Постанова

від 20.01.2021 по справі 902/240/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Справа № 902/240/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Мазурі О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року в справі №902/240/20 (суддя - Матвійчук В.В.)

час та місце ухвалення: 6 жовтня 2020 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; повний текст рішення складено 12 жовтня 2020 року

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД"

до

Відповідача 1: Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області

Відповідача 2: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Нападівська"

про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання переважного права на поновлення договору, визнання укладеним договору оренди

за участю представників сторін:

від Позивача - не з`явився;

від Відповідача 1 - не з`явився;

від Відповідача 2 - Путілін Є.В..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (надалі - Відповідач 1) та Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Нападівська" (надалі - Відповідач 2) з позовом про:

· визнання недійсним договору оренди землі № 5/07/19 від 8 липня 2019 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523483800:02:000:0308, площею 3,3068 га;

· визнання недійсним договору оренди землі № 04/10/19 від 4 жовтня 2019 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523483800:02:000:0309, площею 3,0962 га;

· визнання недійсним договору оренди землі № 7/07/19 від 8 липня 2019 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523483800:03:000:0170, площею 2,4478 га;

· визнання недійсним договору оренди землі № 8/07/19 від 8 липня 2019 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523483800:03:000:0169, площею 2,7993 га;

· визнання недійсним договору оренди землі № 9/07/19 від 8 липня 2019 року, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523483800:10:000:0320, площею 2,4478 га;

· визнання за Позивачем переважного права на поновлення Договору оренди землі № 2 від 1 лютого 2019 року та зобов`язати Відповідача 1 поновити Договір оренди № 2 від 1 лютого 2019 року, у порядку встановленому частиною 5 статті 33 ЗУ Про оренду землі ;

· визнання укладеним договору оренди на умовах, наведених у прохальній частині позовної заяви.

Дана позовна заява мотивована тим, що Договір оренди земельної ділянки, укладений між Позивачем та Відповідачем 1 на момент укладення договорів купівлі-продажу із Відповідачем 2 були чинні не розірвані за згодою сторін, не визнані недійсними в судовому порядку, а тому на переконання Позивача існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту оренди договору та зобов`язань прямо суперечить чинному законодавству.

Що ж стосується поновлення Договору оренди земельної ділянки, то Позивач зазначив, що на виконання пункту 3.1 Договору оренди землі Позивач 29 листопада 2019 року за Вх.№936 направив на адресу Відповідача 1 лист-повідомлення про бажання поновити дію договору оренди та направив також проект договору. Як вказує Позивач, 24 грудня 2019 року Відповідач 1 направив на адресу Позивача відповідь на його лист та зазначив, що вищезазначені земельні ділянки будуть передані в оренду іншому підприємству, а саме Відповідачу 2.

Таким чином, на переконання Позивача Відповідач 1 не розглянув лист-пропозицію Позивача, не обгрунтувавши своє заперечення, і в той же час своїм рішенням 43 сесії 7 скликання передав дані земельні ділянки в оренду Відповідача 2, чим на переконання Позивача порушив його право щодо поновлення договору оренди, а тому вказане право на його думку підлягає захисту в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 6 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог (том 2, а.с. 243-260).

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що в момент вчинення правочину (а саме Тимчасової угоди від 1 лютого 2019 року) Позивачем та Відповідачем 1 не було дотримано вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (а саме того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам). З огляду на наведене, місцевий господарський суд в своєму рішенні прийшов до висновку, що Позивач не набув права оренди за Тимчасовою угодою № 2 від 1 лютого 2019 року, в установленому законом порядку, що виключає правові підстави для визнання за ним переважного права оренди та поновлення Тимчасової угоди № 2 від 1 лютого 2019 року.

Що ж до вимог Позивача про визнання недійсними Договорів оренди землі, укладених між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, то місцевий господарський суд виходячи з положень статтей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 4 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку, що Позивачем не доведено в установленому законом порядку наявності порушеного права чи інтересу оскаржуваними Договорами оренди землі, позаяк відповідного права останній не набув.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з підстав викладеній у ній просить суд, прийняти апеляційну скаргу Позивача до розгляду та скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 6 жовтня 2020 року в справі №902/240/20, прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.

Вважає, що рішення господарського суду першої інстанції є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, Позивач вважає, що присвоєння кадастрового номеру та встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, не припиняє існування земельної ділянки як такої, а лише змінює її правовий статус, а сама земельна ділянка продовжує існування, а отже продовжує існувати і укладені відносно неї правочини. Таким чином, на переконання Позивача, Відповідачу 1 під час укладення спірних договорів на спірні земельні ділянки було достименно відомо про існування Договору оренди укладеного між Позивачем та Відповідачем 1.

Також, Позивач вказує на порушення норм процесуального права, котрі полягають на його думку, в недопущенні представників Позивача - Гуллу А.А. та Майданюка С.П. до участі в судових засіданнях, оскільки останніми не було надано необхідний перелік документів якими підтверджувалися їхні повноваження на здійснення самопредставництва.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2020 року (том 3, а.с. 35) відкрито апеляційне провадження у справі № 902/240/20. Запропоновано учасникам по справі протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2020 року було призначено справу № 902/240/20 до розгляду на 16 грудня 2020 року об 14:00 год..

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача (том 3, а.с. 38-42). В котрому Відповідач 2 заперечує проти задоволення апеляційної скарги Позивача та просить залишити без змін оспорюване рішення. Також, Відповідач 2 зазначає, що вказана Тимчасова угода не належить до договору оренди земельних часток (паї) адже на примірнику тимчасової угоди відсутній штам із зазначенням дати реєстрації та номеру запису, а також підпис особи, яка зареєструвала Договір.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 грудня 2020 року справу №902/240/20 було задоволено заяву представника Відповідача 2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до довідки про неможливість проведення судового засідання (том 3, а.с. 96) у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді судове засідання у справі 902/240/20 призначене на 16 грудня 2020 року не відбулося. Відповідна інформація про неможливість проведення судового засідання у даній справі була розміщення на сторінці офіційного веб-порталу Судова влада в Україні .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 4 січня 2021 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, було задоволено клопотання представника Відповідача 2 про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи на 20 січня 2021 року об 14:40 год в режимі відеоконференції з Господарським судом Вінницької області.

В судове засідання від 20 січня 2021 року представники Позивача та Відповідача 1 не з`явилися.

Згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Зі змісту ухвали від 4 січня 2021 року вбачається, що суд в пункті 3 повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вказана ухвала була направлена судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на поштовий адрес вказаний в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на все вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача 1 за наявними в матеріалах справи доказами. Зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься апеляційна скарга Позивача, в якій наведена його позиція з-приводу доводів та заперечень судового рішення.

В судовому засіданні від 20 січня 2021 року, яке відбулося в режимі відеоконференції, представник Відповідача 2 заперечив проти доводів апеляційної скарги Позивача, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення. Зазначив, що Тимчасова угода № 3 не є договором оренди земельної ділянки (паю) та до неї не можуть застосовуватися вимоги Закону України Про оренду землі зокрема щодо поновлення договору оренди на новий строк. Окрім того, представник Відповідача 2 зазначив, що дана тимчасова угода не є укладеною з огляду на невідповідність її вимогам Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а саме щодо надання земельної частки (паю) в оренду.

Заслухавши пояснення представника Відповідача 2, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Позивача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 1 лютого 2019 року між Відповідачем 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро", яке в подальшому перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Тас Агро Захід" (Позивач по справі) укладено Тимчасову угоду № 2 (надалі - Тимчасова угода; том 2, а.с. 22-25).

Згідно предмету Тимчасової угоди, Відповідач 1 надає, а Позивач приймає в строкове платне користування земельні ділянки - земельні частки паї, що належали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , загальною площею 20.5845 га, які знаходяться на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Відповідно до пункту 2.1 Тимчасової угоди, в користування передаються земельні ділянки загальною площею 20.5845га (земельні частки паї: №48, №594, №259, №18, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ), згідно додатку №1 до даної Тимчасової угоди.

Як визначено пунктом 3.1 Тимчасової угоди, угоду укладено на 11 (одинадцять) місяців з 1 лютого 2019 року до 1 січня 2020 року; після закінчення строку Тимчасової угоди Позивач має переважне право поновлення її новий строк; у цьому разі Позивач повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії Угоди повідомити письмово Відповідача 1 про намір продовжити її дію.

В силу дії пункту 4.1 Тимчасової угоди: плата за користування вноситься Позивачем у грошовій формі в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 251594 грн 78 коп.; середня нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 101854 грн 46 коп.; обчислення розміру плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 4.2 Тимчасової угоди визначено, що плата за землю вноситься щомісячно в рівних частках до 30 числа поточного місяця, наступного за звітним.

У відповідності до пункту 5.1 Тимчасової угоди, земельні ділянки передаються в користування для вирощування сільськогосподарської продукції; цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

За змістом пунктів 6.1, 6.2 Тимчасової угоди: передача земельних ділянок в користування здійснюється без розроблення проекту їх відведення; передача земельної ділянки Позивачу здійснюється у тижневий строк після реєстрації Тимчасової угоди в книзі реєстрації Дружненської сільської ради за актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 7.1 Тимчасової угоди, після припинення дії Тимчасової угоди, Позивач повертає Дружненській сільській раді земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в користування.

В силу дії пункту 14.1 Тимчасової угоди, ця угода набирає чинності після підписання її Сторонами та її реєстрації в книзі реєстрації договорів Очеретнянської сільської ради .

На останньому аркуші Тимчасової угоди міститься запис наступного змісту: Тимчасову угоду зареєстровано у Очеретнянській сільській раді Погребищенського району Вінницької області, про що в книзі реєстрації вчинено запис від 1 лютого 2019 року .

1 лютого 2019 року між Відповідачем 1 та Позивачем підписано та скріплено печатками Акт прийому-передачі об`єкта оренди, відповідно до пункту 1 якого, Відповідач 1 передав, а Позивач прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (земельні частки паї).

В пункті 3 Акту приймання-передачі сторони визначили, що загальна площа земельних ділянок 20.5845га, в тому числі ріллі 20.5845га (том 2, а.с. 26).

11 вересня 2019 року на адресу Позивача за вхідним номером №655, надійшов лист від Відповідача 2, в якому останнє вказує, що ним були зареєстровані договори оренди землі по Очеретянській сільській раді Погребищенського району на площу 16,2450 га, у зв`язку із чим Відповідач 2 пропонує розглянути можливість проведення обміну земельними ділянками та виділенням їх одним окремим масивом. В іншому випадку, виникає необхідність виділення вказаних земельних ділянок в натурі на місцевості із встановленням меж (том 2, а.с. 28).

Як вказує Позивач, при розгляді даного листа ним було виявлено, що на п`ять із зазначених земельних ділянок, а саме земельні ділянки право на які належить: ОСОБА_3 (номер земельної ділянки № НОМЕР_4 , площа 3,0962 га), ОСОБА_4 , (номер земельної ділянки АДРЕСА_1 , площа 3,3068 га.), Очеретнянській сільській раді (номер земельної ділянки № НОМЕР_1 , площа 2,7993 га), Очеретнянській сільській раді (номер земельної ділянки № НОМЕР_2 , площа 2,4478 га), Очеретнянській сільській раді (номер земельної ділянки № НОМЕР_3 . площа 2.4478 га), 1 лютого 2019 року було укладено Тимчасову угоду між Позивачем та Відповідачем 1.

9 січня 2020 року за вихідним № 9 Позивачем на адресу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькі області, було направлено запит з приводу надання інформації по вище вказаних земельних ділянках (том 2, а.с. 34).

27 січня 2020 року на адресу Позивача надійшов лист від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькі області від 22 січня 2020 року за № 0-2-0.32-1/362-20, в якому зазначено, що станом на сьогоднішній день, в Національній кадастровій системі наявна інформація про земельні ділянки:

· площею 3,0962 га (пай № НОМЕР_4 ). яка згідно додатку 1 до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 15 вересня 2004 року №344 Про погодження проекту поділу земель колективної власності та передачу у власність земельних часток (паїв), видачу державних актів на право власності на земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП ім. Шевченка с. Очеретня , належить ОСОБА_3 , та якій за результатами здійснення державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 0523483800:02:000:0309, Реєстратором речових прав Липовецької районної державної адміністрації Липовецького району Вінницької області 4 жовтня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років);

· площею 3,3068 га (пай № НОМЕР_5 ) , яка згідно додатку 1 до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 15 вересня 2004 року №344 Про погодження проекту поділу земель колективної власності та передачу у власність земельних часток (паїв), видачу державних актів на право власності на земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП ім. Шевченка с. Очеретня , належить ОСОБА_4 , та котрій за результатами здійснення державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 0523483800:02:000:0308, Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 15 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років);

· площею 2,7993 га (пай № НОМЕР_1 ), яка згідно додатку 1 до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 15 вересня 2004 року №344 Про погодження проекту поділу земель колективної власності та передачу у власність земельних часток (паїв), видачу державних актів на право власності на земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП ім. Шевченка с. Очеретня , та якій за результатами здійснення державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 0523483800:03:000:0169, Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 16 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років);

· площею 2,4478га (пай № НОМЕР_2 ), яка згідно додатку 1 до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 15 вересня 2004 року №344 Про погодження проекту поділу земель колективної власності та передачу у власність земельних часток (паїв), видачу державних актів на право власності на земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП ім. Шевченка с. Очеретня , та котрій за результатами здійснення державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 0523483800:03:000:0170. Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 16 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років);

· площею 2,4478 га (пай № НОМЕР_3 ), яка згідно додатку 1 до розпорядження Погребищенської районної державної адміністрації від 15 вересня 2004 року №344 Про погодження проекту поділу земель колективної власності та передачу у власність земельних часток (паїв), видачу державних актів на право власності на земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП ім. Шевченка с. Очеретня , та якій за результатами здійснення державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 0523483800:10:000:0320. Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 16 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років).

Рішенням позачергової 45 сесії сільської ради 7 скликання № 409 від 10 червня 2019 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 площею 3.3068 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер ділянки 0523483800:02:000:0308, площею 3,3068 га, яка розроблена Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК . Передано в оренду земельну ділянку площею 3.3068 га з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2, а.с. 129).

8 липня 2019 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено Договір оренди землі № 5/07/19, згідно з предметом якого Відповідач 1 надає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за межами населеного пункту (том 2, а.с. 126-127).

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди землі № 5/07/19 в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 0523483800:02:000:0309, площею 3,0962 га, у тому числі 3,0962 ріллі.

Пунктом 3.1 Договору оренди землі № 5/07/19 визначено, що: договір укладено строком на 7 (сім) років; право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства; цей Договір набирає чинності після підписання сторонами; після закінчення строку Договору Відповідач 2 має переважне право поновлення його на новий строк; у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 15 липня 2019 року внесено відомості про державну реєстрацію речового права: права оренди земельної ділянки площею 3.3068га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0309 в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років; том 2, а.с. 134).

Рішенням позачергової 45 сесії сільської ради 7 скликання № 406 від 10 червня 2019 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 площею 2.4478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер ділянки 0523483800:03:000:0170, площею 2.4478га, яка розроблена Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК . Передано в оренду земельну ділянку площею 2.4478 га з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2, а.с. 148).

8 липня 2019 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено Договір оренди землі № 7/07/19 (том 2, а.с. 135-137), згідно з предметом якого Відповідач 1 надає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди землі № 7/07/19 в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 0523483800:03:000:0170, площею 2,4478га, у тому числі 2,4478 ріллі.

Пунктом 3.1 Договору оренди землі № 7/07/19 визначено, що: Договір укладено строком на 7 (сім) років; право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами; після закінчення строку Договору Відповідач 2 має переважне право поновлення його на новий строк; у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 16 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права: права оренди земельної ділянки площею 2,4478 га за кадастровим номером 0523483800:03:000:0170 в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років).

Рішенням позачергової 45 сесії сільської ради 7 скликання № 408 від 10 червня 2019 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 площею 2,7993 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер ділянки 0523483800:03:000:0169, площею 2.7993га, яка розроблена Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК . Передано в оренду земельну ділянку площею 2.7993 га з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2, а.с. 156).

8 липня 2019 між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено Договір оренди землі №8/07/19 (том 2, а.с. 144-145), згідно з предметом якого Відповідач 1 надає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди землі № 8/07/19 в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 0523483800:03:000:0169, площею 2,7993га, у тому числі 2,7993 ріллі.

Як визначено пунктом 3.1 Договору оренди землі № 8/07/19: цей Договір укладено строком на 7 (сім) років; право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства; цей Договір набирає чинності після підписання сторонами; після закінчення строку Договору Відповідач 2 має переважне право поновлення його на новий строк; у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 16 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права: права оренди земельної ділянки площею 2,7993га за кадастровим номером 0523483800:03:000:0169 в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років).

Рішенням позачергової 45 сесії сільської ради 7 скликання № 409 від 10 червня 2019 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Відповідача 2 площею 2,4478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер ділянки 0523483800:10:000:0320, площею 2.4478га, яка розроблена Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК . Передано в оренду земельну ділянку площею 2.4478 га з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

8 липня 2019 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено Договір оренди землі № 9/07/19, згідно з предметом якого Відповідач 1 надає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за межами населеного пункту (том 2, а.с. 162-163).

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди землі № 9/07/19 в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 0523483800:10:000:0320, площею 2,4478га, у тому числі 2,4478 ріллі.

Пунктом 3.1 Договору оренди землі № 9/07/19 визначено, що Договір укладено строком на 7 (сім) років; право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства; цей Договір набирає чинності після підписання сторонами; після закінчення строку Договору Відповідач 2 має переважне право поновлення його на новий строк; у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 16 липня 2019 року було внесено відомості про державну реєстрацію речового права: права оренди земельної ділянки площею 2,4478га за кадастровим номером 0523483800:10:000:0320 в особі орендаря - відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років).

Рішенням позачергової 48 сесії сільської ради 7 скликання № 470 від 4 жовтня 2019 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Відповідачу 2 площею 3,0962 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер ділянки 0523483800:02:000:0309, площею 3,0962га, яка розроблена Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК . Передано в оренду земельну ділянку площею 3,0962га з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2, а.с. 165).

4 жовтня 2019 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено Договір оренди землі №04/10/19, згідно з предметом якого Відповідач 1 надає, а Відповідач 2 приймає в строкове платне користування невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 2.1 Договору оренди землі № 04/10/19 в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 0523483800:02:000:0309, площею 3,0962га, у тому числі 3,0962 ріллі.

Реєстратором речових прав Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області 4 жовтня 2019 року внесено відомості про державну реєстрацію речового права: права оренди земельної ділянки площею 3,0962га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0309 в особі орендаря - Відповідача 2 (строк дії речового права - 7 (сім) років).

Таким чином, Позивач вважає, що Відповідачем 1, в супереч дії Тимчасової угоди, укладеної між Позивачем та Відповідачем 1, було укладено нові договори з Відповідачем 2 на спірні земельні ділянки, хоча Відповідачу 1 було достовірно відомо про Тимчасову угоду укладену із Позивачем.

Наявність вказаних Договорів оренди землі, які регулюють оренду земельних ділянок, які попередньо були передані в оренду Позивачу в якості невитребуваних (неоформлених) земельних часток (паїв), стало підставою звернення Позивача до суду, за захистом порушеного, на його думку, права з позовною заявою про визнання таких договорів недійсними та поновлення договору оренди.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

В силу дії частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

В силу дії частин 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами; односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила; односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З урахуванням встановлених обставин першочергово до предмета дослідження в межах розгляду даної справи відноситься питання щодо укладення Тимчасової угоди № 2 між Позивачем та Відповідачем 1, поновити на новий строк яку просить Позивач в своїй позовній заяві.

Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України, об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Таким чином, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 5 червня 2003 року визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Згідно з частиною 1 статтею 11 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Колегією суддів враховано, що правовідносини щодо земельних часток (паїв) регулюються спеціальним Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", на підставі якого 1 лютого 2019 року було укладено Тимчасову угоду №2 (поновити яку на новий строк просить Позивач в своїй позовній заяві та апеляційній скарзі та визнати за ним переважне право на поновлення такої угоди).

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Враховуючи положення Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указ Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", слідує визначення, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована у складі єдиного земельного масиву без визначення меж у натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

У відповідності до частини 3 статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Таким чином, чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", не передбачає повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування передавати в оренду земельні частки (паї) до їх формування у земельні ділянки.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 902/569/17.

В силу дії частини 3 статті 2 Земельного кодексу України, об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

В той же час, при паюванні, розміри земельних часток (паїв) визначаються в умовних кадастрових гектарах.

Отже, колегії суддів зазначає, що земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2010 року в справі № 6-6200св09, а також у постанові Верховного Суду в справі № 908/1947/16.

Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад.

Однак, законодавець надає право органам місцевого самоврядування нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) передавати в оренду для використання за цільовим призначенням проте лише після формування їх у земельні ділянки.

Зазначена норма частини 3 статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є імперативною.

У відповідності до частин 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України: формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом та за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відтак, згідно з абзацу 6 частини 2 статті 79 - 1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

За приписами статті 7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) : проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до частини 1, 2 статті 25 Закону України Про землеустрій , документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У відповідності до статтей 29-30 Закону України Про землеустрій , документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою (ст. 29). Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 1 статті 49-1 Закону України Про землеустрій визначено, що: проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв).

Згідно із частиною 5 статті 49-1 Закону України Про землеустрій , проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) включають: завдання на складання проекту землеустрою; пояснювальну записку; рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю); матеріали розрахунку (за потреби - перерахунку) вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; схему розподілу земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); відомості про площу земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок та перелік обмежень у їх використанні; матеріали погодження і затвердження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України; матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість), сформованих за проектом.

Статтею 20 Закону України Про землеустрій передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання земельних ділянок.

Із системного аналізу вищенаведених норм діючого законодавства України слідує, що проведення землеустрою (надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації, її затвердження тощо при передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду) є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування, як розпорядника земель при переданні в оренду невитребуваних земельних часток (паїв).

Наведене приводить до висновку, що обов`язковою умовою щодо надання земельної ділянки у користування фізичним чи юридичним особам є розроблення певних видів документації із землеустрою, зокрема, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або ж технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Статтею 79-1 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення Тимчасової угоди) передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Отже колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що законодавець чітко визначив, що передумовою для надання невитребуваної земельної частки (паю) в користування на умовах оренди є формування його як земельної ділянки через розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В той же час з матеріалів справи, зокрема з Тимчасової угоди № 2 від 1 лютого 2019 року, вбачається, що в оренду для Позивача передано земельні ділянки для вирощування товарної сільськогосподарської продукції загальною площею 20,5845га, технічна документація на невитребувані земельні частки (паї) не виготовлялася.

Відтак, Позивач приступив до користування зазначеними земельними ділянками після підписання Тимчасової угоди та Акту прийому-передачі від 1 лютого 2019 року, що в свою чергу свідчить про фактичне визнання і виконання обома сторонами умов вчиненого правочину, однак без дотримання норм чинного законодавства.

Отже, на невитребувані земельні частки (паї), передані в оренду Позивачу, технічна документація із землеустрою щодо встановлення їх меж в натурі (на місцевості) не виготовлялася та не затверджувалася.

Окрім того, Позивач як на підставу належної реєстрації даної Тимчасової угоди посилається на той факт, що дана Тимчасова угода зареєсторована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 24 січня 2000 року "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)" № 119.

Відповідно до умов пункту 1-4 даного Порядку: він визначає умови та процедуру реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) (далі - договори оренди).

Реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування: договір оренди у двох примірниках; сертифікат на право на земельну частку (пай).

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради перевіряє у дводенний термін подані документи, реєструє або готує обґрунтований висновок про відмову в реєстрації.

Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

В той же час, така Тимчасова угода містить лише запис про те, що даний угоду зареєстровано у Очеретнянській сільській раді про що зроблено запис від 1 лютого 2019 року, без зазначення номеру, прізвища , ініціалів та підпису відповідальної особи, яка здійснила таку реєстрацію (том 2, а.с. 25). В той же час, відповідно до умов пункту 6.1 Тимчасової угоди, реєстрація даної угоди мала б проводитися у книзі реєстрації договорів Дружненської сільської ради за актом приймання-передачі.

Окрім того, дослідивши умови Тимчасової угоди вбачається, що в пунктах 6.2 та 7.1 Тимчасової угоди значиться Дружненська сільська рада і обов`язок Позивача повернути земельну ділянку після припинення дії Тимчасової угоди саме Дружненській сільській раді (том 2, а.с. 23).

Зважаючи на усе вищевстановлене в даній судовій постанові, встановлення обставини щодо відсутність технічної документації із землеустрою та встановлення меж земельних ділянок, що є перешкодою для укладення договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв), колегія суддів прийшла до висновку, що вказані обставини свідчать про відсутність формування у земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв), які передані в оренду за Тимчасовою угодою, а в цілому про відсутність їх формування саме як об`єкта цивільних прав у розумінні частини 3 статті13 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яка є релевантивною для укладення договору оренди земельної часки (паю).

Відтак, апеляційний господарський суд враховуючи те, що в момент вчинення правочину, а саме Тимчасової угоди, його сторонами не було дотримано вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, а саме того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, вважає недоведеними обставини позовної заяви та апеляційної скарги щодо визнання переважного права та поновлення Тимчасової угоди зі сторони Позивача.

За вищенаведених обставин у даній постанові, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач не набув права оренди за Тимчасовою угодою № 2, в установленому законом порядку, що виключає правові підстави для визнання за ним саме переважного права оренди та поновлення Тимчасової угоди № 2.

Щодо вимог Позивача про визнання недійсними Договорів оренди землі, укладених між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, то колегія суддів, враховуючи положення статтей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України прийшла до висновку, що Позивачем не доведено в установленому законом порядку наявності порушеного права чи інтересу оскаржуваними Договорами оренди землі, позаяк відповідного права на поновлення Тимчасової угоди Позивач не набув.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Однак, виходячи з наведених Позивачем аргументів та наданих ним доказів, колегія суддів прийшла до висновку про недоведеність Позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачами.

За встановлених обставин, враховуючи усе вищевстановлене в даній судовій постанові, колегія суддів прийшла до висновку, що Договори оренди є таким, що укладенні відповідно до положень статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" а відтак відсутні правові підстави для визнання їх недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Оскільки Позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів Відповідачами, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Дане рішення було прийняте і місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін.

Що ж стосується порушення норм процесуального права, про які зазначає Позивач в своїй апеляційній скарзі, а саме щодо недопущення його представників (Гулу А.А., ОСОБА_5 ) до участі в судових засіданнях, то колегія суддів зауважує наступне.

На переконання Позивача достатньою підставою для належного представництва його інтересів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у формі самопредставництва є статут, положення трудового договору.

Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Однак, відповідно до практики Верховного суду, відсутність відомостей в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у ЄДР адвокатів України, які б засвідчували право представника на здійснення представництва юридичної особи як у порядку представництва так і у порядку самопредставництва.

Дана правова позиція наведена в Ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 лютого 2020 року у справі №160/6823/19; постанові Великої Палати Верховного суду від 4 грудня 2019 року у справі №826/5500/18; ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі №260/988/19.

В той же час, в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача та у ЄДР адвокатів України відсутні відомості щодо Гулу А.А. та ОСОБА_5 , як осіб яким надано право представників на здійснення представництва Позивача як у порядку представництва так і у порядку самопредставництва. Відсутня така інформація і в статуті Позивача.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що дані особи (Гулау А.А. та Майданюк С.П.) є керівниками чи членами виконавчого органу Позивача, що нівелює доводи Позивача щодо належного самопредставництва відповідними особами, за відсутні із підтвердженням самопредставництва належними доказами.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Апеляційний господарський суд з огляду на все вищевстановлене в даній постанові, ще раз констатує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, та спростовані судом апеляційної інстанції всім вищеописаним у цьому судовому рішенні.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга Позивача, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно колегія суду залишає без змін оспорюване рішення, а подану Позивачем апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Позивача, згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року в справі №902/240/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 06 жовтня 2020 року в справі №902/240/20 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №902/240/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2021 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.