Рішення

від 25.01.2021 по справі 910/16476/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2021Справа № 910/16476/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/16476/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

27 жовтня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ" (позивач) надійшла позовна заява № 54 від 16.10.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року в розмірі 18 512,58 грн., з них: основного боргу - 15 203,11 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті три гривні 11 копійок) та пені - 3309,47 грн. (три тисячі триста дев`ять гривень 47 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 року у справі № 910/16476/20 позовну заяву № 54 від 16.10.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105476119525 ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 року у справі № 910/16476/20 вручено уповноваженому представнику позивача - 03.11.2020 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 09.11.2020 року (включно).

06.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ" надійшли пояснення № 60 від 05.11.2020 року та заява № 61 від 05.11.2020 року "Про уточнення позовних вимог", в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року в розмірі 16 433,94 грн., з них: основного боргу - основного боргу - 15 203,11 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті три гривні 11 копійок) та пені - 1230,83 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 83 копійки).

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 02.11.2020 року по 13.11.2020 року у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі суд вирішує у перший робочий день після виходу з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16476/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" за адресою: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 25-27, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент відкриття провадження у даній справі.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті не розшукано - 08.12.2020 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 16.11.2020 року у справі № 910/16476/20 є 08.12.2020 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 23.12.2020 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 04.01.2021 року по 22.01.2021 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи після виходу з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ" (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець зобов`язується передати, а орендар - прийняти у тимчасове, оплатне користування (оренду) будівлю або іншу капітальну споруду чи їх окрему частину, нежилі приміщення (далі - об`єкт оренди), визначені у розділі 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору об`єктом оренди є приміщення, розташоване на 7-му поверсі загальною площею 17 кв.м та майданчик для стоянки на 1 (одне) машино-місце за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 27.

Згідно з п. 3.3. договору вступ орендаря у тимчасове, платне користування об`єктом оренди настає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди (його частини) (додаток 1), який є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, розташоване на 7-му поверсі загальною площею 17 кв.м та майданчик для стоянки на 1 (одне) машино-місце, про що 01.05.2019 року сторонами було складено акт приймання-передачі.

В п. 4.1. договору визначено, що орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди. Орендна плата за основні приміщення - 250 грн. в т.ч. ПДВ 20% за один кв.м кожного місяця; за майданчик для стоянки автомобіля за одно машино-місце - 250 грн. в т.ч. ПДВ 20% кожного місяця.

До настання п`ятого числа кожного поточного календарного місяця оренди орендодавець виставляє орендарю рахунок за оренду об`єкта оренди за поточний календарний місяць. Орендар зобов`язаний самостійно отримати від орендодавця оформлений рахунок. Неотримання орендарем рахунку за оренду об`єкта оренди не звільняє його від обов`язку сплати орендної плати (п.п. 4.3., 4.4. договору).

За умовами п. 4.5. договору орендар зобов`язаний сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. При цьому орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць. Визначений сторонами розмір орендної плати включає ПДВ.

Відповідно до п. 9.1. договору строк оренди починає обчислюватися з дати підписання акту приймання - передачі об`єкта та діє 12 (дванадцять) календарних місяців. Умови цього договору зберігають чинність протягом усього строку його дії, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.7. договору).

Враховуючи викладене, договір оренди № 38(19) від 22.04.19р. вважаємо припиненим 01 травня 2020 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів та платежів, пов`язаних з користуванням приміщенням за період з лютого 2020 року по квітень 2020 року за договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем вказаний період у розмірі 15 203,11 грн. Крім того, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 3309,47 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року в судовому порядку не визнаний недійсним, тобто є чинним та обов`язковим для сторін.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на положення пункту 4.5. договору строк оплати орендних платежів та платежів, пов`язаних з користуванням приміщенням є таким, що настав.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендних платежів та платежів, пов`язаних з користуванням приміщенням, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача та настання строку виконання обов`язку щодо сплати обумовлених договором платежів не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) № 38(19) від 22.04.2019 року в розмірі 15 203,11 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3309,47 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 8.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками більше ніж 3 дні з дня їх отримання він зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 1007,63 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 2301,84 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 16 210,74 грн., з них: основного боргу - 15 203,11 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті три гривні 11 копійок) та пені - 1007,63 грн. (одна тисяча сім гривень 63 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1840,64 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" (ідентифікаційний код 42774816, адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 25-27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський дім ФПУ" (ідентифікаційний код 20043069, адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 25-27) грошові кошти: основного боргу - 15 203,11 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті три гривні 11 копійок), пені - 1007,63 грн. (одна тисяча сім гривень 63 копійки) та судовий збір - 1840,64 грн. (одна тисяча вісімсот сорок гривень 64 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.01.2021р.

Суддя О.В. Котков