Рішення

від 11.01.2021 по справі 631/928/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/928/19

провадження № 2/631/102/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Приватного аграрного орендного підприємства Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Генеральний директор Приватного аграрного орендного підприємства Зоря - ОСОБА_2 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 , в якій просить визнати недійсним договір оренди землі б/н, укладений 14 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 щодо земельної ділянки розміром 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, розташованої на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено, що між Приватним аграрним орендним підприємством Зоря та ОСОБА_1 був укладений Договір оренди землі № 183 від 01 лютого 2008 року, предметом якого була земельна ділянки розміром 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, що розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Дана угода буда зареєстрована у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 серпня 2008 року за № 040870000406. За згодою сторін строк дії вказаного договору складав 10 років. Як вказав позивач даний договір ніким не оспорювався та не визнавався в судовому порядку недійсним.

Згодом Договір оренди землі № 183 від 01 лютого 2008 року було розірвано сторонами відповідно до угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, у зв`язку з чим припинення іншого речового права зареєстровано 09 червня 2018 року. Водночас між Приватним аграрним орендним підприємством Зоря та ОСОБА_1 було укладено новий договір оренди землі за № С/183 від 01 січня 2018 року, за яким право оренди земельної ділянки за позивачем було зареєстроване 09 червня 2018 року.

Разом із тим, позивачу стало відомо, що у період дії Договору оренди № 183 від 01 лютого 2008 року всупереч вимогам діючого законодавства між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 був укладений інший Договір оренди б/н від 14 березня 2017 року строком на 15 років, предметом якого також є земельна ділянка, розміром 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, що розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Речові права за вказаною угодою булі зареєстровані 12 квітня 2017 року державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 177219734 від 13 серпня 2019 року.

На переконання позивача, ОСОБА_1 не мала права укладати угоди щодо одного й того самого майна у період дії попереднього договору, про що також неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах. Зокрема у постанові від 29 січня 2018 року у справі № 192/1776/16-ц Верховним Судом висловлена правова позиція щодо встановлення недійсності інших угод, укладених у період попередньої. Оскаржений договір, на думку позивача, є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства та укладений до закінчення строку дії іншого договору оренди землі, стороною якого є Приватне аграрне орендне підприємством Зоря . Дана обставина перешкоджає реалізації права позивача на користування майном, що зумовило останнього звернутись з позовом до суду.

Відповідачем у справі - Фермерським господарством Нива 2013 на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву Приватного аграрного орендного підприємства Зоря , відповідно до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у якому з посиланням на фактичні обставини, викладеними позивачем у позові зазначено, що між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 був укладений Договір оренди від 14 березня 2017 року без номеру, предметом якого була земельна ділянка, розміром 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, що розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Речові права за вказаною угодою булі зареєстровані 18 квітня 2017 року державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області, оскільки відповідні державні реєстри не містили будь-яких обмежень щодо реєстраційних дій. Про існування інших договорів оренди щодо одного й того самого нерухомого майна відповідач був необізнаний. Представник відповідача наголосив, що договір оренди земельної ділянки від 14 березня 2017 року передбачає передання майна, а тому він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії, що співвідноситься з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на надання відзиву на позовну заяву відповідно до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України не скористалась.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Приватного аграрного орендного підприємства Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 про визнання договору оренди землі недійсним, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

За клопотанням представника відповідача - Фермерського господарства Нива 2013 ухвалами Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 липня 2020 року та 03 вересня 2020 року явка відповідача ОСОБА_1 у судове засідання визнавалась обов`язковою.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у справі за позовом Приватного аграрного орендного підприємства Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 про визнання договору оренди землі недійсним, не вживалось.

Уповноважений представник Приватного аграрного орендного підприємства Зоря у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення УДППЗ Укрпошта про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6331000175712, відповідно до якого представник позивача отримав судову повістку на 11 січня 2021 року - 11 грудня 2020 року. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України,на електронну адресу суду представник позивача - адвокат Е. А. Ісачкін направив заяву, яка була зареєстрована за вхідним № ЕП-26/21 - вх. від 11 січня 2021 року, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, слухання справи провести за відсутності позивача.

