Рішення

від 03.12.2020 по справі 160/4378/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Справа № 160/4378/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі за участю: представника позивачаЮхно І.В. Главчеві В.Ф. Чіняєва О.М розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТД Оптіма до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТД Оптіма до Одеської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 02.03.2020 року №KT-UA500130-0003-2020 та рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 року №UA500130/2020/000038/1, прийняті Одеською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що для митного оформлення в режимі імпорту придбаного в Китаї товару вироби з полівінілхлориду: клейонка для стола з ПВХ відповідачу подана митна декларація №UA500130/2020/205554 із зазначенням в гр.33 коду товару 39204431000 та застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту). 02.03.2020 відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA500130-0003-2020, відповідно до якого товар є нетканим матеріалом з синтетичних волокон з покриттям: клейонка для стола з двох шарів та має класифікуватись за кодом 5603131000 . 18.03.2020 для митного оформлення вказаного товару відповідачу подана митна декларація №UA500130/2020/209362 із зазначенням в гр.33 визначеного рішенням про визначення коду товару - 560313100 та застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) на рівні 1,2020 доларів США/кг. 23.03.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000038/1, яким митну вартість вказаного товару скориговано за резервним методом до 3,5200 доларів США/кг. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення про визначення коду товару не містить належного обґрунтування прийнятого рішення про зміну опису товару та коду УКТЗЕД. В оскаржуваному рішення відповідач посилається на висновок Одеського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та дослідження Держмитслужби від 27.02.2020 №1420003600-0166, який позивач вважає необґрунтованим та таким, що викликає сумніви у його правильності. Крім того, позивач звертає увагу, що в рішення про коригування митної вартості товару відсутнє посилання на виявлення хоча б однієї з 5 обставин, за яких посадова особа митниці мала право вимагати подання додаткових документів на підставі ч.3 та ч.4 ст.53 МК України. Рішення про коригування митної вартості містить лише інформацію про те, що відповідач взяв за основу митну декларацію від 21.03.2020 №UA500070/2020/210708, а які саме товари з якими характеристиками оформлені за вказаною митною декларацією не вказано, що не дозволяє переконатись в правомірності коригування митної вартості. Крім того, в рішення про коригування митної вартості не вказано причин неможливості визначити митну вартість товару на підставі 2-го та 3-го методів. Зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише дати та номерів митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості імпортованих товарів не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТД Оптіма було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

26.05.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду платіжне доручення про сплату судового збору.

01.07.2020 року позивачем було подано заяву про врахування правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 16.03.2020 року у справі №1.380.2019.001962.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 07.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.08.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що оскаржуване рішення про визначення коду товару від 02.03.2020 №KT-UA500130-0003-2020 прийнято на підставі вимог діючого митного законодавства України та результатів експертизи товару: висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень від 27.02.2020 №1420003600-0166. Крім того, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) №UA500130/2020/209362 від 18.03.2020, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Відповідач зауважує, що метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості і репутації на ринку. Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) у даному випадку, не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4) не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку з покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування та інших, пов`язаних з такими операціями витрат. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (метод 5) не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатись із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Отже, на думку відповідача, у відношенні товару, що розмитнювався, можливо було застосувати резервний метод (метод 6). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка містилась у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) АСМО Інспектор встановлено, що рішень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим - по товару №1 становить 3,52 дол.США/кг (МД від 21.03.2020 №UA500070/2020/210708). Враховуючи зазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 3,52дол.США/кг. У зв`язку із вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст.55 МК України відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 23.03.2020 №UA500130/2020/000038/1.

Згідно з приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 2 статті зазначеної статті, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 05.09.2020 року за правилами ст. 262 КАС України.

21.08.2020 року до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи в судовому засіданні та витребування додаткових доказів.

21.08.2020 року до суду від позивач надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Головуючий по справі суддя Юхно І.В. перебувала у щорічній відпустці з 17.08.2020 по 04.09.2020 року включно, питання про розгляд справи в судовому засіданні та витребування додаткових доказів вирішувалось в перший робочий день 07.09.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року прийнято рішення подальший розгляд адміністративної справи №160/4378/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 29.09.2020 року о 10:00 год. Витребувано від Одеської митниці Держмитслужби та від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби для залучення до матеріалів справи додаткові докази.

29.09.2020 року в підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, призначено наступне підготовче судове засідання на 13.10.2020 року об 11:00 год.

13.10.2020 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку з неможливістю прибуття до суду та ненадходженням копій витребуваних документів.

13.10.2020 року в підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, клопотання про відкладення задоволено та призначено наступне підготовче засідання на 03.11.2020 року о 10:00 год.

