Рішення

від 13.01.2021 по справі 910/9222/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2021Справа № 910/9222/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Василенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"

до ОСОБА_1

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" та ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет застави.

Представники учасників справи:

від позивача: Єфіменко А.С., ордер серія КВ № 431713;

від відповідача: Волощук Р.А., ордер серія КС № 649214;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Інвестмент Ван звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія насіннєвої торгівлі зобов`язань за Договором банківського кредиту № 162-К/11 від 28.09.2011, укладеним між ТОВ Компанія насіннєвої торгівлі та ПАТ Укргазпромбанк , належне виконання зобов`язань за яким забезпечено за Договором застави від 28.09.2011, укладеним між ПАТ Укргазпромбанк та ОСОБА_2 , право власності на предмет застави за яким набуто відповідачем та право вимоги за яким перейшло до позивача за Договором про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави від 27.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитами щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.

10.07.2020 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла витребувана судом інформація, у якій також зазначено, що податковий номер: НОМЕР_1 , не належить відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

21.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія насіннєвої торгівлі та ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 07.09.2020.

07.09.2020 представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності.

У зв`язку з направленням судді Грєхової О.А. на навчання до Національної школи суддів України, судове засідання, призначене на 07.09.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче судове засідання призначено на 28.09.2020.

У судове засідання 28.09.2020 представник відповідача з`явився та подав заяву про застосування строків позовної давності, інші учасники судового процесу не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 12.10.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

12.10.2020 представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.

У судове засідання 12.10.2020 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 02.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

Судове засідання 02.11.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 підготовче судове засідання призначено на 23.11.2020.

20.11.2020 представником відповідача подано пояснення на заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

У судове засідання 23.11.2020 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 07.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 07.12.2020 представники сторін з`явились, представник позивача подав додаткові пояснення, представники третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання 07.12.2020, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 21.12.2020 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання судом відкладено розгляд справи на 13.01.2021.

У судове засідання 13.01.2021 представники сторін з`явились, представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, представники третіх осіб не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав пропуску строку позовної давності.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Укргазпромбанк (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (далі - позичальник, третя особа 1) укладено Договір банківського кредиту № 162-K/11 (далі - Договір банківського кредиту) предметом якого є надання кредитодавцем позичальнику грошових коштів у вигляді кредиту (далі - кредит) та зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі в розмірі, на умовах та в порядку, що визначені цим Договором.

В подальшому сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору банківського кредиту, з урахуванням яких, сума кредиту складала - 700 000,00 грн.; процентна ставка за користування кредитом - 25%; строк повернення кредиту - до 25 вересня 2015 року.

Пунктом 2.4 Договору банківського кредиту узгоджено, що виконання зобов`язань позичальника за цим Договором забезпечується, зокрема заставо автомобіля Mazda 3 (реєстраційний № НОМЕР_2 ), належного ОСОБА_2

28 вересня 2011 року між ПАТ Укргазпромбанк (далі - заставодержатель) та ОСОБА_2 (далі - заставодавець, третя особа 2) укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. (далі - Договір застави), предметом якого, з урахуванням Додаткового договору від 11.10.2013 є передача заставодавцем в заставу заставодержателю рухомого майна - транспортного засобу, зазначеного в п. 1.3 цього Договору (далі - предмет застави), для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати проценти за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, розмір, терміни та умови сплати і повернення яких встановлюються Договором банківського кредиту та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. такими, що збільшують розмір основного зобов`язання/змінюють порядок його виконання, далі - Кредитний договір.

Згідно Кредитного договору заставодержатель надав позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 700 000,0 грн. з кінцевим строком повернення до 25.09.2015 включно (згідно з графіком, встановленим Кредитним договором) з щомісячною сплатою процентів, за користування кредитом в розмірі 25% річних не пізніше п`ятого числа місяця, що йде за за місяцем нарахування процентів (п. 1.2 Договору застави).

Пунктом 1.3 Договору застави визначено, що предметом застави є: транспортний засіб, марка Mazda, модель - 3, рік випуску - 2008 рік, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , тип - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві 28.10.2008.

Відповідно до п. 1.5 та п. 1.6 Договору застави згідно висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Канзас , станом на 18.09.2013 ринкова вартість становить 106 700,00 грн.

Предмет застави сторони оцінюють в 106 700,00 грн.

Пунктом 3.1.2 Договору застави передбачено, що у разі невиконання будь-якого зобов`язання за кредитним договором та/або за цим договором застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (у т.ч. вилучити предмет застави як у заставодавця так і в третіх осіб).

Згідно з п. 3.1.4 Договору застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення (максимальний розмір вимоги), включаючи кредит, проценти за користування кредитом, пеню, комісію, штрафні санкції та будь-які платежі передбачені Кредитним договором, збитки, завдані заставодержателю пошкодженням, втратою предмету застави та простроченням виконання зобов`язання, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимог (у т.ч., але не виключно: витрати на вчинення нотаріусом виконавчого напису; судові витрати; витрати позасудового звернення стягнення на предмет застави; страхування майна заставодержателем та інші дії, необхідні для збереження предмету застави та для здійснення звернення стягнення на нього).

У відповідності до п. 4.1 Договору застави право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у разі невиконання заставодавцем будь-якого зобов`язання за Кредитним договором та/або цим Договором застави.

За рахунок предмету застави вимоги заставодержателя задовольняються в повному обсязі на момент фактичного задоволення (п. 4.2 Договору застави).

Згідно з п. 4.3 Договору застави звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається способом, визначеним заставодержателем, в т.ч. але не виключно: на підставі рішення суду або третейського суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; у позасудовому порядку.

Цей Договір вступає в дію з моменту нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. У разі часткового виконання зобов`язань за Кредитним договором або внесення змін до Кредитного договору, застава зберігається в повному обсязі і діє до повного виконання зобов`язань (п. 5.6 Договору застави).

22 лютого 2019 року між ПАТ Укргазпромбанк (далі - банк) та ТОВ ЕйПіЕс Україна , в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Стар інвестмент Ван (далі - новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 65, за умовами якого, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги до банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - боржники) включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язок боржників, за кредитними договорами (договорами банківського кредиту, договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами застави, договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (далі - основні договори, право вимоги). Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за Договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами не пізніше 27.02.2019 (5 календарних днів) з дати укладення цього Договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

За цим Договором новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього Договору, набуває наступні права кредитора за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та визначених на момент набуття новим кредитором права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття права вимоги процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках та на умовах, встановлених основними договорами тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитор відповідно до цього Договору в обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги. До нового кредитора не переходять права на нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основних договорів (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 779 191,12 грн. (далі - ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 6.5 цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 65 від 22.02.2019, яким викладено Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, банком відступлено новому кредитору право вимоги до ТОВ Компанія насіннєвої торгівлі за Договором банківського кредиту № 162-K/11 від 28.09.2011 у розмірі 459 871,33 грн., балансовою вартістю 448 414,50 грн.

27 лютого 2019 року між ПАТ Укргазпромбанк (далі - банк, первісний іпотекодержатель) та позивачем (далі - новий іпотекодержатель/заставодержатель) укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Недоступом Д.В. за реєстровим номером № 83, в порядку та на умовах якого, банк відступає шляхом продажу новому іпотекодержателю/заставодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель/заставодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, право вимоги банку до іпотекодавців, заставодавців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - іпотеко давці/заставодавці) включаюи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, заставодавців, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців, заставодавців або які зобов`язані виконати обов`язки іпотекодавців, заставодавців за іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (далі - Договори іпотеки/застави, права вимоги). Новий іпотекодержатель/заставодержатель сплатив банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку визначених цим Договором.

Відступлення банком новому іпотекодержателю/заставодержателю прав за Договором іпотеки/застави здійснюється у зв`язку з відступленням прав вимоги за основними зобов`язаннями, визначеними в Договорі про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 65 від 22.02.2019.

За цим Договором новий іпотекодержатель/заставодержатель в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього Договору, набуває наступні права первісного іпотекодержателя/заставодержателя за Договорами іпотеки/застави, а саме: одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, заставодавця у порядку визначеному Договорами іпотеки/застави, Законом України Про іпотеку , Законом України Про заставу , задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), що випливають з умов Кредитних договорів та/або Договорів іпотеки/застави, за рахунок майна, вказаного у Договорах іпотеки/застави та додатках до цих Договорів. Права банку за Договорами іпотеки/застави переходять до нового іпотекодержателя/заставодержателя відповідно до цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість відступлення прав вимоги за Договором іпотеки сплачена новим іпотекодержателем/заставодержателем в межах оплати вартості відступлення права вимоги за основними зобов`язаннями (Кредитними договорами), права вимоги по якими відступлені банком новому іпотекодержателю/заставодержателю відповідно до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 65 від 22.02.2019 та входить до суми 779 191,12 грн., сплаченої новим іпотекодержателем/заставодержателем банку відповідно до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 65 від 22.02.2019 та протоколу електронних торгів № UA-EA-2018-12-21-000021-b від 24.01.2019.

Відповідно до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та іпотекодавців/заставодавців за такими Договорами, який сторонами викладено Додатком № 1 до Договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки/застави від 27.02.2019, до банком відступлено на користь нового заставодавця, зокрема право вимоги за Договором застави від 28.09.2011, заставодавцем за яким є ОСОБА_2 .

Як зазначає позивач, ТОВ Компанія насіннєвої торгівлі зобов`язання за Договором банківського кредиту № 162-K/11 від 28.09.2011 у повному обсязі не виконало та не повернуло кредитні кошти у визначений договором строк, в зв`язку з чим, позивач набув права звернення на предмет застави за Договором застави.

Водночас, позивач зазначає, що згідно Листа Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві № 31/26-312аз від 26.05.2020 автомобіль Mazda, кузов НОМЕР_3 , 2008 року випуску, станом на 26.05.2020 зареєстровано за ОСОБА_1 (далі - відповідач), в зв`язку з чим, оскільки у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувала, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

В свою чергу, відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною першою статті 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно положень ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами третьою, четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 28.09.2011 було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження автомобіль Mazda, кузов НОМЕР_3 , 2008 року випуску.

Разом з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи Листа Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві № 31/26-312аз від 26.05.2020 автомобіль Mazda, кузов НОМЕР_3 , 2008 року випуску, станом на 26.05.2020 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Статтею 27 Закону України Про заставу передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відповідно до статті 16 Закону України Про заставу право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

У статті 28 Закону України Про заставу перераховані випадки, коли припиняється застава, а саме: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставного майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставне майно; в разі примусового продажу заставного майна; при закінченні терміну дії права, складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, встановлених Законом.

Відповідно до частини першої статті 10 Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відтак, у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, за наявності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження зберігає свою силу для нового власника.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 590 ЦК України).

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" зобов`язань за договором банківського кредиту № 162-K/11 від 28.09.2011, в силу приписів ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п. 3.1.4 Договору застави у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.

Водночас, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог, в зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Зазначаючи про пропуск строку позовної давності, відповідач зазначає, що прострочення за Кредитним договором виникло 25.09.2015, а отже строк позовної давності починає відлік з 25.09.2015, у зв`язку з чим, загальний строк позовної давності сплинув 25.09.2018.

Позивач в свою чергу, проти доводів відповідача заперечив, мотивуючи це тим, що 15.09.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською Іриною Анатоліївною вчинено виконавчий напис та запропоновано звернути стягнення на рухоме майно, а саме: транспортний засіб: марка - Mazda, модель - 3, рік випуску - 2008 рік, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , тип - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого м. Київ, MPEB-3 УДАІ в м. Києві 28.10.2008, примусове виконання якого розпочато 27.09.2016 Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві, а отже за доводами позивача відсутні підстави для застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Згідно з положеннями ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Згідно приписів ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вимога статті 526 ЦК України щодо обов`язку виконувати зобов`язання належним чином поширюється і на акцесорні (забезпечувальні) договори та сторін таких договорів.

Відповідно до змісту статей 251, 252 ЦК України настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається саме календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З умов Договору банківського кредиту, з урахуванням змін, вбачається, що строк повернення кредиту - до 25 вересня 2015 року, що також визначено у Договорі застави, з урахуванням внесених змін, в свою чергу з позовом позивач звернувся засобами поштового зв`язку - 22.06.2020, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

В свою чергу, згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 357/5125/16-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет застави починається від дня, коли у кредитора (заставодавця) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав.

У силу положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників.

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису не вказане у статті 264 ЦК України в якості окремої підстави переривання перебігу позовної давності, а також не може вважатися діями, що свідчать про визнання боржником свого боргу, чи прирівнюватись до пред`явлення позову. Звернення стягнення є реалізацією заставодержателем свого права, передбаченого договором застави, та підставою припинення цього права.

В свою чергу, посилання позивача на постанови Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 902/326/16, від 24.09.2019 у справ № 922/1151/18 та від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, судом відхиляються, оскільки останні містять висновку щодо того, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, та не містять жодних висновків про можливість переривання строку позовної давності внаслідок вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вчиненого виконавчого напису також не може переривати перебіг позовної давності за позовними вимогами про звернення стягнення з аналогічних причин, в зв`язку з чим, позивачем пропущено строк позовної давності за заявленими позовними вимогами, а отже позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.01.2021

Суддя О.А. Грєхова