Відповідача, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, на адресу суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направила заяву, яка була зареєстрована за вхідним № 7447/19 - вх. від 18 жовтня 2019 року, відповідно до якої повідомила, що вона дійсно є власником земельної ділянки, розміром 4,9139 га, з кадастровим номером 6324285000:02:002:1868, розташованої на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, яку у відповідності до договору оренди землі № 251 від 01 лютого 2008 року передала у строкове платне користування Приватному аграрному орендному підприємству Зоря . Водночас, як зазначила відповідач, 14 березня 2017 року третіми особами їй була надана неправдива інформація, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підписала інший договір з Фермерським господарством Нива 2013 щодо передачі в оренду тієї ж земельної ділянки. Згодом з`ясувавши усі обставини, відповідач переуклала з Приватним аграрним орендним підприємством Зоря новий договір оренди землі від 01 січня 2018 року. Також ОСОБА_1 повідомила, що щорічно отримує орендну плату від позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного аграрного орендного підприємства Зоря визнала у повному обсязі, розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Фермерське господарство Нива 2013 у судове засідання свого представника не направили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення УДППЗ Укрпошта про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6140700025908, відповідно до якого представник відповідача отримав судову повістку на 11 січня 2021 року - 16 грудня 2020 року. Раніше на електрону адресу суду представник Фермерського господарства Нива 2013 - адвокат А. Г. Гордієнко направила заяву, що була зареєстрована за вхідним № ЕП-2341/20-вх від 26 листопада 2020 року, відповідно до якої просила судове засідання по даній справі проводити без участі представника відповідача, зазначивши, що позовні вимоги не визнають та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача та відповідачів - ОСОБА_1 та Фермерського господарства Нива 2013 , свідчать їх відповідні заяви, подані їх представниками та долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним надання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наданих сторонами доказів.

Вивчивши доводи позовної заяви та відзиву відповідача - Фермерського господарства Нива 2013 , а також заяву відповідача - ОСОБА_1 здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

При цьому суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, цивільним законодавством України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України регламентовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. А за правилами частини 1 статті 16 вищевказаного нормативно - правового акту визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Під час розгляду справи судом встановлено, що земельна ділянка площею 4,9139 га, розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області,цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, на праві власності належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Дана обставина визнана усіма учасниками справи в заявах по суті справита поясненнях, а отже у суду не має сумнівів щодо достовірності цієї обставин (щодо права власності на земельну ділянку) та добровільності її визнання, а отже у відповідності до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вона не підлягає доказуванню.

Як убачається із матеріалів справи 01 лютого 2008 року у селі Комінтерн між ОСОБА_1 (орендодавець), з одного боку, та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря в особі генерального директора Кудревича Олександра Андрійовича (орендар), з другого боку, був укладений договір оренди землі за № 183, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар Приватне аграрне орендне підприємство Зоря , приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Так, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,9139 гектар, у тому числі рілля - 4,9139 гектар, строком на 10 років (пункти 1, 2, 8 договору). Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення та здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі (пункти 18 та 20 договору). Згідно з пунктами 36 та 37 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. При цьому, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є потреба для державних цілей (пункт 39 договору). У пункті 43 договору сторони дійшли згоди, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 04 серпня 2008 року за № 040870000406.

01 січня 2018 року орендодавець ОСОБА_1 та орендар Приватне аграрне орендне підприємство Зоря уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди землі № 183 від 01 лютого 2008 року.

Окрім цього, між ОСОБА_1 та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря в особі генерального директора ОСОБА_2 був укладений новий договір оренди землі № С/183 від 01 січня 2018 року, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар Приватне аграрне орендне підприємство Зоря , приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Так, в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 6324285000:02:002:1868, розміром4,9139 гектар, у тому числі рілля - 4,9139 гектар, строком на 15 років (пункт 2.1 статті 2, пункт 3.1 статті 3 договору). Відповідно до пункту 3.1 договору право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Договір набирає чинності після підписання сторонами. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцю орендареві з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки (пункт 6.1 статті 6 договору). При цьому у пункті 14.1 статті 14 договору сторони узгодили, що право оренди Земельної ділянки оформляється відповідно до чинного законодавства України.

З Інформаціїз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 177219734, сформованої 13 серпня 2019 року о 09 годині 11 хвилин 41 секунду Камишанською сільською радою Охтирського району Сумської області вбачається, що земельна ділянка, площею 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, що знаходиться на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1229520763212), на праві приватної власності відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія та номер ЯД № 064906, виданий 23 січня 2008 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією належить ОСОБА_1 , реєстрацій номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . У розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права міститься запис про інше речове право за № 26611100 (дата реєстрації 09 червня 2018 року, час реєстрації 14 година 33 хвилини 14 секунд) згідно якого державним реєстратором Шевченко Яною Анатоліївною, філія комунального підприємства Реєстраційно - інвентаризаційна служба Опішнянської територіальної громади в Харківській області зареєстровано право оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі, серія та номер: С/183, виданий 01 січня 2018 року, строком на 15 років з правом пролонгації, укладеного між орендарем - Приватним аграрним орендним підприємством Зоря , (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30377984) та орендодавцем ОСОБА_1 , реєстрацій номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

У той же час, 14 березня 2017 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, з одного боку, та Фермерським господарством Нива 2013 в особі голови Немашкала Ігоря Володимировича, як орендарем, з другого боку, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_1 , реєстрацій номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 передала орендарю - Фермерському господарству Нива 2013 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить орендодавцеві на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 064906. Об`єктом оренди за даним договором є земельна ділянка, розміром 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, яка знаходиться на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області (пункт 2.1 договору). Відповідно до пункту 3.1 договору строк його дії визначено 15 років, що відліковуються з моменту набрання чинності цим договором, але в будь - якому разі дія договору триває до закінчення збору врожаю орендарем після його належного визрівання відповідно до строків вегетації сільськогосподарських культур.

Речові права за вказаною угодою були зареєстровані 18 квітня 2017 року о 19 годині 49 хвилин 02 секунди державним реєстратором Валківської районною державною адміністрацією Харківської області Шевченко Ольгою Вікторівною, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34861400 від 20 квітня 2017 року, номер запису про інше речове право 20063052, що підтверджується інформацією з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 85453402, сформованої 20 квітня 2017 року о 15 годині 40 хвилин 12 секунд Валківської районною державною адміністрацією Харківської області.

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, а також Закону України Про оренду землі .

Так, частинами 1, 2 та 4 статті 13 й частиною 2 статті 14 Конституції України гарантовано, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності які рівні перед законом. Право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями статті 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

При цьому саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що прямо передбачено у частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 626 вказаного кодифікованого нормативно - правового акту України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 зазначеного кодифікованого закону України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди (частина 4 статті 124 Земельного кодексу України).

При цьому у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічні приписи містяться й у частині 1 статті 210 Цивільного кодексу України, яка визначає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини щодо оренди землі є Закон України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV (далі - Закон України Про оренду землі ).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

За змістом статей 18 та 20 зазначеного вище закону (в редакції, яка була чинною на момент укладення й реєстрації договору оренди землі № 183 від 01 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря ) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та тільки після цього набирає чинності.

Як вбачається із пунктів 8 й 43 договору оренди землі № 183, укладеного 01 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря , він укладений на строк 10 років й набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, яка, як вбачається із матеріалів справи, здійснена 04 серпня 2008 року, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040870000406.

Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки сторін за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Таким чином, ураховуючи наведені обставини справи і визначений законодавцем порядок державної реєстрації договорів оренди землі та права користування на умовах оренди, суд приходить до висновку, що строк дії вказаного договору починається не з моменту його укладення (01 лютого 2008 року), а з моменту його державної реєстрації (04 серпня 2008 року), та відповідно строк його дії складав до 04 серпня 2018 року, але був розірваний достроково за згодою сторін 01 січня 2018 року.

У статті 204 Цивільного процесуального кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, судом не встановлено обставин нікчемності (недійсності в силу закону) договору оренди землі № 183, укладеного 01 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря , а в матеріалах справи відсутні відомості щодо визнання вказаного договору недійсним за рішенням суду.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи у період дії договору оренди землі № 183, укладеного 01 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря , ОСОБА_1 уклала інший договір оренди землі від 14 березня 2017 року з Фермерським господарством Нива 2013 , предметом якого також є спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6324285000:02:002:1868.

З цього приводу слід зазначити, що виходячи з приписів статті 95 та пункту 5 статті 116 Земельного кодексу України, за укладеного договору оренди землі, власник земельної ділянки (орендодавець) не може під час строку його дії укладати інші договори оренди чи встановлення емфітевзису щодо цієї самої земельної ділянки без розірвання попереднього договору, оскільки це порушує права первісного орендаря.

Положеннями статті 396 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

При цьому, орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина 2 статті 24 Закону України Про оренду землі ).

За змістом статті 31 вищенаведеного Закону України розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в зазначеної норми права).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснив, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У пункті 8 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на момент укладання між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 договору оренди земельної ділянки від 14 березня 2017 року, продовжував ще діяти попередній договір оренди тієї ж самої земельної ділянки, укладений 01 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним аграрним орендним підприємством Зоря у порядку, передбаченому на час його укладення, та фактично виконувався позивачем на користь ОСОБА_1 , що не оспорюється останніми й у встановленому законом порядку не спростовано.

