принципу юридичної визначеності і, фактично, унеможливлює виконання оскаржуваного рішення. Також позивачем не було здійснено оцінку ризику для життя і здоров`ю людей із урахуванням усунених порушень (у т.ч. станом на час ухвалення оскаржуваного рішення), зокрема, не з`ясовано, чи продовжував станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення об`єктивно існувати будь-який ризик для життя і здоров`ю людей у вищевказаному приміщенні. Крім того, зазначає апелянт, що оскаржуване рішення суду не містить справедливої рівноваги між інтересами держави в особі позивача та приватними правами і інтересами відповідача. Звертає увагу суду і на передчасність заявленого позову, адже на час відкриття судом провадження у даній справі (08.05.2020 року) встановлений приписом №63 від 14.02.2020 року строк для усунення порушення (14.05.2020 року) ще не сплив.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 22.07.2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач в засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив.

Представник відповідача з технічних причин на відеоконференцзв`язок із судом не вийшов, хоча ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2021 року щодо участі учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції було роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи містять необхідний обсяг наданих сторонами доказів, чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування містяться у позовній заяві, відзиві на неї, в апеляційній скарзі на рішення суду від 22.07.020 року, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог і прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ Хеміпласт є юридичною особою, код ЄДРПОУ 37794783 (а.с. 33).

На підставі наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області "Про проведення планових перевірок у лютому 2020 року" від 28.01.2020 за №32 (а.с. 7-10), посвідчення на проведення заходу держаного нагляду (контролю) від 29.01.2020 за №307/09-14 (а.с. 12), посадовими особами Івано-Франківського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у період з 10.02.2020 по 14.02.2020 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт", код ЄДРПОУ 37794783, місцезнаходження за адресою: вул. Шкільна, 16, м. Івано-Франківськ, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеного заходу встановлено ряд порушень, які зафіксовані в Акті планової перевірки за №82 від 14.02.2020 (а.с. 13-27).

В ході здійснення заходу держаного нагляду (контролю) на об`єкті будівель (споруд, приміщень) за адресою: вул. Шкільна, 16, м. Івано-Франківськ встановлено, що експлуатація даного об`єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, серед яких, зокрема:

- територія об`єкта, а також будинки, приміщення незабезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДТСУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987 IDT) та ГОСТ : 12.4.026-76 (пункт 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 за №1417, надалі по тексту також - Правила пожежної безпеки в Україні, Правила №1417);

- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділу ІІ Правил №1417);

- відгалужувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (пункт 1.8 розділу ІV Правил №1417);

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових ліній електромережі (пункт 1.8 розділу ІV Правил №1417);

- не проведено заміри опору ізоляції електричних мереж та контурів заземлення (пункт 1.20 розділу ІV Правил №1417);

- приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу ІV Правил №1417);

- не оформлено декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (пункт 2, 4, 5 статті 57 Кодексу цивільного захисту України);

- приміщення не очищено від горючого сміття та відходів (пункт 2.1 розділу ІІІ Правил №1417).

За результатами перевірки Івано-Франківським МВ УДСУНС в Івано-Франківській області винесено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №63 від 14.02.2020, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с. 28-30).

Наявність вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виявлені порушення під час перевірки об`єкту створюють загрозу життю та здоров`ю людей та на даний час у суду відсутні будь-які належні та достатні докази повного усунення усіх виявлених порушень, тому є підстави для застосування заходів реагування шляхом зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) товариства з обмеженою відповідальністю "Хеміпласт" за адресою: вул. Шкільна, 16, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Статтею 66 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 4 статті 5 Закону №877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За нормами частини п`ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За приписами частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18, від 25 лютого 2020 року у справі №826/15768/18.

Також, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі №815/6378/17.

Суд апеляційної інстанції у розглядуваній адміністративній справі враховує, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) на об`єкті будівель (споруд, приміщень) за адресою: вул. Шкільна, 16, м. Івано-Франківськ було виявлено вісім видів порушень Правил пожежної безпеки в Україні, які зафіксовані в Акті від 14.02.2020р. за №82. Чотири з восьми виявлених порушень містять ризик настання негативних наслідків - пожежа, а щодо не обладнання приміщення автоматичною пожежною сигналізацією міститься ризик виникнення надзвичайної ситуації.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №220775080 від 18.08.2020 року) за адресою (місцезнаходженням): Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Шкільна, будинок 16, приміщення дитячого садка (реєстраційний номер у реєстрі прав власності на нерухоме майно: 609690) загальною площею 3336,6 кв.м. знаходиться у приватній власності TОB Станіславська торгова компанія , код ЄДРПОУ 32873692, на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2005 року серії та номера Д0137, посвідченого приватним нотаріусом Фріс І.П. (а.с. 115-117).

На адвокатський запит №248 від 19.08.2020 року Приватна виробничо-торгова фірма Авас листом від 20.08.2020 року за №64 повідомила, що ТОВ Хеміпласт у ПВТФ Авас користувалось на праві суборенди частиною приміщення площею 100,00 кв.м. по вул.Шкільна, 16 у м. Івано-Франківську у період з 04.01.2019 року по 31.12.2019 року та надала копію договору оренди №01-2014 від 21.11.2018 року із актом приймання передачі від 31.12.2019 року (а.с. 118-119).

