Постанова

від 21.01.2021 по справі 160/3209/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3209/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське підприємство Росдизельсервіс на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року (суддя Турлакова Н.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 27.07.2020 року) у справі №160/3209/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське підприємство Росдизельсервіс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, суд, -

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємство Росдизельсервіс (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07.11.2019 року №1178 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СУРП Росдизельсервіс ; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СУРП Росдизельсервіс за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Продукт Групп ; визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2020 року форми Р №0005360520 та №0005370520.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ТОВ СУРП Росдизельсервіс та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначав, що наказ від 07.11.2019 року №1178-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СУРП Росдизельсеріс є незаконним, оскільки був складений з порушення вимог, визначених п.73.3 ст.73 ПК України, а тому платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Апелянт зазначав, що податковим органом не вказано в запиті перелік первинних документів, які необхідно подати, єдиною підставою в запиті вказано вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19, яким директор ТОВ Продукт Групп ОСОБА_1 визнана винною у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України; вирок скасовано судом апеляційної інстанції у зв`язку з декриміналізацією ст.205 КК України. Апелянт звертав увагу, що у вироку не давалась оцінка господарським операціям позивача з ТОВ Продукт Групп , вважав, що без дослідження первинних документів по господарським операціям неможливо зробити висновок про нереальність господарських операцій. На момент перевірки контрагент ТОВ Продукт Групп був зареєстрованим відповідно до законодавства, був платником податків, контролюючий орган не перевіряв первинну документацію позивача, не перевірив кількість працюючих на підприємстві. Апелянт зазначав, що інформаційні бази контролюючого органу не є офіційними, оскільки не грунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів, можуть мати помилки, які впливають на правовий статус платника податку та не є належними доказами порушення позивачем чи його контрагентом вимог податкового законодавства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 у кримінальному провадженні за №32019041660000004, визнано винною директора ТОВ Продукт Групп ОСОБА_1 у злочині, передбаченому ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, що виразилось у тому, що остання не здійснювала фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ Продукт Групп , передавши всі реєстраційні документи та печатку підприємств невстановленим в ході слідства особам, які безпосередньо здійснювали та оформлювали від ТОВ Продукт Групп фіктивні господарські операції, при цьому імітуючи підпис ОСОБА_1 при підписанні фінансових та звітних документів без її відома. Суд зазначив, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року вирок скасовано у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, однак суд врахував, що ОСОБА_1 вину визнала повністю, зазначив, що податкові накладні ТОВ Продукт Групп підписані директором ОСОБА_1 ; вважав, що вироком встановлено, що контрагент позивача є юридичною особою, створеною для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи з метою здійснення діяльності з надання незаконних фінансових послуг і переведенню грошових коштів із безготівкової форми в готівкову, підтверджує, що господарська діяльність ТОВ Продукт Групп не велась. Суд врахував, що відповідачем 19.07.019 року було направлено запит 84435/10/04-36-14-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Продукт Групп , ТОВ СУРП Росдизельсервіс відмовлено в наданні пояснень та документів. Суд зазначив, що у запиті податкового органу визначені фактичні та правові підстави надіслання запиту, опис інформації, види та типи конкретних документів, які витребовувались, період, за який слід надати документи, а також попереджено про строки подання вказаних документів та про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства. Натомість, позивачем не спростовано фактів виникнення обставин, передбачених нормою пп.78.1.1 пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України для призначення документальної позапланової перевірки, позивач у відповідь на письмовий запит контролюючого органу не надав жодних копій первинної документації з приводу господарських операцій з ТОВ Продукт Групп . Суд послався на положення абзацу другого пункту 44.7 ст.44 ПК України, якщо платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Суд вважав, що відповідачем реалізовано свої повноваження та прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Суд зазначив. що на виконання договору купівлі продажу № 17/12-1 від 01.12.2017 року, складені позивачем первинні документи не відповідають діючому законодавству, а саме: ТТН не всі заповненні належним чином та містять істотні недоліки, обов`язковий реквізит печатка на першому підпису бухгалтера відсутня, пункт навантаження та розвантаження не конткретизовано, зазначено тільки місто; на накладних відсутні ПІБ підписантів.

Матеріалами справи встановлено, що 19.07.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено запит №84435/10/04-36-14-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Продукт Групп за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, на який на який 29.09.2019 року ТОВ СУРП Росдизельсервіс направило відмову, викладеному у листі №121110/10. Підставою для запиту був вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19

Встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області 07.11.2019 року було прийнято наказ №1178-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СУРП Росдизельсервіс відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Продукт Групп . Вказаний наказ 12.11.2019 року був отриманий позивачем. У відповідь на повідомлення №513 від 07.11.2019 року та наказу №1178-п від 07.11.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області ТОВ СУРП Росдизельсервіс лише 28.11.2019 року листом за №156/11-19 надано документи по взаємовідносинам з ТОВ Продукт Групп .

Відповідно до наказу від 07.11.2019 року №1178-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ СУРП Росдизельсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Продукт Групп за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої 20.12.2019 року було складено акт №17710/04-36-05-20/31550862, відповідно висновків якого встановлено порушення ТОВ СУРП Росдизельсервіс : пп.134.1.1 п.134.1 ст134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 61724 грн.; п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 68582 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ СУРП Росдизельсервіс 09.01.2020 року подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення №002/01-20, яке 24.01.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом № 8079/10/04-36-05-09, залишено без задоволення.

На підставі встановлених в акті порушень податкового законодавства, відповідачем 05.03.2020 року були прийнято: податкове повідомлення-рішення форми Р №000536052, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участі іноземних інвесторів на загальну суму 77155,00 грн., з яких за основним платежем 61724,00 грн. та за штрафними санкціями 15431,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми Р №0005370520, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 85727,50 грн., з яких за основним платежем 68582,00 грн. та за штрафними санкціями 17145,50 грн.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки був вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 (пр. №І-кп/202/205/2019) у кримінальному провадженні за №32019041660000004, відповідно до якого директора ТОВ Продукт Групп ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, яким було встановлено, що ОСОБА_1 самостійно не здійснювала фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ Продукт Групп , передавши всі реєстраційні документи та печатку підприємств невстановленим в ході слідства особам, які безпосередньо здійснювали та оформлювали від ТОВ Продукт Групп фіктивні господарські операції, при цьому імітуючи її підпис при підписанні фінансових та звітних документів без її відома.

Встановлено, що 19.07.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області направило на адресу ТОВ СУРП Росдизельсервіс інформаційний запит №84435/10/04-36-14-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Продукти за період з 01.01.2017року по 31.12.2017 року, в якому податковий орган послався на вище вказаний вирок суду, одержаний як податкова інформація. Аналізуючи текст інформаційного запиту, суд апеляційної інстанції зазначає, що він відповідає вимогам ст.73 ПК України, має всі необхідні реквізити, підписаний в.о.начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, має печатку контролюючого органу та в якому перераховано яку первинну документацію та інші матеріали платник податків має надати контролюючому органу.

Встановлено, що 27.08.2019 року ТОВ СУРП Росдизельсервіс направило лист за №116/08-19, в якому відмовило в наданні пояснень та документальних підтверджень у зв`язку з невідповідністю інформаційного запиту вимогам ст.73 ПК України.

Встановлено, що ТОВ СУРП Росдизельсервіс лише 28.11.2019 року направило до ГУ ДПС України первинні документи, які податковий орган одержав 29.11.2019 року: договір купівлі-продажу №17/12-1 від 01.12.2017 року; заявочну специфікацію №194/11-17 від 29.11.2017 року до договору; специфікацію №1 додаток №1 до договору; заявочну специфікацію №196/12-17 від 04.12.2017 року до договору; специфікацію №2, додаток №2до договору; рахунок №0112-17 від 01.12.2017 року; видаткову накладну №РН-1201/35 від 01.12.2017 року; податкову накладну №147 від 01.12.2017 року; товарно-транспортну накладну №01245 від 01.12.2017 року; рахунок №0612-17 від 06.12.2017 року; видаткову накладну №РН-1206/06 від 06.12.2017 року; податкову накладну №82 від 06.12.2017 року; товарно-транспортну накладну №01301 від 06.12.2017 року. Пояснення, що розрахунки з ТОВ Продукт Групп велися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок контрагента та надало платіжні доручення: №114 від 20.12.2017 року та №115 від 20.12.2017 року. ТОВ СУРП Росдизельсервіс надало оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 Разунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року і картку рахунку 631. Тобто, до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка відбувалася з 09.12.2019 року по 13.12.2019 року, у податкового органу були наявні первинні документи.

Встановлено, що між ТОВ Продукт Групп (постачальник) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ СУРП Росдизельскрвіс (покупець), в особі директора ОСОБА_3 01.12.2017 року було укладено договір купівлі-продажу №17/12-1, згідно якого постачальник зобов`язався поставити покупцю, визначений цим договором товар, найменування, одиниця виміру, кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару визначаються у специфікаціях. Поставка товару здійснюється силами, транспортом та за рахунок постачальника. Розрахунки за кожну партію здійснюється по факту поставки в безготівковому порядку протягом 10 календарних днів після відвантаження товару. Пунктом поставки товару є склад покупця.

Згідно специфікації №1 було поставлено товар (генератор, головна передача у зборі, циліндри у зборі, вал у зборі, шланга у зборі, перемикач, палець у зборі, буфер) на загальну суму 368160 грн. (ПДВ - 61360 грн.) та специфікації №2 було поставлено товар (супорт, вал, підшипник, сальник, палець, регулятор, датчик) на загальну суму 43332 грн. (ПДВ - 7222 грн.).

На виконання договору купівлі-продажу було виписані відповідно накладна №РН-1201/35 від 01.12.2017 року та накладна №РН-1206/06 від 06.12.2017 року, рахунок на оплату №0112-17 від 01.12.2017 року та рахунок на оплату №0612-7 від 06.12.2017 року, податкова накладна №147 від 01.12.2017 року та податкова накладна №82 від 06.12.2017 року, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; товар був поставлений ТОВ Продукт Групп (автомобільний перевізник, вантажовідправник) ТОВ СУРП Росдизельсервіс (вантажоодержувач) пункт навантаження м. Костянтинівка, пункт розвантаження м. Кривий Ріг та був оплачений згідно платіжних доручень від 20.12.2019 року №114 на суму 368160 грн. та від 20.12.2019 року №115 на суму 43332 грн. Матеріалами справи встановлено, що ТОВ СУРП Росдизельсервіс здійснює свою господарську діяльність за адресою м.Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 84а. Первинні документи підписані посадовими особами, мають печатки, складені відповідно до чинного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що вказаний товар був облікований ТОВ СУРП Росдизельсервіс та реалізований згідно договорів купівлі-продажу іншим контрагентам.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року по справі №202/790/19 вирок скасовано у зв`язку з тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Відповідно до пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.44.1 ст.44, п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до абз.1 пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства. контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності певних обставин, зокрема якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України). Документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно реалізував свою компетенцію шляхом видання наказу про перевірку у зв`язку з наявністю у нього податкової інформації та ненаданням платником податку пояснень та документального підтвердження на запитувану інформацію, та у зв`язку з цим є правомірними дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем було надано первинні документи, які запитував відповідач лише після одержання наказу про перевірку - 28.11.2019 року. Отже, в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані та є такими, що не підлягають задоволенню. Суд керується судовою практикою, викладеною у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18.

Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Встановлено, що ТОВ СУРП Росдизельсервіс до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надало первинні документи та пояснення по господарським взаємовідносинах з ТОВ Продукт Групп , яким податковий орган був зобовязаний надати оцінку. Однак. як вбачається з акта перевірки працівники податкового органу проаналізували господарську діяльність контрагента ТОВ Продукт Групп на підстав податкової інформації, ухвал судів по кримінальним справам контрагентів ТОВ Продукт Групп та вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року у справі №202/790/19, яким була визнання винною директор ТОВ Продукт Групп ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.3, 98.6 ст.198, 201.1, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно ст.1, ч.2 ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні валових витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про дефектність первинних документів, яка є підставою для визнання фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ Продукт Групп . Матеріалами справи встановлено, що ТОВ СУРП Росдизельсервіс здійснює свою господарську діяльність за адресою м.Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 84а. Первинні документи підписані посадовими особами, мають печатки, складені відповідно до чинного законодавства; товар був облікований ТОВ СУРП Росдизельсервіс та реалізований згідно договорів купівлі-продажу іншим контрагентам.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд апеляційної інстанції враховує, що вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 (пр. №І-кп/202/205/2019) скасовано ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року по справі №202/790/19 у зв`язку з тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, який використав у якості доказу фіктивності господарських операцій ТОВ СУРП Росдизельсервіс з ТОВ Продукт Групп за грудень 2017 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19.

Згідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати у частині відмови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та в цій частині задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частин 1, 6 ст.139 КАС України підлягають перерозподілу судові витрати з урахуванням частини задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжного доручення від 16.03.2020 року №768 ТОВ СУРП Росдизельсервіс сплачено судовий збір за подачу позову у розмірі 6647,24 грн. та згідно платіжного доручення від 16.09.2020 року №297 ТОВ СУРП Росдизельсервіс сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 9970,86 грн. Всього 16618,10 грн. Підлягає стягненню 8309,09 грн.

Керуючись ст.315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське підприємство Росдизельсервіс - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року у справі №160/3209/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та в цій частині прийняти нове рішення.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за формою Р від 05.03.2020 року №0005360520 та №0005370520.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з власних бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російське підприємство Росдизельсервіс (код ЄДРПОУ 31550862) судові витрати у розмірі 8309 (вісім тисяч триста дев`ять) грн. 09 коп.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова