Рішення

від 20.01.2021 по справі 696/352/20

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.01.2021

Справа № 696/352/20

2/696/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Луцаєвській Н.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Костриці Ю.М..

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства ВАТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 31947768, вул. Героїв Майдану, б. 1а в с. Михайлівка, Кам`янського району Черкаської області) про дострокове розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по договору оренди землі,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) через свого представника звернувся в суд з позовом до Приватного підприємства ВАТ КОМПАНІ (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за договором оренди землі.

Свої вимоги мотивував тим, що він являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 7121884000:02:000:0626 розміром 2,55 га в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між Позивачем та Відповідачем терміном на 7 років був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки № 151 від 01 червня 2017 року, в якому підпис у договорі від його імені він уповноважив ОСОБА_3 згідно довіреності.

Також, за вказаною довіреністю, остання мала право отримувати щорічну орендну плату за користування цією землею, яку сторони погодили в розмірі 9 248 грн. 09 коп. (п. 6 Договору), які мали сплачуватись Відповідачем до 31 грудня кожного року (п. 9 Договору).

Між тим, Відповідач належним чином умов Договору в частині виплати орендної плати зовсім не виконував, як ОСОБА_3 , так і сам ОСОБА_2 оговорених Договором коштів не отримували, через що утворилась заборгованість зі сплати орендної плати.

У зв`язку з вказаним, вважав, що несплата орендної плати є суттєвим порушенням Договору, що тягне за собою не тільки стягнення існуючої заборгованості, а й розірвання Договору.

Відповідач добровільно вирішити це питання відмовлявся, на звернення сторони Позивача пред`являв зустрічні умови для розірвання Договору та отримання орендної плати,

Водночас, такий стан речей порушував права Позивача на отримання прибутку від належного майна, через дії Відповідача повноцінно розпорядитись майном Позивач не мав можливості, а тому просив Договір розірвати та зобов`язати Відповідача сплатити йому існуючу заборгованість з орендної плати.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги позову підтримала та просила його задовольнити. Також додала, що ОСОБА_3 фізично не могла отримувати орендну плату за користування Відповідачем вказаною вище земельною ділянкою, так як через тривалу хворобу отримала інвалідність І групи, потребувала стороннього догляду. Доводи сторони Відповідача про нарахування орендної плати свідчать тільки про те, що підприємство тільки подавало відповідну бухгалтерську та податкову звітність, проте жодним чином фактична передача орендної плати ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 не здійснювалась. Відповідач жодним чином не бажав оговорену Договором оренду плату передавати стороні орендодавця, тоді як останній намагався її отримати в позасудовому порядку, що було безрезультатним.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказував, що в 2017 році ОСОБА_3 оренду плату за Договором отримувала, за решту періоду Відповідач намагався її платити, але сторона Позивача не бажала її отримувати. Орендна плата нарахована і може бути ними отримана.

Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року по справі відкрито провадження та надано строк учасникам подати заяви по суті.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року по справі призначено судовий розгляд.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в ході судового розгляду, Позивач являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 7121884000:02:000:0626 розміром 2,55 га в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9, 17).

Між Позивачем та Відповідачем терміном на 7 років був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки № 151 від 01 червня 2017 року, в якому підпис у договорі від його імені він уповноважив ОСОБА_3 згідно довіреності (а.с. 10-14, 23, 76-80), речове право пройшло державну реєстрацію (а.с. 18).

Також, за вказаною довіреністю, ОСОБА_3 мала право отримувати щорічну орендну плату за користування цією землею, яку сторони погодили в розмірі 9 248 грн. 09 коп. (п. 6 Договору), які мали сплачуватись Відповідачем до 31 грудня кожного року (п. 9 Договору).

В ході судового розгляду сторона Відповідача не заперечувала проти того, що умови Договору в частині сплати орендної плати виконувались неналежним чином.

З матеріалів податкового органу (а.с. 108-109) слідує, що орендна плата за спірним Договором Відповідачем була нарахована та облікована.

Між тим, сторона Відповідача не надала суду доказів про те, що ОСОБА_3 або ОСОБА_2 отримували фізично орендну плату в грошовій чи натуральній формі за період часу з 2018 по 2020 рік.

Також, долучені стороною Позивача медичні документи про стан здоров`я ОСОБА_3 (а.с. 87, 90-95) вказують на те, що фізично остання не могла отримувати орендну плату в грошовій або натуральній формі в період часу з 2018 по 2020 року, так як через хвороби стала інвалідом І групи, потребувала стороннього догляду.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїми показами ці обставини підтвердили.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Вказаний правовий висновок викладено Об`єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи сторони Відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки сторона Позивача не зверталась за отриманням орендної плати за 2018-2020 роки, є безпідставними, оскільки Договір не передбачає обов`язку орендодавця кожного разу звертатися за отриманням орендної плати. Крім того, у пунктом 8 Договору визначено порядок сплати орендної плати.

Відповідно до статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Суд встановив, що відповідно до частини першої статті 537 ЦК України товариство мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса, нотаріальної контори та вжити інші заходи щодо виконання обов`язку за договором, якщо мало певні труднощі із врученням орендної плати ОСОБА_2 , який мешкає в іншій державі, або ОСОБА_3 , яка хворіла.

Таким чином, доводи сторони Відповідача про прострочення кредитора, є неспроможними та такими, що не співвідносяться з дослідженими судом доказами.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а Позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні Договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення Договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач систематично не виконував обов`язку зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 01 червня 2017 року, а саме не сплачував орендну плату у 2018-2020 роках, що є підставою для розірвання вказаного договору, а тому позовні вимоги про розірвання Договору підлягають задоволенню

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Як було встановлено судом, за період часу з 2018 по 2020 роки виникла заборгованість зі сплати орендної плати і Відповідач її нарахування оподаткував та оформив у бухгалтерському обліку. В кожному році згідно пункту 6 Договору орендна плата мала становити 9 248 грн. 09 коп., а тому за період часу з 2018 року по 2020 рік заборгованість становить відповідно 27 744 грн. 27 коп. і позовні вимоги про зобов`язання виплатити таку заборгованість підлягають задоволенню.

Між тим, згідно видаткового касового ордеру від 31 жовтня 2017 року орендна плата за 2017 рік була отримана ОСОБА_3 , про що наявний підпис (а.с. 66). Можливість отримання нею такої плати також підтверджується і долученими стороною Позивача медичними документами, а саме виписки КЗ Третьої міської лікарні швидкої медичної допомоги ЧМР вказують, що після кожного лікування в періоди з 14.02 по 24.02.2017 року, 12.09. по 25.09.2017 року (а.с. 88, 89), остання виписувалась у зв`язку з покращенням та у свідомості, а отже могла отримувати орендну плату.

У зв`язку з чим, вимоги про зобов`язання сплатити заборгованість з орендної плати за 2017 рік на суму 9 248 грн. 09 коп. задоволенню не підлягають.

При подачі позову стороною Позивача понесені витрати по сплаті судового збору на суму 840 грн. 80 коп. (а.с. 1).

Майнові вимоги фактично були заявлені щодо орендної плати за періоди 2017-2020 роки, тобто на суму 36 992 грн. 36 коп.

Задоволені ці вимоги були на суму 27 744 грн. 27 коп., що складає 75% від заявленої суми.

Частина 2 статті 141 ЦПК України передбачає, що у разі задоволення позову, понесені витрати позивачем, покладаються на відповідача.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені витрати при подачі судового збору мають бути стягнуті з Відповідача на користь Позивача пропорційно до задоволеної суми позовних вимог, а саме на суму 630 грн. 60 коп., що складає 75% від суми, що була сплачена при подачі позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Цивільний позов ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства ВАТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 31947768, вул. Героїв Майдану, б. 1а в с. Михайлівка, Кам`янського району Черкаської області) про дострокове розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по договору оренди землі - задовольнити частково.

Договір оренди землі № 151 від 01 червня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) та Приватним підприємством ВАТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 31947768, вул. Героїв Майдану, б. 1а в с. Михайлівка, Кам`янського району Черкаської області) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121884000:02:000:0626 - розірвати.

Зобов`язати Приватне підприємство ВАТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 31947768, вул. Героїв Майдану, б. 1а в с. Михайлівка, Кам`янського району Черкаської області) сплатити ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати по договору оренди землі на суму 27 744 (двадцять сім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 27 коп.

Стягнути з Приватного підприємства ВАТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 31947768, вул. Героїв Майдану, б. 1а в с. Михайлівка, Кам`янського району Черкаської області) на користь ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на суму 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. (п.15.5 Перехідних положень ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : В.В.Шкреба