Відповідно до договору оренди №01-2014 від 21.11.2018 року, укладеного між ТОВ Станіславська торгова компанія (орендодавець) та ПВТФ Авас (орендар), акту приймання-передачі від 02.01.2018 року частину нежитлового приміщення, розміщеного за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шкільна,16 було передано 02.01.2018 року у строкове платне користування ПВТФ Авас для використання під офіс. Пунктом 3.2 цього договору Договір оренди укладений терміном до 31.12.2019 року включно з правом пролонгування. Відповідно до абз.2 п.6.1. договору оренди до орендаря перейшов обов`язок здійснювати заходи протипожежної безпеки майна, що орендується (а.с. 120).

Згідно договору суборенди №02/19 від 04.01.2019 року, укладеного між ПВТФ Авас (орендар) та ТОВ Хеміпласт (суборендар) частина приміщення, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шкільна, 16, площею 100 кв.м., була передана у суборенду ТОВ Хеміпласт строком на 24 місяці. Пунктом 5.2.3. цього договору суборенди визначено обов`язок суборендаря утримувати зазначене приміщення у порядку, передбаченому санітарними і протипожежними правилами (а.с. 122-123).

Згідно складеного 31 грудня 2019 року орендодавцем ТОВ Станіславська торгова компанія (орендодавець) та орендарем ПВТФ Авас акта приймання-передачі частини нежитлового приміщення до договору оренди №01-2014 від 21.11.2018р. у зв`язку із закінченням строку оренди, орендар повернув, а орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шкільна, 16 (а.с. 121).

Відповідно до частини 2 статті 774 Цивільного кодексу України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

У зв`язку з наведеним, враховуючи закінчення строку договору оренди за договором оренди №01-2014 від 21.11.2018р. суборендар ТОВ Хеміпласт повернув орендарю ПВТФ Авас частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шкільна, 16, яке перебувало у суборенді за договором суборенди №02/19 від 04.01.2019р., про що складено за участі ПВТФ Авас та ТОВ Хеміпласт акт приймання-передачі від 31.12.2019 року частини нежитлового приміщення до договору суборенди №02/19 від 04.01.2019р. (а.с. 124).

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку із припиненням оренди (найму) приміщення (дитячого садка) по вул. Шкільна, 16 у м. Івано-Франківську за договором оренди №№01-2014 від 21.11.2018 року відповідно до ст.774 ЦК України припинилась суборенда цього ж приміщення за договором суборенди №02/19 від 04 01.2019 року, укладеного між між ПВТФ Авас (орендар) та ТОВ Хеміпласт (суборендар).

При цьому, слід зазначити, що об`єктом суборенди ТОВ Хеміпласт була лише частина приміщення по вул. Шкільна, 16 у м. Івано-Франківську площею 100 кв.м. і лише у період з 04.01.2019 по 31.12.2019 року.

За таких фактичних обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок відповідача ТОВ Хеміпласт , як суборендаря щодо забезпечення дотримання вимог протипожежної безпеки частини приміщення по вул. Шкільна, 16 у м. Івано-Франківську (перебачений пунктом 5.2.3. договору суборенди №02/19 від 04.01.2019 року) на час подачі адміністративного позову до суду і станом на час розгляду даної справи судом першої інстанції, був об`єктивно відсутній, що виключає обов`язок у ТОВ Хеміпласт забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні та зупиняти експлуатацію приміщення, як того вимагає позивач Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач довів належними та допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо відсутності обов`язку усувати порушення, які встановлені в Акті планової перевірки за №82 від 14.02.2020, у свою чергу позивач при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, що розташований за адресою: вул. Шкільна, 16 ум. Івано-Франківську, належним чином не встановив відповідального суб`єкта господарювання за техногенну та пожежну безпеку.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апелянта щодо ухвалення судом першої інстанції судового рішення відбулось внаслідок неповного з`ясування усіх обставин справи, встановивши відповідача у справі ТОВ Хеміпласт як суб`єкта, який має обов`язок щодо вжиття заходів протипожежної безпеки на об`єкті за адресою вул.Шкільна,16 у м.Івано-Франківську.

Решта доводів апеляційної скарги не мають визначального впливу на правильне вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 22.07.2020 року приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи та прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду необхідно скасувати, задоволивши апеляційну скаргу, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Водночас, відповідно до приписів статей 139, ч.4 ст.322 КАС України, підлягають розподілу судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, зокрема, шляхом стягнення із позивача в користь відповідача судових витрат у виді сплаченого апелянтом (відповідачем) судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153 грн..

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хеміпласт - задоволити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в адміністративній справі №300/944/20 за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Хеміпласт про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Хеміпласт про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хеміпласт (76010, місто Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 42 кв.49, ідентифікаційний код юридичної особи 37794783) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Франка, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 38555228) судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3153 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді О. М. Довгополов Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 22.01.2021 року