Рішення

від 04.12.2020 по справі 540/1907/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1907/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участю представника позивача - Буженко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (надалі - відповідач-1, Щасливцевська сільська рада), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (надалі - відповідач -2) у якому просить:

- визнати протиправним та скасування рішення № 2377 від 25.06.2020 року, прийняте 121 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2019 року;

- зобов`язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2019 року.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідачів

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.05.2019 року ним було надіслано поштою на адресу Щасливцевської сільської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, додавши до нього графічні матеріали з детальним позначенням розміру та бажаним місцерозташуванням земельної ділянки. Проте, рішенням Щасливцевської сільської ради від 12.06.2019 року № 1671 відмовлено ОСОБА_1 у задоволені вказаного клопотання з підстав надання такого дозволу іншій особі. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року по справі № 540/2666/19 вказане рішення Щасливцевської сільської ради було визнано протиправним та скасовано, а постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 р. зобов`язано Щасливцевську сільську раду, з урахуванням висновків судів, викладених в рішеннях в справі 540/2666/19, повторно розглянути по суті у місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) вказаної земельної ділянки. На виконання вказаних судових рішень Щасливцевська сільська рада рішенням від 25.06.2020 р. повторно відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, у зв`язку з тим, що на заявленій ОСОБА_1 земельній ділянці розташована господарська споруда. Позивач вважає дане рішення Щасливцевської сільської ради протиправним, оскільки вказана відповідачем-1 підстава для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою не зазначена у ст. 118 ЗК України, а тому є незаконною.

В судовому засіданні представник позивача вказані позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

07.09.2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача-1, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що до Щасливцевської сільської ради надійшла заява позивача від 19.05.2019 р. (вх .№ К/01.01 - 302 від 29.05.2019 р.) з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: с. Щасливцеве, Генічеського району Херсонської області, та детально позначена у графічних матеріалах, що додавалися, поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6522186500:01:001:0604. Проте, на бажану земельну ділянку, позначену позивачем у графічних матеріалах, раніше вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо складання державного акту на земельну ділянку іншій особі згідно з рішенням № 99 від 18.04.2011р., прийнятим 9 сесією Щасливцевської сільської ради 6 скликання, що стало причиною відмови у задоволенні такого клопотання позивача. Також представник відповідача -1 зазначає, що згідно Генерального плану села Щасливцеве, на вказаній земельній ділянці, згідно графічних матеріалів позивача розташована будівля, про що свідчить Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданий КП "Генічеське бюро технічної інвентаризації" від 13.01.2014 року на ім`я ОСОБА_2 . Отже, сільська рада з поважних причин відмовила у задоволенні заяви позивача, в якій йдеться про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність безоплатно земельної ділянки по АДРЕСА_1 . У разі отримання позивачем повторного дозволу на ту ж саму земельну ділянку, сільська рада порушила б законні сподівання іншої особи на отримання земельної ділянки у власність, оскільки процедура оформлення права власності вже ним розпочата, а позивачу було б завдано шкоду в розмірі вартості послуг з виготовлення проекту землеустрою.

04.12.2020 р. відповідач-1 подав суду клопотання щодо розгляду справи без його участі, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.07.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний термін для усунення недоліків, шляхом надання належним чином оформленого примірника позовної заяви для іншого учасника справи.

30.07.2020 р. позивачем вказані недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 10.08.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або належним чином завірену копію документа, що дає право на звільнення від судового збору.

07.10.2020 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви усунуто.

07.10.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 16.10.2020 року.

16.10.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 30.10.2020 року.

30.10.2020 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дубровної В.А.

В судовому засіданні 04.12.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

19.05.2019 року ОСОБА_1 було надіслано засобами поштового зв`язку до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, до якого додано графічні матеріали із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням земельної ділянки, яке було отримано Щасливцевською сільською радою 29.05.2019 р. за вх.№ К/01.01 - 302.

12.06.2019 року рішенням Щасливцевської сільської ради № 1671 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаного клопотання у зв`язку з тим, що на запитуєму земельну ділянку рішенням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд іншій особі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Щасливцевської сільської ради, позивач оскаржив його до суду.

12.02.2020 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/2666/19 позов ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема,

- визнано протиправним та скасовано рішення № 1671 від 12.06.2019 року, прийняте 93 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 .

- зобов`язано Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року по справі 540/2666/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Щасливцевської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 . В цій частині прийнято нове судове рішення, яким зобов`язано Щасливцевську сільську раду, з урахуванням висновків судів, викладених у рішеннях в справі № 540/2666/19, повторно розглянути по суті у місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року - залишено без змін.

25.06.2020 року на 121 сесії Щасливцевської сільської ради сьомого скликання прийнято рішення № 2377 " Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 на виконання рішення суду", згідно якому на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі № 540/2666/19, враховуючи рішення № 99 від 18.04.2011 року, прийняте 9 сесією Щасливцевської сільської ради 5 скликання, керуючись ст. ст. 12,19, 38, 39, 118,121 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування" відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв`язку з тим, що на земельній ділянці розташована господарська споруда згідно Генерального плану забудови с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області поєднаного з планами зонування території розвитком рекреаційної зони.

Вважаючи дане рішення Щасливцевської сільської ради протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), який передбачає, зокрема,

- сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10);

- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 );

- акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 ).

Положеннями Земельного кодексу України від 24.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) передбачено, зокрема,

- громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.1 ст. 116 );

- сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122);

- громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. (ч. 6 ст. 118);

- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. ( абз. 1 ч. 7 ст. 118).

VI. Оцінка суду

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, питання щодо безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок із земель комунальної власності для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень.

При цьому, положеннями ст. 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок у власність і чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень вказаної статті ЗК України.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є правомірність відмови Щасливцевської сільської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, а підставою - відсутність законних підстав для ненадання такого дозволу.

Зі змісту оскаржуваного рішення Щасливцевської сільської ради вбачається, що повторною підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність спірної земельної ділянки є знаходження на ній господарської споруди згідно Генерального плану забудови с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області поєднаного з планами зонування території розвитком рекреаційної зони.

Ухвалою суду від 04.08.2020 р. зобов`язано Щасливцевську сільську раду надати суду належним чином завірені копії матеріалів 121 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання від 25.06.2020 року, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення.

На виконання даної ухвали суду відповідачем -1 було надано фактично нечитабельні копії клопотання позивача від 19.05.2019 р., паспорта та ідентифікаційного номера заявника, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крім того, разом з відзивом на позовом надано копію рішення 9 сесії Щасливцевської сільської ради 5 скликання від 18.04.2011 р. № 99, яким внесено зміни до в рішення 9 сесії 24 скликання №183 від 29.10.2003 р. " Про передачу у приватну власність земельних ділянок" та викласти у новій редакції : " Дати дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо складання державного акту на земельну ділянку для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтованою площею 0,15 га для безоплатної передачі у власність в АДРЕСА_1 ", а також копії витягу з рішень виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради від 20.08.2003 року №103 про дозвіл на будівництво ОСОБА_2 , а також витягу з рішень виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради від 29.10.2003 року № 183 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надаючи правову оцінку доводам та доказам відповідача-2, наданими на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проте, у рішенні відповідача-1 про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні будь-які посилання на визначені наведеними вище вимогами Земельного кодексу України обставини, що дають підстави відмовити позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

При цьому, ні частиною 7 ст. 118 ЗК України, ні іншим чинним законодавством не передбачена така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як розташування на земельній ділянці господарської споруди.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року по справі № 540/2666/19, то колегією суддів було встановлено, зокрема, " ... до суду апеляційної інстанції відповідачем було надано копію технічного паспорту, виготовленого 13.01.2014 року на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , а також копії витягів з рішень виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради від 20.08.2003 року №103 та 29.10.2003 року №183. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року, з метою повного та всебічного розгляду справи, залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та запропоновано ОСОБА_2 подати до суду письмові пояснення щодо спірних правовідносин у даній справі, з доданням доказів на підтвердження викладеного, які містять інформацію щодо предмета доказування (або повідомити суд про причини неможливості їх подання). Водночас, до суду апеляційної інстанції не було надано жодних документів, які б підтверджували знаходження земельної ділянки у власності або користуванні третьої особи. Таким чином, у цій частині доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального та процесуального права".

Також, у вказаній постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду колегія суддів дійшла висновку, " … оскільки чинним законодавством не передбачена така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як надання такого дозволу іншій особі, у суду першої інстанції не було підстав вважати, що рішення суду у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки ОСОБА_2 "

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, графічні матеріали ОСОБА_1 , на яких зазначено ним бажане місце розташування земельної ділянки, не містять конкретної адреси, а саме, АДРЕСА_1 .

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо пов`язаності земельної ділянки, зазначеної в оскаржуваному рішенні Щасливцевської сільської ради, із розташуванням земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_1 , а саме за адресою АДРЕСА_1 , чим спростовується позиція відповаідача-1 щодо розміщення на земельній ділянці, заявленій ОСОБА_1 , садибного (індивідуального) житлового будинку ОСОБА_2 .

Крім того, на вимогу суду відповідачем-1 не надано суду матеріали Генерального плану забудови с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області " поєднаного з планами зонування території розвитком рекреаційної зони", як це зазначено в оскаржуваному рішенні в якості єдиної підстави для відмови позивачу у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) спірної земельної ділянки.

Суд приймає до увагу, якщо навіть, якщо на момент звернення позивача до Щасливцевської сільської ради земельна ділянка, позначена в графічних матеріалах ОСОБА_1 перебувала у фактичному користуванні іншої особи, то надання дозволу громадянину на розробку проекту землеустрою жодним чином не свідчить про реалізацію ним вказаного дозволу та перебування земельної ділянки у користуванні.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі не означає позитивного рішення про надання її власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою є тільки першою стадією, а тому надання тотожних дозволів щодо розробки проекту землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку не порушує права іншої особи. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.

Щодо вказаного питання існує усталена практика Верховного Суду, зокрема, аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 607/4538/16-а, від 03 квітня 2019 року у справі 509/4722/16-а та від 29 серпня 2019 року у справі № 540/2441/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що рішення Щасливцевської сільської ради № 2377 від 25.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області не відповідає вищевказаним нормам Земельного кодексу України, а тому не є обґрунтованим та законним, що є підставою для визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Щасливцевську сільську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, то в контексті ж розгляду цієї справи та враховуючи висновки суду в адміністративній справі № 540/2666/19, суд вважає, що відповідач-1 повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з аналогічних підстав, які зазначені у попередньому рішенні Щасливцевської сільської ради від 12.06.2019 року № 1671 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, тим самим не врахувавши висновки судів, викладених у рішеннях в справі №540/2666/19.

При цьому суд, вказує, шо на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин зазначені повноваження не є дискреційними, а тому належним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов`язати Щасливцевську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2019 року.

Разом з тим, суд вважає, що вимога позивача в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) спірної земельної ділянки із зазначенням адреси її розташування, а саме, АДРЕСА_1 , не підлягає задоволенню з огляду на таке.

При зверненні до Щасливцевської сільської ради з клопотанням від 19.05.2019 року позивач просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додаються до клопотання, без зазначення точної адреси, а саме: АДРЕСА_1 .

Як зазначалось вище, оскаржуване рішення № 2377 від 25.06.2020 року прийнято на виконання судових рішень у справі № 540/2666/19, розглянувши повторно клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2019 року..

При цьому, суд зазначає, що резолютивні частини рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року по справі №540/2666/19, в частині прийняття нового судового рішення, яким зобов`язано Щасливцевську сільську раду, з урахуванням висновків судів, викладених у рішеннях в справі №540/2666/19, повторно розглянути по суті у місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) вищезазначеної земельної ділянки, не зазначено точну адресу земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_1 .

В оскаржуваному рішенні № 2377 від 25.06.2020 року відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому вказано, що клопотання розглянуто повторно на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду та П`ятого Апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року у справі №540/2666/19.

Крім того, в ході розгляду справи представником позивача вказане не заперечувалось і доказів зворотного суду також не надано.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Щасливцевської сільської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, то суд враховує таке.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі № 0640/3719/18.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги предмет спору та обставини даної справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки представником позивачки не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від його виконання за наслідками набрання даним рішенням законної сили.

Щодо вимоги позивача постановити окрему ухвалу про притягнення посадових осіб Щасливцевської сільської ради до відповідальності за грубе порушення земельного законодавства, то суд вказує про таке.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В даному випадку суд не вбачає підстав, визначених ст. 249 КАС України для постановлення окремої ухвали.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (ч. 2 ст.77 КАС України)

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в частині судового збору, суд вказує про таке.

Як встановлено судом, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджено квитанцією №0.0.1860295931.1 від 06.10.2020 року.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з неправильним визначенням останнім способу захисту порушених прав, тому судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, який відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів є розпорядником бюджетних коштів Щасливцевської сільської ради.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, суд враховує наступне.

Згідно з п. 9 ч.1 ст. 1 ЗУ від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно абзацу першого ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статі 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При вирішенні даного питання суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування витрат на послуги адвоката, а саме, при визначенні суми відшкодування на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. ( ч. 2 ст. 6 КАС України)

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру в сумі 8 500,00 гривень представником позивача надано до суду договір про надання правничої допомоги від 13.12.2019 р., довідку-рахунок від 22.10.2020 р. № 20-48, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 22.10.2020 р.

При цьому, судом встановлено, що представником ОСОБА_1 у даній справі є адвокат Буженко Ю.С., який діє на підставі ордеру серії АО №1008464 та договору про надання правничої допомоги №13/12/19 від 13.12.2019 року, предметом якого, зокрема, є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в Херсонському окружному адміністративному суді; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності, аналіз законодавства, вивчення судової практики, представництво інтересів у суді. Складення заяв, адвокатських запитів, позовів, відзивів на позови, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №20-48 від 22.10.2020 р. адвокатом Буженко Ю.С. прийнято від ОСОБА_1 суму 8 500,00 грн. на підставі договору про надання правничої допомоги №13/12/19 від 13.12.2019 р.

Щодо наданої довідки-рахунку № 20-48 від 22.10.2020 р., то загальна сума наданих адвокатом Буженко Ю.С. послуг складає 8 500,00 гривень, у т.ч.

- консультація клієнта щодо захисту його прав при оскарженні рішення сільради про повторну відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, роз`яснення клієнту новел земельного законодавства щодо процедури надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Надання клієнту правової інформації з приводу останньої судової практики по земельних спорах, в тому числі, правових висновків Верховного суду по земельних спорах - 1000 грн. (1 год.);

- складання позовної заяви, формування матеріалів, що додаються до позову - 1000 грн. (1 год.);

- складання клопотання щодо ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення із відзивом на позовну заяву по справі №540/1907/20, формування правової позиції по відношенню до відзиву на позовну заяву по справі №540/1907/20 - 500 грн. (30 хв.);

- участь у судовому засіданні - 5000 грн. (5 год.);

- складання клопотання про долучення до матеріалів справи № 540/1907/20 доказів надання правничої допомоги - 500 грн. (30 хв.);

- складання заяви про подачу доказів судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог - 500 грн. (30 хв.).

04.12.2020 року до суду надійшло клопотання відповідача-1, яким просить відмовити у задоволенні клопотання про долучення до справи документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу, оскільки консультацію клієнта щодо захисту його прав, той самий клієнт отримав у справі №540/3139/20, позовна заява підписана самим позивачем, копії документів, які додаються до неї також завірені позивачем - це дає привід вважати, що адвокат Буженко Ю.С. не приймав в цьому участі, Щасливцевською сільською радою направлявся позивачу відзив на позовну заяву з додатками.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у суді, з урахуванням заперечень відповідача-1, суд вказує про таке.

Як встановлено судом предмет спору у даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, при цьому, повторний з подібних підстав, а тому не потребує додаткового вивчення фактичних даних. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, доказом вказаного є розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, як справи незначної складності з огляду на її категорію, обсяг та характер доказів у справі.

З огляду на викладене, суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом таких послуг, як консультація клієнта щодо захисту його прав, роз`яснення клієнту новел земельного законодавства, надання клієнту правової інформації з приводу судової практики по земельних спорах, оскільки вказані послуги є фактично повторними та взаємопов`язаними між собою та відповідно підлягають зменшенню.

Також не можуть враховуватись такі види послуг адвоката, як формування правової позиції по відношенню до відзиву на позовну заяву по справі, оскільки відповідь на відзив на позовну заяву по справі не надавалась, а тому такі види послуг також підлягають зменшенню.

У суду також викликає сумнів щодо тривалості складання позовної заяви, формування матеріалів, що додаються до позову (1 год.), оскільки за умови того, що в аналогічній адміністративній справі № 540/2666/19 за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, представництво інтересів ОСОБА_1 здійснював адвокат Буженко Ю.С. , тому витрачення такого часу для підготовки позовних матеріалів в межах розглядуваної справи не вбачається обґрунтованим та потрібним для досвідченого фахівця, а тому, на переконання суду розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги, також є необґрунтованим та підлягає зменшенню.

Також безпідставним є включення до витрат на правничу допомогу складання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надання правничої допомоги, оскільки вказані послуги взагалі не потребують спеціальних професійних здібностей та не були передбачені договором. Крім того, в матеріалах справи відсутня заява про подачу доказів судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а тому вказана послуга взагалі не надавалась в межах даної справи.

Крім того, суд вважає завищеним розмір витрат на участь представника в судовому засіданні в сумі 5000 грн.

Враховуючи наведені обставини, зміст та обсяг наданих послуг, а також часткове задоволення позовних вимог, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог представника позивача щодо відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою під час розгляду справи у суді в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (місцезнаходження 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (місцезнаходження 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 04400647) Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення № 2377 від 25.06.2020 року, прийняте 121 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2019 року.

Зобов`язати Щасливцевську сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2019 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (75580, Херсонська область, с.Щасливцеве, вул.Миру, 26, код ЄДРПОУ 04400647) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн.

Стягнути з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (75580, Херсонська область, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 04400647) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи, у розмірі 3 000,00 грн ( три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та відпустці за сімейними обставинами повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 січня 2021 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 109040000