20.10.2020 року до суду від відповідача надійшли витребувані докази.

30.10.2020 року на електронну адресу суду від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби надійшли витребувані докази.

02.11.2020 року до суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без його участі та участі його представника та надання згоди на закриття підготовчого судового провадження та призначення розгляду справи по суті на інший день. Також позивачем надані до суду письмові пояснення по справі.

03.11.2020 року в підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні 19.11.2020 о 14:00 год.

19.11.2020 у судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги. Судом оголошена перерва у судовому засіданні до 03.12.2020 об 11:00 год.

20.11.2020 року засобами поштового зв`язку до суду від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби надійшли витребувані докази.

03.12.2020 у судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

10 квітня 2019 року між FOSHAN WELL PLASTICS CO, LTD, Китай (Продавець) та ТОВ ТД Оптіма (Покупець) було укладено контракт №246/А, відповідно до п.1 якого Продавець продає, а Покупець купує ПВХ на нетканій основі (Товар), ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані в комерційному рахунку.

Відповідно до п.2 зазначеного Контракту загальна сума контракту складає 300 000,00 доларів США.

Покупець зобов`язується здійснити передплату в розмірі 100% вартості товару протягом 60 банківських днів в доларах США банківським переказом після надання копії Комерційного рахунка Покупцеві (п.6.1 Контракту).

27.12.2019 на виконання умов договору між сторонами складено специфікацію №1 на поставку товару: скатертина настольна ПВХ у кількості 5052 рулони, 126300 метрів; ціна одиницю (USD/M): 0,21; сума (USD/M): 26 523,00. Умови поставки FOB Яньтянь, Шеньчжень, Китай, Інкотермс 2010.

Продавцем виставлений комерційний рахунок від 27.12.2019 №19TD01/40НС. В свою чергу ТОВ ТД Оптіма 16.01.2020 сплатило FOSHAN WELL PLASTICS CO, LTD 26 523,00 USD - вартість вказаного товару у повному обсязі (банківський платіжний документ (свіфт) №CD00000002084807).

20.02.2020 TOB ТД Оптіма подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA500130/2020/20554 (далі - МД) для митного оформлення товару Вироби з полімерів полівінілхлориду, які містять за масою 24%, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, завтовшки не більш як 1мм: TABLE CLOTH PVC / Клейонка для стола з ПВХ, товщиною 0,21мм, без основи. Постачається у рулонах, розміром 1,37х25м. Загальна кількість рулонів - 5052 шт. . У Графі 33 МД Декларантом визначено код товару 39204310.

На підтвердження митної вартості товару 25 523,00 дол.США разом із МД позивачем було надано (графа 44):

- Сертифікат якості від 27.12.2019;

- Інвойс №19TD01 від 27.12.2019;

- Пакувальний лист №19TD01 від 27.12.2019;

- Коносамент №S0119125459 від 31.12.2019;

- Наряд №20200397 від 05.02.2020;

- Сертифікат походження №20С4406В0132/0007 від 04.01.2020;

- Банківський платіжний документ (SWIFT) від 16.01.2020 №СD000000002084807;

- Довідка про транспортні витрати від 18.02.2020 №CLL08243;

- Специфікація №1 від 27.12.2019 до Контракту від 10.04.2019 №246/А;

- Контракт від 10.04.2019 №246/А;

- БР-127 від 12.04.2017;

- Договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 21.08.2017 №К-20/17;

- Доручення №2001/1 від 20.01.2020.

В експортній декларації країни відправлення №531620190167426980 Продавцем зазначений код товару 3921909090 Скатертина настольна ПВХ: полівінілхлорид 53%, пластифікатор 24%, стабілізатор 1.6%, неткане полотно 8%, чорнила 0.4%, соєве масло 5% .

За результатами митного огляду товару посадовими особами митного органу візуально виявлено невідповідність опису товару заявленому у 31 графі МД та проведено відбір проб та зразків товару.

Одеською митницею Держмитслужби на адресу Одеського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби направлено запит №0001 про проведення досліджень (аналізу, експертизи) від 20.02.2020 (вих. від 21.02.2020 №7.10-1/28.3-01/7-3416), відповідно до якого:

- Підстава для направлення запиту: згідно п.3.1.2. листа ДФС України від 06.06.2017 року №14461/7/99-99-20-03-02-17 перелік індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками ;

- Мета подання запиту: Встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТЗЕД;

- Завдання для дослідження (аналізу, експертизи): 1) Встановити показники та характеристики товару, визначити хімічний склад наданих зразків необхідних для класифікації товару; 2) Встановити чи відповідають надані зразки опису товару та даним, заявленим у графі 31 МД.

