Рішення

від 20.01.2021 по справі 379/1320/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1320/18

Провадження № 2-др/379/1/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за заявою представника відповідачів адвоката Кривошеєва Михайла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2019 представник відповідачів адвокат Кривошеєв М.Ю. звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат по цивільній справі № 379/1320/18 за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 27.08.2012 на новий строк,

В обґрунтування заяви зазначає, що оскільки рішенням Таращанського районного суду від 07.11.2019 відмовлено у задоволенні зазначеного позову, а тому, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137, ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені відповідачами витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на їх користь. Так як, при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати, які відповідачі понесли при розгляді справи судом, представник відповідачів адвокат Кривошеєв М.Ю. прохає стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги в сумі 28000 грн (по 14 000 грн на кожного відповідача).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав наступні документи: копію договору № б/н про надання правової допомоги від 11.12.2018, копію договору № б/н про надання правової допомоги від 13.12.2018, копію прибуткового касового ордеру №006 від 13.12.2018 та квитанцію до нього від 13.12.2018, копію прибуткового касового ордеру №007 від 13.12.2018 та квитанцію до нього від 13.12.2018, додаток №01 до договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 13.12.2018, додаток №02 до договору про надання правової допомоги СП Дубівське від 11.12.2018.

Представником позивача 29.11.2019 подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат, яке доповнено запереченням від 20.01.2021.

Останній, вважає, що заява представника відповідачів адвоката Кривошеєва М.Ю. про стягнення судових витрат є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з таких підстав:

-представником відповідачів адвокатом Кривошеєвим М.Ю. не було дотримано процесуального порядку стягнення судових витрат, а саме його заява не містить прохання, щодо ухвалення додаткового рішення, що унеможливлює розгляд його заяви судом в розумінні ст. 270 ЦПК України,

-у договорах про надання правової допомоги, укладеними АБ Михайла Кривошеєва з кожним відповідачем відсутні умови (пункти) щодо порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), що не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару,

-з тексту договорів про надання правової допомоги не випливає їх укладення з метою надання правової допомоги саме по даній справі - №379/1320/18,

-представником відповідачів пропущено кінцевий термін для подачі доказів на підтвердження розміру витрат, а саме ним подано до суду 29.11.2019 акти приймання-передачі, датовані 28.11.2019, коли кінцевий термін для подачі доказів сплив 12.11.2019, тобто поза межами строку встановленого п.8 ст.141 ЦПК України, а тому такі докази не можуть братися судом до уваги,

-надані представником прибуткові касові ордери не відповідають Додатку 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, оскільки не містять обов`язкового реквізиту - № з/п в графі 1 ордеру, сума цифрами в графі 4 ордеру та примітка в графі 6 ордеру, а тому такий документ в розумінні ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і пп. 1, 3 розд. І Положення про форму та зміст розрахункових документів, що затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.2016 № 13 не прийматиметься як розрахунковий,

-акти приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договорів від 13.12.2018 року на загальну суму 28 000 грн. датовані 28.11.2019 року, а ймовірні оплати (прибуткові касові ордери від 13.12.2018 р.) передують даті укладення акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, що є неправомірним та не відповідає умовам договору між АБ Михайла Кривошеева , СП Дубівське та ОСОБА_1 , адже договором про надання правничої допомоги умови передплати не передбачені.

Враховуючи вищезазначене, вважає, що представником відповідачів АБ Михайла Кривошеєва не надано належних та достатніх доказів на підтвердження понесених судових витрат, а тому просить в задоволенні заяви відмовити у повному обсязі . У разі, якщо суд знайде підстави для задоволення зави, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат.

Заявник та відповідачі в судове засідання не з`явилися, належно повідомленій про час та місце розгляду справи. Від представника відповідачів адвоката Кривошеєва М.Ю. надійшла телефонограма про неможливість його участі в розгляді його заяви як представника відповідачів, в зв`язку з обранням його на виборну посаду - голову Таращанської міської ради.

Представник позивача Колибаба І.О. в судовому засідання підтримала всі обставини наведенні в запереченнях від 29.11.2019 та від 20.01.2021 на заяву про стягнення судових витрат та просила відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2019 по справі № 379/1320/18 номер провадження 2/379/99/19 за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 27.08.2012 на новий строк, в позові відмовлено у повному обсязі.

17.12.2019 позивачем на вказане рішення до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2020 рішення Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2019 залишено без змін.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2019 набрало законної сили 20.02.2020.

При винесенні вказаного рішення, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат понесених відповідачами на професійну правничу допомогу. При цьому, представником відповідачів до закінчення судових дебатів було зроблено відповідну заяву.

Так як, при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати, які відповідачі, як стверджує їх представник адвокат Кривошеєв М.Ю. понесли при розгляді справи судом, останній звернувся до суду з даною заявою та просить стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги в сумі 28000 грн, по 14 000 грн на кожного відповідача.

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 в справі № 372/1010/16-ц, який з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06.07.2015 у справі Заїченко проти України ).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду (вступна та резолютивна частини) ухвалено 07.11.2019, повний текст рішення складено 15.11.2019. Із заявою про стягнення судових витрат представник відповідачів звернувся до суду 12.11.2019.

На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн, його представником адвокатом Кривошеєвим М.Ю., до закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення суду, подано:

копію договору № б/н про надання правової допомоги від 13.12.2018, укладеного між АБ Михайла Кривошеєва та ОСОБА_1 (а.с. 22- т.2),

копію прибуткового касового ордеру №006 від 13.12.2018 (а.с. 23 т.2),

копію квитанції до прибуткового касового ордера №006 від 13.12.2018(а.с. 23 т.2),

додаток №01 до договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 13.12.2018(а.с. 25 т.2),

акт прийому-передачі послуг до Договору про надання правової допомоги укладеного з ОСОБА_3 б/н від 13.12.2018, складеного 28.11.2019 (а.с.69 т.2);

копію ордера серія КС № 493360 (а.с.111 том1);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6977/10 та посвідчення адвоката (а.с.114 том1);

копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.115 том1).

На підтвердження понесених відповідачем СП Дубівське витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн, його представником адвокатом Кривошеєвим М.Ю., до закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення суду, подано:

копію договору № б/н про надання правової допомоги від 11.12.2018, укладеного між АБ Михайла Кривошеєва та СП Дубівське в особі директора М.Г. Фурдичка (а.с. 21- т.2),

копію прибуткового касового ордеру №006 від 13.12.2018 (а.с. 24 т.2),

копію квитанції до прибуткового касового ордера №006 від 13.12.2018(а.с. 24 т.2),

додаток №02 до договору про надання правової допомоги СП Дубівське від 13.12.2018(а.с. 26 т.2),

акт прийому-передачі послуг до Договору про надання правової допомоги укладеного з СП Дубівське б/н від 11.12.2018, складеного 28.11.2019 (а.с.70 т.2);

копію ордера серія КС № 493360 (а.с.88 том1);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6977/10 та посвідчення адвоката (а.с.89 том1);

копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.90 том1).

При цьому суд звертає увагу, що оскільки рішення по даній справі винесено Таращанським районним судом Київської області 07 листопада 2019 року, останнім днем для подачі доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити, згідно п. 8 ст. 141 ЦПК України було 12 листопада 2019 року.

Враховуючи, що представником відповідачів адвокатом Кривошеєвим М.Ю. такі докази як акти приймання передачі, датовані 28.11.2019 року, були подані до суду лише 29.11.2019 року, про що свідчить відбиток вхідного штемпеля суду, тобто поза межами встановленого строку, вони не можуть братися судом до уваги.

Крім того, акт прийому-передачі послуг, складено 28.11.2019 до Договору про надання правової допомоги укладеного з ОСОБА_3 б/н від 13.12.2018, що не відповідає обставинам справи. Стороною по справі є ОСОБА_1 і саме з ним було укладено Договір про надання правової допомоги б/н від 13.12.2018, який міститься в матеріалах справи не містить даних щодо номеру конкретної справи.

Також , на підтвердження здійснення відповідачами витрат на правову допомогу до заяви, крім усього іншого їх представником додано прибутковий касовий ордер № 006 від 13.12.2018 року та прибутковий касовий ордер № 007 від 13.12.2018 року відповідно до якого АБ Михайла Кривошеева прийняло від ОСОБА_1 14 000 грн. та від СП Дубівське 14 000 грн.

