Рішення

від 21.12.2020 по справі 911/858/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/858/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФТЛ СЕРВІС Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІШЕЛ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТЛ СЕРВІС Україна

про стягнення 112 938,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Ратушняк П.В. (довіреність б/н від 23.04.2020 року);

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю ФТЛ СЕРВІС Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІШЕЛ про стягнення 112 938,00 грн. заборгованості за надані позивачем відповідачу транспортно-експедиторські послуги по організації перевезення вантажу, які, як стверджує позивач, відповідачем не оплачені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/858/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Зважаючи на необхідність вирішення питання щодо факту надання позивачем відповідачу спірних послуг та з`ясування фактичних обставин справи, дослідження усіх доказів, ухвалою від 10.06.2020 року суд дійшов висновку про необхідність переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/858/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовчого засідання призначено на 20.07.2020 року.

06.07.2020 року представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання та письмові пояснення по суті спору. 17.07.2020 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті спору. Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 20.07.2020 року не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2020 року підготовче засідання відкладалося на 03.08.2020 року.

03.08.2020 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без участі представника. Представником відповідача 03.08.2020 року подано письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 03.08.2020 року позивач не з`явився, сторони вимог ухвали суду від 10.06.2020 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2020 року підготовче засідання у справі відкладалося на 17.08.2020 року.

У зв`язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 17.08.2020 року не відбулося і було перенесено на 21.09.2020 року.

В судовому засіданні 21.09.2020 року суд заслухав думку представників сторін та дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТЛ СЕРВІС Україна . Підготовче засідання відкладалось на 07.10.2020 року.

Підготовче засідання 07.10.2020 року відкладалося на 16.10.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено присутніх представників сторін під розписку, окрім того в наступне судове засідання третю особу викликано ухвалою від 07.10.2020 року.

Ухвалою суду від 16.10.2020 року підготовче засідання відкладалося на 26.10.2020 року. Відповідною ухвалою у позивача витребовувались: оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; оригінали товарно-транспортних накладних СМR б/н від 27.02.2019 року та СМR № 233398 від 05.03.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2020 року, підготовче засідання у справі № 911/858/20 відкладалось на 16.11.2020 року.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 16.11.2020 року не з`явилася, позивач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 16.10.2020 року не виконав, оригіналів витребуваних документів не надіслав.

Окрім того, в підготовчому засіданні 16.11.2020 року представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для написання мотивованого відводу головуючому Судді Карпечкіну Т.П. від розгляду справи № 911/858/20.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року підготовче засідання відкладалося на 23.11.2020 року. Повторно зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 16.10.2020 року, а саме надати: оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; оригінали товарно-транспортних накладних СМR б/н від 27.02.2019 року та СМR № 233398 від 05.03.2019 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 23.11.2020 року не з`явився, уточнень позовних вимог не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2020 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 23.11.2020 року не з`явилася.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.12.2020 року.

В судовому засіданні 21.12.2020 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував, представники позивача та третьої особи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 21.12.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що 18.02.2019 року між ним та відповідачем було укладено Заявку № 53141 на надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні за маршрутом Іспанія - Україна.

Відповідно до умов Заявки № 53141 позивач приймав на себе зобов`язання організувати перевезення, а відповідач зобов`язувався прийняти такі транспортно-експедиційні послуги та сплатити їх вартість протягом 14 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів.

Позивач стверджує, що повністю виконав прийняті зобов`язання та організував перевезення на замовлення відповідача за Заявкою № 53141, залучивши виконавців - ФОП Гнідець Дмитро Михайлович (ІПН НОМЕР_1 ) та DT NRANS SP. Z o.o. SP komandytowa, що вбачається з товарно-транспортних накладних СМR № б/н від 27.02.2019 року (перевезення Іспанія - склад у Польщі) та СМR №233398 від 05.03.2019 року (перевезення склад у Польщі - Україна). Загальна вартість наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг у відповідності до заявки складає 3 750 Євро по курсу НБУ на день вивантаження та оплачується протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання оригіналів документів.

Вантаж було вивантажено 13.03.2019 року, оригінали документів було відправлено відповідачу Новою Поштою 18.03.2019 року та повторно 14.03.2020 року.

Позивач стверджує, що відповідач поштові відправлення отримував, однак ухиляється від оплати послуг.

В позові позивач просить стягнути з відповідача вартість транспортно-експедиційних послуг відповідно до заявки № 53141 від 18.02.2019 року в сумі 3 750 Євро, що за курсом НБУ на дату вивантаження 13.03.2019 року, становить 112 938,00 грн.

В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, вважає, що заявлені позовні вимогу є документально не підтвердженими та безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідач у відзиві заперечує факт надання позивачем транспортно-експедиторських послуг, стверджуючи про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів в підтвердження надання спірних послуг, в тому числі і зазначає про відсутність Договору, на який міститься посилання у доказах, поданих позивачем в підтвердження надання спірних послуг, зокрема заявці № 53141 від 08.02.2019 року, виставленому рахунку на оплату № ФТ99 від 13.03.2019 року на суму 112 938,00 грн. та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ФТ100 від 13.03.2019 року на суму 112 938,00 грн. Також відповідач ставить під сумнів факт підписання спірної Заявки на надання транспортно-експедиторських послуг саме директором відповідача. Окрім того, зазначає про те, що вимогу про оплату 112 938,00 грн. на підставі спірного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ФТ100 від 13.03.2019 року уже було йому пред`явлено Товариством з обмеженою відповідальністю ЛТЛ СЕРВІС Україна , з яким, як стверджує відповідач, і було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг відповідачу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст. 909 Цивільного кодексу України встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

З врахуванням викладених у позові обставин, наданих доказів та заперечень відповідача, судом досліджено та встановлено наступні обставини.

Заявка № 53141 від 18.02. 2019 року укладена до Договору ФТЛ00259 від 29.01.2019 року, однак позивачем не надано доказів укладення відповідного Договору і примірник такого Договору до позову не додано.

Крім того, Заявка № 53141 від 18.02.2019 року стосується перевезення, де отримувач - ТОВ Авішел і строк доставки вантажу - 08.03.2020 року. У накладній про доставку (СМR № 233398 від 05.03.2019 року) зазначено про отримання вантажу ТОВ Ергопак . Отже, відповідна товаро-транспортна накладна (СМR № 233398 від 05.03.2019 року) не підтверджує виконання Заявки. Дані про перевізника у Заявці відсутні.

Відповідач заперечує підпис директора ТОВ Авішел на спірній Заявці № 53141 і зауважує, що підпис відрізніється від оригінального. У зв`язку з чим, заявив про необхідність дослідження оригіналу Заявки № 53141, на підставі якої заявлено позов.

Позивач як на підставу своїх вимог посилається на вручення відповідачу рахунку на оплату № ФТ99 від 13.03.2019 року, Акту акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ФТ100 від 13.03.2019 року та СМR про здійснен перевезення.

Відповідач стверджує, що Акт, рахунок і СМR не були ним отримані, що позбавило відповідача надати заперечення.

До позову не додано і позивачем не надано доказів надіслання відповідачу первинних документів стосовно спірного перевезення 18.03.2019 року. Надано докази надсилання відповідних документів 14.02.2020 року, однак відповідне відправлення не вручене адресату і повернуте відправнику. Таким чином, спростовуються твердженняч позивача про отримання відповідачем документів, які стосуються спірного перевезення.

Щодо ТОВ Ергопак , відповідач пояснив, що неодноразово виступав експедитором щодо організації перевезення вантажів для ТОВ Ергопак , доручаючи виконання вантажних перевезень ТОВ ЛТЛ Сервіс Україна .

Відповідач вантаж, зазначений в Заявці № 53141, не отримував, ТОВ Ергопак або іншу юридичну особу на отримання вантажу не уповноважував. Позивач не пояснив та не надав доказів щодо погодження отримання вантажу іншою особою, ніж зазначено в Заявці № 53141.

Судом досліджено та встановлено, що за Договором від 14.03.2019 року право вимоги за спірною Заявкою було відступлено позивачем на користь ТОВ ЛТЛ Сервіс Україна . Однак, за Угодою від 14.01.2020 року відповідний Догвоір про відступлення розірвано і відповідне право вимоги повернулось до позивача, який за наведеним в позові обставинами і є виконавцем спірного перевезення.

Відповідач стверджує, що ТОВ ЛТЛ Сервіс Україна Акт № ФТ100 від 13.03.2019 року йому не надавав. Однак, обставини щодо причин неоплати відповідачем перед ТОВ ЛТЛ Сервіс Україна Акт № ФТ100 від 13.03.2019 року не підлягають дослідженню в матеріалах даної справи.

Твердження позивача, що для виконання Заявки № 53141 було залучено перевізника - ФОП Гнідець Дмитро Михайлович (ІПН НОМЕР_1 ) та через експедитора DT NRANS SP. Z o.o. SP komandytowa, що вбачається з товарно-транспортних накладних СМR № б/н від 27.02.2019 року, не мають значення для справи, оскільки Заявка № 53141 не містить інформації про перевізника, тому за відповідною інформацією не можливо ідентифікувати відношення товарно-транспортних накладних СМR саме до спірної Заявки.

Лист-відповідь від 18.04.2019 року на претензію навпаки надавалась ТОВ ЛТЛ СЕРВІС Україна відповідачу за іншим спором, тому не може свідчити про визнання відповідачем заборгованості.

Позивач під час розгляду спору не надав обґрунтованих та документально підтверджених пояснень щодо видачі вантажу (за перевізними документами) іншій особі, ніж зазначено у спірній Заявці. До того ж, за наданими позивачем документами в підтвердження виконання Заявки, вантаж не тільки видано іншій особі, а й одержувачем за СМR № 233398 від 05.03.2019 року зазначено іншу особу - Ергопак . Крім того, відповідні перевізні документи не містять посилання на Заявку чи укладений з позивачем Договір перевезення. Крім того, не співпадає дата поставки - в Заявці № 53141 від 08.02.2019 року зазначена дата доставки вантажу 08.03.2019 року, а згідно накладних вантаж доставлено 13.03.2019 року.

Таким чином, відсутні будь-які підстави стверджувати, що перевезення за СМR № 233398 від 05.03.2019 року здійснено саме на виконання Заявки № 53141 від 08.02.2019 року і замовником такого перевезення є відповідач.

Як визначено ч.2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Частиною 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.

Як визначено ч.ч. 3, 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Враховуючи, що відповідач заперечує факт підписання Заявки № 53141 від 08.02.2019 року, на підставі якої подано позов, і підпис директора відповідача візуально відрізняється від його підпису на інших документах, в тому числі поданих під час розгляду справи, суд дійшов висновку (про що клопотав відповідач) про необхідність витребування у позивача оригіналів доданих до позову документів.

Однак, позивачем, яким крім іншого в порушення ч.5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів доданих до позову письмових доказів, не надано на вимогу суду оригіналів письмових доказів, на підставі яких подано позов. Позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо відсутності у нього, як виконавця Заявки, оригіналів документів щодо спірного перевезення, не надано доказів вжиття заходів щодо відновлення документів в разі їх втрати.

Як визначено ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За наведених обставин, враховуючи обґрунтовані сумніви відповідача в справжності доданих до позову письмових доказів, крім того, ненадання позивачем оригіналів доказів унеможливило з`ясування справжності підпису директора відповідача на Заявці, суд вважає невстановленою обставину підписання відповідачем Заявки № 53141 від 08.02.2019 року та замовлення перевезення, а додані до позову докази не беруться судом до уваги.

Таким чином, позивачем не доведено факт замовлення відповідачем у позивача перевезення за Заявкою № 53141 від 08.02.2019 року. Також, позивачем не доведено, що виконання спірного перевезення підтверджується СМR № б/н від 27.02.2019 року (перевезення Іспанія - склад у Польщі) та СМR № 233398 від 05.03.2019 року, оскільки такі документи надані в копіях і їх оригінали у позивача відсутні і відповідні документи не містять інформації про їх належність до спірного перевезення за Заявкою № 53141 від 08.02.2019 року.

Акт № ФТ100 від 13.03.2019 року та рахунок ФТ№ 99 від 13.03.2019 року не містять підпису відповідача і позивачем не надано доказів їх надіслання відповідачу.

За наведених обставин, позивачем не доведено факту замовлення відповідачем перевезення та його належного виконання (доставки вантажу до пункту призначення та видачі його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві за Завкою). Тому відсутні підстави для виникнення у відповідача зобов`язання з оплати відповідного перевезення.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Матеріалами справи підтверджується понесення відповідачем витрат на правову допомогу, надану на підставі Договору № 2019/4/15 від 15.04.2019 року, згідно з Додатковою угодою № 2 від 22.04.2020 року, які сплачені в сумі 13 541,00 грн. за платіжним дорученням від 05.05.2020 року. Надання адвокатських послуг підтверджується Актом виконаних робіт від 19.05.2020 року.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки в задоволенні позову відмовлено, понесені відповідачем витрати на правову допомогу під час розгляду справи покладаються судом на позивача, розмір таких витрат підтверджено належними доказами і такі витрати є спів мірними.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФТЛ СЕРВІС Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІШЕЛ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТЛ СЕРВІС Україна про стягнення 112 938,00 грн. відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФТЛ СЕРВІС Україна (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, код 40826406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВІШЕЛ (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 31, код 42022545) 13 541 (тринадцять тисяч п`ятсот сорок один) грн. 00 коп. витрат на правову правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.01.2021 р.

Суддя Т.П. Карпечкін