Рішення

від 13.01.2021 по справі 902/771/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2021 р. Cправа № 902/771/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді - Міліціанова Р.В., при секретарі Сичук І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04053, код - 25592421

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера", вул. Князів, Коріатовичів, буд. 15, кв. 1, м. Вінниця, 21050, код - 41670946

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018

про стягнення 10 458,18 грн

В С Т А Н О В И В :

04.08.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Державного підприємства "Укрриба" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера" про стягнення заборгованості в сумі 10 458,18 грн з яких 10 188,32 грн основного боргу, 47,08 грн 3% річних, 14,12 грн інфляційних втрат та 208,66 грн пені за договором оренди державного майна № 1993-НМ від 30.11.2020 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди державного майна № 1993-НМ від 30.11.2020 року в частині оплати орендної плати за майно, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10 458,18 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/771/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Також даною хвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

17.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № 10 від 17.09.2020 року, в якому останній просить суд проводити розгляд справи № 902/771/20 з повідомленням (викликом) представників сторін.

Ухвалою суду від 22.09.2020 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу № 902/771/20 до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 21.10.2020 року.

22.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № 17 від 22.09.2020 року, в якому останній просить суд проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також, 22.09.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання № 16 від 22.09.2020 року про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

22.09.2020 року до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву № 15 від 22.09.2020 року, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

06.10.2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив № 11-09/73 від 01.10.2020 року, в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд враховуючи епідеміологічну ситуацію в Україні проводити розгляд справи за відсутності представника Державного підприємства "Укрриба".

08.10.2020 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення № 10-4/2793 від 05.10.2020 року, в яких останній зазначає, що при розгляді та вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні 21.10.2020 року постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/771/20 на 10.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

06.11.2020 року на адресу суду від представника третьої особи на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення ( № 10-4/3024 від 04.11.2020 року).

09.11.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява (№ 11-09/93 від 02.11.2020 року) про долучення до матеріалів справи доказів. Також у заяві останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності.

10.11.2020 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив ( № 19 від 09.11.2020 року).

Разом з тим 10.11.2020 року судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці. Станом на 16.11.2020 року суддя Міліціанов Р.В. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/771/20 для розгляду по суті на 13.01.2021 року; зобов`язано позивача Державне підприємство "Укрриба" надіслати (подати) до суду: пояснення із визначенням конкретного періоду за який нараховано заборгованість зі сплати орендної плати; відомості щодо того на погашення якого періоду зараховано платіж в сумі 2 779,58 від 13.03.2020; усі первинні документи, які стосуються нарахування та проведення розрахунків по орендній платі за весь період дії договору з моменту його укладення до дати звернення до суду; копію договору щодо відшкодування та компенсації витрат Балансоутримувача, який повинен укладатися згідно пункту 5.5 Договору оренди; докази понесення витрат на сплату комунальних послуг, земельного податку та податку на нерухоме майно протягом періоду, за який нараховано заборгованість зі сплати орендної плати.

Також, суд зобов`язав третю особу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надіслати (подати) до суду: докази понесення витрат на сплату комунальних послуг, земельного податку та податку на нерухоме майно протягом періоду, за який нараховано заборгованість зі сплати орендної плати; первинні документи, які стосуються нарахування та проведення розрахунків по орендній платі за весь період дії Договору оренди з моменту його укладення до дати звернення до суду.

На визначену судом дату розгляду справи по суті представники сторін не з`явилися, при цьому у матеріалах справи наявні письмові заяви позивача, представника відповідача та третьої особи про розгляд справи у їх відсутність.

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, в якості підстави вимог позивач посилається на укладення 30.11.2018 року між Регiональним вiддiленням Фонду державного майна України по Вiнницькiй областi та ТОВ "Енерго-Сфера" Договору оренди державного майна № 1993-НМ - гідротехнічної споруди - греблі ставу Кривошия, розташованого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Кривошиї, вул. Гагаріна, 45-Б.

Зазначене майно перебуває на балансі позивача. Умовами укладеного договору встановлено обов`язок ТОВ "Енерго-Сфера" з перерахування 30% орендної плати на користь Балансоутримувача.

Оскільки, відповідачем порушено строку сплати орендної плати у березні-липні 2020 року, ДП Укрриба звернулося до суду з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 10 458,18 грн з яких 10 188,32 грн основного боргу, 47,08 грн 3% річних, 14,12 грн інфляційних втрат та 208,66 грн пені за договором оренди державного майна № 1993-НМ від 30.11.2020 року.

У відзиві на позов (вх. №01-34/8422/20 від 22.09.2020 року) відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що Державне пiдприємство Укрриба не є стороною договору оренди, його права не визначено, тому останнє не може бути позивачем по справі.

Позовна заява не мiстить жодного обґрунтованого розрахунку суми боргу, в якому містилось би посилання на документи первинного бухгалтерського облiку, Наведене свiдчить про те, що сума боргу за визначений позивачем перiод не підтверджена нi облiковими документами первинного бухгалтерського облiку, нi обґрунтованим розрахунком.

Крім того, оренду плату нараховано позивачем за період дії карантину, ТОВ "Енерго-Сфера" з початку введення карантину не здiйснює дiяльностi, орендоване не використовувалося у пiдприємницькiй дiяльностi через запровадженi обмеження та заборони. Тому ТОВ "Енерго-Сфера" пiдпадає пiд дiю п. 14 Прикiнцевих та Перехiних положень ЦК України.

У відповіді на відзив (вх. №01-34/8936/20 від 06.10.2020 року) повторно вказує на порушення відповідачем строків перерахування орендної плати, зазначає, що карантинні заходи не є підставою для звільнення від сплати орендної плати, а лише щодо її зменшення. Позивач вважає, що ТОВ Енерго-Сфера вводить суд в оману, посилаючись на припинення господарської діяльності та тривалий розгляд Фондом державного майна України питання щодо зменшення орендної плати.

08.10.2020 року до суду надійшли письмові пояснення Регiонального вiддiлення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вх. №01-34/9055/20), у яких підтверджено обставини укладання договору оренди державного майна з ТОВ Енерго-Сфера та обов`язок відповідача з перерахування 70% орендної плати до Державного бюджету України та 30% - на користь Балансоутримувача.

Третя особа повідомляє, що здійснювала контроль за справлянням лише 70% орендної плати, тому при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідачем 08.11.2020 року надано заперечення на відповідь на відзив (вх. №01-34/10173/20), у яких підтверджено зазначені у відзиві обставини, а також вказано, що ДП "Укрриба" не має нiякого вiдношення до вирiшення питань зменшення орендної плати, оскільки це є прерогативою Фонду державного майна Украiни як власника орендованого майна.

На вимогу суду, 09.11.2020 року ДП Укрриба надано письмові пояснення (вх. №01-34/10133), у яких визначено період заборгованості зі сплати орендної плати з березня по липень 2020 року, зазначено про зарахування платежу в сумі 2 779,58 грн у сплату оренди за лютий у розмірі 1 670,72 грн та як часткову оплату за березень 2020 року в сумі 1 108,86 грн.

Також, позивачем повідомлено, що між сторонами не укладався Договір щодо компенсації витрат балансоутримувача, оскільки позивач таких витрат не несе, в тому числі витрат на оплату комунальних послуг та зі сплати податку на землю.

Позивачем надано наявні первинні документи, на підставі яких нараховано заборгованість: копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 29.07.2003 № 205, на виконання п. 11 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності та спільного наказу Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України за № 126/752 Про передачу гідротехнічних споруд , затверджено Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ Вінницярибгосп на баланс ДП Укрриба , закріплено зазначене в Акті майно за Позивачем на праві повного господарського відання (а.с. 9-22).

30.11.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерго-Сфера , укладено Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1993- НМ (а.с. 23-30).

Актом приймання-передачі від 30.11.2018 року (додаток до Договору), Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області погоджено, Балансоутримувачем - Державним підприємством Укрриба передано, а Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Енерго-Сфера прийнято в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно - гідротехнічну споруду - гребля ставу Кривошия (інв. №1104), що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Кривошиї, вул. Гагаріна, 45-Б та обліковується на балансі державного підприємства Укрриба (а.с. 31).

ДП Укрриба засноване на державній власності, є державним водогосподарським підприємством, яке створено з метою забезпечення ефективного використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд водних об`єктів рибних господарств і підпорядковане Держаному агентству рибного господарства України Міністерства аграрної політики України.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що даний Договір укладено строком на 5 років: з 30.11.2018 до 30.11.2023 рр. включно.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2018 року 5 232,13 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2018 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2018 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3 Договору закріплено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно пункту 3.6 Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету України та на рахунок Балансоутримувача у співвідношенні 70% та 30% відповідно.

Орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, чинних у звітному періоді.

Аналогічний обов`язок Орендаря встановлено п. 5.3. Договору.

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України із врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Можливість нарахування пені Балансоутримувачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення додатково передбачено п. 9.2. Договору.

Начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області затверджено розрахунок плати за базовий місяць оренди у жовтні 2018 року на рівні 5 232,13 грн (а.с. 32).

Позивачем також надано суду Картку рахунку №361 по ТОВ Енерго-Сфера щодо нарахувань 30% орендної плати та проведених платежів станом на 30.06.2020 року (а.с. 33, 34), банківську виписку станом на 13.03.2020 року (а.с. 35-38), платіжні доручення на підтвердження проведених розрахунків (а.с. 116-130), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які з позиції ДП Укрриба направлено відповідачу (а.с. 39-42; 133-154).

З метою спростування підстав позовних вимог відповідачем надано докази звернення 07.04.2020 та 17.09.2020 рр. (а.с. 72, 73) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з клопотання про призупинення нарахування орендної плати та про її нарахування згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину .

18.09.2020 року ТОВ Енерго-Сфера звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з вимогою про зменшення орендної плати на підставі п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (а.с. 75).

Отримання зазначених звернень підтверджено штампом вхідної кореспонденції.

Крім того, відповідачем надано Довідку №18/09-20 від 18.09.2020 року про припинення господарської діяльності з 11.03.2020 року та не використання орендованого майна, у зв`язку із веденням карантину (а.с. 76, 77).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України, встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з положеннями частини 1 статті 287 ГК України та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем державного майна - майна цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції станом на 04.11.2018 року, яка була чинною на моменту укладення договору, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 3 Закону (в редакції станом на 04.11.2018 року), законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.

З приводу можливості ДП Укрриба звернення з відповідним позовом (що заперечував відповідач), судом враховується наступне.

На підставі ч. 2 ст. 19 Закону, методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Тобто, законодавець при визначенні методики розрахунку орендної плати допускає можливість її розподілу, зокрема на користь балансоутримувача орендованого майна.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 180 частини 2, 3 Господарського кодексу встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 181 ч. 1 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у ч. 1 ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статею 762 ЦК України та ст. 286 ГК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Положеннями п. 3.6 Договору оренди державного майна № 1993-НМ від 30.11.2018 року передбачено обов`язок ТОВ Енерго-Сфера з перерахування 30% орендної плати на користь Балансоутримувача не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Даний пункт погоджено відповідачем, недійсним не визнано, тому зафіксоване зобов`язання підлягає виконанню в натурі.

Крім того, в силу ст. 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ч. 2 ст. 636 ЦК України).

Отже, перерахування частини орендної плати на користь третьої особи, яка не стороною договору найму (орендодавцем або орендарем) узгоджується з нормами цивільного законодавства.

Тому, позивачем правомірно пред`явлено відповідний позов до суду.

Відносно обґрунтування підстав виникнення зобов`язань відповідача у визначеному позивачем розмірі орендної плати протягом березня - липня 2020 року суд враховує, що п. 3.6. Договору оренди передбачено обов`язок щомісячної сплати орендних платежів не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Також, умовами Договору встановлено обов`язок коригування орендної плати на індекс інфляції (п. 3.1.) та нарахування податку на додану вартість (п. 3.2.).

Договір не містить обов`язку Орендаря або Балансоутримувача з направлення ТОВ Енерго-Сфера актів виконаних робіт як підстави виникнення зобов`язання зі сплати орендних платежів.

Пункти договору в частині визначення розміру оренди, порядку її індексації, нарахування ПДІ, термінів оплати є чіткими та зрозумілими.

Власне договір оренди є первинними документом, на підставі якого виникають майново-грошові зобов`язання.

Тому, відповідачем не спростовано нарахованого ДП Укрриба розміру орендних платежів на рівні 10 188,32 грн.

При цьому, позивачем підтверджено зарахування 1 108,86 грн як часткову оплату за березень 2020 року.

З наданого ДП Укрриба Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №425 від 31.03.2020 року судом встановлено визначення орендної плати з урахуванням ПДВ в сумі 6 724,36 грн, тому 30% становить 2 017,31 грн (65,08 грн за один день оренди з розрахунку 31 календарного дня у березні 2020 року).

Оскільки, відповідачем сплачено 1 108,86 грн, то залишок становить 908,45 грн (14 діб оренди), тобто ТОВ Енерго-Сфера проведено розрахунок по 17.03.2020 року включно.

З приводу періоду нарахування орендної плати на рівні 30% суд керується наданим позивачем розрахунком, який оформлено у вигляді Картки рахунку №361 (а.с. 33-34).

При визначенні суми боргу станом на 30.07.2020 року ДП Укрриба відображено нарахування по 30.06.2020 року включно.

Посилання позивача у позові та письмових поясненнях від 02.11.2020 року (а.с. 113-115) про нарахування оренди по липень 2020 року не підтверджено належними засобами доказування.

Суд враховує, що нараховані орендні платежі у червні 2020 року набули статусу прострочених з 16.07.2020 року, позов підписано 31.07.2020 року, надійшов до суду 04.08.2020 року, що обумовило нарахування відсотків річних, пені та інфляційних втрат по 31.07.2020 року включно.

Позивачем, окрім Картки рахунку №361 не надано математичного обчислення оренди за липень 2020 року, самостійно включено до даної картки відомості про нарахування зобов`язань станом на 30.06.2020 року.

До позову долучено лише Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) по червень 2020 року (а.с. 41), наданий позивачем Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №979 від 31.07.2020 року (а.с. 152) підписано в односторонньому порядку.

Визначена сума 30% орендної плати у розмірі 1 692,82 грн без ПДВ не відображена у Картці рахунку №361, направивши додаткові докази та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) за наступні періоди оренди, позивачем не збільшено позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому, стягнення орендної плати за липень 2020 року не входить до предмету позову, враховуючи надані позивачем докази та розрахунки заборгованості.

Встановлення зазначених обставин має важливе значення при остаточному вирішенні спору.

Підсумовуючи, суд критично оцінює доводи відповідача відносно відсутності правових підстав у ДП Укрриба звернення до господарського суду з позовом про стягнення 30% орендної плати за період з 18.03.2020 по 30.06.2020 рр., а також з приводу відсутності первинних документів на підтвердження її розміру.

Водночас, вирішення спору по суті залежить від аналізу обставин правової дійсності, стану здійснення господарської діяльності внаслідок введених Кабінетом Міністрів України карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В силу ч. 6 ст. 762 ЦК України (редакція якої була незмінною протягом спірного періоду), наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Суд виходить з того, що перелік обставини, за які орендар не відповідає носить не вичерпний та оціночний характер, підлягає встановленню та застосуванню судом залежно від характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи.

Закріплена ч. 6 ст. 762 ЦК України норма визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря, а також внаслідок рішень третіх осіб (подібні позиції висловлено у Постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18).

З приводу нормативного регулювання обмежувальних заходів, введених Кабінетом Міністрів України та на законодавчому рівні, які вплинули на використання орендованого майна суд виділяє наступні.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Водночас, первісні обмеження не впливали на господарську діяльність відповідача, оскільки стосувались лише діяльності закладів освіти та проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , яка введена в дію з 17.03.2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/211-2020-%D0%BF/ed20200317), заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, обмежено перевезення громадським та залізничним транспортом.

Виключення стосовно провадження господарювання встановлено лише для обмежених видів діяльності.

Тобто, починаючи з 17.03.2020 року здійснення господарської діяльності ТОВ Енерго-Сфера було обмежено в силу запроваджених карантинних заходів Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року (в редакції Постанови КМУ №215 від 16.03.2020 року), що згідно вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення наймача від сплати орендної плати.

Крім того, згідно п. 5 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме включено п. 14, згідно якого: З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу .

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування - 02.04.2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/540-20).

Тобто, починаючи з 02.04.2020 року законодавцем включено встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 до переліку підстав звільнення наймача від від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.

Також, п. 12 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX внесено зміни до п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, встановлено, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України , також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Цей Закон набрав чинності - 18.04.2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/553-20/ed20200413).

Чинну на момент вирішення справи редакцію п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України сформовано п. 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 від 16 червня 2020 року № 692-IX.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 16.07.2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/692-20).

Зокрема, новою редакцією п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Зазначені норми законодавства при визначенні строку набрання ними чинності не містили вказівок про зворотну дію у часі, хоча і містили формулювання відносно можливості їх поширення на весь період карантинних обмежень, тому у суду відсутні підстави для їх зворотного застосування, враховуючи регулювання питань сплати орендної плати.

Таким чином, починаючи з 02.04.2020 року по 15.07.2020 року чинною була норма п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України , яка визначала карантинні заходи як підставу повного звільнення від оплати орендарем плати за використання державного майна, доступ до якого обмежено внаслідок впливу обмежувальних заходів на провадження господарської діяльності.

Отже, починаючи з 16.07.2020 року критеріями для зменшення орендної плати стали:

- дія карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211;

- вимога наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна;

- не можливість використання у підприємницькій діяльності наймача відповідного майна у повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони;

- не здійснення діяльності з використанням майна у повному обсязі;

- належність майна до державної власності, а не територіальній громаді.

Граничний розмір орендної плати у випадку її зменшення не може перевищувати обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період виключно для:

- внесення плати за землю,

- сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,

- сплати вартості комунальних послуг.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Стандарт доказування вірогідності доказів , на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду по справі № 904/2357/20).

Обставини введення карантинних обмежень є загальновідомими, тому не потребують доказування (ч. 3 ст. 75 ГПК України).

Суд виходить з того, що позивачем не спростовано доводів відповідача відносно зупинення господарської діяльності та не використання орендованого майна внаслідок карантинних обмежень, що засвідчено відповідною довідкою від 18.09.2020 року (а.с. 77), фінансовою звітністю (а.с. 76), згідно якого зменшено розмір власного капіталу, збільшено довгострокові зобов`язання, зменшено розмір чистого прибутку.

Позивач також не скористався правом перевірки стану орендованого майна та обставин його використання у господарській діяльності ТОВ Енерго-Сфера .

Тому, суд вважає докази відповідача стосовно наведених обставин більш вірогідними та приймає їх до уваги при вирішенні спору.

Суд також враховує, що ТОВ Енерго-Сфера у спірних правовідносинах діяло добросовісно, скористалося наданими правами вимагати від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області звільнення від сплати орендної плати та її зменшення.

Відповідач тричі звернувся до третьої особи з подібними вимогами, залежно від внесення змін до законодавства: 07.04.2020, 17.09.2020, 18.09.2020 рр. (а.с. 72, 73, 75), однак суду не надано відомостей відносно розгляду таких вимог.

Тобто, відповідачем вжито усіх залежних від нього дій з метою зменшення розміру орендної плати.

Неналежний та несвоєчасний розгляд звернень зі сторони компетентного органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області доводить відсутність умислу та вини ТОВ Енерго-Сфера з приводу ухилення від проведення розрахунків у спірних правовідносинах, що підставою для звільнення від застосування заходів цивільної відповідальності згідно ст. ст. 614, 617 ЦК України.

Суд виходить з того, що саме на державу та уповноважені органи покладено обов`язок із запровадження чітких та прозорих процедур відносно алгоритму зменшення орендної плати під час дії карантинних обмежень.

Такий обов`язок обумовлено принципами правової визначеності належного урядування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Саме таке визначення наводиться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №449/1154/14.

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права.

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Саме ж верховенство права, відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 року, - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Таким чином, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади правової процедури , яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Доктрина правова процедура міститься у статті 6 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, її розвинуто у рішеннях Європейського суду з прав людини, які враховуються судом як джерело права (ч. 4 ст. 11 ГПК України).

Згідно з принципом належного урядування ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (Постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 2340/4521/18).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74).

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Рішення у справах Беєлер проти Італії , заява № 33202/96, п. 120, Онер`їлдіз проти Туреччини , заява № 48939/99, п. 128).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Таким чином, запровадивши нормативне регулювання процедур звільнення наймачів від оплати за оренду державного майна з 02.04.2020 по 15.07.2020 рр., підстав для зменшення орендної плати починаючи з 16.07.2020 року, державні органи повинні були встановити чіткі процедури щодо реалізації прав ТОВ Енерго-Сфера .

Тобто, тривалий розгляд Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області заяв відповідача щодо застосування механізмів, запроваджених законодавцем, не може покладати на відповідача надмірний тягар зі сплати орендної плати у попередньому розмірі.

Суд враховує, що позивачем та третьою особою не доведено понесення у спірний період передбачених п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України витрат на внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Навпаки, ДП Укрриба у письмових поясненнях від 02.11.2020 року (а.с. 113-115) підтверджує обставини відсутності таких витрат, посилається на не укладення договору щодо їх компенсації.

Тому, у даному випадку відсутній мінімально допустимий розмір зменшення орендних платежів.

Надаючи сукупну оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що заборгованість по орендній платі за березень місяць виникла починаючи з 18.03.2020 року (позиція суду з даного питання наведена на аркуші 8 цього судового рішення).

Однак, з 17.03.2020 року введено в дію обмеження на провадження господарської діяльності Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року.

Тому, за період з 17.03.2020 по 01.04.2020 рр. наявні достатні підстави для звільнення відповідача від сплати за оренду державного майна в силу вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Починаючи з 02.04.2020 по 15.07.2020 рр. ТОВ Енерго-Сфера , з урахуванням звернення 07.04.2020 року до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області має бути звільнено від перерахування орендної плати на підставі чинної на той час редакції п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно норм Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX.

З 16.07.2020 року, враховуючи нерозглянуте звернення від 07.04.2020 року та наступні звернення до від 17.09.2020 та 18.09.2020 рр., котрі стосувалися спірного періоду, за відсутності доказів понесення витрат на утримання майна позивачем та третьою особою, підставою для відмови у задоволенні позову є чинна редакція п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину , яка набрала чинності 17.07.2020 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/611-2020-%D0%BF), установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

За наявних у справі доказів та з огляду на звернення відповідача від 17.09.2020 року, ТОВ Енерго-Сфера підпадає під дію Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року зі сплатою орендної плати на період карантинних обмежень у розмірі 50%.

Однак, зазначена постанова набрала чинності 17.07.2020 року, суду не надано доказів забезпечення нарахування Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області орендної плати згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину, на виконання вимог п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року.

Крім того, стягнення орендної плати за липень 2020 року не обґрунтовано позивачем з огляду на оцінку судом наявних у матеріалах справи доказів (про що зазначено судом на 9 аркуші даного рішення), які відображають лише розмір орендної плати станом на 30.06.2020 року.

Таким чином, норми Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 року Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, однак можуть бути предметом аналізу при розгляді спорів щодо можливості нарахування і виплати орендної плати за наступні місяці оренди.

Отже, надавши сукупну оцінку наявним у справі доказам та правовому регулюванню спірних правовідносин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ДП Укрриба в частині стягнення орендної плати в сумі 10 188,32 грн.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є акцесорним зобов`язанням, можливість стягнення якого залежить від прострочення виконання основного зобов`язання.

Оскільки, судом відмовлено у стягненні орендної плати, то відсутні також і правові підстави для стягнення пені як похідних вимог позову.

Вiдповiдно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливiсть виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляції за весь час прострочення, а також 3% рiчних вiд суми, якщо iнший розмiр процентiв не встановлений договором або законом.

Таким чином, можливість нарахування відсотків річних та інфляційних втрат залежить від прострочення виконання основного грошового зобов`язання та є мірою відповідальності за допущені боржником порушення.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Оскільки, відсутні винні дії відповідача у не сплаті орендної плати, тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суперечать вимогам законодавства.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Державного підприємства "Укрриба" (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04053, код - 25592421) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера" (вул. Князів, Коріатовичів, буд. 15, кв. 1, м. Вінниця, 21050, код - 41670946) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за Договором оренди державного майна № 1993-НМ від 30.11.2018 року в сумі 10 188,32 грн, 47,08 грн - 3% річних, 14,12 грн інфляційних втрат та 208,66 грн пені.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 2 102,00 грн - залишити за позивачем.

3. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 25 січня 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу (вул. Князів, Коріатовичів, буд. 15, кв. 1, м. Вінниця, 21050)

4 - третій особі (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)