Визначення поняття розрахункового документа наведено у ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Так, розрахунковий документ - документ встановленої форм та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктами 23, 25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Натомість, дані прибуткові касові ордери по змісту не є розрахунковим документом в розумінні Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і пп. 1, 3 розд. І Положення про форму та зміст розрахункових документів, що затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.2016 № 13, на підтвердження факту надання послуг та отримання готівкових коштів у сфері послуг суб`єкт господарювання має видати споживачеві розрахунковий документ, форма і зміст якого відповідають цьому Положенню та залежать від виду суб`єкта господарювання. У п. 3 Положення зазначено, що у разі відсутності у документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів (у даному випадку це реквізити - № з/п в графі 1 ордеру, сума цифрами в графі 4 ордеру, та примітка в графі 6 ордеру,), а також недотримання сфери його призначення, документ не прийматиметься як розрахунковий .

Враховуючи, що надані представником відповідачів прибуткові касові ордери не відповідають Додатку 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, оскільки не містять обов`язкового реквізиту - № з/п в графі 1 ордеру, сума цифрами в графі 4 ордеру та примітка в графі 6 ордеру, вони не можуть бути визнані судом належними, допустимим та достовірним доказом отримання АБ Михайла Кривошеєва готівки від відповідачів.

Щодо змісту самого договору, то за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦКУ.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другі стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок розмір, погодинна оплата, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час - ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ,

Натомість у договорах про надання правової допомоги, укладеними АБ Михайла Кривошеєва з кожним із відповідачів відсутні умови (пункти) щодо порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), що не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Про визначення розміру гонорару на підставі акту виконаних робіт йдеться в п.3.1 договорів про надання правової допомоги від 13.12.2018 року та 11.12.2018, укладених між АБ Михайла Кривошеева , ОСОБА_1 та СП Дубівське , в якому зазначено - Розмір гонорару , який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу визначається сторонами згідно акту виконаних робіт та додаткової угоди до даного договору .

Враховуючи, що акти приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договорів від 13.12.2018 року та від 11.12.2018 на загальну суму 28 000 грн. датовані 28.11.2019 року, а згідно прибуткових касових ордерів оплати проведені ще 13.12.2018, тобто вони передують даті укладення самих актів приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, на підставі яких мав визначатися розмір гонорару, що є неправомірним та таким, що суперечить умовам договору між АБ Михайла Кривошеева з СП Дубівське та з ОСОБА_1 , а тому суд не може визнати їх належними доказами здійснення таких витрат відповідачами.

Окрім того, з тексту договорів про надання правової допомоги не випливає їх укладення з метою надання правової допомоги саме по даній справі №379/1320/18, що також може свідчити про недоведеність понесення відповідачами визначеної суми саме за надання правничих послуг в межах цієї справи.

Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові ВГСУ від 15.11.2016 року № 908/1051/16, де зазначено - ...крім того, суди відмовили у стягненні витрат на правову допомогу адвоката з огляду на те що позивачем не доведено обставин надання йому адвокатом правової допомоги саме за даною справою та обставин здійснення ним оплати послуг по наданню правової допомоги в зазначеному розмірі саме в якості оплати послуг адвоката, у зв`язку з чим суди дійшли висновку що зазначені витрати не є судовими витратами... .

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 року по справі № 329/766/18.

За наведених обставин суд, вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що відповідачами та їх представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат відповідачами на оплату послуг АБ Михайла Кривошеева за надання правової допомоги в межах цієї цивільної справи.

В силу положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові № 753/15683/15 від 26 вересня 2018 року зазначив, що розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, наявні в матеріалах справи договір про юридичні послуги, меморіальний ордер, опис наданих послуг та додаткових витрат і акт приймання виконаної роботи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що належних та допустимих доказів, яких би в сукупності було достатньо для підтвердження витрат на правничу допомогу не надано, а тому вимоги представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підстави викладеного, керуючись статтями 83, 127, 133, 137, 141, 246, 247, 263-265, 270, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника відповідачів адвоката Кривошеєва Михайла Юрійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на користь ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське витрат, пов`язаних з професійною правничою (правовою) допомогою - відмовити у повному обсязі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін