Рішення

від 22.01.2021 по справі 609/1263/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1263/20

2/609/28/2021

22 січня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Вознюк В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача : Шумської об`єднаної територіальної громади

вимоги позивача: про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Шумської об`єднаної територіальної громади (далі відповідач) з вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області загальною площею 1,58 га., в тому числі: 0,96 га., кадастровий номер 6125888700:01:001:0404; та 0,62 га., кадастровий номер 6125888700:01:001:0787, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 240705 виданого 25.04.2005 р. Шумською РДА.

Після своєї смерті померлий заповіту не залишив.

На момент смерті позивач проживала разом із батьком та вела із ним спільне господарство. Даний факт підтверджується актом обстеження.

Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак отримала відмову, із рекомендацією звернутися до суду.

Позивач зазначає, що не могла у встановлений законом строк звернутися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки ні за життя, ні після смерті свого батька їй не було відомо, що в нього було спадкове майно, яке складається з права власності на землю. Про існування такого спадкового майна їй стало відомом тільки під час проведення ремонтних робіт у житловому будинку, де проживав спадкодавець, де було знайдено старі документи і в тому числі Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ № 240750.

На теперішній час позивач не може реалізувати своє право на спадкове майно, а тому просить визначити їй додатковий строк для подачі нею до нотаріальних органів заяви ро прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в три місяці з часу набрання рішення суду законної сили.

3. 22 грудня 2020 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій останній просить встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Цеценівської сільської ради кадастровий номер 6125888700:01:001:0787 площею, 0,62 га. та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Цеценівської сільської ради кадастровий номер 6125888700:01:001:0404 площею 0,96 га.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 22 грудня 2020 року.

5. Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року заяву представника позивача про зміну позовних вимог задоволено та відкладено підготовче засідання на 22 січня 2021 року.

6. В судове засідання сторони не з`явилися, однак представили письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

8. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 03.11.2010 р., що видане Цеценівською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 .

9. Померлому ОСОБА_2 належало майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області загальною площею 1,58 га., в тому числі: 0,96 га., кадастровий номер 6125888700:01:001:0404, 0,62 га., кадастровий номер 6125888700:01:001:0787, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 240705 виданого 25.04.2005 р. Шумською РДА.

10. Судом встановлено, що згідно досліджених матеріалів справи, померлий ОСОБА_2 являється батьком позивача ОСОБА_1 , що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.09.1975 року; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13.01.1993 р.

11. Із акта обстеження вказується, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті постійно мешкав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом із ним проживала та вела спільно господарство його дочка ОСОБА_1 , яка доглядала його до моменту смерті, що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

12. Як вбачається із листа №265/01-16 від 02.10.2018 р., виданого Шумською державною нотаріальною округою вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній факт прийняття спадщини.

13. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62602909 від 24.11.2020 р. вбачається, що за параметрами запиту ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі інформація відсутня.

ІV. Оцінка Суду.

14. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

15. На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

16. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

17. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

18. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

19. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

20. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

21. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

22. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

23. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

24. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

25. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

27. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

28. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із позовної заяви, позивач просить звільнити її від сплати судового збору в зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може її клопотанням звільнити її від сплати судового збору.

Вказані позивачем обставини, підтверджені наявними доказами у справі свідчать про неможливість сплати нею судового збору в розмірі встановленим законом.

За таких обставин, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З цих підстав,

Керуючись статями 15, 16, 328, 1216-1218, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Шумської об`єднаної територіальної громади (місце знаходження: м. Шумськ вул. Українська, 59, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

2. Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області загальною площею 1,58 га., в тому числі: 0,96 га., кадастровий номер 6125888700:01:001:0404, 0,62 га., кадастровий номер 6125888700:01:001:0787, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 240705 виданого 25.04.2005 р. Шумською РДА.

4. Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 22 січня 2021 року.

Суддя: О. В. Ковтунович