Рішення від 21.01.2021 по справі 640/2053/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м. Київ № 640/2053/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Платформа доГоловного управління Держпраці у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Спорт-Платформа з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 17.09.2019 №КВ1485/1520/АВ/ТД/ФС-589.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області, всупереч положень ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , не отримано погодження від Державної служби України з питань праці на проведення позапланового заходу по відношенню до ТОВ Спорт-Платформа , що свідчить про незаконність інспекційного відвідування в цілому, як і його наслідків, зокрема й оскаржуваної постанови. Також, за твердженням представника позивача, Головним управлінням Держпраці у Київській області не дотримано положень ст.ст. 4 та 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині інформування ТОВ Спорт-Платформа про результати інспекційного відвідування, результати розгляду справи про накладення штрафу, чим позбавлено останнього можливості вчасно надати свої заперечення на результати перевірки, а також усунути порушення у випадку їх виявлення. Крім того, представником позивача наголошено на тому, що порушення, виявлені посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області, у дійсності не мали місця, оскільки гр. ОСОБА_1 є працівником іншого товариства (ТОВ ПМ БАР ) та не перебуває у трудових відносинах з ТОВ Спорт-Платформа , гр. ОСОБА_2 надавала позивачу послуги з прибирання на підставі договору від 03.01.2019 №03-1/19, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Спорт-Платформа , а гр. ОСОБА_4 звертався до ТОВ Спорт-Платформа у червні 2019 року з питань працевлаштування, проте, не пройшов співбесіду, оскільки не відповідав вимогам, що висувались до відповідної посади.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови, винесеної правомірно та у межах наданих Головному управлінню Держпраці у Київській області повноважень, з урахуванням того, що приписи ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у силу ч.ч. 4 та 5 ст. 2 вказаного Закону, не поширюються на правовідносини щодо проведення органами Держпраці України відповідних перевірок. При цьому, прибувши на інспекційне відвідування інспектором пред`явлено посвідчення, вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та на вимогу про надання документів. У ході проведення інспекційного відвідування було опитано працівників, за результатами чого встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді прибиральниця приблизно 1 рік, розмір заробітної плати 4 723,00 грн., сплачують на картку раз на місяць, працює за графіком роботи з 11:00 до 18:00 з понеділка по п`ятницю, має безпосереднього керівника, трудова книжка знаходиться вдома, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена; ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора, від надання інформації щодо трудових відносин з TOB Спорт-Платформа відмовилася; ОСОБА_4 працював з 15.05.2019 по 12.06.2019 в офісі TOB Спорт-Платформа . ТОВ Спорт-Платформа не надано будь-яких документів щодо оформлення вищезазначених працівників.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням Держпраці у Київській області на підставі заяви гр. ОСОБА_4 від 25.07.2019, наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 14.08.2019 №4091 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.08.2019 №1485 здійснено інспекційне відвідування ТОВ Спорт-Платформа у присутності уповноваженої особи вказаного товариства Тарасовича А.С. , за результатами чого складено акт від 02.09.2019 №КВ1485/1520/АВ, в якому зазначено, що ТОВ Спорт-Платформа використовує працю найманих робітників без оформлення трудовий відносин у порушення ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Так, у ході проведення інспекційного відвідування було опитано працівників, за результатами чого встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді прибиральниця приблизно 1 рік, розмір заробітної плати 4 723,00 грн., сплачують на картку раз на місяць, працює за графіком роботи з 11:00 до 18:00 з понеділка по п`ятницю, має безпосереднього керівника, трудова книжка знаходиться вдома, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена; ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора, від надання інформації щодо трудових відносин з TOB Спорт-Платформа відмовилася; ОСОБА_4 працював з 15.05.2019 по 12.06.2019 в офісі TOB Спорт-Платформа . ТОВ Спорт-Платформа не надано будь-яких документів щодо оформлення вищезазначених працівників.

З огляду на викладене, Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17.09.2019 №КВ1485/1520/АВ/ТД/ФС-589, якою, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на TOB Спорт-Платформа накладено штраф у розмірі 375 570,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У силу ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, у відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), є Державна служба України з питань праці (Держпраці), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Разом з тим, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч. 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Відтак, положення ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , які визначають, що позаплановий захід у разі його проведення на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, не поширюються на спірні правовідносини.

Вказане також стосується посилань представника позивача на ч. 11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у силу якої, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

У той же час, згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

При цьому, приписами п. 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженою ним особою від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

Як вбачається з наданих представником відповідача доказів, акт від 02.09.2019 №КВ1485/1520/АВ представником ТОВ Спорт-Платформа не підписано, з огляду на що, примірник останнього направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку, про що свідчить копія фіскального чеку відділу поштового зв`язку.

У свою чергу, Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), приписами п. 2 якого визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 3 Порядку №509).