На вказаний запит листом Про дослідження проб товару від 27.02.2020 №7.17-36/1-7/248 Одеське управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби направило на адресу Висновок від 27.02.2020 №1420003600-0166.

У зазначеному висновку наведені такі результати дослідження:

- зовнішній вигляд: проба №1 - фрагмент плаского виробу, прямокутної форми, непрозорий; не самоклейний (не є постійно липким і який щільно приклеюється до різних поверхонь у процесі простого контакту), з зображенням фруктів та ягід; проба №2 - фрагмент плаского виробу, прямокутної форми, непрозорий; не самоклейний (не є постійно липким і який щільно приклеюється до різних поверхонь у процесі простого контакту), з зображенням квітів та комах божа корівка;

- колір: проба №1 та №2 - зворотній бік білого кольору;

- гнучкість: проба №1 та №2 - пробу можна обгорнути вручну без тріщини навколо циліндра діаметром 7мм за температури від 15С до 30С (гнучкий);

- структура (мікроскопічний метод): проба №1 та №2 - двохшаровий матеріал: 1) непористий (некомірчастий) матеріал, фарбований у масі; 2) текстильний матеріал білого кольору (нетканий матеріал, який являє собою настил (полотно) з текстильних волокон, орієнтованих та розташованих хаотично та скріплених). Волокна мають форму гладких циліндрів. Волокна скріплені у полотно нетканого матеріалу каландруванням. Нетканий матеріал повністю покритий непористим (некомірчастим) матеріалам з одного боку;

- ширина, см: проба №1 та №2 - 137 (збіжність 0,2);

- поверхнева щільність: проба №1 - 148 г/кв.м (збіжність 17,2); проба №2 - 148 г/кв.м (збіжність 26,5);

- визначення наявності покриття, що спостерігається неозброєним оком: проба №1 та №2 - покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна;

- якісне визначення індивідуальних речовин, полімерних сполук та компонентів методом ІЧ-спектроскопії: проба №1 та №2 - шар полімерного матеріалу з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду), пластифікований складним ефіром; волокна шару нетканого матеріалу з синтетичного полімеру пропілену;

- елементний склад: проба №1 та №2 - елемент хлору - входить до складу полімерів полівінілхлориду, елемент кальцій - входить до складу мінерального наповнювача карбонату кальцію, елемент титан - входить до складу неорганічного пігменту діоксину титану.

В результаті проведених досліджень експертами зроблено наступні висновки:

- надані для дослідження проби №1,2 у вигляді пласких виробів, прямокутної форми, непрозорі; гнучкі, не самоклейні, з зображенням з одного боку виробів, зворотній бік білого кольору. Проби складаються з двох шарів: 1) непористий (некомірчастий) матеріал з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу білого кольору. Нетканий матеріал з волокон з поліпропілену повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Поверхнева щільність: проба №1 - 148 г/кв.м (збіжність 17,2); проба №2 - 148 г/кв.м (збіжність 26,5);

- опис товару у гр.31 МД ІМ40АА від 20.02.2020 №UA500130/2020/205554 не відповідає визначеним показникам: у частині без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами .

02.03.2020 Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA500130-0003-2020, яким товар класифіковано за кодом 560313100 як Нетканий матеріал з синтетичних волокон з покриттям, з поверхневою щільністю 148 г/кв.м: TABLE CLOTH PVC - клейонка для стола, являє собою двошаровий матеріал. Складається з двох шарів: 1) непористий (некомірчастий) матеріал з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу білого кольору. Нетканий матеріал з волокон з поліпропілену повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Матеріал без зламу, вручну обертається без тріщини навколо циліндру діаметром 7мм. Полімерний шар непористий, з малюнками. Постачається у рулонах розміром 1,37х25м. Загальна кількість рулонів - 5052 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: FOSHAN WELL PLASTICS CO., LTD, Країна виробництва CN, Китай .

18.03.2020 митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістікс , діючого в інтересах TOB ТД Оптіма , подано до Одеської митниці Держмитслужби МД №UA500130/2020/209362 для митного оформлення товару Нетканий матеріал з синтетичних волокон з покриттям, з поверхневою щільністю 148 г/кв.м: TABLE CLOTH PVC - клейонка для стола, являє собою двошаровий матеріал. Складається з двох шарів: 1) непористий (некомірчастий) матеріал з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу білого кольору. Нетканий матеріал з волокон з поліпропілену повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Матеріал без зламу, вручну обертається без тріщини навколо циліндру діаметром 7мм. Полімерний шар непористий, з малюнками. Постачається у рулонах розміром 1,37х25м. Загальна кількість рулонів - 5052 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: FOSHAN WELL PLASTICS CO., LTD, Країна виробництва CN, Китай . У Графі 33 МД Декларантом визначено код товару 56031310.

На підтвердження митної вартості товару 25 523,00 дол.США разом із МД позивачем було надано (графа 44):

- Сертифікат якості від 27.12.2019;

- Інвойс №19TD01 від 27.12.2019;

- Пакувальний лист №19TD01 від 27.12.2019;

- Коносамент №S0119125459 від 31.12.2019;

- Наряд №20200397 від 05.02.2020;

- Сертифікат походження №20С4406В0132/0007 від 04.01.2020;

- Рішення про визначення коду товару від 02.03.2020 №КТ-UA5000130-0003-2020;

- Висновок №1420003600-0166 від 27.02.2020;

- ЕМД №UA500130/2020/205554 від 20.02.2020;

- Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00057;

- Банківський платіжний документ (SWIFT) від 16.01.2020 №СD000000002084807;

- Довідка про транспортні витрати від 18.02.2020 №CLL08243;

- Специфікація №1 від 27.12.2019 до Контракту від 10.04.2019 №246/А;

- Контракт від 10.04.2019 №246/А;

- БР-127 від 12.04.2017;

- Договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 21.08.2017 №К-20/17.

18.03.2020 посадовою особою органу доходів і зборів митному брокеру було надіслане електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Листом ТОВ Інтер Транс Лоджістікс від 22.03.2020 №2203-1 було додатково надано до митного органу:

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №CLL40/20 від 03.02.2020;

- прейскурант виробника товару №б/н від 26.12.2019;

- копії митної декларації країни відправлення 531620190167426980 від 27.12.2019.

Крім цього, у зазначеному листі було повідомлено, що інші додаткові документи надаватись не будуть.

23.03.2020 відповідач рішенням №UА500130/2020/000038/1 скоригував митну вартість товару - Нетканий матеріал з синтетичних волокон з покриттям, з поверхневою щільністю 148 г/кв.м: TABLE CLOTH PVC - клейонка для стола, являє собою двошаровий матеріал. Складається з двох шарів: 1) непористий (некомірчастий) матеріал з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу білого кольору. Нетканий матеріал з волокон з поліпропілену повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Матеріал без зламу, вручну обертається без тріщини навколо циліндру діаметром 7мм. Полімерний шар непористий, з малюнками. Постачається у рулонах розміром 1,37х25м. Загальна кількість рулонів - 5052 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: FOSHAN WELL PLASTICS CO., LTD, Країна виробництва CN, Китай. Оскаржуване рішення мотивовано тим, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів максимально наближений до митного оформлення час та об`єм партії товару (митне оформлення проведене цим же Імпортером) є більшим та становить 3,52 дол.США/кг МД від 21.03.2020 №UА500070/2020/210708.

Не погодившись із прийнятими рішеннями про визначення коду товару та про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Спірні правовідносини врегульовано Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України), Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 року № 584-VII (далі - Закон № 584-VII), Наказом Державної фіскальної служби України Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності від 09.06.15 № 401 (далі - Наказ ДФС України № 401 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вирішуючи питання про правомірність рішення про визначення коду товару, суд вважає звернути увагу на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 59 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;

3) встановлення країни походження товарів;

4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;

6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Відповідно до ст. 1 Закону № 584-VII митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Так, основними правилами інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами, зокрема:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

2. У разі коли згідно з правилом (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Пояснення до вказаного правило викладені наступним чином:

1. УКТЗЕД являє собою систематизований перелік товарів міжнародної торгівлі. Ці товари згруповані в ній у розділи, групи і підгрупи, які мають назви, що вказують у гранично стислій формі категорії чи типи охоплюваних товарів. Проте в багатьох випадках у розділі чи групі класифікується така різноманітність і кількість товарів, що всіх їх неможливо охопити чи перелічити конкретно в назвах.

2. Правило 1 тому починається зі застереження, що ці назви наводяться лише для зручності використання в роботі . Отже, вони не надають класифікації юридичної сили.

III. Друга частина цього Правила говорить про те, що класифікацію слід проводити:

а) відповідно до назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп,

б) якщо в цих назвах чи Примітках не застережене інше, то відповідно до положень Правил 2, 3, 4 і 5, де це прийнятно.

1. Положення III а) є очевидним, і багато товарів класифікуються в УКТЗЕД без подальшого звернення до Правил інтерпретації (наприклад, живі коні (товарна позиція 0101), фармацевтичні товари, застережені в Примітці 4 до групи 30 (товарна позиція 3006).

2. У положенні III б) вираз якщо в цих назвах чи Примітках не застережене інше цілком недвозначно означає, що тексти назв товарних позицій і Примітки до розділів чи груп є пріоритетними, тобто враховуються в першу чергу для класифікації товару. Наприклад, у Примітках до групи 31 ставиться умова, що до певних товарних позицій відносяться лише визначені товари. Отже, ці товарні позиції не можуть бути розширені для того, щоб включити в них товари, які інакше могли б потрапити до них відповідно до Правила 2 б).

Відповідно до Наказу ДФС України № 401, до товарної позиції 3920 відносяться Іншi плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пластмаси, непористi, неармовані, нешаруваті, без пiдкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами .

До цієї товарної позиції не включаються продукти, що були армовані, шаруваті (ламіновані), на підкладці або аналогічно комбіновані з іншими матеріалами, крім полімерних матеріалів, (товарна позиція 3921). Для цієї цілі аналогічно з`єднані повинні представляти з`єднання полімерних матеріалів з матеріалами, крім полімерних, що підвищують міцність полімерного матеріалу (наприклад, закладена металева сітка і плетене скловолокно, а також мінеральні волокна, спіральні контактні пружини і нитки).

Код товару 39204310 включає іншi плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пластмаси, непористi, неармовані, нешаруваті, без пiдкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами з полiмерiв полiвiнiлхлориду, які містять за масою не менш як 6 %, пластифікаторів, завтовшки не більш як 1 мм.

Водночас, до товарної позиції 5603 віднесені Матерiали нетканi, просоченi або непросоченi, з покриттям або без покриття, дубльованi або недубльованi . Нетканий матеріал являє собою настил (полотно) переважно з текстильних волокон, орієнтованих чи розташованих хаотично та скріплених. Ці волокна можуть бути натурального чи хімічного походження. Це можуть бути волокна (натуральні чи синтетичні або штучні) або хімічні комплексні нитки чи нитки, одержані в процесі виготовлення нетканого матеріалу. Неткані матеріали можуть бути виготовлені різними шляхами і їх виробництво може бути розділене на три стадії: формування настилу, скріплення настилу та оброблення.

Код 5603131000 включає матерiали нетканi, просоченi або непросоченi, з покриттям або без покриття, дубльованi або недубльованi із синтетичного або штучного волокна з поверхневою щiльнiстю понад 70 г/кв.м., але не бiльш як 150 г/кв.м. з покриттям.

При цьому, товарної позиції 5603 не включаються такі вироби, що включаються до групи 39 або 40:

(a) неткані матеріали, або повністю втоплені в пластмаси чи гуму, або повністю покриті по обидва боки такими матеріалами, за умови, що таке покриття можна бачити неозброєним оком, не беручи до уваги зміну кольору;

(b) плити, листи чи смуги з пористих пластмас або пористої гуми, з`єднані з нетканим матеріалом, де текстильний матеріал присутній переважно для цілей армування.

Як вже зазначалось судом вище декларантом у графі 33 МД Декларантом визначено код товару 39204310, а в графі 31 МД наведено такий опис товару: Вироби з полімерів полівінілхлориду, які містять за масою 24%, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами, завтовшки не більш як 1мм: TABLE CLOTH PVC / Клейонка для стола з ПВХ, товщиною 0,21мм, без основи. Постачається у рулонах, розміром 1,37х25м. Загальна кількість рулонів - 5052 шт. .

При цьому, суд звертає увагу, що в експортній декларації країни відправлення №531620190167426980 Продавцем зазначений код товару 3921909090 Скартертина настольна ПВХ: полівінілхлорид 53%, пластифікатор 24%, стабілізатор 1.6%, неткане полотно 8%, чорнила 0.4%, соєве масло 5% .

Одеською митницею Держмитслужби з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТЗЕД направлено запит Одеському управлінню з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби направлено запит №0001 про проведення досліджень (аналізу, експертизи) від 20.02.2020 (вих. від 21.02.2020 №7.10-1/28.3-01/7-3416).

Відповідно до висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби направило на адресу Висновок від 27.02.2020 №1420003600-0166 надані для дослідження проби №1,2 у вигляді пласких виробів, прямокутної форми, непрозорі; гнучкі, не самоклейні, з зображенням з одного боку виробів, зворотній бік білого кольору. Проби складаються з двох шарів: 1) непористий (некомірчастий) матеріал з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу білого кольору. Нетканий матеріал з волокон з поліпропілену повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Поверхнева щільність: проба №1 - 148 г/кв.м (збіжність 17,2); проба №2 - 148 г/кв.м (збіжність 26,5).

У розділі ІІІ Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 р. за №1693/29823 визначено порядок формування документації для проведення досліджень (аналізів, експертиз) (далі - Порядок №1058).

Так, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №1058 визначено, що запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) готується посадовою особою органу ДФС за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку. У запиті в обов`язковому порядку зазначаються підстава та мета направлення запиту, визначаються завдання для дослідження (аналізу, експертизи), а саме які характеристики товару (склад, фізичні, фізико-хімічні властивості тощо) необхідно перевірити або встановити. Визначені у запиті завдання для дослідження (аналізу, експертизи) повинні відповідати меті направлення запиту.

Питання, поставлені перед експертом у запиті про проведення дослідження (аналізу, експертизи) або постанові про призначення експертизи у справі про порушення митних правил, не повинні виходити за межі компетенції та спеціальних знань експерта (п.4 р.ІІІ Порядку №1058).

Відповідно до пункту 2.1. Положення про Одеське управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, затвердженого наказом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 13.12.2019 №27, основними завданнями управління є, зокрема:

- забезпечення реалізації державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил;

- проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері.

Згідно пункту 2.2 вказаного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- організовує роботу щодо проведення досліджень (аналізів, експертиз) у митній сфері за напрямом роботи Управління;

- здійснює, в межах компетенції, експертне забезпечення контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у митній сфері;

- проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів за напрямом роботи Управління у рамках процедур митного контролю та оформлення з метою встановлення характерник, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів); класифікації товарів згідно УКТЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів;

- забезпечує відповідно до законодавства участь посадових осіб Управління у здійсненні митного контролю та митного оформлення;

- здійснює інші повноваження, визначені законами України.

В ході судового розгляду судом встановлено, що запит від 20.02.2020 №0001 про проведення досліджень (аналізу, експертизи) відповідає встановленим пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №1058 вимогам та містить всі необхідні реквізити.

Судом не встановлено, що питання, поставлені перед експертом у запиті про проведення дослідження (аналізу, експертизи) виходять за межі компетенції та спеціальних знань експертів Одеського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Пунктом 2 Розділу IV Порядку №1058 встановлено, що за результатами дослідження (аналізу, експертизи) експерт готує письмовий висновок, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058 Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку . Термін висновок , що вживається у цьому Порядку, тотожний терміну протокол випробовування у значенні, наведеному в пункті 10 розділу V національного стандарту ДСТУ ISO IEC 17025:2006 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій .

При цьому, суд зауважує, що частиною 8 статті 68 Митного кодексу України передбачено, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Проте, неврахування висновку, оформленого за запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи), або незгода з висновком, оформленим за постановою про призначення експертизи у справі про порушення митних правил, повинні бути обґрунтовані посадовою особою органу ДФС при прийнятті рішення (п.6 р. IV Порядку №1058).

Згідно з пунктом 8 Розділу IV Порядку №1058 у разі наявності підстав вважати висновок необґрунтованим або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.

В ході судового розгляду судом встановлено, що висновок Одеського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 27.02.2020 №1420003600-0166 відповідає вимогам, встановленим пунктом 2 Розділу IV Порядку №1058, є обґрунтованим та таким, що базується на проведених експертом дослідженнях.

Тож, у посадової особи митного органу були відсутні неврахування висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 27.02.2020 №1420003600-0166, оформленого за запитом про проведення дослідження (аналізу, експертизи) Одеської митниці Держмитслужби від 20.02.2020 №0001 (вих. від 21.02.2020 №7.10-1/28.3-01/7-3416).

Вищенаведеними обставинами та нормами чинного законодавства спростовуються доводи позивача про небогрунтованість та сумнівність висновку експерта, його виключно інформаційний та довідковий характер для митного органу під час визначення коду товару.

Отже, враховуючи, що експертним висновком підтверджено, що опис товару наведений декларантом у гр.31 від 20.02.2020 №UA500130/2020/205554 не відповідає визначеним показникам: у частині без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами , Одеською митницею Держмитслужби у рішенні про визначення коду товару від 02.03.2020 №КТ-UA500130-0003-2020 правомірно класифіковано товар за кодом 560313100 як Нетканий матеріал з синтетичних волокон з покриттям, з поверхневою щільністю 148 г/кв.м: TABLE CLOTH PVC - клейонка для стола, являє собою двошаровий матеріал. Складається з двох шарів: 1) непористий (некомірчастий) матеріал з синтетичних полімерів вінілхлориду (полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу білого кольору. Нетканий матеріал з волокон з поліпропілену повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Матеріал без зламу, вручну обертається без тріщини навколо циліндру діаметром 7мм. Полімерний шар непористий, з малюнками. Постачається у рулонах розміром 1,37х25м. Загальна кількість рулонів - 5052 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: FOSHAN WELL PLASTICS CO., LTD, Країна виробництва CN, Китай .

