Рішення від 19.01.2021 по справі 908/758/20

номер провадження справи 33/23/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2021 Справа № 908/758/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/758/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 48)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаш Холдинг» (109451, Російська Федерація, м. Москва, вул. Братиславська, буд. 15, корпус 1, приміщення будинку побуту, поверх 1, кімната 10)

про стягнення суми

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

20.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від б/д) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаш Холдинг» про стягнення заборгованості 1225000,00 рублів, що в гривневому еквіваленті складає 433037,50 грн. основного боргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/758/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/758/20 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/23/20, підготовче засідання призначено на 16.06.2020; ухвалено звернутися до Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації з судовим дорученням про надання правової допомоги; зупинено провадження у справі № 908/758/20 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.

24.03.2020 Господарський суд Запорізької області звернувся до Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації з судовим дорученням про надання правової допомоги у справі № 908/758/20.

02.06.2020 до суду від Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації надійшла копія ухвали у справі № А40-66103/2020-25-501 від 23.04.2020 про призначення судового засідання на 02.06.2020 по питанню виконання судового доручення, яке надійшло від Господарського суду Запорізької області по справі № 908/758/20.

Ухвалою суду від 16.06.2020 на підставі ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020 підготовче засідання відкладено на 15.09.2020, ухвалено звернутися до Арбітражного суду м. Москви (115225, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Тульська, 17) із судовим дорученням про надання правової допомоги, зупинено провадження у справі № 908/758/20 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.

16.06.2020 Господарський суд Запорізької області звернувся до Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації з судовим дорученням про надання правової допомоги у справі № 908/758/20.

22.07.2020 до суду від Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації надійшла копія ухвали у справі № А40-66103/2020-25-501 від 02.07.2020, відповідно до якої визнано доручення Господарського суду Запорізької області про вручення судових документів по справі № 908/758/20 представнику ТОВ «Автомаш Холдинг» таким, що неможливо виконати з причин, що не залежать від суду. Зазначено, що у судове засідання, призначене на 02.07.2020, представник ТОВ «Автомаш Холдинг» , повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, не з`явився.

18.08.2020 до суду від Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації надійшла копія ухвали у справі № А40-114302/20-182-604 від 04.08.2020, відповідно до якої визнано судове доручення Господарського суду Запорізької області про вручення документів по справі № 908/758/20 таким, що неможливо виконати з причин, що не залежать від суду. Зазначено, що у судове засідання Арбітражного суду м. Москви представник ТОВ «Автомаш Холдинг» не з`явився; по даним офіційного сайту Пошта Росії ухвала суду про час та місце судового засідання направлено відправнику.

Ухвалою суду від 15.09.2020 на підставі ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 15.09.2020 підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті на 19.01.2021, ухвалено звернутися до Арбітражного суду м. Москви (115225, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Тульська, 17) із судовим дорученням про надання правової допомоги, зупинено провадження у справі № 908/758/20 до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.

17.09.2020 Господарський суд Запорізької області звернувся до Арбітражного суду м. Москви Російської Федерації з судовим дорученням про надання правової допомоги у справі № 908/758/20.

24.12.2020 до суду від Арбітражного суду м. Москви надійшла копія ухвали у справі № А40-188884/20-3-1354 від 23.11.2020 про неможливість виконання судового доручення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/758/20 з причин, що не залежать від суду. Зазначено, що у судове засідання Арбітражного суду м. Москви представник ТОВ «Автомаш Холдинг» , належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання, не з`явився. Ухвала суду про час та місце проведення судового засідання, направлена ТОВ «Автомаш Холдинг» по юридичній адресі, вручена адресату.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 провадження у справі № 908/758/20 поновлено.

У судове засідання 19.01.2021 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду невідомі. Згідно з заявою позивача, що надійшла до суду 16.01.2021, представник позивача просив розглянути справу без участі позивача за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 19.01.2021 справу розглянуто, складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 2 від 20.09.2018 щодо оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі вказаного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1225000,00 російських рублів, що за офіційним курсом НБУ складає 433037,50 грн. Позов обґрунтований ч. 3 ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору поставки № 2 від 20.09.2018.

Як свідчать матеріали справи, відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомаш Холдинг» є нерезидентом України, місцезнаходженням товариства є: 410001, Російська Федерація, Саратовська область, м. Саратов, шосе Ново-Астраханське, буд. 56Б, приміщення № 1.

В ухвалі Арбітражного суду Саратовської області від 13.12.2019 у справі № А57-26039/2019, яка надійшла до суду 16.01.2020, зазначено, що відповідно до інформаційної виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, юридична адреса місця знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРСАР АГРО» є: 109451, Російська Федерація, м. Москва, вул. Братиславська, буд. 15, корпус 1, приміщення будинку побуту, поверх 1, кімната 10.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 ГПК України основним завданням (принципом) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно зі ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, учасниками якої є Україна та Російська Федерація, компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема, проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Враховуючи наведені приписи законодавства, з метою повідомлення відповідача про розгляд дійсної справи, Господарський суд Запорізької області звертався до Арбітражного суду міста Москви з судовими дорученнями про вручення копій ухвал у дійсній справі відповідачу в порядку, визначеному Угодою країн СНД про порядок вирішення спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 2889-ХІІ від 19 грудня 1992 року, про що зазначалося вище.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався. Представника для участі у судових засіданнях не направив.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріск» (резидентом України, постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомаш Холдинг» (резидентом Російської Федерації, покупцем, відповідачем у справі) укладений договір поставки № 2 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, на протязі строку дії даного договору, постачальник зобов`язався виготовити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити робоче обладнання АР-18.04 РО (далі по тексту - товар) у кількості та комплектації на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 кількість та комплектація відображаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 визначено, що загальна сума договору складає 2450000 рублів Російської Федерації.

Розділом третім сторони договору узгодили умови оплати. Згідно з п. 3.1 валюта платежу - російський рубль. Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 форма розрахунків - безготівкова (платіжне доручення). Оплата проводиться на підставі рахунку-фактури. Згідно з п. 3.4 розрахунки за товар, що поставляється, проводиться шляхом перерахування покупцем попередньої оплати у розмірі 50%, кінцевий розрахунок у розмірі 50% на протязі 60 днів після відвантаження товару.

Згідно з п. 11.1 даний договір вступає в силу від дати його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань.

Сторонами до договору була підписана специфікація № 1 (додаток № 1 до договору), згідно якої найменування товару: робоче обладнання АР-18.04 РО, код товару 8428909000, кількість: 2 шт., ціна - 1225000 рублів РФ, сума - 2450000 рублів РФ.

Додатковою угодою № 1 від 06.12.2018 сторони виклали пункт 3.4 в іншій редакції, визначивши, що розрахунки за товар, що поставляється, проводиться шляхом перерахування покупцем попередньої оплати у розмірі 50%, кінцевий розрахунок у розмірі 50% на протязі 180 днів після відвантаження товару.

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2019 сторони виклали пункт 3.4 в іншій редакції, визначивши, що розрахунки за товар, що поставляється, проводиться шляхом перерахування покупцем попередньої оплати у розмірі 50%, кінцевий розрахунок у розмірі 50% на протязі 365 днів з моменту відвантаження товару.

Відповідно до митної декларації № UA112090/2018/002777 від 12.10.2018 (відправник - ТОВ Ріск , одержувач - ТОВ Автомаш Холдинг ) дата перетину кордону товару (обладнання АР 18.04 РО - 2 шт.) відбулася 13.10.2018.

Позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № 2 від 04.10.2018 на суму 2450000,00 російських рублів.

Поставка та прийняття товару (обладнання АР 18.04 РО - 2 шт.) на загальну суму 2450000,00 російських рублів підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А № 1018381 від 04.10.2018.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товару у загальній сумі 1225000,00 російських рублів, що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомаш Холдинг» , покупець за договором та відповідач у дійсній справі, є резидентом Російської Федерації.

Згідно зі ст. 366 ЦК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 9.2 договору № 2 сторони визначили, що усі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають по даному договору чи у зв`язку з ним, у тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в одному з наведених судових органів за вибором позивача: Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, Господарському суді Запорізької області згідно з Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 даного Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 2 від 20.09.2018 склала суму 1225000,00 російських рублів, що станом на 17.03.2020 у гривневому еквіваленті складає 433037,50 грн.

Доказів погашення (сплати) даної суми позивачу матеріали дійсної справи не містять та відповідачем суду не подано. Відповідач наявність заборгованості не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1225000,00 російських рублів, що у гривневому еквіваленті складає 433037,50 грн.

Таким чином, позов задовольняється судом повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 6495,56 покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаш Холдинг» (109451, Російська Федерація, м. Москва, вул. Братиславська, буд. 15, корпус 1, приміщення будинку побуту, поверх 1, кімната 10, основний державний реєстраційний номер 5077746302860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріск» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 48, код ЄДРПОУ 13621732) 1225000 (один мільйон двісті двадцять п`ять тисяч) російських рублів, що в гривневому еквіваленті складає 433037 (чотириста тридцять три тисячі тридцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 6495 (шість тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 56 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 25 січня 2021.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко