Рішення

від 20.01.2021 по справі 556/1979/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1979/20

Номер провадження 2-а/556/1/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2021 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді - Котик Л.О.,

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області, сержанта поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль Владислава Вадимовича, про оскарження дій та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль Владислава Вадимовича, про оскарження дій та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.12.2020 року сержантом поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль В.В. винесено постанову, серії ЕАН № 3504829, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання вимоги дорожньої розмітки 1.12 Стоп лінія та здійснив проїзд не здійснивши зупинку, тобто за порушення п. 8.5.1 ПДР України.

Позивач зазначає, що такого інкримінованого порушення правил дорожнього руху не вчиняв, докази його провини відсутні, а тому дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.12.2020 року, залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області, сержанта поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль Владислава Вадимовича, про оскарження дій та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення . Надано позивачу строк для усунення недоліків не пізніше десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

16.12.2020 року позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду, а саме сплачено судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. та долучено квитанцію №0.0.1944268654.1 від 16.12.2020 року.

18.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відзив не подано.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися, надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують.

Належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився, без повідомлення причини неявки.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.12.2020 року сержантом поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль В.В. винесено Постанову про накладенняадміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3504829. Згідно даної постанови, 01.12.2020 року о 21 год.10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом і не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.12 Стоп лінія та здійснив проїзд не здійснивши зупинки, чим порушив п.8.5.1 Правил дорожнього руху - Порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, за що передбачена відповідальність за ст.122 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не доведено, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України Про дорожній рух , учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху по всій території України визначено правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Пункт 34 Правил дорожнього руху "Дорожня розмітка" визначає види дорожньої розмітки та її значення.

Відповідно до положень п. 8.5 Правил дорожнього руху України, дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Згідно Правил дорожнього руху, горизонтальна розмітка має таке значення: 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

А як зазначено в правилах дорожнього руху знак пріоритету - 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" говорить про те, що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком.

Позивач не заперечує, що дорожній знак 2.2. Проїзд без зупинки заборонено дійсно існує на ділянці дороги, якою він рухався, однак даний знак встановлений з порушенням ДСТУ 410002002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування .

Також позивач наголошує, що ПДР вимагають, щоб дорожні знаки розміщувалися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху, вони не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Позивач в позовній заяві вказує на неналежну організацію дорожнього руху на вказаному перехресті, що стало причиною невиконання ним вимог указаного дорожнього знака та дорожньої розмітки. Також зазначив, що постанова не відповідає вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП. Дані факти відповідачем не спростовано.

Крім того, в Постанові не зазначено по якій конкретно ділянці дороги рухався ОСОБА_1 і що там був наявний знак 2.2.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Однак відповідачем не надано жодних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.12 Стоп лінія та здійснив проїзд не здійснивши зупинки, чим порушив п.8.5.1 Правил дорожнього руху - Порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначено у ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

Ураховуючи положення статей 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Водночас важливим є дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності, установленого КУпАП.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, справа №337/3816/16-а, суд під час розгляду справи, зокрема щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинен перевірити чи були вчинені позивачем відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, а тому також має бути оцінена судом.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. (ст. 280 КУпАП)

І відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з принципу покладення обов"язку доказування на відповідача, інспектором патрульної поліції не доведено правомірності винесеної постанови серії ЕАН № 3504829 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Також, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 01.12.2020 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" , передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Окрім того постанова про накладенняадміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3504829 від 01.12.2020 року не відповідає вимогам ч.3 ст. 283 КУпАП, оскільки не зазначено місця вчинення адміністративного правопорушення.

А як зазначено в ч.3 ст..283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Європейським судом з прав людини у п. 36 рішення в справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 420,40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області, сержанта поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль Владислава Вадимовича, про оскарження дій та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.12.2020 року, серії ЕАН № 3504829, винесену сержантом поліції роти №1 батальйону 1 в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Чуль В.В., відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати; справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, через Володимирецький районний суд Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.15.5) розділу У111 Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Котик Л.О.