Таким чином, на даний час наявні усі підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, оскільки право користування земельною ділянкою, яке виникло та існувало у позивача на підставі договору оренди з ОСОБА_1 , порушено внаслідок укладання договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, і таке право підлягає захисту в обраний позивачем спосіб.

Також при вирішені даного спору суд враховує висновки, що викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року в справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19), де вказано, що суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що на час підписання 29 грудня 2015 року оскарженого договору та реєстрації права оренди земельної ділянки за ФГ Натон був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний ОСОБА_3 із позивачем 19 квітня 2007 року і зареєстрований 23 жовтня 2007 року у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України . Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України Про оренду землі ). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт в частини третьої статті 152 ЗК України). Внаслідок укладення оскарженого договору ФГ Натон отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про порушення права позивача на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскарженого договору недійсним .

Аналіз постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19) як в цілому, так і висновків зроблених в ній свідчить, що основною ідеєю, на якій основується як постанова, так і висновки, є те, що недопустиме укладення декількох договорів найму щодо однієї речі, і другий договір найму має визнаватися недійсним.

Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно з частинами 5 та 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, позивачем доведено недійсність договору оренди землі, укладеного 14 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 щодо земельної ділянки, площею 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, розташованої на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, оскільки його недійсність встановлена при укладенні, у період дії іншого попереднього договору оренди, строк якого не закінчився.

Доводи представника Фермерського господарства Нива 2013 щодо того, що договір оренди від 14 березня 2017 року передбачає передання майна, а тому він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії, що співвідноситься з правовими висновками, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, суд відхиляє через таке.

Предметом судового розгляду у справі № 338/180/17 був порядок визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду, у зв`язку з чим висловлено наступну правову позицію: …Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону… .

Але, з урахуванням характеру спірних правовідносин, що виникли у справі за позовом Приватного аграрного орендного підприємства Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 про визнання договору оренди землі недійсним, їх особливий порядок правового регулювання (спеціальні закони), зміст позовних вимог у даній справі, суд приходить до висновку, що правові висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, даних правовідносин не регулюють.

Доводи відповідача стосовно того, що між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 був укладений договір оренди землі від 14 березня 2017 року, а речові права за вказаною угодою булі зареєстровані 18 квітня 2017 року державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області судом відхиляються, оскільки це не є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання його недійсним враховуючи, що з Інформаціїз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 177219734, сформованої 13 серпня 2019 року о 09 годині 11 хвилин 41 секунді Камишанською сільською радою Охтирського району Сумської області вбачається, що у вказаному реєстрі є запис щодо скасування дії іншого речового права, а саме право оренди спірної земельної ділянку, що виникло на підставі договору оренди землі від 14 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 .

З огляду на вказане, позов Приватного аграрного орендного підприємства Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 про визнання договору оренди землі недійсним, належить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Приватного аграрного орендного підприємства Зоря , суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921 гривня 00 копійок, що підтверджено платіжним дорученням № 232 від 30 серпня 2019 року, Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль у місті Києві.

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги Приватного аграрного орендного підприємства Зоря , підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 та Фермерського господарства Нива 2013 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 960 гривень 50 копійок з кожного.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 1, 15, 16, 202 - 204, 210, 215, 317, 396, 626, 628, 638, 792 Цивільного кодексу України, статтями 93, 95, 116, частиною 4 статті 124, статтями 125, 152 Земельного кодексу України, статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 227, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного аграрного орендного підприємства Зоря до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Нива 2013 про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 14 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Нива 2013 щодо земельної ділянки розміром 4,9139 га, кадастровий номер 6324285000:02:002:1868, розташованої на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 та Фермерського господарства Нива 2013 на користь Приватного аграрного орендного підприємства Зоря понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до пункту 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: Приватне аграрне орендоване підприємство Зоря ,місце знаходження: Харківська область, Красноградський район, село Миколо - Комишувата, вулиця Українська, будинок № 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30377984.

Відповідач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання чи перебування: Харківська область, Нововодолазький район, село Слобожанське.

Відповідач : Фермерське господарство Нива 2013 , місце знаходження: Харківська область, Нововодолазький район, село Дерегівка, вулиця Центральна, будинок № 4, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38602775.

Повний текст рішення складений та підписаний 21 січня 2021 року.

Суддя: Т. М. Трояновська