З огляду на вищевикладене у суду відсутні підстави для скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби у рішенні про визначення коду товару від 02.03.2020 №КТ-UA500130-0003-2020, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ ТД Оптіма в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів, суд виходить із наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а та від 20.10.2020 у справі №809/1056/16.

Так, відносно спірної ЕМД від 18.03.2020 №UA500130/2020/209362 митницею встановлені наступні розбіжності:

1) при поданні до митного оформлення вантажу за митною декларацією (далі - МД) (внутрішній номер 3231) від 20.02.2020, було заявлено товар Вироби з полівінілхлориду, які містять за масою 24%, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами за кодом УКТЗЕД 392043100, а в експортній декларації країни відправлення №531620190167426980 міститься код УКТЗЕД 3921909090. По результатам митного огляду товару, візуально виявлено невідповідність опису товару заявленому у 31 графі МД, та проведено відбір проб та зразків товару. По результатам лабораторного дослідження прийнято Рішення про визначення коду товару №KT-UA500130-0003-2020 від 02.03.2020 з кодом 5603131000, взагалі товар іншої групи;

2) відповідно до пп. 2 та 6 ч. 10 cт. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо даних складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до комерційного інвойсу від 27.12.2019 №TSYT166486 ціна товару визначена на умовах FOB SHENZHEN (Китай). Проте, згідно коносаменту S0119125459 порт завантаження та відправки YANTIAN (Китай), тобто витрати транспортування між двома географічними пунктами не включено до митної вартості;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до п.6 ч.2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У наказі МФУ від 24.05.2012 № 599 наведено перелік документів можуть підтверджувати дану складову митної вартості. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано;

5) у наданих до митного оформлення інвойсі від 27.12.2019 № 19TD01, пакувальному листі від 27.12.2019 № 19ТD01, специфікації №1 від 27.12.2019 до контракту №246/А, печатка та підпис іноземного контрагенту є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаєморозташування один до одного;

6) у наданому банківському платіжному документі від 16.01.2020 №СD000000002084807 відсутні підписи уповноваженої особи банку та печатки банку;

7) умовами п.4.3. договору від 21.08.2017 №К-20/17 визначено що вартість транспортно-експедиторських послуг підлягає оплаті на умовах передоплати, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати цих послуг відсутні. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки.

Отже, суд приходить до висновку, що вищевказані розбіжності свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребовування митним органом додаткових документів у декларанта.

Декларантом на усунення вищевказаних розбіжностей до митного органу листом від 22.03.2020 №2203-1 було надано: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №CLL40/20 від 03.02.2020; прейскурант виробника товару №б/н від 26.12.2019; копії митної декларації країни відправлення 531620190167426980 від 27.12.2019.

Митний орган прийшов до висновку, що вищевказані розбіжності декларантом усунені не були.

Щодо зауважень митного органу, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пп. 2 та 6 ч. 10 cт. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п.5.2 Контракту від 10.04.2019 №246/А товар має бути упакований в прозору плівку, без внутрішньої упаковки та технічної тари. Вартість упаковки включена до вартості товару.

Таким чином, доводи митниці про ненадання декларантом документів, які містять інформацію про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості є обгрунтованими.

При цьому, документів, які підтверджують витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, декларантом як до митного органу, так і до суду надано не було.

Так, у комерційному інвойсі від 27.12.2019 №TSYT166486 ціна товару визначена на умовах поставки FOB SHENZHEN (Китай), Інкотермс 2010.

Згідно з міжнародними комерційними умовами Інкотермс 2010 поставка на умовах FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

При цьому, згідно коносаменту S0119125459 порт завантаження та відправки YANTIAN (Китай), проте документів на підтвердження розміру витрат на транспортування між двома географічними пунктами до митного оформлення декларантом надано не було.

Отже, відповідачем правомірно зроблено висновки про те, що витрати транспортування між двома географічними пунктами SHENZHEN (Китай) та YANTIAN (Китай) не включено до митної вартості.

В той же час, щодо посилань митного органу на відсутність у банківському платіжному документі (SWIFT) від 16.01.2020 №СD000000002084807 підписів уповноваженої особи банку та печатки банку, суд звертає увагу на таке.

Із змісту вказаного платіжного доручення вбачається, що в ньому наявне посилання на контракт (CONTRACT NO 246/A DATE D APRIL 10, 2019 CHINA), зазначено дату операції, суму операції в доларах США та найменування банку відправника і банку отримувача, а чинним законодавством не передбачено проставляння банківської печатки на Swift повідомленні.

Вказана правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2019 у справі №826/9719/19.

Крім цього, за приписами п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296 (далі - Правила №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2017 між ТОВ Керріленд Логістікс (Виконавець) та ТОВ ТД Оптіма (Замовник) було укладено договір №К-20/17 на транспортно-експедиторске обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що асортимент, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування і види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш детальної регламентації, умови фрахтування (букінга), необхідність стафірування/розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення можуть обумовлюватися Сторонами в письмових інструкціях Замовника (Заявка, Booking order) або в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Заявки Замовника виконуються відповідно до Додатку №1 цього Договору, які можуть бути узгоджені по електронній пошті, з подальшим наданням оригіналів.

Вартість послуг Виконавця узгоджується Сторонами у Заявці (п.4.1 Договору №К-20/17).

Пунктом 4.4 Договору №К-20/17 передбачено, що перелік і вартість послуг вказуються в рахунках Виконавця.

Якщо інше не обумовлено в Заявці, розрахунок між Замовником та Виконавцем здійснюється на умовах 100% передоплати вартості перевезення, не пізніше 2 (двох) банківських днів після підтвердження Заявки та отримання рахунку. За рішенням Виконавця 100% передоплата може бути замінена на гарантійні листи з боку Замовника, видані відповідно до Додатку №2 до цього Договору (п. 4.3 Договору №К-20/17).

Суд зазначає, що в якості додаткового документа листом від 22.03.2020 вих.№2203-1 митним брокером ТОВ Інтер Транс Лоджістікс до митного органу було надано рахунок №CLL40/20 від 03.02.2020, відповідно до якого Відшкодування витрат на морський фрахт п.Янтьянь-Південний на користь лінійного агента. Експедиторська винагорода становить 71 820,00 грн.

Наданий рахунок не може вважатись належним документом, що підтверджує витрати на транспортування в розумінні Порядку №599, оскільки він не містить умов платежу.

Крім того, як до митного оформлення, так і під час судового розгляду ТОВ ТД Оптіма не було надано ані додаткових угод до Договору №К-20/17, ані Заявок, у яких Виконавцем та Замовником транспортно-експидиційних послуг було б погоджено асортимент, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування і види транспорту, умови фрахтування, спосіб доставки вантажів до місця призначення тощо.

При цьому, позивачем не було також надано жодних банківських/платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до п. 4.3 Договору №К-20/17.

Отже, митний орган правомірно дійшов висновку про ненадання декларантом до митного оформлення документів для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до п.6 ч.2 ст. 53 МК України.

Враховуючи виявлені в наданих до митного оформлення декларантом документах, а також враховуючи, що рішенням про визначення код товару №KT-UA500130-0003-2020 від 02.03.2020 товар класифіковано за кодом 5603131000, як товар іншої групи, ніж заявлена декларантом, відповідачем було прийнято рішення про неможливість застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №UA500130/2020/209362 від 18.03.2020, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

З огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості ідентичних товарів, суд погоджується тим, що у митного органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган правомірно запропонував позивачу надати додаткові документи. Разом із тим документи, подані декларантом до Одеської митниці ДФС разом з вищевказаною ЕМД та надіслані у подальшому додатково, - не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було послідовно проаналізовано неможливість визначення митної вартості товару за другорядними методами, зазначеними у статтях 58 - 63 МК України, та, як наслідок, застосування резервного методу (статті 64 МК України).

Джерелом інформації для спірного рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею Держмитслужби була використана ЕМД від 21.03.2020 №UA500070/2020/21708, з якої відповідачем було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим та становить 3,52 дол.США/кг.

Із наданої до матеріалів справи вказаної ЕМД судом встановлено, що товар з кодом 56031110 Неткана синтетична клейова павутинка з поліефіру, з точковим покриттям одного боку термопластичним матеріалом, з поверхневою щільністю 20+/-1г/кв.м. (Виробник - SUPER 2U LIMITED; країна виробництва - Китай, CN) було оформлено за митною вартістю 3,52 дол.США/кг.

Враховуючи викладене, приходить до висновку щодо правомірності рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару за резервним методом та відсутність підстав до його скасування.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ТД Оптіма (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, смт.Слобожанське, вул. 8 Березня, буд.23; код ЄДРПОУ 40105268) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 14 грудня 2020 року.

Суддя І.В. Юхно