Відтак, положеннями Порядку №509, які містять спеціальні норми, що встановлюють особливості накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, суб`єкта владних повноважень (у даному разі - посадову особу Головного управління Держпраці у Київській області) не обмежено у прийнятті рішення за результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю з огляду на несвоєчасність отримання суб`єктом господарювання (позивачем) повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу. З урахуванням викладеного, у межах спірних правовідносин таке повідомлення направлено на адресу ТОВ Спорт-Платформа 09.09.2019, тобто завчасно, до дати розгляду - 17.09.2019.

Відтак, виходячи з встановлених судом обставин даної справи, ключовим у межах спірних правовідносин є встановлення факту порушення позивачем ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

У силу ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України).

Приписами абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як було зазначено вище, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області у ході проведення інспекційного відвідування було опитано працівників, за результатами чого встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді прибиральниця приблизно 1 рік, розмір заробітної плати 4 723,00 грн., сплачують на картку раз на місяць, працює за графіком роботи з 11:00 до 18:00 з понеділка по п`ятницю, має безпосереднього керівника, трудова книжка знаходиться вдома, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена; ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора, від надання інформації щодо трудових відносин з TOB Спорт-Платформа відмовилася; ОСОБА_4 працював з 15.05.2019 по 12.06.2019 в офісі TOB Спорт-Платформа . ТОВ Спорт-Платформа не надано будь-яких документів щодо оформлення вищезазначених працівників.

У той же час, представник позивача заперечував вказані обставини, зазначивши, що гр. ОСОБА_1 є працівником іншого товариства (ТОВ ПМ БАР ) та не перебуває у трудових відносинах з ТОВ Спорт-Платформа , на підтвердження чого останнім надано суду копії наказу ТОВ ПМ БАР від 31.07.2018 №7-К Про прийняття на роботу ОСОБА_1 пояснення останньої, згідно з якими гр. ОСОБА_1 підтверджено факт роботи у спірний період саме на посаді бармена у ТОВ ПМ БАР , та повідомлення про прийняття працівника на роботу (щодо гр. ОСОБА_1 ) від 31.07.2018, поданого ТОВ ПМ БАР разом з доказами направлення.

Натомість, зі змісту листа ФОП ОСОБА_3 від 02.09.2019 за вих. №5/10, адресованого у відповідь на звернення ТОВ Спорт-Платформа , копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що між ФОП ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір, на виконання якого остання надавала клінінгові послуги у приміщенні ТОВ Спорт-Платформа за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5, корпус 4. Представником позивача також зазначено, що гр. ОСОБА_2 надавала позивачу послуги з прибирання на підставі договору від 03.01.2019 №03-1/19, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Спорт-Платформа . Вказаного відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не заперечувалось.

Щодо факту допущення гр. ОСОБА_4 до роботи без оформлення трудового договору (контракту) слід зазначити наступне.

Так, за твердженням представника позивача, гр. ОСОБА_4 у червні 2019 року звертався до ТОВ Спорт-Платформа з питань працевлаштування, проте, не пройшов співбесіду, оскільки не відповідав вимогам, що висувались до відповідної посади.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що саме заява гр. ОСОБА_4 від 25.07.2019 слугувала підставою для проведення спірного інспекційного відвідування ТОВ Спорт-Платформа . У вказаній заяві гр. ОСОБА_4 зазначено, що у період з 15.05.2019 по 12.06.2019 останній працював в офісі ТОВ Спорт-Платформа , розташований в м. Івано-Франківськ, проте, трудові відносини належним чином оформлено не було, заробітну плату у належному розмірі не виплачено. Наведене свідчить про те, що у порушення ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України ТОВ Спорт-Платформа фактично допущено гр. ОСОБА_4 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що вказує на порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України у наведеній частині.

Як наслідок, враховуючи встановлені судом обставини даної справи, оскаржувана постанова Головного управлінням Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17.09.2019 №КВ1485/1520/АВ/ТД/ФС-589 є протиправною та підлягає скасуванню в частині встановлення порушень абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України щодо фактично допуску гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оскільки вказане порушення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду даної справи та з огляду на підтвердження факту допуску ТОВ Спорт-Платформа гр. ОСОБА_4 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а саме: в частині накладення на ТОВ Спорт-Платформа штрафу у розмірі 250 380,00 грн. (4 173 грн. (мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення) х 30-ти кратний розмір х 2 особи).

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 27.01.2020 №25025428, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 5 633,56 грн. Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати у розмірі 3 755,71 грн.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управлінням Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17.09.2019 №КВ1485/1520/АВ/ТД/ФС-589 в частині накладення на Товариства з обмеженою відповідальністю Спорт-Платформа штрафу у розмірі 250 380,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Спорт-Платформа (код ЄДРПОУ 42128788, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 5, корпус Б) документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 755,71 грн. (трьох тисяч семисот п`ятдесяти п`яти грн. 71 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок