Рішення

від 25.01.2021 по справі 910/18202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2021Справа № 910/18202/20 Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/18202/20

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АСКО-Донбас Північний

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.Ай

про стягнення 99000 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АСКО-Донбас Північний (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.Ай (далі - відповідач) стягнення 124000,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування В№328299 від 19.03.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Toyota Land Cruizer Prado 150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18202/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.12.2020 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з сумою позовних вимог у зв`язку з тим, що позивачем не враховано розміри ліміту відповідальності та франшизи, передбачені полісом №АО 1785069, що протирічить вимогам ст.ст. 12, 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

24.12.2020 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АСКО-Донбас Північний просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ страхове відшкодування у розмірі 99000,00 грн, враховуючи ліміт відповідальності та франшизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, відтак новою ціною позову є стягнення страхового відшкодування в сумі 99000,00 грн.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АСКО-Донбас Північний , як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, було укладено договір страхування В№328299, предметом якого є добровільне страхування майнових інтересів, пов`язаних з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки Toyota Land Cruiser Prado 150 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску.

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 20.03.2019 по 19.03.2020.

01.02.2020 року о 12-55 год. на трасі Слов`янськ Донецьк- Маріуполь 25 км 500 м трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado 150 та автомобіля марки ВАЗ 2105 , а саме: водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 2105 з державним номерним знаком НОМЕР_2 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну обстановку водію автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який рухаючись в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху та скоїв наїзд на дорожній знак 5.26 Місце для розвороту в результаті чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 03.03.2020 у справі №229/713/20 встановлено порушення гр. ОСОБА_2 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

03.02.2020 страхувальник звернувся із заявою про настання страхової події та про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту №15/02/2020А дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 16.02.2020 та додатку до звіту від 23.02.2020, складених суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №728/19 від 23.09.2019), матеріальний збиток, заданий власнику автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado 150 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 125140,76 грн.

Згідно рахунка, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю Автоарт ЛТД №969 від 13.02.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado 150 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 127728,55 грн з ПДВ.

14.02.2020 та 27.02.2020 позивачем було складено та підписано страхові акти №11/20 та №11/20/2, згідно з якими пошкодження транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser Prado 150 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 125000,50 грн.

На підставі складених страхових актів №11/20 від 14.02.20250 та №11/20/2 від 27.02.2020 позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором страхування В№328299 від 19.03.2019, перерахував на рахунок ТОВ Автоарт ЛТД суму страхового відшкодування в розмірі 125000,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученням №880 від 14.02.2020 та №16680 від 27.02.2020.

Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АСКО-Донбас Північний перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З відповіді від НПУ №3020035412132783, вбачається, що транспортний засіб марки ВАЗ 2105 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Toyota Land Cruiser Prado 150 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 та знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

Доказів того, що ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом марки ВАЗ 2105 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки ВАЗ 2105 , реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_2 , який на законних підставах володів транспортним засобом марки ВАЗ 2105 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки зворотного суду не доведено.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом №АО1785069 з Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.Ес.Ай , предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки ВАЗ 2105 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_2 експлуатував автомобіль марки ВАЗ 2105 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.Ес.Ай .

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АО1785069) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Позивач направив 15.05.2020 на адресу відповідача заяву вих.№779 від 14.05.2020 про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Однак відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № АО1785069 розміри лімітів відповідальності (100000,00 грн) та франшизи (1000,00 грн), суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 99000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що за результатами розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування прийняв рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 99000,00 грн, втім доказів здійснення сплати страхового відшкодування суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 130, 191, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АСКО-Донбас Північний до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.Ес.Ай про стягнення 99000,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.Ес.АЙ (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АСКО-Донбас Північний (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, буд.37; ідентифікаційний код 13494943) суму страхового відшкодування у розмірі 99000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2021.

Суддя Т.В. Васильченко