Рішення

від 05.10.2020 по справі 376/1632/20

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1632/20

Провадження № 2/376/963/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно,

Встановив:

У липні 2020 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що 11 березня 2010 року ТОВ Червоний лан в особі Генерального директора Ковбасюка В.В., як Продавець з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як Покупець з іншої сторони уклали Договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі, у відповідності до якого Продавець передав у власність Покупцю нерухоме майно, а саме: 1/2 частину нежитлової будівлі, літ. А площею 1115.50 кв.м по АДРЕСА_1 , яка перебувала у податковій заставі, а Покупець прийняв майно та сплатив відповідні кошти.

Договір посвідчено Державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори і він підлягав державній реєстрації.

Відповідно до пункту 3.1 даного Договору - право власності на придбане позивачкою нерухоме майно, що є предметом договору, виникало у Покупця з моменту державної реєстрації.

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів номер 8316111 від 11.03.2010 року Договір було зареєстровано Сквирською районною державною нотаріальною конторою в Державному реєстрі правочинів.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 25684407 від 25.03.2010 року - нежитлова будівля, літ. А , площею 1115.50 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована Комунальним підприємством Київської обласної ради Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації у встановленому законом порядку, номер запису: 220 в книзі: 2.

На момент відчуження частини нерухомого майна Продавець мав право власності на земельну ділянку, на якій знаходилось його заставне нерухоме майно.

Таким чином, з 25.03.2010 року позивачка володіє та добросовісно користуюся придбаним об`єктом нерухомості, на який нею було виготовлено Технічний паспорт та, незважаючи на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, користувалася на праві власності земельною ділянкою, на якій її об`єкт нерухомості знаходився за її цільовим призначенням.

Спірна земельна ділянка до оформлення позивачкою права власності на об`єкт нерухомості належала на праві колективної власності КСП Червоний лан , яке в подальшому було реорганізовано і правонаступником якого стало ТОВ Червоний лан .

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 25.04.2016 року правонаступник КСП Червоний лан - ТОВ Червоний лан , перебуває в процесі припинення.

Об`єкт нерухомості ОСОБА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,3097 га, яка відноситься до земель для іншого сільськогосподарського призначення (склад угідь: землі під господарськими будівлями і дворами), розташований по АДРЕСА_1 , має кадастровий номер: 322 408 1500:04:001:0017.

06 червня 2019 року 33 сесія VІІ скликання Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області своїм рішенням № 02-33-07 надала позивачці дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розміщений об`єкт нерухомості, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

У жовтні 2019 року позивачкою була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розміщений об`єкт нерухомості, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 3224081500:04:001:0017.

Відповідно до довідки Сквирського відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області станом на 01.01.2016 року земельна ділянка загальною площею 0.3097 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області належить до земель сільськогосподарського призначення колективної власності КСП Червоний лан , яка з 01.01.2019 року повинна бути передана до земель комунальної власності територіальної громади, на території якої вона розташована на підставі Закону України № 2498-VІІІ від 10.07.2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності 01.01.2019 року і яким передбачено, що з 01.01.2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (окрім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-3216746122019 - 04.10.2019 року вказана земельна ділянка передана у комунальну власність Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області.

Враховуючи те, що право власності на придбане позивачкою нерухоме майно виникло після його державної реєстрації 25.03.2010 року, то до неї одночасно перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій воно розміщене, без зміни її цільового призначення , оскільки передана КСП Червоний лан в травні 1995 року земельна ділянка набула ознак об`єкта права власності .

З урахуванням наведеного позивачка просить суд:

визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,3097 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3224081500:04:001:0017.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі

Представник відповідача Горобіївської сільської ради сквирського району Київської області в судове засідання не з`явився, подав до суду лист та просив дану справу розглянути у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 11 березня 2010 року ТОВ Червоний лан в особі Генерального директора Ковбасюка В.В., як Продавець з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як Покупець з іншої сторони уклали Договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі, у відповідності до якого Продавець передав у власність Покупцю нерухоме майно, а саме: 1/2 частину нежитлової будівлі, літ. А площею 1115.50 кв.м по АДРЕСА_1 , яка перебувала у податковій заставі, а Покупець прийняв майно та сплатив відповідні кошти (а. с. 9 - 11 копія Договору купівлі - продажу частини нежитлової будівлі).

Договір посвідчено державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори і він підлягав державній реєстрації.

Відповідно до пункту 3.1 даного Договору - право власності на придбане нерухоме майно, що є предметом договору, виникало у Покупця з моменту державної реєстрації (а. с. 10).

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів номер 831 6111 від 11.03.2010 року Договір було зареєстровано Сквирською районною державною нотаріальною конторою в Державному реєстрі правочинів (а. с. 12).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 256 84 407 від 25.03.2010 року - нежитлова будівля, літ. А , площею 1115.50 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована Комунальним підприємством Київської обласної ради Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації у встановленому законом порядку, номер запису: 220 в книзі: 2 (а. с. 13 копія Витягу).

На момент відчуження частини нерухомого майна Продавець мав право власності на земельну ділянку, на якій знаходилось його заставне нерухоме майно.

Таким чином, з 25.03.2010 року позивачка володіє та добросовісно користується придбаним об`єктом нерухомості, на який нею було виготовлено технічний паспорт та, незважаючи на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, користувалася на праві власності земельною ділянкою, на якій її об`єкт нерухомості знаходився за її цільовим призначенням.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній об`єкту нерухомості позивача.

Спірна земельна ділянка до оформлення позивачем права власності на об`єкт нерухомості належала на праві колективної власності КСП Червоний лан , яке в подальшому було реорганізовано і правонаступником якого стало ТОВ Червоний лан .

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 25.04.2016 року правонаступник КСП Червоний лан ТОВ Червоний лан перебуває в процесі припинення.

Об`єкт нерухомості ОСОБА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,3097 га, яка відноситься до земель для іншого сільськогосподарського призначення (склад угідь: землі під господарськими будівлями і дворами) розташований по АДРЕСА_1 , має кадастровий номер: 3224081500:04:001:0017, що підтверджується копією Висновку про розгляд технічної документації із землеустрою Головного управління держеокадастру у Київській області (а.с. 27) та копією Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, дата формування Витягу 15.11.2019 року (а.с. 28).

06 червня 2019 року 33 сесія VІІ скликання Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області своїм рішенням № 02-33-07 надала позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розміщений об`єкт нерухомості, що належить їй на праві приватної власності (а. с. 14).

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 була виготовлена Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розміщений об`єкт нерухомості, що належить їй на праві приватної власності, кадастровий номер земельної ділянки: 3224081500:04:001:0017 (а. с. 18 - 25).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 7 709.56 грн. (а. с. 28).

Відповідно до довідки Сквирського відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області (а. с. 16) - згідно державної статистичної звітності (форми 6-зем, 2-зем) станом на 01.01.2016 року, земельна ділянка загальною площею 0.3097 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області належить до земель сільськогосподарського призначення колективної власності КСП Червоний лан , яка з 01.01.2019 року повинна бути передана до земель комунальної власності територіальної громади, на території якої вона розташована на підставі Закону України № 2498-VІІІ від 10.07.2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності 01.01.2019 року і яким передбачено, що з 1 січня 2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (окрім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу цього закону переходять до комунальної власності.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-3216746122019 - 04.10.2019 року вказана земельна ділянка передана у комунальну власність Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області.

До набрання чинності Законом України № 2498-VІІІ від 10.07.2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні спірна земельна ділянка не перебувала у комунальній власності Горобіївської сільської ради Сквирського району .

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення .

Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілістності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладанні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При застосування положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України - у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача майна виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це стосується і випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 04.02.2019 року в справі №463/1696/15-ц).

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм слідує, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника (яким був у нашому випадку КСП Червоний лан та правонаступник ТОВ Червоний лан ) на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості ОСОБА_1 , припиняється автоматично в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 04.05.2018 року в справі №910/14212/17) .

Враховуючи те, що право власності на придбане ОСОБА_1 нерухоме майно виникло після його державної реєстрації 25.03.2010 року, то в силу приписів ст.377 ЦК України та ст. 120,125 ЗК України до позивача одночасно перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій воно розміщене, без зміни її цільового призначення, оскільки передана КСП Червоний лан в травні місяці 1995 року земельна ділянка набула ознак об`єкта права власності, а тому суд, дійшов висновку про необхідність визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41,55 Конституції України, ст. ст. 2,4,12,13, 76,81,223,247,258,259 ,263-265, 351,352,354 ЦПК України, ст. ст. 328,377,392 ЦК України, ст. ст.120,125 ЗК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Горобіївської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 0,3097 га, розташовану по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: 322 408 1500:04:001:0017.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко